Розрахунок собівартості створенн мрежі на підприємстві

       ВСТУП 

       У наш час, в зв'язку з розвитком  ринкової економіки та науково технічного прогресу створюється багато підприємств, робота яких являється просто неможливою без комп'ютерних технологій. Високий  рівень розвитку комп'ютерних технологій дозволяє мати мережу персональних комп'ютерів кожному підприємству. Вони необхідні як для складних математичних розрахунків, так і для ведення бухгалтерського обліку і обробки інформації.

       В загальному випадку мережею можна  назвати об'єднання деякої кількості  комп'ютерів до єдиного каналу передачі даних за допомогою фізичного з'єднання. Персональні комп'ютери, об'єднані в мережу мають ряд переваг над окремими робочими станціями, що не мають доступу до мережі.

       Встановлення КМ у будь-якій фірмі, компанії та підприємстві, навіть в усіх вищіх навчальних закладах стає необхідною складовою для їх подальшого повноцінного розвитку та функціонуванню.

       В цьому курсовому проекті розглядається підприємство я займаеться встановленням КМ та розраховуються витрати та взагалі собівартість встановлення КМ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       1 ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ ПІДПРИЄМСТВА 
 

       Економіка — суспільна наука, що вивчає ефективне  використання обмежених ресурсів, розглядає  питання організації та управління виробництва, розподілу, обміну, збуту  й споживання товарів та послуг.

       У сучасному існуванні економічного ринку велике значення мають комп’ютерні  технології, які розширюють можливості дистанційного керування справами, та значно підвищують ефективність праці.

       Розглянемо  що собою являє комп'ютерна мережа - це спільне підключення багатьох окремих комп'ютерів (робочих станцій) до єдиного каналу передачі даних.

       При об'єднанні персональних комп'ютерів в мережу у вигляді внутрішньої  виробничої обчислювальної мережі отримуються  такі переваги, як:

       - Розподіл ресурсів: розподіл ресурсів дозволяє ощадливо використовувати ресурси, наприклад, керувати периферійними пристроями, такими як лазерні друкувальні пристрої, з усіх приєднаних робочих станцій;

       - Розподіл даних: розподіл даних надає можливість доступу і керування базами даних з периферійних робочих місць,які потребують інформацію;

       - Розподіл програмних засобів: розподіл програмних засобів надає можливість одночасного використання централізованих, раніше встановлених програмних засобів;

       - Розподіл ресурсів процесора: при розподілі ресурсів процесора можливе використання обчислювальних потужностей для обробки даних іншими системами, що входять у мережу;

       - режим багатьох користувачів: пристрої системи сприяють одночасному використанню централізованих прикладних програмних засобів, раніше встановлених і керованих.

       Комп'ютери  можна використовувати по різному - або як окремий комп'ютер, або  як складову більш чи менш великої  автоматизованої інформаційної  системи (АІС). АІС складаються з  чотирьох видів забезпечення: апаратного, програмного, інформаційного і організаційного.

       Основна мета курсової роботи - розрахувати необхідну кількість виробничого персоналу для встановлення та налаштування КМ, спланувати витрати на встановлення КМ. 
 

       2 ВИЗНАЧЕННЯ ТРУДОМІСТКОСТІ РОБІТ 
 

       Трудомісткість  – це величина, яка показує, скільки необхідно основним робітникам часу для виконання певного виду робіт або виготовленню певного виду продукції. Трудомісткість вимірюється у нормо годинах.

       Зниження  трудомісткості на підприємстві є одним  з важливих факторів підвищення рентабельності підприємства. Це дозволяє підприємству підвищити прибутки.

       Трудомісткість  одиниці продукції визначається відношенням затрат на виробництво  до обсягу випущеної продукції за певний період

       Залежно від цілей аналізу розраховують трудомісткість окремих робіт, операцій, виробів.

       Технологічна  трудомісткість (Тт) визначається затратами  праці основних робітників — відрядників  і погодинників. Вона розраховується за виробничими операціями, деталями, вузлами, готовими виробами.

       Трудомісткість  обслуговування (Т0) являє собою затрати праці допоміжних робітників основних цехів і всіх робітників допоміжних цехів і підрозділів, зайнятих обслуговуванням виробництва, її розрахунок здійснюється за кожною операцією, виробом або пропорційно технологічною трудомісткістю виробів.

       Виробнича трудомісткість (Тв) складається з  трудомісткості технологічної і  трудомісткості обслуговування, тобто  це затрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці  робіт:

       Трудомісткість  управління (Ту) складається із затрат праці керівників, спеціалістів, службовців. Одна частина таких затрат, яка безпосередньо пов'язана з виготовленням виробів, належить до їх пропорційно виробничої трудомісткості.

