Регіональні особливості розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим

       Проведені розрахунки показують, що в 2009р. порівняно з 1990 р. рівень забезпечення населення торговою площею скоротився на 35,9%, підприємствами ресторанного господарства — на 37, обсяг наданих платних послуг — на 76,1% (табл. 2).                                                                                          

                                                                                                    Таблиця 2.

Основні показники  розвитку торгівлі і послуг  (разом з м. Севастополь) [19]

       Велике  значення для курортно-туристичної  сфери в Криму має досить розвинута мережа підприємств готельного господарства. У 2009 р. тут функціонувало 98 готелів проти 113 в 2000 р. За цей же час зменшилась одноразова місткість готелів з 14491 до 12608. Проте коефіцієнт використання місткості готелів у 2009 р. зріс порівняно з 2000 р. з 0,27 до 0,28. У 2009 р. збільшилась кількість обслужених приїжджих у готелях до 252090 осіб.

       Транспорт — специфічна галузь матеріального виробництва і сфери обслуговування. Транспортний процес є обов'язковим продовженням будь-якого виробничого процесу і виступає одним з головних факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил. Як частина процесу виробництва, він забезпечує ефективність використання виробничих ресурсів.

       Територію Автономної Республіки Крим обслуговують залізничний, автомобільний, повітряний, морський і трубопровідний транспорт. Довжина автомобільних доріг загального користування становить 6,6 тис. км, щільність автодоріг загального користування з твердим покриттям — 243 км на 1000 км² території. Питома вага останніх у загальній довжині автомобільних доріг складає 99,9%. Вантажооборот автотранспортних підприємств регіону в 2000 р. сягав 139,8 мільйонів тонно-кілометрів.

       Експлуатаційна  довжина залізничних колій загального користування становить 644 км або 2,9% в Україні. Щільність залізничних колій загального користування — 24 км на 1000 км² території. Головні залізниці проходять по напрямках: Джанкой — Сімферополь — Севастополь з відгалуженням до Євпаторії; Армянськ — Красноперекопськ — Джанкой —Феодосія — Керч.

       Помітною  стає тенденція збільшення вантажообороту морського транспорту в АРК, обсяги якого в 2000 році склали 156,2 мільйонів тонно-кілометрів проти 6,0 в 1995 р. В структурі перевезення вантажів морським транспортом в 2000 р. на АРК припадало 9,7%. В Криму розташовані порти: Феодосія, Севастополь, Ялта, Євпаторія, Керч і портові пункти: Інкерман, Массандра, Донузлав, Чорноморське. [13, с.627]

       Авіаційний  транспорт розвивається з урахуванням  специфіки Криму як курорту міжнародного значення. Найголовніші аеропорти розміщені в Сімферополі і Керчі. На сьогодні вітчизняні авіакомпанії намагаються збільшити обсяги пасажироперевезень шляхом зниження тарифів та залучення більшої кількості пасажирів. [13, с.628]

       Як  бачимо, існує низка передумов  для формування, розміщення та розвитку внутрішньої торгівлі на території  певного регіону. Специфічні природні умови АР Крим зумовили диференціацію  розвитку одних галузей у порівнянні з іншими. Переважають ті товари та послуги, які супроводжують санаторно-курортні комплекси. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Основні етапи формування й економічна оцінка сучасного рівня  розвитку внутрішньої торгівлі АР Крим

       Торгівля  посідає особливе місце в структурі  національної економіки та в системі  економічних відносин. Вона опосередковує товарно-грошовий обмін у величезних розмірах — більше ніж 450 млрд грн щороку, формує не менш як 12 % ВВП і, безперечно, є важливим чинником економічного зростання. Крім того, торгівля відіграє неабияку роль у реалізації соціальної політики, ринкової орієнтації національної економіки, формуванні конкурентного середовища.

     Основні етапи формування розвитку внутрішньої  торгівлі АР Крим:

• 1991-1993 рр. – зародження самостійної торговельної системи на території АР Крим після розпаду СРСР, закладення законодавчого регулювання торговельних процесів;
• 1993-1998рр. – збільшення товарообороту, особливо в оптовій торгівлі, призупинене економічною кризою в серпні 1998 р.;
• 1998 – 2004 рр. показали спільні тенденції з показником роздрібного товарообороту. Збільшується кількість підприємств (юридичних осіб), основним видом діяльності яких є роздрібна торгівля пальним і автомобілями;
• 2004-2008рр.  – розширення внутрішнього ринку АР Крим, залучення іноземних інвестицій, залучення новітніх технологій (через Інтернет) у процес реалізації продукції.
• 2009-2010рр. – стабілізація торговельних процесів, розширення цільових ринків.

Особливістю сучасного розвитку внутрішньої  торгівлі є позитивна і стійка динаміка її результативних показників. Середньорічні темпи зростання товарообігу починаючи з 2003 року перевищують 15 %, що вдвічі вище від темпів зростання ВВП. Спостерігаються позитивні тенденції в структурі товарообігу, кон'юнктурі ринку, розвитку матеріально-технічного потенціалу

     Внутрішня торгівля займає особливе місце в  економічній системі  України  та соціальній сфері. Вона забезпечує оборот товарів і послуг у величезних розмірах – близько 400 млрд. грн. на рік. Ця сфера поступається лише промисловості і сільському господарству. (Додаток 1)

        Крім того, вона відіграє суттєву роль у реалізації соціальної політики ринкової орієнтації національної економіки, формуванні конкурентного середовища.

