Праця та її оплата

    , грн./особу.,                                     (4)

    - середньорічна вартість основних фондів, грн.;

     Ч – чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства, осіб

    Рівень організації праці

3.Структурні

    3.1.Питома вага працівників  окремих підрозділів у загальній чисельності працівників

    3.2.Темпи зростання чисельності  працівників підприємства за визначений календарний період

    3.3.Співвідношення основних та допоміжних працівників підприємства

Функції служби персоналу на сучасному  інноваційному  підприємстві

 

     1.Підбір персоналу:

- розширення категорій  працівників та оптимізація чисельності  персоналу;

- визначення способів  підбору персоналу на основі  вимог прискорення інноваційного  розвитку;

- виділення відділів по  підбору персоналу;

- моніторинг ринку рекрутингових  фірм;

- робота із спеціалістами засобів  масової інформації та Інтернет-ресурсами.

 

 

     2.Оцінка та  атестація персоналу:

- оцінка доцільності атестації;

- якісна оцінка працівників;

- процедурна оцінка (вимір  результатів роботи, ділових і  особистих якостей);

- планування кар’єри працівників;

- робота з кадровим  резервом

     3.Управління  корпоративною культурою та соціальна  робота:

- розробка принципів корпоративної  культури;

- організація корпоративних  свят;

- організація відпочинку, в т.ч. дитячого;

- формування єдиної команди  для розробки та впровадження  інноваційних ідей

     4.Удосконалення  оплати праці:

- обгрунтування пропозицій  щодо заробітної плати;

- оптимізація винагород;

- формування компенсаційних  пакетів (оклади, премії, бонуси, страховки,  бонуси)

     5.Навчання персоналу:

- вивчення ринку тренінгових  послуг;

- вибір необхідних тренінгів  для поглиблення знань з управління інноваційною діяльністю

- організація навчання;

- перепідготовка і підвищення  кваліфікації

 

     6.Кадрове діловодство: 

- моніторинг трудового  і податкового законодавства;

- розробка вимог до  працівників інноваційного підприємства;

- розробка штатного розкладу  і положень про підрозділи;

- оформлення трудових  контрактів;

- оформлення і ведення  трудових книжок;

- випуск наказів та  розпоряджень, видача довідок

 

 

 

 

3. Нормування  праці

 

    Нормування праці  – це визначення максимально  припустимого часу для виконання  конкретної роботи або операції  в умовах  даного підприємства  або мінімально припустимої кількості  продукції, що виготовляється  в одиницю часу

 

Методи нормування витрат робочого часу

Сумарні методи

Аналітичні методи

Мікроелементне нормування

Дослідний метод

Дослідно-статистичні

методи

Порівняння

Розрахунковий метод

Дослідний метод

Математико-статистичний метод

 

 

Норми праці

Норма часу

    Це тривалість робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції, виконання операції або виконання визначеного обсягу робіт

Норма виробітку

    Кількість  продукції, що повинна бути  виготовлена одним працівником  або групою працівників в одиницю  часу

Норма обслуговування

    Встановлена  норма кількості одиниць устаткування  (робочих місць, квадратних метрів  площі), яка обслуговується одним  робітником або бригадою робітників  протягом зміни

Норма чисельності

    Це чисельність персоналу, яка необхідна для виконання визначеної роботи

Структура норми часу (трудомісткості) ( )

Підготовчо-заключний час (

)

Штучний час (

)

Оперативний  час ( )

Час обслуговування робочого місця (

)

Регламентовані перерви

Основний час (

)

Допоміжний час (

)

Технічне (

)

Організаційне (

)

Час на відпочинок та особисті потреби (

)

Перерви, обумовлені технологією та організацією виробництва 

(

)

Перерви на відпочинок (

)

Перерви на особисті потреби (

)

Метод розрахунку чисельності працівників  підприємства    ( )	Формула розрахунку
1.За трудомісткістю  виробничої програми	= ,                                 (5) де  - планова трудомісткість виробничої програми, нормо-годин; - нормативний баланс робочо  часу одного робітника на рік,  годин; - коефіцієнт виконання норм  часу (виробітку) робітником
2.За нормами виробітку	,                             (6) де  - плановий обсяг випуску продукції (виконаних робіт) за визначений період часу; - планова норма виробітку в  тих же одиницях виміру за  той же період часу; - коефіцієнт виконання норм  часу (виробітку) робітником
3.За нормами обслуговуван-ня	,                            (7) де  - кількість одиниць встановленого обладнання; - норма обслуговування одиниць; С- число робочих змін; - коефіцієнт переводу явочної  чисельності в облікову
4.За робочими місцями	,                                 (8) де М – число робочих місць; С- число робочих змін; - коефіцієнт переводу явочної  чисельності в облікову

 

Дійсний (ефективний) фонд робочого часу в годинах  [216*(8,0 – 0,04)] = 1719 годин

Баланс фонду робочого часу одного працівника на рік

Календарний фонд робочого часу  (днів на рік) -365

Номінальний фонд робочого часу у днях (365 – 114 = 251)