       Розрізняють трудомісткість нормативну, планову  і фактичну.

       Для розрахунку загальної трудомісткості необхідно визначити етапи робіт та трудомісткість цих робіт. Результати розрахунків наведені в таблиці 2.1. 
 
 
 

        Таблиця 2.1 – Розрахунок загальної  трудомісткості робіт

 
 
 
 
 
 
 

       3 РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ 
 

       Людські ресурси — це сукупність працівників  з кваліфікацією до розробки або  підтримки продукту або сервісу.

       Під плануванням людських ресурсів (ПЛР) сьогодні розуміється визначення коли, де, скільки, якої кваліфікації, за якою ціною будуть потрібні організації співробітники для реалізації її завдань. Основне завдання планування людських ресурсів (у вузькому значенні) складається в забезпеченні реалізації планів організації з точки зору людського фактора — трудівників: їх чисельності, кваліфікації, продуктивності, витрат на них. Недосконале планування людських ресурсів дорого обходиться організаціям і може привести до втрат цінних ресурсів. У той же час ефективне планування людських ресурсів позитивно впливає на результати організації завдяки:

       - оптимізації використання персоналу. Детальне планування дозволяє виявити і продуктивно використати незатребуваний потенціал співробітників шляхом розширення посадових обов’язків, переводу працівників на інші робочі місця, реорганізації виробничих процесів;

       - удосконалення процесу прийому на роботу. Планування є джерелом інформації про потребу організації в персоналі, що дає можливість забезпечити пошук і відбір кандидатів на планомірній основі, знизити витрати і уникнути кризових ситуацій, які зв’язані з нестачею працівників;

       - організації професіонального навчання. План по людських ресурсах є основою для планування і проведення професіонального навчання. Розробка цього плану дозволяє забезпечити необхідну кваліфікацію працівників.

       Щоб визначити потреби організації  в людських ресурсах, необхідно розуміти, під впливом яких чинників вони формуються. Оскільки організації є відкритими соціальними системами, їхні потреби  в працівниках виникають під  впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників.

       Внутрішні чинники. Потреби організації в  працівниках залежать перш за все  від цілей, які стоять перед нею, для реалізації яких необхідні людські  ресурси. Чим конкретніша організаційна  ціль, тим краще визначити потреби  в працівниках, необхідних для її реалізації.

       Зовнішні  чинники. Серед багатьох зовнішніх  для організації чинників існує  декілька найбільш важливих, які безпосередньо  впливають на стан ринку праці  — джерела робочої сили для  більшості сучасних організацій.

       Персонал  — це сукупність всіх робітників підприємства, зайнятих трудовою діяльністю, а також тих, хто стоїть на балансуванні, але тимчасово не працюють з різних причин.

       Для характеристики усієї сукупності працівників  підприємства застосовують терміни: персонал, кадри, трудовий колектив.

       Персонал  підприємства диференціюється за такими ознаками:

• участь у виробництві (виробничий або невиробничий персонал);
• характер робіт, що виконуються (керівники, спеціалісти, службовці, робітники);
• кваліфікаційний рівень спеціалістів (спеціалісти найвищої, вищої, середньої кваліфікацій та спеціалісти-практики);
• кваліфікаційний рівень робітників (висококваліфіковані, кваліфіковані, низькокваліфіковані, некваліфіковані робітники);
• ступінь участі у виробництві (основні та допоміжні робітники). Існує також поняття структури персоналу - співвідношення окремих

       категорій персоналу в межах його загальної  чисельності.

       Чисельність робітників визначається виходячи з нормативів часу на розробку, монтаж, налагоджування та інших робіт. Розрахунок чисельності ведеться по кожному виду робіт окремо.

       Чисельність керівників, спеціалістів, службовців визначається на основі затвердженого  на підприємстві штатного розкладу, в якому встановлюється кількість працюючих на кожній із вказаних груп згідно діючих нормативів чисельності.

       Існує три методи розрахунку кількості  робітників, необхідних для виконання  певного етапу робіт: за трудомісткістю, за нормами обслуговування та нормами  виробітку.

       У даній курсовій роботі для розрахунку чисельності персоналу використовується метод розрахунку за трудомісткістю. Чисельність робітників визначається виходячи з нормативів часу на установку, ремонт, обслуговування та інших робіт. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Кількість робітників на підприємстві, яке розглядається, визначається за формулою (3.1): 

                                                                                                                (3.1)