Стан людського розвитку в Україні

Значної уваги слід приділяти  безперервній освіті на підприємстві:

• створення роботодавцем умов для  професійного росту працівника,забезпечить підвищення конкурентоспроможності підприємства;
• надання податкових пільг підприємствам,які систематично займаються підвищенням кваліфікації  своїх працівників;
• розширення  мережі навчальних  закладів  після дипломної,професійно-технічної освіти тощо;
• стимулювання з боку держави  практики стажування за кордоном;
• поширення ідеї додаткової професійної та неформальної освіти.

Реалізація даних шляхів  сприятиме зростанню конкурентоспроможності як індивіда, так і економіки в цілому.

Здорове і довге  життя. Питання здорового і довгого життя є одним з найважливіших як для індивіда так і для суспільства. Аналізуючи стан здоров’я та демографічні тенденції в Україні протягом останніх років можемо спостерігати негативну картину : високий рівень захворювання та смертності, поширення шкідливих звичок серед молоді :паління,вживання алкоголю,наркотичних речовин,нехтування вимогами здорового образу життя,значне погіршення екологічного стану навколишнього середовища – всі ці та багато інших чинників згубно впливають на стан здоров’я людини і суспільства в цілому. У наш час можливість бути здоровим є прерогативою багатих людей,оскільки із-за значного фінансового-економічного розшарування не кожен пересічний громадянин України може дозволити собі якісне харчування,лікування,профілактичні огляди,а також вживання сучасних лікарських засобів,гідні умови праці.

Відповідно основними  шляхами  покращення є:

• підвищення відповідальності роботодавця за дотримання умов праці,можна здійснювати за рахунок збільшення правової відповідальності ,введення штрафів тощо.Це зумовить  зменшення кількості випадків,травмування на робочому місці;
• розширення системи лікарняних кас,дану реформу можна розглядати як один із засобів медичного страхування,що забезпечить можливості контролю за використанням коштів та медичним обслуговування,полегшить доступ до медичних послуг та підвищить їх якість;
• законодавче вдосконалення регулювання взаємовідносин між лікарем та пацієнтом,що зумовить правовий захист як одного так і іншого;
• поетапне впровадження медичного страхування,спочатку добровільне потім обов’язкове,можна здійснити на початку за рахунок різноманітних пільг наданих державою відповідним суб’єктам медичного страхування;
• створення системи різноманітних пільг  для різних організацій,що займаються оздоровчою діяльністю та популяризують здоровий спосіб життя.
• запровадження та розвиток інституту сімейної медицини;
• запровадження системи ,,Підписки’’ суть якої полягає в тому,що обирається лікар на основі  конкурсу  місцевими органами влади,на визначений термін,з визначеною ЗП,яка буде формуватися за рахунок грошових внесків людей які підписалися у даного лікаря. За умови задоволення наданими медичними послугами після закінчення терміну дії підписки, вона продовжується.
• створення комплексу заходів,щодо популяризації масової фізичної культури,правильного харчування тощо;
• впровадження системи профілактичних оглядів;
• здійснення реформ у підготовці фахівців які б сприяли підвищенню потреб до їх знань та відповідно сприяли підвищенню рівня знань які вони отримували;
• полегшення доступу до тематичних курсів для лікарів;
• зростання заробітної плати працівників медичної сфери сприяло б зростанню зацікавленості до даної професії,щоб зумовило зростання рівня знань та конкуренції.

Реалізація даних напрямків сприятиме підвищенню  отримуваних медичних послуг,полегшить доступ до них та підвищить стан здоров’я всього населення, що створить потенціал до зростання продуктивності праці.

Доступ до ресурсів,необхідних  для гідного рівня життя. В наш час сааме високе матеріальне становище дозволяє людині здобувати гарну освіту у престижних школах та університетах, харчуватися якісною їжею,отримувати якісну медичне обслуговування,відпочивати закордоном,створювати сприятливі умови праці.Таким чином саме рівень доходів визначає доступ до всіх ресурсів необхідних для гідного рівня життя.

