Зустрічна торгівля та її форми. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та її форми. Регулювання ЗЕД

 
 
 
 
 

Контрольна  робота

на тему:

Зустрічна торгівля та її форми. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та її форми. Регулювання  ЗЕД. 

 

План

Вступ

1.Зустрічна торгівля  та її форми.

2.Поняття зовнішньоекономічної  діяльності та її форми. Регулювання  ЗЕД.

3.Практична частина.

Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Комплексні  економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми  побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого.

     Ефективність  господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Україна в даному разі не є винятком. У зв'язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб'єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами і грунтуються на законах зовнішньоекономічної Діяльності. Саме так це сформульовано в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність". З його прийняттям зовнішньоекономічна Діяльність в Україні вперше одержала правовий статус. Цей закон є нормативно-правовим актом, в якому пропонується визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб'єктів, їхніх прав і свобод; встановлюються принципи здійснення та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Зустрічна  торгівля та її  форми. 

     Зустрічна (компенсаційна) торгівля - торгівля, при здійсненні якої в документах (угодах або контрактах) фіксуються тверді зобов'язання експортерів і імпортерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами. У останньому випадку різниця у вартості покривається грошовими платежами.

Однієї з особливостей зустрічної торгівлі є розширення практики зустрічної закупівлі експортерами товарів, які не можуть бути ними використані у власному виробництві, а зазделегідь призначаються для подальшого продажу на зовнішньому або внутрішньому ринку.

     Експерти  ООН виділяють три основних різновиди міжнародних зустрічних операцій:

* бартерні операції

* торгові компенсаційні операції

* промислові  компенсаційні операції .

Під промисловою  компенсаційною операцією розуміється операція, в якій одна сторона здійснює поставку (часто погоджуючи також необхідне фінансування) другій стороні товарів, послуг і/або технології, яка використовується останньою для створення нових виробничих потужностей. У торговій компенсаційній операції, як правило, відсутні подібні взаємовідносини між взаємними конкретними діями обох сторін.

     Фахівці Організації економічної співпраці і розвитку (ОЭСР) поділяють всі міжнародні зустрічні операції на дві категорії:

• торгова компенсація;

• промислова компенсація.

     Під торговою компенсацією розуміється одна операція на невелику або помірну суму, включаючи обмін надто різнорідними товарами, які звичайно органічно не пов'язані між собою.

     Під промисловою компенсацією розуміються такі операції, які охоплюють продаж пов'язаних між собою товарів на більш велику суму, звичайно відповідну вартості комплектного промислового обладнання або готових підприємств.

І.Н. Герчикова  вважає, що при класифікації міжнародних зустрічних операцій потрібно вийти з організаційно-правової основи таких операцій і принципу компенсації. При такому підході виділяється три вигляду міжнародних зустрічних операцій :

• товарообмінні  і компенсаційні операції на безвалютной основі;

• компенсаційні  операції на комерційній основі;

• компенсаційні  операції на основі угод про виробничу співпрацю.

     Ці  три основних вигляду операцій відрізняються великою різноманітністю з точки зору їх цілей і характеру, термінів виконання, механізму розрахунків, порядку здійснення.

/. Операції на основі натурального обміну -  бартер . Бартерні операції  - представляють собою безвалютний, але оцінений обмін товарами. Вартісна оцінка товарів здійснюється для забезпечення еквівалентності обміну. Для цих операцій характерні наявність контракту,

2. Комерційні операції, що передбачають участь продавця в реалізації товарів. Має два різновиди:

• безпосередня закупівля товарів для внутрішньофірмового використання або для перепродажу третій стороні;

* сприяння експортера  в знаходженні покупця товарів  імпортера.

Принципова відмінність полягає в тому, що при ній гроші використовуються як міра вартості і засіб платежу.

Існує безліч різновидів операцій цієї групи, наприклад:

-компенсаційні операції. Продавець погоджується отримати оплату частково або повністю у вигляді постачання яких-небудь товарів покупця.

-зустрічна закупівля (зустрічне постачання). Експортер зобов'язується закупити або влаштувати закупівлю третьою стороною товарів імпортера на певну суму.

- викуп застарілої продукції, т. т. залік залишкової вартості товарів, що викупляються по ціні нових.

  -зустрічне постачання як складова частина промислової співпраці, наприклад компенсаційне постачання . Експортер постачає обладнання на умовах кредиту, причому оплата кредитів, що надаються повинна проводитися після отримання виручки від зустрічного постачання продукції.

До цієї групи  можна також віднести:

-операції  з давальницькою  сировиною, т.т. переробку іноземної сировини з розрахунками за роботу початковою сировиною або продуктами переробки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.Поняття  зовнішньоекономічної  діяльності та  її форми. Регулювання  ЗЕД. 

     Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності, розкриває Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ВВР, 1991, №29, ст.377). Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

     До  видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

1.експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

2. надання  суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності України послуг іноземним  суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних,  страхових, консультаційних, маркетингових,  експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

3. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

4. міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

5. кредитні та  розрахункові операції між суб'єктами  зовнішньоекономічної діяльності  та іноземними суб'єктами господарської  діяльності; створення суб'єктами  зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

6. спільна  підприємницька діяльність між  суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

7. підприємницька  діяльність на території України,  пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних  марок та інших нематеріальних  об'єктів власності з боку іноземних  суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

8. та  інші види зовнішньоекономічної  діяльності, передбачені вищеназваним  законом та не заборонені прямо  і у виключній формі законами  України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

     Відповідно  до ст. 3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності е Україні є:

     • юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місце знаходження на території  України (підприємства, організації  та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно або капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи;

     • об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими  законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

     • фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без  громадянства, які мають цивільну правоздатність та дієздатність згідно з законами України та постійно проживають на території України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право на укладення зовнішньоекономічного договору, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Про підприємництво". Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання, або громадянами якої вони є.

     Законодавство про іноземні інвестиції.

Особливості режиму іноземного інвестування на території України визначає Закон України «Про режим іноземного інвестування» (ВВР, 1996, № 19, от. 80).

     Іноземними  інвесторами, заданим Законом, є:

суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:

• юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

• фізичні  особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України  і не обмежені у дієздатності;