Система національних рахунків та аналіз рахунку товарів і послуг

 Урядові трансфертні платежі — це державні виплати індивідам, які не обумовлюються безпосередньо їхньою участю в суспільному виробництві. До них належать допомога по безробіттю, пенсії ветеранам, допомога людям похилого віку та хворим. Вони мають задовольняти певний вид потреб, оскільки трансферти не призначені для купівлі державою поточних товарів та послуг і не враховуються при розрахунку ВНД.

Чистий експорт  — це різниця між обсягами експорту та імпорту:

ЧЕ = Е-М,

де ЧЕ —  чистий експорт,

Е — експорт,

Μ — імпорт.

 Чистий експорт може бути від'ємною величиною. Обчислення ВНД за доходами:

ВИД = ЗП + R + Π + А + В,

де ЗП —  заробітна плата та відрахування на соціальне страхування;

R — валовий  змішаний доход; Π — валовий  прибуток; А — амортизація; В  — податки на виробництво та  імпорт (за відрахуваннями субсидій).

 Заробітна плата — це грошова винагорода за працю робітників і службовців, яка включає додаткові виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування, виплати з приватних пенсійних фондів.

 Валовий прибуток — це прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств (некорпоративний прибуток) та корпорації (дивіденди + нерозподілений прибуток).

 Амортизація — це еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік.

Податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх розмір для окремого платника прямо  не залежить від його доходів (універсальні акцизи, мито, податок на додану вартість).

 Існує  номінальний та реальний ВНД. Номінальний ВНД — вартісний показник, який визначається за поточними ринковими цінами. Реальний ВНД — вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами.

 Індекс цін, що використовується для усунення впливу інфляції на величину ВВП, називають дефлятором. Він визначається як середня зважена ціна всіх товарів та послуг у ВВП, а вага кожного товару дорівнює його частці в сумарному ВВП.

Він точніше  показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту.

В) Інші показники

 Чистий національний продукт (ЧНП) — це ВНД, з якого відраховано вартість засобів виробництва, що спрацювались у процесі виготовлення продукції (амортизаційні відрахування):

ЧНП = ВНД-А

Національний  доход (НД) — це доход, який визначається шляхом відрахування з вартості ЧНП  непрямих податків (Нп):

НД = ЧНП-НП

де: Нп — непрямі податки, тобто податки з продажу або на додану вартість і акцизні збори.

 Національний доход — найважливіший узагальнюючий економічний показник, що визначає такі фактори, як чисельність зайнятих, продуктивність праці, фондоозброєність, фондовіддача та структура участі галузей матеріального виробництва та сфери послуг у формуванні національного доходу.

 Динаміка національного доходу значною мірою визначається характером розвитку насамперед промисловості та сільського господарства.

 Особистий доход (ОД) — це доход, отриманий приватними особами.

 Доход кінцевого використання (ДК) — це частка особистого доходу, яка залишається після сплати індивідуальних податків. Він розподіляється на споживання та заощадження.

 Валовий національний розміщений доход являє собою валовий національний доход (ВНД), збільшений на сальдо поточних трансфертів, отриманих резидентами даної країни з-за кордону (С) за відрахуванням поточних трансфертів, переданих резидентами даної країни за кордон (О):

ВНДР= ВИД + (С- О). (15)

Крім того, ВНРД можна отримати, якщо додати кінцеве  споживання та національне збереження, яке дорівнює національному нагромадженню.

Чисте кредитування і чисте позичання являє собою  різницю між джерелами фінансування інвестицій (F), валовим нагромадженням (ВН) та придбанням невиробничих нематеріальних нефінансових активів (Y):

ЧК/ЧЗ= F- ВН - Y, (16)

Національне багатство — це сума всіх активів  країни за відрахуваннями фінансових зобов'язань.

Таким чином, результат прогнозу можна інтерпретувати як досить імовірний розвиток показника, що прогнозується в майбутньому  за умови збереження у відносно незмінному вигляді всіх обставин, що визначали  його розвиток у минулому. Використання СНР для макро-економічного аналізу та прогнозування дозволяє вивчити темпи економічного зростання та коливання економічної кон'юнктури, а також галузеву структуру економіки та її зміни за той чи інший період; проаналізувати структуру використання ВВП на кінцеве споживання, валове накопичення, чистий експорт.

 

 

5. СНР та Україна

 

Перехід України  на Систему національних рахунків в  умовах трансформації суспільства, побудови ринкової економіки пов'язаний з певними труднощами. Зокрема, недостатньо сформована інформаційна база, що не дає можливості цілком забезпечити складання відповідних рахунків в економіці. Сектор бізнесу, що охоплює підприємства (фірми), які виробляють продукцію, загалом не перейшов на ведення первинного бухгалтерського обліку та фінансової звітності за міжнародними світовими стандартами. Неповна інформація надходить про рух первинних доходів у формі оплати праці, доходів від власності, а також поточних і капітальних трансфертів від інших країн та відповідно їх передачу іншим країнам. З огляду на ці недоліки, рахунки, що здійснюються в Україні, не повністю відповідають вимогам стандартів Системи національних рахунків. Перехід економіки України на Систему національних рахунків остаточно не завершено. Економічне життя країни в період реформування поступово набуватиме нових ознак і вдосконалюватиметься.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

У цій роботі було показано, як працює СНР, що необхідно для проведення ефективної економічної політики держави. Процес переходу на ринкову модель господарювання та побудова обізнаного ринкового суспільства – процес тяжкий та затяжний, неодмінно пов'язаний з проблемами різних сфер життєдіяльності суспільства. Проте якщо кожен буде дотримуватись прислів’я «Хочеш змінити світ – почни з себе», то в недалекому майбутньому Україна стане дійсно конкурентоспроможною державою, а її макроекономічні показники стануть взірцем для усіх країн світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань: Навч. посіб. 1999. — 403 с.

2. Економічна теорія: Політекономія: За ред. В. Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. — 581 с.

3. Історія економічних учень: Підруч. / За ред. Л. Я. Корнейчук, Η. О. Татаренко. КНЕУ, 1999. — 564 с.

4. Макроекономіка: Савченко А.Г. Підручник – КНЕУ, 2005 – 441 уст.

5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Система_національних_рахунків

 

 

 

 

                                                              Київ – 2011