Стан людського розвитку в Україні

СТАН ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Постановка проблеми. Основним стратегічним завдання розвитку українського суспільства є інтеграції у європейський простір,наближення до кращих світових стандартів якості життя. Саме тому забезпечення, реалізаціїможливостей гідного людського розвитку,має розглядатися як власне мета і критерій суспільного прогресу та економічного зростання в країні.

Проте,як свідчать реалії, стан людського розвитку,що залежить від впливу кількісних та якісних чинників,дотепер не став базовим критерієм при формуванні державної політики в Україні. Саме недооцінка економічної значущості людського розвитку,наростання проблем,пов’язаних із посиленням диференціації територій за доходами населення,призводить до загострення проблем у соціальній царині.

Людський розвиток на особистому рівні обумовлює рівень набутих знань та навичок індивіда;на мікроекономічному рівні - визначає можливості підприємств по розвитку персоналу,як ключового фактору виробництва та успіху господарюючого суб’єкта;на макроекономічному рівні людський розвиток визначає можливості розвитку самої держави оскільки саме людина є передумовою економічного зростання.

Виходячи із вище зазначеного,поступово актуалізуються дослідження проблеми людського розвитку, що потребує розробки науково-практичнихрекомендацій,щодо покращення його стану .

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема людського розвитку приділяється  достатньо уваги у дослідженнях вітчизняних науковців: Грішнової О.А., Курило І.О., Лібанової Е.М.,Леоненко П.М.,Лісогор Л.С.,Калачової І.В., Семів Л.В.,Семикіної М.В.,Ткаченко Л.Г. та інших. Водночас не слід забувати – наукові праці зарубіжних вчених-економістів,таких як В.Гойло, А.Клепач, І.Май, Буров, Е.Тоффлер, Р.Уотерман, О.Шкаратан, Ч.Хенді.

Однак, незважаючи на достатньо  значну кількість матеріалу присвяченому  даній тематиці, дотепер залишається відкритим питання щодо шляхів покращення  стану людського розвитку, це зумовлено, насамперед неоднозначністю поглядів науковців на дану проблему.

Метою представленої  статті є

• розкриття поняття людського розвитку та його складових;
• оцінка та розроблення напрямів покращення стану людського розвитку в Україні.

Виклад основного  матеріалу. Дослідження проблем людського розвитку безпосередньо пов’язане із визначенням місця і ролі людини у суспільстві, аналізом чинників впливу на людський розвиток ,як передумови економічного зростання.

Питання формування концепції  людського розвитку та його зв’язку  з економічним зростанням пройшло довгий історичний шлях, ще за часів античності людину вже розглядали як найважливішу мету розвитку. У більш близький історичний проміжок часу. В.Петті перший висловив ідею про те,що люди з їхніми виробничими здібностями також являють собою багатство. А.Сміт у своїй головній праці “ Дослідження про природу і причини багатства народів ” зазначав, що вирішальне значення у виробництві багатства належить саме працівникові, його навичкам та здібностям: “ Зростання продуктивності корисної праці залежить передусім від підвищення вправності та вміння працівника, а потім від покращення машин та інструментів, за допомогою яких він працює”.Пізніше К.Маркс теж дотримувався думки, що більш кваліфікована робоча сила має вищу вартість. Так, до числа найважливіших здобутків економічної теорії у царині людського розвитку слід віднести наукові дослідження Дж.М.Кейнса, який у 30-х роках ХХ ст. найважливішими умовами економічного зростання визначав розвиток і реалізацію здібностей людини, а також реалізацію можливостей її особистого вибору[6;10]. Не менш важливою ланкою розвитку концепції людського розвитку стало введення в середині XX ст. Т. Шульцем до наукового обігу поняття людського капіталу, під яким розумілась сукупність знань і кваліфікацій, що виконувала подвійну функцію – засобу виробництва і предмету тривалого користування[7;40]. Знання та компетентність у концепції людського капіталу були визнані принципово важливим джерелом економічного зростання, і відповідно, було визначено економічну роль освіти, науки, охорони здоров’я, що до того трактувалися винятково як галузі, що споживають, але не виробляють.

Таким чином, теорія людського капіталу стала саме тією основою, поширення ідеї людського розвитку у світі.

Вирішальний вплив на формування сучасних уявлень про розвиток як процес, у центрі якого має бути найповніша реалізація прав та потреб людей, розвиток та реалізація їхніх  здібностей і талантів, мали новаторські  наукові розробки Амартьї Сена, передусім, запропонована ним концепція  розширення можливостей вибору людини [29, с. 41–58],за А.Сеном, мета розвитку –  не розширення виробництва, а надання  можливості людям розширювати свій вибір: здійснювати більше важливих для них справ, жити довго, запобігати хвороб, мати доступ до знань і благ цивілізації і т.д. Результатом  усіх цих наукових розробок стало  створення наприкінці 1980-х років  концепції людського розвитку,завершеного  вигляду яка набула наприкінці ХХ сторіччя, точніше – у 1990 р., коли ПРООН була видана перша глобальна  доповідь про людський розвиток[6;25].

