Розрахунок собівартості створенн мрежі на підприємстві

                 де: Квик - кількість робітників, чол.;

                 Тпр- загальна скорегована трудомісткість виконання етапу робіт;

                Фд - дійсний фонд робочого часу виконавця. 

       Тепер рзрахуемо необхідну кількість  працівників.

       Системотехнік:

       Квик.= 45/72=0,62=1чол.

       Системній адміністратор:

       Квик.= 16/72=0,22=1 чол.

           Монтажник:

           Квик.= 12/72=0,16=1 чол.

 

4. РОЗРАХУНОК ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

                                

                 Одним з головних чинників, під  дією якого розвивається суспільство  та його окремі суб'єктів, є  матеріальний стимул, основною формою  якого є заробітна плата.

       Розмір  заробітної плати залежить від складності та умов робіт, що виконуються, професійних навичок працівників, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу  відповідно до встановлених норм (норми часу,  норми  виробітку,  норми  обслуговування, посадові обов(язки та ін.). Вона встановлюється у вигляді тарифних  ставок (окладів) і відрядних розцінок  для робітників  і посадових окладів для службовців.

       Основна заробітна плата – це оплата праці  у  межах  встановлених  норм (нормативна заробітна плата).

       Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад  встановлених норм, за трудові  успіхи,  винахідливість  та  особливі  умови  праці.  Вонавключає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати,  передбаченічинним законодавством та премії, пов’язані з виконанням  виробничих  завдань та функцій.

       Джерелами коштів на оплату праці працівників  господарчо-розрахункових організацій  є  частина  доходу  та  інші  кошти,  отримані   внаслідок   їх господарської діяльності.

       Законодавчо встановлюється  також  мінімальна  заробітна  плата  –  це розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче  від  якого не може провадитись оплата за виконану працівником  погодинну  норму  праці.

       Фонд оплати праці - це запланована на рік сума грошових коштів, призначених для виплати працюючим за виконану роботу. Фонд оплати праці (ФОП) включає:

• фонд основної заробітної плати, Зосн.;
• фонд додаткової заробітної плати, Здод.

       Фонд основної заробітної плати включає фонд тарифної заробітної плати визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, не вище встановлених чинним законодавством.

       Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій.

       Організація оплати праці на підприємствах здійснюється на основі розподілу функцій і  робіт, нормування, тарифної системи, форм і систем оплати праці.

       Заробітня плата системного адміністратора визначається за тарифною системою. Тарифна система оплати праці є сукупністю взаємопов'язаних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик. Розрахунок ведеться за наведеною нижче методикою. Фонд основної заробітної плати розраховується за формулою (4.1) : 

                                           Зосн=(Окл*Тшт)/Фд                                     (4.1) 

                 де  Окл. – розмір посадового окладу згідно штатного розкладу;

                Фміс. – місячний фонд робочого часу, який складає 168 годин. 

       Таким чином, розрахунок основної заробітної плати має вигляд:

       Зосн.1=(1350*16)/168=128,57 грн. 
 
 
 

       Основна заробітна плата для системотехніка та монтажника розраховується за формулою 4.2.  

                                           Зосн.= Сгод.*Тшт.                                                                     (4.2)

       де  Сгод. – годинна тарифна ставка відповідного розряду;

       Тшт. – трудомісткість виконання етапу робті. 

       Таким чином, розрахунок основної заробітної плати має вигляд:

       Системотехнік

       Зосн.2=4.62*45=207,9 грн.

       Монтажник

       Зосн.2=5.51*12=66,12 грн. 

       Фонд  додаткової заробітної плати розраховується за формулою (4.3):

 
         (4.3)

       де  Д - сума доплат, надбавок та інших виплат передбачених законодавством. На даному підприємстві Д = 0,5.

       Наступним чином  визначаємо фонд додаткової заробітної плати:

       Здод.1=0,5*207,9 =103,95 грн.

       Здод.2=0,5*128,57 =64,28 грн.

       Здод.3=0,5*66,12 =33,06 грн. 

       Тепер маємо можливість обчислити заробітну  плату кожного с працівників:

       ЗП1=Зосн.1+Здод.1=207,9+103,95= 311,85 грн.

       ЗП2=128,57+64,28=192,85 грн.

       ЗП2=66,12+33,06=99,18 грн. 

       Таким чином виходить, що за виконання конкретних дій по створенню КМ за конкретний проміжок часу ми отримуємо відносно маленькі затрати на виплату заробітних плат усім трьом робітникам, а саме системотехніку, системному адміністратору та монтажнику. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       5  ВИЗНАЧЕННЯ ВІДРАХУВАНЬ НА СОЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ 
 

       Відрахування  на соціальні заходи включають: відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування від нещасних випадків. Величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату пращ: пенсійний фонд 32,3%, фонд зайнятості 1,6%, фонд соціального страхування 2,9%, фонд страхування від нещасних випадків для галузі радіоелектроніки 1,5%. Отже, загальний відсоток відрахувань згідно чинного законодавства складає 38,3%.

         Таким чином відрахування на соціальні заходи визначаються за формулою (5.1) : 

                                    (5.1) 

       Всоц1=0,383*(207,9+103,95)=119,43  грн.

       Всоц2=0,383*(128,57+64,28)=73,86 грн.

       Всоц3=0,383*(66,12+33,06)=37,98 грн. 
 

       Всоц=119,43+73,86+37,98 =231,27 грн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       6 ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ  ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБЛАДНАННЯ 
 

       На  обслуговування та утримання обладнання відраховується 50% від всієї заробітної плати, формула (6.1) : 

       В у.е.=Зосн.(Пу.е/100%) грн.                                                  (6.1) 

                                 Ву.е.=402,59*(50/100)= 201,29 грн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       7 РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ  ВИТРАТ 
 

                 Загальновиробничі витрати визначаються  аналогічно витратам на утримання  та експлуатацію обладнання на розраховується за формулою 7.1:

                            

       Взаг.вир= Зосн*(Пзаг.вир/100%)                            (7.1)

                 де Пзаг.вир. – процент загально виробничих витрат (на базовому підприємстві близько 80%). 

       Взаг.вир= 402,59*(80 /100)= 322,07 
 
 
 

                                    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       8 РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА МАТЕРІАЛИ 
 

       До матеріальних витрат відносяться матеріали та комплектуючі, транспортно-заготівельні витрати, а також витрати на електроенергію. 

       Витрати на матеріали розраховуються за формулою (8.1) :

        

             Вк = ∑Цмі*Нкі (8.1) 

       де Цмі - ціна за одиницю певного матеріалу;

       Нмі - норма витрат цього матеріалу. 

       Витрати на комплектуючі розраховуються за формулою (8.1) : 

             Вм = ∑Цмі*Нкі (8.2) 

       де Цмі - ціна за одиницю певного матеріалу;

       Нмі - норма витрат цього матеріалу. 

       Всі данні заносимо до таблиці 8.1 
 
 
 
 
 
 
 

       Таблиця 8.1 – Витрати на матеріали

 

Вм=0,15+0,2=0,35 грн.

Вк=30+256+47,5= 333,5 грн 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       9 КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ 
 

                 У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислення собівартості окремих виробів. Калькуляція собівартості являє собою визначення витрат за статтями собівартості.

       Об'єктом  калькулювання є продукція чи послуги, собівартість яких обчислюється.  При калькулюванні прямі витрати обчислюються безпосередньо на калькуляційну одиницю згідно з діючими нормами і цінами. На непрямі витрати спочатку складається кошторис на певний період, після чого витрати розподіляються між різними виробами за встановленою методикою відповідної галузі.