Нормування праці

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2011 в 14:00, контрольная работа

Краткое описание

Серед великого кола проблем, що постають перед виробництвом у часи трансформації України в ринкову, центральне місце належить ефективності використання живої праці залучених до виробництва трудівників. Сучасні ринкові процеси в економіці України потребують значних інвестицій для оновлення виробничого апарату в усіх галузях господарства. Але нова техніка зможе дати значне зростання ефективності суспільного виробництва тільки тоді, коли наявні умови використання трудового потенціалу будуть відповідними до можливостей та потреб техніки.

Содержание работы

1. Принципи і значення нормування праці.
2. Встановлення норм часу і норм виробітку.
3. Практична робота
Література

Содержимое работы - 1 файл

Нормув.doc

— 109.00 Кб (Скачать файл)

—  самим  робітником (самофотографія);

      5) за способом та формою запису результатів спостереження застосовують записи:

—  цифровий;

— індексний, графічний, фото- і кінозйомку;

  • осцилографічний;
  • комбінований (змішаний).

    Таким чином, спостереження різними методами становлять основу досліджень змісту і обсягу праці при  її технічному нормуванні. Для проведення спостережень можуть бути застосовані звичайні годинники із секундною стрілкою, але їх  можливості обмежені. Тому підвищення точності вимірювань тривалості окремих коротких операцій, дій та рухів потребує більш точних приладів: хронометрів, хроноскопів та одно - і двострілкові секундоміри. Для вивчення послідовності дій, рухів і вилучення зайвих елементів застосовують кіно - і телебачення. Чим складніші і відповідальніші спостереження, тим складніша і сучасніша має бути техніка спостережень.

    Норма часу - основний показник витрат робочого часу, а всі інші - похідні від неї.

    Норма часу являє собою максимально  допустимі витрати робочого часу на вироблення одиниці  продукції робітником при найбільш повному використанню устаткування за певних організаційно - технічних умов.

    Норма часу складається з витрат часу на основну роботу, допоміжну роботу, обслуговування робочого місця, підготовчо - завершальну роботу, відпочинок та на приватні потреби:

        

    Цю  формулу застосовують тоді, коли одиниця  обсягу робіт (одиниці продукції) виготовляються протягом цілої зміни виготовляють певну кількість одиниць продукції. Тоді виникає необхідність у нормуванні витрат часу, безпосередньо, на виготовлення окремої одиниці, тобто встановлення тривалості так званого штучного часу.

    Штучний час - це норма часу на виготовлення лише однієї одиниці продукції чи роботи за певних організаційно - технічних умов виробництва. Штучний час, взагалі, складається з основного і допоміжного часу, обслуговування робочого місця, підготовчо - завершального часу. Він може бути встановлений як частка від ділення суми перелічених витрат часу за зміну на кількість одиниць продукції.

    Проте, як показують матеріли фотографій робочого часу витрати часу на підготовчо - завершальні роботи не пов'язані з кількості виготовлення одиниць продукції, а залежить від особливостей робочого місця. Тому логічним буде їх відокремлення від інших витрат.

    У практиці організації праці виробниче завдання  робітникові видається у вигляді партії. Тому виникає необхідність встановлення норм часу на партію. Слід зазначити, що нормування основного часу відбувається переважно на основі даних фотографій робочого часу, нормування допоміжного часу безпосередньо хронометричного спостереження за найбільш продуктивним методами праці.  Час обслуговування  робочого місця, як правило, нормується у відсотках до оперативного часу за даними масових фотографій робочого часу. Нормування підготовчо - завершального часу відбувається за допомогою нормативів.

    Нормування  часу перерв на відпочинок відбувається при виконанні фізично - важких робіт  і робіт з підвищеним темпом.

    Нормативні  перерви на задоволення  природних, особистих потреб становлять, звичайно 8-10 хвилинна зміну. Вони входять до технічної норми часу у всіх випадках.

    Норма виробітку являє собою мінімальну кількість одиниць продукції, яку встановлено робітникові виробити за зміну у певних організаційно - технічних умовах. Зазвичай, встановлюються змінні норми виробітку або для бригади робітників. Як мінімальне завдання, норма виробітку повинна бути виконана кожним робітником. Для встановлення норми виробітку використовують таку формулу:

    

; де

     - тривалість зміни в годинах.

