Розвиток товарних бірж в Україні

5. Механізм функціонування  товарних бірж  в Україні 

    Зародження  товарних бірж в Україні почалося наприкінці XVIII сторіччя. 

    Першою  офіційно організованою товарною біржею в Україні була Одеська, відкрита  в 1796 році.   Потім, майже через  сторіччя, були відкриті Київська  товарна  біржа (1869),  Харківська біржа (1876). Київська біржа розміщувалась у центрі міста,  що відповідало світовій практиці.   Ці біржі діяли до 1917 року. Інший етап відродження бірж припадає на 1922-1930 роки. У період Непу на Україні знову створено 17 товарних бірж.  Виділялися спеціалізовані й універсальні товарні біржі.   Робота велася по секціях.   Розширювалася номенклатура реалізованих товарів: включалася електротехнічна, хімічна, машинобудівна продукція.  Але основний період розвитку біржової діяльності продовжувався усього три  роки.   А  до 1930 року усі біржі на Україні були повністю закриті. Сам  факт  повторного відродження біржі після її ліквідації в 20-х роках - достатня підстава для ствердження, що воно йде від  самого життя  як  невідкладне явище насущних економічних потреб суспільства.  Оптова біржова торгівля - перевірена віками прогресивна форма комерційного посередництва.  Цим шляхом йдуть усі цивілізовані народи.  Немає сумніву, що, подолавши усі  труднощі і перешкоди, і Україна не тільки практично реалізує цю форму комерційних відношень, але і  сама  включиться  у світову систему біржової торгівлі. На сучасному етапі переходу до ринку в Україні спостерігається ріст чисельності бірж. Тому особливого вивчення потребує механізм організації та функціонування товарних бірж. Можливі два основних варіанти організації торгів - відкритий і закритий.  Перший - припускає участь у біржовій торгівлі всіх зацікавлених осіб і безпосередній укладання ними угод на біржі.  На закритій біржі всі операції ведуться обмеженим колом осіб - членами біржі або їхніми представниками.  Всі інші можуть укладати угоди тільки через них, віддаючи їм доручення на продаж або покупку якогось товару і сплачуючи відповідний комісійний відсоток.  Сучасні біржі є переважно закритими.  Для кожного типу організації торгів характерна перевага визначених видів біржових угод.  Так, на відкритих біржах угоди укладаються, як правило, на реальний товар.  На закритих - більшість угод є ф'ючерсними, тобто не закінчуються поставкою товару, а ліквідуються на основі взаємних розрахунків між членами біржі (брокерами). Відкритий тип біржі припускає, що торгівля на біржі ведеться за засновниками й учасниками.  Перші мають право на участь в управлінні біржею.  До складу засновників можуть входити лише юридичні особи, але учасниками біржі можуть бути також і громадяни.  Учасники реалізують свою продукцію, як через біржового посередника, так і самостійно.

    Наприклад, у м. Миколаєві функціонує Південна універсальна біржа, засновниками якої є підприємства, організації і  кооперативи України, Росії, у тому числі Миколаївський міськвиконком, Київський народний банк, "Укрмережвуглехімбудоптторг". В майбутньому біржа планує страхування  угод, формування страхового фонду  і здійснення ф'ючерсних угод.

    Розглянемо  механізм функціонування товарних бірж в Україні на прикладі Донецької  товарної біржі (ДТБ), що спеціалізується  на збуті вугілля, металу і продуктів  коксохімії.  Операції купівлі-продажу  на біржі відбуваються через брокерські контори, що відкриваються засновниками і членами біржі.  Кожний засновник  має право акредитувати на ДТБ  брокерські контори відповідно до кількості  пайових внесків. Засновник може передавати право на відкриття брокерських контор на ДТБ іншою юридичною особою на договірних засадах, у тому числі на умовах оренди.  Передача права на відкриття брокерської контори на ДТБ відбувається за узгодженням із Біржовим комітетом.

    Брокерська  контора, як правило, повинна мати права  юридичної особи, для чого у встановленому  порядку реєструється в місцевих органах влади.  Вона також може діяти як структурний підрозділ  юридичної особи при веденні  біржових операцій.  Місце на ДТБ  може купити незалежна брокерська контора, що при цьому стає членом біржі  з відповідними правами й обов'язками.  Діяльність брокерської контори  фінансується засновником, або членом біржі.