        Характерною особливістю  сучасного стану розвитку вітчизняної  торгівлі можна вважати її глибоку структурну перебудову і перехід цієї сфери з галузевої на функціональну модель. Це означає, що всі товаророзподільчі канали, які функціонували у межах соціалістичної системи господарства, „злилися" в єдину систему і створили принципово нову сферу товарного обігу, яка функціонує на ринкових принципах і механізмах.

        У новій системі, по суті, немає обмежень відносно складу суб'єктів і об'єктів торгівлі. Суб'єктами ринку виступають як юридичні, так і фізичні особи. Суттєво розширився діапазон об'єктів торгівлі. Крім товарів народного споживання, предметом купівлі-продажу стала виробнича продукція, засоби виробництва, сировина, нерухомість, цінні папери, об'єкти інтелектуальної власності, послуги. Структурно сфера товарного обігу не ділиться більше на канали (галузі), а містить три функціональні сектори: роздрібна торгівлі, оптова торгівля, торговельне посередництво.[3, с.3]

       Суть  процесу ринкової трансформації  внутрішньої торгівлі АР Крим  полягає у створенні соціальної, функціональної, економічної структури торгівлі, адекватної економічному середовищу ринкового типу та умов для ефективної реалізації її функцій у системі народногосподарського комплексу.

       Торгівля  – галузь економіки, що однією з перших перейшла до ринкового механізму господарювання. У короткий термін було скасовано централізований  
розподіл товарних ресурсів, адміністративну управлінську вертикаль 
замінено горизонтальними зв'язками між суб'єктами ринку підприємства торгівлі змінили форму власності та отримали повну господарську  
самостійність.

     Процеси демонополізації, роздержавлення та приватизації привели 
до якісно нових змін у структурі роздрібної торговельної мережі.

     Так, за період з 2000 р. по 2003 р скоротилася до 12% частка підприємств із державною формою власності, доля яких у загальному обсязі товарообігу становить менше 8%. Водночас домінуючою формою власності в торгівлі стала корпоративна. На цій формі засновано 75,5% підприємств роздрібної торгівлі, які забезпечують 81,6% товарообороту. Приватний сектор у сфері торгівлі охоплює 12% підприємств. Здебільшого це дрібні підприємства з невеликою часткою в товарообороті  - 11,2%. Починаючи з 2000 р., структуру законсервовано, наявні лише незначні коливання.

     Безумовно, без проведення приватизації вести  мову про створення 
конкурентного середовища в торгівлі було б неможливо. Але мала приватизація не стала основою створення торгового капіталу. Із загальної кількості приватизованих об'єктів торгівлі станом на 1.01.2003 р. 47,7% приватизовано шляхом викупу товариствами покупців, 23% - шляхом викупу майна, зданого в оренду, 15,6% - продано на аукціоні, 2,8% - продано за некомерційним конкурсом, 5,8% - продано за комерційним конкурсом. Приватизовані підприємства перейшли переважно у колективну власність. Ваучерна приватизація перетворилася на гру в приватизацію. Як наслідок, більшість об'єктів приватизації опинились у руках вітчизняного інвестора без грошей і ринкового досвіду. А у процесі приватизації вирішальне значення має саме пошук стратегічного інвестора, який пропонує стратегічний план розвитку підприємства і фінансує його. [8. с.174]

     Порівняння  стану торгівлі в Україні і  Криму представлено в таблиці  3

     Таблиця 3 

Торгівля в Україні і Криму в 2008 р. 
(млн. грн.)[20]

       В 2009 році Міністерством економіки  АРК реалізовано програми фінансової підтримки за рахунок коштів республіканського  бюджету:

       - промислових підприємств, що реалізують  інноваційні (інвестиційні) проекти  через механізм здешевлення кредитів. Взяли участь 8 підприємств, сума  компенсації склала  1,8 млн. грн.

       - підприємств-виробників підакцизної  продукції, які нарощують обсяги  виробництва і сплати акцизного  збору в республіканський бюджет. У ній взяли участь 5 підприємств. У результаті забезпечене фінансування всіх запланованих програм соціальної спрямованості.

       - суб'єктів малого підприємництва  через механізм здешевлення кредитів. В 2009 році надана фінансова  підтримка 20 суб'єктам підприємницької  діяльності (з них 10 суб'єктів  здійснюють діяльність у сфері  сільського господарства, 5 - у торгівлі  і у сфері послуг, 2 - у сфері  будівництва, 1 - у сфері туризму,  1 - у сфері громадського харчування, 1 - у сфері пасажирських перевезень) на суму 470,5 тис. грн.  У результаті одержання фінансової підтримки суб'єктами господарювання залучено 9,7 млн. грн. інвестиційних кредитних коштів і створено 165 робочих місць.