Міжнародні фінансові організації: МВФ, СБ, центральні банки

    Згідно зі Статутом, до головних завдань Банку належать надання фінансової й технічної допомоги країнам Латинської Америки при будівництві невеликих підприємств у гірничій та переробній, легкій та харчовій промисловості, фінансування розвитку енергетики, транспорту, а також інфраструктури. За роки свого існування МаБР надав найбільший обсяг кредитів країнам "великої трійки" -- Аргентині, Бразилії та Мексиці.

    Банк надає кредити двох видів: на загальних комерційних умовах -- з фонду звичайних ресурсів; на більш пільгових умовах -- з фонду спеціальних операцій. Він уповноважений випускати облігації, гарантувати позики, що надаються урядами, і підтримувати розвиток приватних підприємств. Найвищим органом МаБР є Рада керуючих, до якої кожна країна направляє свого представника.

    Періодично МаБР направляє місії своїх штатних спеціалістів з розробки програм у латиноамериканські держави для розгляду разом із посадовими особами і спеціалістами певної країни національних планів і програм розвитку та сприяння у визначенні пріоритетних проектів, які можуть бути профінансовані Банком.

    У 1992 р. декілька країн -- членів Банку створили Багатосторонній інвестиційний фонд (БІФ), який почав функціонувати у 1993 р. Його головна мета -- сприяти інвестиційній програмі в регіоні шляхом надання позик і субсидій у невеликих розмірах. Програма роботи Фонду розрахована на 5 років.

    Іншу структуру Банку -- Міжамериканську інвестиційну корпорацію (МІК) створено як його автономну філію з метою сприяння економічному зростанню регіональних країн, що розвиваються, шляхом заохочування створення і модернізації приватних підприємств, особливо малих і середніх.

    МаБР має відділення у 26 країнах Латинської Америки та у Франції.

    У грудні 1965 р. для фінансування різних програм розвитку в азіатських країнах за рішенням Економічної комісії ООН був заснований Азіатський банк розвитку (АзБР). Місцеперебування його -- Маніла (Філіппіни). Кошти банку формуються як шляхом мобілізації фінансових коштів регіону діяльності Банку, так і за рахунок

    залучення капіталів із країн інших континентів. АзБР може вдаватись до позик, розміщувати облігації та інші зобов'язання, приймати за особливими угодами від урядів і організацій окремих країн кошти в спеціальні фонди. Зі свого боку Азіатський банк розвитку надає позики державним організаціям і приватним підприємствам з розрахунку 6,75 % річних.

    Органами управління АзБР є Рада керуючих, що складається з представників усіх країн-учасниць, і Правління (Рада директорів). Членами АзБР є 40 країн азіатського регіону та 16 нерегіональних країн.

    Операції Банку поширюються на весь спектр економічного розвитку, але головна увага приділяється:

    *   сільському господарству (іригація, розвиток сільських районів, рибальство, тваринництво, лісівництво);

    *   енергетиці (проекти в галузі енергетики, видобутку природного газу та вугілля, створення нафтопереробних підприємств і мережі газопроводів);

    *   фінансовому сектору (надання невеликих позик малим і середнім підприємствам);

    *    транспорту і зв'язку (порти і судноплавство, дороги, залізниці, аеропорти, телекомунікації);

    *   соціальній інфраструктурі (водопостачання міського господарства, забезпечення житлом, інфраструктура міського господарства, проекти в галузі охорони здоров'я і народонаселення).

    Діяльність з кредитування ведеться у двох основних формах: звичайне кредитування за рахунок ресурсів Банку і спеціальні операції, які фінансуються спеціальними фондами. АзБР здійснює також спільне фінансування з офіційними, комерційними та експортно-імпортними організаціями.

    АзБР володіє акціями Азіатської фінансово-інвестиційної корпорації {АзФІК) зі штаб-квартирою в Манілі, яка є корпораційним об'єднанням Банку з групою, що складається із 25 в основному приватних фінансових інститутів, розташованих в Азії, Америці та Європі. АзФІК була створена з метою підтримки розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються.