    Прибуток  брокерських контор формується за рахунок  комісійних відрахувань від суми угод, що укладаються за дорученнями  клієнтів.  Розміри комісійних відрахувань  і інші відношення брокерської контори  і клієнтів регулюються договором  на брокерське обслуговування.

    Функції брокерів і брокерських контор полягають  в наступному.

    Брокерські  контори здійснюють посередництво  при укладанні угод на основі доручень (наказів) своїх клієнтів, підшукують відповідних контрагентів; представляють  інтереси клієнтів шляхом ведення біржових операцій і укладання угод від  свого імені і за їхній рахунок; здійснюють консультування торгуючих  із питань, що пов'язані із укладанням біржових угод, у тому числі з  питань якості і властивостей проданого  товару; по замовленнях Біржового  комітету готують висновки на договірній основі по різноманітних питаннях торгової практики; здійснюють інші функції  які не суперечать Статуту ДТБ, Правилам біржової торгівлі й іншим документам, що регламентують діяльність біржі. Для реєстрації на ДТБ керівник брокерської  контори і брокери повинні  здавати кваліфікаційний іспит, що організується Біржовим комітетом  не менше одного разу на рік.  Біржовий комітет організує постійно діючі  навчальні семінари для брокерських  контор і брокерів, що реєструються. Для одержання допуску до кваліфікаційного іспиту особі, що претендує на посаду брокера, необхідно надати рекомендацію засновника або члена біржі, який повинен письмово засвідчити наявність  високої компетентності претендента, глибоких знань ринкової економіки  і незаплямованої комерційної репутації.  Рекомендуючі відповідають за свої рекомендації. Число брокерів однієї контори, що приймають  участь у біржових зборах, і порядок  їхнього допуску на торги визначаються Правилами біржової торгівлі й іншими регламентуючими документами ДТБ.  Біржа стягує комісійний збір, величина якого встановлюється в розмірі 1% від суми угоди.  Комісійний збір вноситься рівними частками брокерськими конторами, що прийняли участь в операції.

      З урахуванням перспективної  спеціалізації біржі по окремих  товарних групах (вугілля й інші  енергоносії, чорні і кольорові  метали, продукти хімії і нафтохімії, сільськогосподарська продукція)  за рішенням біржового комітету  встановлюється пільгова величина  комісійного збору.  На етапі  становлення біржі величина комісійного  збору по зазначених товарних  групах встановлюється в розмірі  0,4%Брокерські контори, зареєстровані  на ДТБ, мають право одержувати  всю необхідну для проведення  торгів інформацію.  При укладанні  угод на ДТБ брокери зобов'язані  додержуватися правил біржової  торгівлі.  При порушенні даної  вимоги Біржовим комітетом може  бути накладене стягнення: попередження, штраф, відсторонення від участі  в торгах на визначений час,  виключення із числа брокерів.

    На  етапі становлення біржової справи механізм торгів починає вироблятися, оскільки тільки на біржі можуть реально  діяти нормальні ринкові відносини.  Біржі повинні концентрувати  значні обсяги попиту і пропозицій, велику кількість продажів.  Досвід показує, що на початковому етапі  їхньої діяльності одержить широке поширення  практика аукціонних продажів.  Ціни почнуть звільнятися від жорсткого  контролю, продавець і покупець будуть шукати один одного, отже, будуть активно  розвиватися і нові ринкові відносини. Створення повноцінних товарних бірж зажадає від організаторів чималих зусиль, відмови від багатьох стереотипів і розхожих уявлень про механізм вигідної товарної угоди. Ефект від організації бірж полягає в зниженні витрат у її засновників і членів на проведення комерційної роботи, причому розмір зазначеного зниження більше ніж внесок в організацію й участь у товарній біржі.  Розвиток біржової справи в напрямку повсюдного відкриття товарних бірж навряд чи економічно виправдано.У невеличких містах більш доцільним є створення брокерських контор і купівля брокерських місць на крупних товарно-сировинних біржах, що дозволить брати участь у торгах одночасно декільком товарним біржам.

    Брокерські  контори, як правило, відкриваються  як товариства з обмеженою відповідальністю.

    Створення товарних бірж, брокерських контор повинно зацікавити місцеві органи влади.  Доцільно, щоб виконавчими  органами місцевої влади було прийняте рішення не тільки про реєстрацію біржі або брокерської контори, але і про створення відповідних  умов для їхньої успішної роботи.