Святкові та вихідні дні -114

Неявки на роботу у днях -35

Прогули (тільки за фактом) -1

Втрати робо-чого часу -2

Неявки з причин, перед-бачених  законом - 32

Явочний фонд робочого часу (251 – 35 = 216)

Втрати часу у зв’язку зі скороченням  робочого дня в годинах тривалості 0,04

 

4. Показники  ефективності використання трудових  ресурсів

 

Показники ефективності використання трудових ресурсів

1.Продуктивність праці (виробіток продукції)

2.Трудомісткість продукції

    Характеризує результативність (ефективність) діяльності працівників сфери матеріального виробництва

    Характеризує кількість  робо-чого часу, яке витрачено на виробництво одиниці продукції (виконання робіт або надання послуги)

    Визначається кількістю продукції (об-сягом робіт чи послуг), яка виготов-ляється одним працівником в одиницю робочого часу (година, зміна, доба, місяць, квартал, рік )

     Визначається робочим  часом, що необхідно для виготовлення  одиниці продукції (виконання  робіт, надання послуг)

    Продуктивність праці  (виробіток продукції) вимірюється  тими ж вимірниками, що і  обсяг продукції, а саме  натуральними, трудовими, вартісними

    Резерви підвищення  продуктивності праці – це  невикористані можливості економії  витрат праці, які з’являються внаслідок дії тих або інших чинників (удосконалення техніки, технології, організації виробництва, праці тощо)

 

Технологічна  трудомісткість

 

Включає витрати праці основних виробничих робітників (

)

 

Трудомісткість управління виробництвом

 

Включає витрати праці службовців

(

)

Структура повної трудомісткості виготовлення продукції

Трудомісткість обслуговування виробництва

 

Включає витрати праці допоміжних

робітників (

)

Виробнича трудомісткість

 

Включає витрати праці всіх робітників (

)

Повна трудомісткість продукції

 

Включає витрати праці всіх категорій  промислово-виробничого персоналу (

)

 

 

Інноваційні резерви підвищення продуктивності праці

За часом  використання

    - поточні резерви можуть бути  реалізовані в поточний час  і не потребують значних одноразових  витрат;

    - перспективні резерви потребують  перебудови виробництва, запровадження  новітніх технологій, додаткових  інвестицій, значних строків здійснення  робіт

За місцем виникнення

• загальнодержавні;
• регіональні;
• міжгалузеві;
• галузеві;
• внутрішньовиробничі

 

 

 

 

5. Оплата  та мотивація праці

    Відповідно до Закону України „Про оплату праці” заробітна платня – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.

    Розмір  заробітної платні залежить від  складності та умов виконання  роботи, професійно-ділових якостей  працівника, результатів його праці  та господарської діяльності  підприємства

 

 

   У відповідності зі  ст.5 Закону України „Про оплату  праці” організація оплати праці  здійснюється на підставі:

- законодавчих  та інших нормативних актів;

- Генеральної  угоди на державному рівні;

- галузевих,  регіональних угод;

- колективних  договорів;

- трудових  договорів

Функції заробітної плати

1.Відтворювальна – як джерело  відтворення робочої сили та  засобу залучення людей до  праці

2.Стимулююча  – установлення залежності рівня  заробітної платні від кількості,  якості та результатів праці

 3.Регулююча – як засіб розподілу та перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузях економіки з урахуванням ринкової кон’юнктури

4.Соціальна – забезпечення  соціальної справедливості , однакової  винагороди за однакову працю

5.Облікова – відображає  міру участі живої праці у  формуванні витрат виробництва

 

Структура заробітної платні

(згідно із  Законом України „Про оплату  праці”)

    1.Основна заробітна платня  – це винагорода за виконану  роботу відповідно до встановлених  норм праці (норми часу, виробітку,  обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді  тарифних ставок (окладів) і відрядних  розцінок для робітників та  посадових окладів для службовців

    2.Додаткова заробітна платня  – це винагорода за працю  понад установлені норми, за  трудові успіхи та винахідливість  і за особливі умови праці.  Вона включає доплати, надбавки, гарантії та компенсаційні виплати,  що передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій та оплату відпусток

    3.Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад установлені зазначеними актами норми

 

Форми заробітної плати

Відрядна

Погодинна

Системи заробітної плати

- пряма відрядна;

- непряма відрядна;

- відрядно-преміальна;

- відрядно-прогресивна;

- акордна

- проста погодинна;

- погодинно-преміальна;

- окладна

 

    Основою організації заробітної плати є тарифно-посадова система. Це сукупність нормативів, які забезпечують можливість здійснювати диференціацію та регулювання заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від якісних характеристик їх праці.

    Традиційно  для оплати праці робітників  використовується тарифна система,  а для інших категорій –  система посадових окладів

Тарифно-посадова система включає  в себе:

    1.Єдиний тарифно-кваліфікаційний  довідник робіт та професій (ЄТКД) – це збірник нормативних актів,  що містить кваліфікаційні характеристики  робіт і професій за їх видами  та виробництвами. ЄТКД використовується  для тарифікації робіт, надання  кваліфікаційних розрядів робітникам, а також для формування навчальних  програм підготовки та підвищення  кваліфікації робітників за відповідними  професіями.