Інтеграція України до Європи вимагає досягнення європейських стандартів,серед  яких і високий рівень доходів більшості населення.Зростання реальних доходів вирішило б багато питань: бідності, нерівності доступ до ресурсів,стало основою для формування середнього класу.

Основними шляхами вирішення даного питання є:

• здійснення реформ оплати праці,які сприяли б зростанню її мінімального та середнього рівнів;
• проведення  реформ у системі  оподаткування,а саме послаблення податкового тягаря,яке сприяло зростанню ділової активності;
• полегшення процедури створення власної справи;
• здійснення реформ у пенсійному законодавстві;
• забезпечення гендерної рівності у сфері праці;
• вдосконалення податкового кодексу;
• створення,реалізації і удосконалення правових актів,які б захищали права споживача і виробника, працівника і роботодавця,малого та середнього бізнесу.

Реалізація  даних програм  потребує  значних коштів  з боку держави, проведення реформ у економічній,правовій,медичних сферах, але головна зміна повинна відбутися у суспільній свідомості,у сприйнятті проблеми гідного людського розвитку.

Висновки. Отже, концепція людського розвитку пройшла довгий шлях свого формування від часів античності і до завершеного вигляду,якого набула наприкінці ХХ століття,до думки про вирішальну роль людини  в економіці,необхідності інвестицій в людину і усвідомлення того,що економіка слугує розвитку людини,а не навпаки.

Найбільш розповсюдженим є  визначення людського розвитку як процесу зростання людських можливостей,що забезпечуються політичною свободою,правами  людини,суспільною повагою  до особистості[2;340].

Людський розвиток складається  з трьох складових аспектів: 1)здоров’я,яке  слугує основою розвитку та є його найнеобхіднішою умовою,

2)знання,які визначають  можливість самореалізації,конкурентоспроможність,професіональну мобільність індивіда,3)доступ до ресурсів,необхідних для гідного життя, щоє матеріальною передумовою  для розвитку інших складових. Для кількісної характеристики стану людського розвитку використовують індекс людського розвитку.

Результати розрахунків  регіональних ІЛР можуть служити  основою для визначення ключових проблем та пріоритетних напрямів розвитку  для кожної країни. Чим вищим є  показник ІЛР,тим сприятливішими можна вважати умови для людського розвитку.

Аналізуючи стан людського  розвитку в Україні,можна виділити напрями покращення у три основні  блоки питань : забезпечення здорового і довгого життя,отримання  знань,доступ до ресурсів необхідних для гідного рівня життя. Кожний з цих блоків  має низку своїх проблем,вирішення яких сприяло б гідному людському розвитку у цілому.

Список використаної літератури:

1. БезтелеснаЛ..Управління людським розвитком в Україні : порівняльне оцінювання та наслідки вдосконалення.//Україна : аспекти праці-2009 №8 ст.34-39.
2. Грішнова О.А.. Економіка праці і соціально-трудові відносини : підручник-4те вид., оновлене.-К. : Знання,2009-390с.
3. Грішнова О.А.. Освіта як чинник Людського розвитку і економічного зростання України. Науково-економічний  та суспільно – політичний журнал. Демографічна та соціальна економіка.Журнал(1)2004.ст.93-101.
4. Думанський В.. Освіта в системі інститутів людського розвитку. //Україна : аспекти праці - 2009 № 5 ст.25-29.
5. Лісогор Л.С..Освітні детермінанти  розвитку людських ресурсів в Україні. //Україна : аспекти праці - 2009 № 8 ст.29-33.
6. Людський розвиток регіонів України : аналіз та прогноз(колективна науково-аналітична монографія)/ За ред. Е.М. Лібанової .-К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України,Держкомстат України,2007-327с.
7. Людський розвиток в України : інноваційний вимір(колективна науково-аналітична монографія)/ За ред. Е.М. Лібанової .-К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України,Держкомстат України,2008-314с.
8. http://hdrstats.undp.org/en/countries/profiles/UKR.html.
9. Державний комітет статистики України, головне управління статистики у Тернопільській області. Статистичний щорічник Тернопільської області за 2010 рік, ст. 367-368