    Банк активно співпрацює з організаціями системи ООН, особливо зі Світовим банком, МВФ, іншими міжнародними організаціями, Європейським Союзом, Фондом міжнародного розвитку ОПЕК і двосторонніми організаціями допомоги.

    За період свого функціонування АзБР надав найбільші обсяги кредитів п'яти країнам: Індонезії, Південній Кореї, Філіппінам, Пакистану, Таїланду. Кредити надаються на 10--30 років з початком погашення через 2--7 років.

    Першою міжнародною організацією незалежних країн Африки стала заснована у 1964 р. Група Африканського банку розвитку

    (АфБР). Місцеперебування -- Котд'Івуар. До його складу ввійшли: власне АфБР, Африканський фонд розвитку (АФР), який розпочав діяльність у 1974 р.) та Довірчий фонд Нігерії (ДФН), який був створений згідно з угодою, підписаною між АфБР і урядом Нігерії у 1976 р. Ці три інститути -- самостійні юридичні особи.

    Африканський банк розвитку (АфБР) був створений відповідно до угоди, підписаної у 1963 p., яка набрала чинності у 1964 р.

    Основною метою створення АфБР було сприяння:

    *  економічному розвиткові й соціальному прогресові регіональних держав -- членів АфБР;

    *  фінансуванню інвестиційних програм і проектів;

    *   мобілізації ресурсів шляхом організації спільного фінансування, що здійснюється Банком разом з дво- і багатосторонніми інститутами розвитку;

    *   заохоченню державних і приватних інвестицій;

    *   наданню необхідної технічної допомоги в підготовці проектів розвитку.

    Банк здійснює такі операції:

    *  бере участь у капіталі державних і приватних організацій та підприємств;

    *   надає прямі позики або бере участь у позиках, що надаються третьою країною;

    *  частково або повністю гарантує позики, що надаються третіми країнами.

    У своїй фінансовій політиці АфБР керується такими основними принципами: позики повинні мати здорову основу; пріоритет надається проектам, які найбільшою мірою сприяють зростанню економіки континенту в цілому і включені в національні або регіональні програми розвитку, причому проектам регіональних програм надається перевага. Претендувати на одержання позик Банку можуть лише уряди країн -- членів АфБР. Щодо державних або приватних підприємств інших країн Африки, то вони можуть одержати позики за умови обов'язкового гарантування їх урядом своїх країн. Членами АфБР є 52 незалежні держави Африканського континенту і 25 нерегіональних країн.

    З метою поповнення фінансових ресурсів Африканського банку розвитку у 1972 р. було створено Африканський фонд розвитку (АФР), де 50 % голосів належить АфБР, хоча частка його капіталу у Фонді становить лише 2,8 %. До складу АфБР входить 26 країн світу.

    Основна мета створення АФР:

    *  фінансування на пільгових умовах з метою сприяння вкладу Африканського банку розвитку в економічний і соціальний розвиток найбідніших африканських країн -- членів Фонду;

    *  фінансування з метою сприяння співробітництву, в тому числі на регіональному і субрегіональному рівнях, розвитку міжнародної торгівлі, головним чином між країнами -- членами АФР.

    Довірчий фонд Нігерії (ДФН) функціонує з 1976 р. Його мета -сприяння розвитку країн -- членів АфБР з низьким рівнем доходів населення шляхом надання позик на пільгових умовах.

    Ресурси ДФН повністю забезпечуються урядом Нігерії, а операції здійснюються під керівництвом Ради директорів і президента Африканського банку розвитку.

    Всі регіональні країни -- члени Групи Африканського банку розвитку мають можливість рівною мірою користуватися кредитами Банку. Однак, враховуючи різні рівні економічного розвитку, Банк виділив групу найбідніших країн, як основний об'єкт фінансування на пільгових умовах із ресурсів АзБР, Африканського фонду розвитку та Довірчого фонду Нігерії.

