Система національних рахунків та аналіз рахунку товарів і послуг

 

Міністерство освіти і науки  України

Державний вищий  навчальний заклад

«Київський  національний економічний університет  імені Вадима Гетьмана»

Кафедра макроекономіки та державного управління  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:     «Система національних рахунків та аналіз рахунку товарів і послуг.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                        

                                                                         Виконав:

                                                                         Студент І курсу,

                                                                         7 групи, спеціальності 6508/1

                                                                         Кредитно-економічного     

                                                                         факультету   

                                                                         Бірюк Олег Радіонович

                                                                                 Перевірив:

                                                                                 Чернявський Костянтин Анатолійович

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………… 3

1. Історія виникнення СНР ………………………………...………………………….4

2. Сектори інституційних одиниць……………………………………………..……..4

3. Принципи побудови СНР……………………………………………………..…….5

4. Макроекономічні показники.……………………………………………………….6

    А) ВВП……………………………………………………………………….…..…...6

    Б) ВНД………………………………………………………………………………..8

    В) Інші показники…………………………………………………….…………….10

5. СНР та Україна……………………………………………………………………..11

Висновки…………………………………………………………………….…………13

Література…………………………………………………………………..………….14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 Система національних рахунків (СНР) – це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів.

 Метою Системи національних рахунків є інформаційне забезпечення системного аналізу створення й використання національного продукту і національного доходу. Це дає можливість порівнювати економічні показники різних країн з метою прийняття господарських рішень на міжнародному та національному рівнях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Історія виникнення СНР

 

 Система національних рахунків (СНР) – це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів.

 Ця система  була створена більше як півстоліття  тому голландським економістом  В. Кліффом. Він розробив систему у вигляді таблиць, які нагадували за своєю формою бухгалтерські рахунки та баланси, систематизовано описували стан економіки на макрорівні. Упродовж п'ятдесяти років ця система вдосконалювалась та впорядковувалась. Міжнародні організації (ООН, МВФ, Світовий банк та ін.) збирають інформацію про найбільш важливі показники СНР, а також займаються питаннями теорії та методології СНР, розробкою національного рахівництва. На сучасному етапі розвитку світового суспільства діють стандарти 1993 року, які схвалені Статистичною комісією ООН і прийшли на зміну стандартам 1968 року.

В Україні  національні рахунки розробляються  Державним комітетом статистики згідно з стандартом СНР, прийнятим  міжнародними організаціями у 1993 р.

 

 

2. Сектори інституційних одиниць.

 

Відповідно  до міжнародного стандарту у СНР  інституційні одиниці групуються в  п’ять секторів:

– нефінансові корпорації, до яких належать інституційні одиниці, які займаються ринковим виробництвом товарів і послуг для продажу за цінами, що покривають витрати виробництва і дають прибуток;

– фінансові  корпорації – комерційні інституційні одиниці, що спеціалізуються на фінансових послугах чи допоміжній фінансовій діяльності (банки, страхові компанії тощо);

– сектор загального державного управління, до якого належать органи управління центрального та місцевого  рівнів, некомерційні бюджетні організації, фонди соціального страхування;

– сектор домашніх господарств, що об’єднує фізичних осіб як споживачів, а в деяких випадках як фізичних осіб-підприємців;

– сектор некомерційних  організацій, що обслуговують домашні  господарства (НКОДГ), до якого входять  інституційні одиниці, створені окремими групами домашніх господарств для  забезпечення їх політичних, релігійних і професійних інтересів, а також  для надання соціально-культурних послуг (соціально-культурні підрозділи нефінансових корпорацій) безоплатно або за цінами, що не мають економічного значення.

 

 

3. Принципи побудови СНР.

 

 До основних принципів побудови Системи національних рахунків належать такі:

•  Будь-яка  праця, що приносить дохід, вважається продуктивною. Тобто в межах Системи  національних рахунків враховується валовий  продукт країни, що створюється у  в сфері матеріального виробництва  і в сфері послуг: приватними некорпоративними підприємствами; особами вільних  професій (юристами, артистами, журналістами та ін.); працівниками сфери управління; фінансово-комерційними організаціями; некомерційними організаціями (асоціаціями, товариствами); в армії; присадибними господарствами; найманими працівниками домогосподарств; власниками житла, яке  здається в оренду. Не враховується діяльність, здійснювана поза межами офіційної економіки (наприклад, наркобізнес, проституція), а також ведення  домашнього господарства. Хоча останнім часом у США розробляються  методи обчислення праці домашніх господинь, це "парадокс хатньої робітниці";

•  економіка  розглядається як складний механізм взаємозв'язаних грошових і товарних потоків, представлених доходами та видатками країни. Вартість товарів  і послуг створюється факторами виробництва, зокрема працею, землею, природними ресурсами, капіталом і підприємницькою діяльністю, що виступають як витрати. Отриманий прибуток є результатом не лише праці, а й сукупного використання всіх факторів, що формують доходи країни. Доходи одних суб'єктів господарювання перетворюються на витрати інших;

•  рівність між доходами та витратами, що пояснює  найважливіші аспекти економічного розвитку — виробництво і споживання продукції, розподіл і перерозподіл доходів, формування національного  багатства країни.