Для кращого розуміння суті людського розвитку – необхідно виокремлювати основні складові аспектів, що відповідають,загально визнаним цінностям на будь-якому етапі розвитку людства,відображають основоположні права й можливості одночасно. Таким базовими аспектами визнано три групи можливостей-цінностей людини: 1)довге й здорове життя,2)знання,3)доступ до ресурсів,необхідних для гідного рівня життя. Надзвичайно важливе значення має також участь у суспільному житті. Політична,економічна,соціальна свобода,свобода пересування і вибору місця проживання, благополуччя в сімейному житті й особисте щастя, реалізація творчих здібностей,дотримання прав людини, повага з боку оточуючих і самоповага – це далеко не повний перелік прав,які високо цінуються людьми в усьому світі . Однак цих прав вкрай проблематичне,якщо не будуть реалізовані вищеназвані базові можливості [6;33].

Здорове й довге  життя. Здоров’я є одним з найважливіших складових аспектів людського розвитку,як на рівні окремого суб’єкта так і на рівні суспільства. Воно є найважливішою цінністю, суть якої полягає в тому,що здоров’я суттєво впливає на розвиток і можливість реалізації - здібностей людини.

Здоров’я нації визначальним чином впливає на загальну конкурентоспроможність країни - оскільки погіршення здоров’я економічно активного населення не дозволяє максимально задіяти наявний - потенціал робочої сили,знижує  рівень її продуктивності,значно збільшує витрати бізнесу внаслідок недоотримання частини виробленої продукції - за рахунок втрат продуктивності праці[6;33].

Піклування про своє здоров’я надасть можливість індивіду отримувати кращу освіту, продуктивно працювати,збільшити період його життєвої активності,покращити кількісні та якісні показники - його трудової діяльності.

Загально прийнятим в існуючих - дослідженнях є підхід згідно яким найважливішою ознакою здоров’я нації є висока життєздатність,а стан здоров’я визначається  тривалістю життя. Смертність і тривалість життя-це показники які найкращим чином відображають вплив економічних,екологічних,соціальних та багатьох інших факторів на стан  здоров’я людей.

Знання. Знання є одним з визначальних складових аспектів людського розвитку. Високий рівень знань дає можливість індивіду само реалізуватися, збільшує вибір його можливостей,підвищує його кваліфікацію або рівень складності роботи яку він може виконувати. Умови інноваційного етапу економіки,розвитку технологій і виробництва,вимагають від людини постійного підвищення рівня знань та умінь. Детермінантою, яка безпосередньо формує рівень знань індивіда є освіта.

Освіта безпосередньо  розвиває в людині ділові навички  і підприємливість. У західній літературі це явище називане «розподільчим ефектом освіти » - суть якого полягає у розвитку здібностей  приймати правильні рішення[3;95].

Доступ до ресурсів, необхідних для гідного рівня життя.Доступ до ресурсів, необхідних для гідного рівня життя створює матеріальні передумови та розширює можливості вибору, включаючи ведення здорового способу життя, забезпечення територіальної і соціальної мобільності тощо,хоча й не визначає використання цих можливостей[6;34].З точки зору концепції людського розвитку, значення мають не тільки і не стільки обсяг доходів, скільки спосіб їх одержання та справедливість їх розміру, адже процес розвитку базується на участі кожного з членів суспільства і приносити користь усім рівною мірою. Безпосередня участь  індивіда на ринку праці через зайнятість та участь соціальному страхуванні - ,надають можливість йому - ,забезпечити гідне власне матеріальне становище і зробити його життя більш цікавим .Розглядаючи ринок праці у контексті - людського розвитку,слід зауважити,що саме через нього на основі - рівних прав і свобод людина може - забезпечити - гідне життя собі і своїм близьким  незалежно від її політичних,релігійних поглядів, віку тощо. Стабільна ситуація на ринку праці, можливості повної продуктивної зайнятості – важливі складові соціального розвитку на всіх рівнях: людини, суспільства, держави[6;41].

Інтегральним показником який характеризує людський розвиток є індекс людського розвитку(humandevelopmentindex – HDI). Він складається з набору показників,які кількісно характеризують кожен з складових аспектів людського розвитку.