    3 31 грудня 1993 р. країни -- члени Групи АфБР, які є позичальниками, розділені на три основні категорії:

    *    категорія А -- регіональні країни-члени з обсягом ВНП на душу населення, що не перевищує 510 дол. США;

    *    категорія В -- регіональні країни-члени з обсягом ВНП на душу населення від 510 до 590 дол. США;

    *   категорія С -- регіональні країни-члени з обсягом ВНП на душу населення понад 590 дол. США, а також ті, які відмовилися від свого права користуватися фінансуванням Групи АфБР.

    У 1976 р. Кенія, Танзанія і Уганда створили Східноафриканський банк розвитку (САБР), довгострокова стратегія якого (затверджена в 1993 р.) націлена на сприяння найбільш важливим для розвитку сферам підприємництва, орієнтованим на експорт та приватизацію державних підприємств, фінансову підтримку ініціатив з розвитку ринків капіталу в Східній Африці й впровадження механізмів залучення фінансових ресурсів на ринках капіталу в регіоні.

    Банк розвитку держав Центральної Африки (БРДЦА) виник у 1975 р. згідно з Договором про створення Митного й економічного союзу Центральної Африки. Його членами є 6 африканських країн та 5 інших акціонерів, у складі яких Німеччина, Франція, Кувейт, Африканський банк розвитку та Банк держав Центральної Африки.

    У своїй діяльності головну увагу Банк приділяє фінансуванню проектів розвитку промисловості, енергетики, інфраструктури, транспорту, телекомунікацій і сільського господарства, а також фінансуванню досліджень. У 1989 р. країни -- члени Банку створили Спеціальний фонд розвитку сільських районів з метою поліпшення системи фінансування базових проектів розвитку сільських районів.

    Згідно з Угодою, підписаною в 1973 p., був створений Західноафри-канський банк розвитку (ЗАБР), членами якого є 7 африканських країн та 6 інших акціонерів.

    Політика діяльності Банку має три аспекти:

    *  субрегіональне співробітництво (відносини з регіональними та субрегіональними організаціями розвитку Африканського континенту);

    *  двосторонні відносини з країнами Західної та Північної Європи, Канади і Японії;

    *   відносини з міжнародними організаціями.

    Арабський фонд економічного і соціального розвитку (АФЕСР) був створений згідно з Угодою, підписаною в 1968 р. До його складу входить 21 країна -- член Ліги арабських держав. Місцеперебування -- Кувейт.

    Фонд бере участь у фінансуванні проектів економічного й соціального розвитку в арабських державах шляхом кредитування та надання технічної допомоги, а також здійснює підтримку діяльності з програм фінансування міжарабської торгівлі. АФЕСР надає урядам, державним і приватним організаціям пільгові кредити на здійснення проектів, спрямованих на зміцнення арабського співробітництва.

    Завдяки ініціативі країн -- членів Ліги арабських держав (ЛАД) у 1977 р. було засновано Арабський валютний фонд (АВФ), до складу якого входять 20 країн -- членів ЛАД. Місцеперебування -- Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати).

    Основна діяльність Фонду -- надання кредитів на підтримку програм структурних реформ. АВФ надає державам-членам позики з метою сприяння фінансуванню їхніх платіжних балансів, підтримки їхніх зусиль у проведенні економічних перетворень для досягнення стабільності й подолання внутрішніх і зовнішніх економічних труднощів.

    У 1973 р. в Джидді (Саудівська Аравія) 23 країни -- члени Організації Ісламська конференція (ОІК) заснували Ісламський банк розвитку (ІБР). Сьогодні до його складу входять 47 країн.

    Основні напрямки діяльності Банку: надання позик для фінансування проектів у сфері інфраструктури (шляхи, зв'язок, школи і т. ін.); участь у капіталі сільськогосподарських підприємств; фінансування проектів, які предбачають швидку віддачу, шляхом пайової участі в прибутках; лізинг, продаж у розстрочку, фінансування імпорту; фінансування технічної допомоги країнам-учасницям (техніко-економіч-не обґрунтування проектів, консультаційні послуги, надання засобів для здійснення дослідницьких робіт та навчання персоналу).