    У практиці вітчизняного нормування праці  норми виробітку визначається як вихідне, мінімальне завдання, яке кожне  з робітників може виконувати  на 100% або перевиконувати  відповідно до своїх психо - фізіологічних особливостей за рахунок підвищення інтенсивності особливостей. Отже, збільшення кількості продукції для робітників - відрядників призводить до відповідного зростання прямого відрядного  заробітку, а для робітників з погодинно оплатою - до відповідного зростання преміальних надбавок.

    Крім  індивідуальних норм виробітку існують, так звані, бригадні виробітки та комплексні норми часу, що використовують при застосуванні бригадної форми  організації праці. Оплата праці  в такому разі відбувається за кінцевими  результатами праці усієї бригади. 

    3. Практична робота

    Задача  № 3

    Визначити приріст обсягу виробництва підприємства за рахунок продуктивності праці  за даними:

Показник  Базовий рік Звітний рік
Обсяг товарної продукції, тис.грн 9600 10800
Чисельність персоналу, чол 350 358
 

    Ч – приріст чисельності

                                          Q – приріст виробництва 

 

    Відповідь:  приріст обсягу виробництва підприємства становить 81,86%.

Задача  № 10

    Оперативний час на виготовлення одного виробу – 28хв, час на перерви, передбачені технологією, - 3% від оперативного, час на особисті потреби робітника – 2% від оперативного, час на обслуговування робочого місця – 6% від оперативного. Підготовчо – заключний час 30хв.

    Визначити норму часу на токарну обробку деталі, якщо партія складається з 10 і 20 шт.

    

    Відповідь: норма часу на одну токарну обробку  деталі буде становити 37,08нормо –  годин, на обробку десятьох деталей  – 370,8 нормо – годин і на обробку  двадцяти деталей – 741,6 нормо – годин. 

    Задача  № 16

    Норма часу на обслуговування одного верстата – 0,4 год. Тривалість робочої зміни  – 8,2 год. Визначити змінну норму  обслуговування одного верстата для  одного робітника.

           - дійсний фонд робочого часу

                норма часу обслуговування одиниці  обладнання

    Відповідь: змінна норма обслуговування одного верстата для одного робітника становить 7 верстатів/зміну.

    Задача  № 20

    У звітному році трудомісткість виробничої програми підприємства склала 178000 нормо – год. Передбачається, що в наступному році у зв’язку з деякими и ускладненнями вироблюваної продукції її загальна трудомісткість має збільшитися на 11%. Очікується, що річний фонд робочого часу одного робітника, який становив у звітному році 1785 нормо – годин, за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв має збільшитися приблизно на 6%, а передбачуване виконання норм виробітку кожним робітником, що дорівнює в середньому за звітний рік 112%, - на5%. Визначити необхідну чисельність виробничих робітників – відрядників.

            - сумарна трудомісткість робочої

                                                                        програми

                      - дійсний фонд роботи, одного  середньооблікового працівника

                    - середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві

      Відповідь: необхідна чисельність  виробничих робітників – відрядників буде становити 68054 чоловік.

    Задача  № 23

    Планова трудомісткість одного виробу рівна 0,8 нормо – годин, річний обсяг виробництва  – 1 млн т.. Підприємство працює в  дві зміни, тривалість зміни – 8,1години. Витрати на регламентовані простої  – 5%. Середній відсоток виконання норм виробітку 114%. Визначити чисельність робітників – відрядників.

    

    

    Відповідь: потрібно 351робітників – відрядників. 
 
 
 

        Література 
     

    1. І.В.Багрова  “Нормування праці” Київ: ЦНЛ, 2006р.

    2.  ”Нормування праці” за ред.  В.М.Данюка – К.,2005р.

    3. Гупалов  С.Х. “Управління робочим часом  на підприємстві” -   К.,2005р.

    1. Зенков Л.Ф. “Технічне нормування праці” Донецк:  Економіка, 2006р.
    2. Мурашко В.В. “Нормування праці в промисловості”- Харьков,2007р.
    3. Погорєлов Н.І.“Нормування праці в промисловості”- К:ЦНЛ,2005р.
    4. Турусов. А.Д. “ Аналіз норм праці” К.: Атіка 2005р.
    5. Ганін І “ Нормування праці на сучасному підприємстві”
    6. Коробов В.І.”Економіка і ринок праці” К: “Українська енциклопедія” 2006р.
    7. Черкасов Г.Н. “Наукова організація праці” Х: “Фінарт” 2006р.

Информация о работе Нормування праці