    У Кривому Розі функціонували і  функціонують різноманітні товарні  біржі: «Катеринославська» (адреса: вул. Тухачевського, 18), «Нове століття» (адреса: Дніпропетровське шосе, 8) та інші.

    Однією  з перших товарних бірж у Кривому  Розі, після отримання Україною незалежності, була Криворізька товарно-сировинна  біржа. Тому механізм функціонування саме цієї біржі заслуговує особливої  уваги. Розглянемо правила біржової торгівлі Криворізької товарно-сировинної біржі для виявлення закономірностей і особливостей функціонування цієї біржі, як представниці українських бірж взагалі.

      Правила біржової торгівлі будуються  по принципах:

• ціноутворення відбувається тільки на підставі реального попиту і пропозиції;
• використовувана для роботи і надана для своїх контрагентів інформація носить об'єктивний характер;
• правила повинні дотримуватися усіма учасниками біржі;
• взаємовідносини брокерів і клієнтів будуються на договірній основі.

 Брати участь у торгах дозволено:

• брокерам, що діють на підставі доручення юридичних і фізичних осіб, що мають право роботи на біржі.  Угоди на біржі укладаються винятково брокерами;
• біржовим маклерам, що ведуть торги в секціях, реєструють угоди і мають право перервати торги не більш ніж на 15 хвилин;
• старшому маклеру (має право вести торг у будь-якій секції);
• помічникам брокерів і біржових маклерів;
• співробітникам апарата біржі;
• членам Біржової Ради, що не мають право вести торги і укладати угоди;
• президенту і управляючим біржі, що мають право оперативно втручатися аж до припинення торгів і закриття торгового залу;
• гостям.

    Інші  особи, крім перерахованих, не мають  права брати участь у торгах.

    До  біржових угод відносяться ті угоди, що укладені на товар, поданий на біржі, і які укладаються між членами  і представниками біржі на основі діючих Правил.

    Зміст біржової угоди за винятком найменування товару, його ціни, кількості, місця  і терміна виготовлення не підлягають розголошенню.

    Угода вважається виконаної після того, як зроблені розрахунки по купівлі-продажу  і підписаний договір у встановленому  порядку.

    На  біржі можуть укладатися угоди з  реальним товаром, форвардним і ф'ючерсним.

    Угоди з реальним товаром можуть здійснюватися:

• на товар, що знаходиться в місці зазначеному продавцем;
• на товар, що знаходиться під час торгу на складах біржі, або очікуваний прибуття на склад, якщо про це заявлено продавцем.

    Якщо  товар знаходиться на складі біржі, то плата за його збереження стягується з продавця до моменту укладання  угоди, і з покупця після укладання  угоди.  

    На  біржі забороняються:

• будь-які узгоджені дії учасників біржової торгівлі, що мають своєю метою або можуть призвести до фіксації поточних біржових цін;
• поширення помилкових чуток, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

    Всі ці положення характерні не тільки для аналізованої біржі, але і  для інших бірж України.  Більш  того - вони характерні для багатьох бірж світу.  Інакше кажучи - українські біржі створюються за зразком  світових бірж.  
 
 
 

    Висновок. 

    Роль  біржової  торгівлі у світовій економіці  й у народних господарствах окремих  країн не можна переоцінити.   Деякі західні економісти  вважають, що  виникнення  сучасної товарної біржі, не як  ринку, що здійснює  збут товарів, а як  фінансового  інституту, що полегшує ведення торгівлі  й здешевшує її, дорівнює за значенням промисловій революції кінця XVIII сторіччя, і бачать в ній організуючу і планувальну силу, спроможну надати динамізм всій економіці. 

    При розвитку українських бірж усіляко  використовується накопичений історичний досвід.  Тому сучасним українським  біржам властиві основні риси класичних  біржових інститутів.

    Водночас, відмітною рисою найбільших українських  бірж завжди була їхня універсальність, коли одночасно на території однієї біржі відбуваються операції і товарні, і фондові.  Причому це характерно як для бірж дожовтневого періоду, так  і для радянських бірж періоду  НЕПу.

    Кількість бірж, аукціонний принцип торгівлі, біржовий бартер, продаж одиничних  або дрібносерійних партій товарів  і послуг - основні риси, притаманні біржовій системі України.  Вони пов'язані, насамперед, із незвичною  економічною ситуацією в країні, що склалася на сьогодні.