 

 

4. Макроекономічні показники.

 

Система національних рахунків - міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни - включає ряд взаємопов'язаних між  собою макроекономічних показників:

• валовий  внутрішній продукт (ВВП);

• валовий  національний доход (ВНД);

• валовий  національний розміщений доход (ВНРД);

• кінцеве  споживання;

• валове нагромадження;

• сальдо зовнішньої торгівлі;

• національне  збереження;

• чисте  кредитування і чисте позичання;

• національне  багатство.

А) Валовий внутрішній продукт (ВВП)

Включає продукцію та послуги, які вироблені резидентами країни протягом року. Резиденти — це:

1) фізичні  особи країни з постійним місцем  проживання в ній (у тому  числі ті, хто тимчасово перебуває  за її межами);

2) юридичні  особи країни з місцезнаходженням  у ній;

3) підприємства  та організації - неюридичні особи, які створені відповідно до законодавства країни, але перебувають за її межами;

4) дипломатичні  та інші представництва країни  за її межами;

5) закордонні  фірми й представництва резидентів  країни.

 Макроекономічні показники не враховують позаринкову діяльність — працю домогосподарок та інші роботи в домашньому господарстві, які задовольняють власні потреби; товари та послуги тіньової економіки, яка в сучасних умовах виробляє до 65% обсягу ВНП; зростання фонду вільного часу — тривалість робочого тижня скоротилася з 53 годин на початку століття до 36 годин у наш час. Цей фактор не враховується у ВНП, але прямо пропорційно впливає на добробут; підвищення якості продукції не відбивається у ВНП; екологічні наслідки виробництва з ВНП не віднімаються.

 Розрахунок ВВП відповідно до міжнародних стандартів СНР в Україні ведеться починаючи з 1994 року. При цьому Держкомстат України надає статистичні дані щодо ВВП наростаючим підсумком: стосовно номінального ВВП — за минулий період року в абсолютному виразі, стосовно реального ВВП — за минулий період

у процентному  виразі порівняно з відповідним  періодом попереднього року. З 1996 року звітність про відносну зміну  реального ВВП і звітність  про абсолютне значення національного  ВВП надається щомісячно.

 Для правильного визначення тенденцій розвитку ВВП і можливостей його прогнозування найсуттєвішою проблемою є відносна величина частини ВВП, що офіційно не враховується, оскільки має непостійний характер. Адже в цьому випадку за будь-яких змін у частині ВВП, що офіційно враховується, буває важко визначити, пов'язана ця зміна в основному з фактичним зростанням (падінням) цього ВВП чи головним чином з його перерозподілом між офіційно врахованою та тіньовою економікою.

 Прогнозування реального ВВП здійснюється на основі побудови та статистичного аналізу часових рядів щомісячних, щоквартальних та щорічних значень ВВП у порівнянних цінах на основі офіційної інформації щодо номінального та реального ВВП, а також ряду деяких оцінок номінального та реального ВВП за попередні роки, виконаних Європейським центром макроекономічного аналізу України, однак аналіз і прогнозування часових рядів ВВП утруднені у нас через використовувану форму звітності (наростаючим підсумком), оскільки значення ВВП для окремих періодів можна вважати тільки досить грубими оцінками.

 Навіть у країнах із розвиненою ринковою економікою, де розрахунку та прогнозуванню ВВП приділяється підвищена увага й над цією проблемою працюють великі колективи висококваліфікованих дослідників (крім того, у цих країнах економіка відносно стабільна, а статистика досить достовірна), існують значні розбіжності в оцінках і прогнозах ВВП з реальністю.

Б) ВНД

 Якщо до показника ВВП додати різницю між надходженням від факторів виробництва (факторними доходами) з-за кордону та факторними доходами, які отримали іноземні інвестори в країні, то одержимо показник ВНД (валового національного доходу).

 Валовий національний доход (ВНД) обчислюється методом підрахунку ВНД за витратами на виготовлену в країні продукцію та методом розрахунку доходів, отриманих в результаті виробництва продукції.

Розрахунок  ВНД за витратами:

ВНД = С + Іп + Д + ЧЕ, (6)

де ВНД— валовий національний доход;

С — витрати  на споживання;

Іп — валові приватні інвестиції;

Д — державні витрати;

ЧЕ — чистий експорт.

 Витрати на споживання включають витрати домашніх господарств на різні види товарів та послуг: предмети споживання тривалого використання, предмети поточного споживання, споживчі витрати на послуги.

 Валові приватні інвестиції складаються з інвестицій на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року (амортизація), і чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу). За натуральною формою — це будівництво, машини й устаткування, зміни в запасах, житлове будівництво та ін.

 Державні витрати в даному випадку об'єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг. (Послуги державного сектора оцінюються не за їх ринковою вартістю, а за витратами).

 Державні трансфертні платежі не включають у ВНД, тому що вони не відображають зростання поточного виробництва.