Офіційні дані,щодо значення індексу людського розвитку всіх країн світу надаються у ,,Щорічній Доповіді про розвиток людини”, підготовленому на замовлення ПРООН,у якій основна увага глобальної дискусії приділяється ключовим питань людського розвитку, пропонуються нові інструменти вимірювання, інноваційний аналіз і часто суперечливих пропозицій.Аналітичні основи глобальної доповіді та комплексний підхід переносяться в регіональному, національному та місцевому звіті про людський розвиток, також за підтримки ПРООН.У ній - країни групуютьсяпо 4 групах :країни з низьким,середнім,високим та надвисоким-значенням ІЛР.

Для оцінки стану людського  розвитку в Україні  необхідно  проаналізувати динаміку змін індексу  людського розвитку,що відбулися  за останні роки та порівняти з  показниками ІЛР в світі ,Європі та Центральній Азії. Відповідні дані наведені на рисунку 1[8].

Рис.1 Динаміка ІЛР для України,Світу,Європи та Центральної Азії

Джерело: Складено та розраховано автором за даними ПРООН[8].

Аналізуючи дані на графіку  спостерігаємо загальну тенденцію  до зростання  значення ІЛР. Так для  Світу загалом даний показник зріс за період від 2005 до 2010 роки на 3,3%( з 0.602 до 0.624 ). Хоча, для України  наявна певна нестабільність показника ІЛР( зменшення у 2007 та 2009 роках) характерним є наближення до значень показника Європи та Центральної Азії.

Відповідно, для покращення стану людського розвитку  в Україні, необхідно розробити основні положення, які групуються по трьом основним напрямам : здорове і довге життя,знання,доступ до ресурсів необхідних для гідного рівня життя. Кожний з цих блоків має низку проблем,вирішення яких сприяло б забезпеченню гідного людського розвитку в цілому.

Знання. Домінуючим чинником,що безпосередньо формує рівень знань є освіта. Високий рівень освіти та кваліфікації забезпечує переваги індивіду на ринку праці,розширює спектр його можливостей. Підвищення рівня освіти призведе до покращення якості робочої сили,у чому зацікавлена як держава, так і підприємства. Таким чином,підвищення  рівня освіти  сприяє формуванню середнього класу,зменшенню рівня безробіття, підвищенню соціального розвитку України.

Аналізуючи стан системи  освіти України,можемо спостерігати низку  проблемних питань серед яких : проблема освітнього рівня  в значній кількості  шкіл,особливо в сільських та районних школах. Ми можемо спостерігати це на прикладі Тернопільської області. У 2005 році на 224,5 тисяч учнів – 920 загальноосвітніх закладів, а у 2010 році на 183,7 тисяч учнів 889 шкіл.[8]

Поширення практики платного навчання,що в свою чергу звужує можливості дітей  з бідних сімей  отримувати  високий рівень знань.Значний рівень корупції також унеможливлює отримання  відповідного рівня освіти значній частині молоді.Зосередження уваги на престижних професіях, що спричиняє диспропорції  між попитом та пропозицією на ринку праці в майбутньому і призведе до зростання обсягів безробіття.

Основними шляхами  покращення є:

• забезпечення рівного доступу усіх верств населення незалежно від рівня  статків,соціального положення,національності  місця проживання до якісної освіти. Слід приділити увагу доступу до середньої шкільної освіти,оскільки саме якісна середня освіта слугує основою для можливості продовження навчання;
• у наш час стоїть гостро проблема у нестачі висококваліфікованих викладачів. Підняття престижності професії  викладача та  матеріальна підтримка у вигляді зростання ставки заробітної плати сприяли б подоланню даної проблеми,а також зумовило підвищенню зацікавленості викладачів у більш якісній підготовці учнів,також виникає необхідність у підвищенні потреб до кваліфікації викладачів і відповідно отримуваних ними знань;
• забезпечення у повному обсязі  підручниками бібліотек,оснащення новітніми  технологіями та комп’ютерами класів сприяло б зростанню доступу учнів до освітніх ресурсів;
• запровадження практичної  діяльності за сумісництвом для студентів сприяло б полегшенню адаптації до майбутньої роботи;
• збільшення,як з фінансової точки зору так у кількісному вимірі різноманітних наукових конкурсів,олімпіад сприяло б зростанню зацікавленості у науковій діяльності;
• перехід до підготовки багато профільних спеціалістів;
• проведення оновлення системи освіти з метою підвищення її якості шляхом вдалого поєднання впровадження інновацій  та вже успішно перевіреного як зарубіжного так і вітчизняного досвіду;
• проведення фінансування шкіл відповідно до кількості її учнів,що зумовить підвищення якості отримуваної освіти;
• перейняття зарубіжного досвіду згідно з яким, студенти,що гарно навчаються  та в не в змозі платити  за продовження освіти підписують контракт  з вищим навчальним закладом згідно якого зобов’язуються після оплати відповідним закладом пропрацювати в ньому зазначений термін та частково покрити витрати пов’язані з оплатою їх навчання;