Місце та роль підприємництва і домогосподарств в економічній системі суспільства

 В залежності від  конкретних умов застосовуються  різні системи і форми заробітної плати.

 Всі вони підпорядковані єдиній меті: якомога більше підвищити інтенсивність праці.

 Однією з перших  систем подібного типу була  так звана система Тейлора.

 На початку XX століття американський інженер Тейлор розробив і застосував на американських підприємствах нову систему організації праці і заробітної плати. При введенні системи бралась група спеціально відібраних найбільш витривалих у фізичному відношенні і найбільш кваліфікованих робітників. За допомогою хронометражу встановлювався в хвилинах, секундах і долях секунди робочий час, затрачуваний на кожну трудову операцію. Робота робітників знімалась на кінострічку. Все це потім аналізувалося з метою усунення всіх зайвих рухів робітника. На основі цього встановлювалася дуже висока норма виробітку - так званий урок. За виконання і перевиконання уроку визначалися більш високі розцінки, а для тих, хто не виконував уроку - низькі "штрафні" розцінки. Звичайно, виконати могли урок лише найбільш сильні і вправні робітники.

 Однією із розповсюджених  систем заробітної плати в сучасних Умовах є так звана "система аналітичної оцінки робочих місць". Суть її полягає в тому, що на основі розробленої шкали показників (факторів), які характеризують складність різних робіт і вимоги, яким повинен відповідати виконавець цих робіт, здійснюється кількісна оцінка в балах. Всі види робіт оцінюються з врахуванням багатьох факторів: важкість праці, кваліфікація виконавця, розумові і фізичні зусилля, затрачувані При даній роботі, відповідальність виконавця за використання Устаткування, матеріалів і т.д.

 Заробіток робітника, праця якого оцінена найменшою кількістю] балів, кладеться в основу тарифної сітки. Для оцінки інших робіт] застосовується поправочний коефіцієнт в залежності від факторів, що характеризують ту чи іншу роботу.

 На основі "аналітичної оцінки робочих місць встановлюється багато індивідуальних ставок заробітної плати. Так, на підприємствах "Стального треста" США встановлено понад тисячу ставок заробітної шага.

 Існують і такі системи,  як "система участі в прибутках"  різні "преміальні" форми заробітної плати тощо.

 При "системі участі  в прибутках" заробітна плата  складається з і двох частин: основної, яка може бути погодинною  або відрядною, і додаткової, яку  капіталіст виплачує робітникам в кінці року як "частку прибутку" підприємства. В дійсності робітник одержує не прибуток, а частину своєї заробітної плати, оскільки основна заробітна плата при цій системі встановлюється на більш низькому рівні.

"Преміальні" форми  заробітної плати передбачають  підвищення інтенсивності праці і фактичне зниження оплати праці за виробіток, досягнутий понад встановлену норму. Основний заробіток визначається за роботу, виконай) в межах норми. А за перевиконання норми виробітку видається премія. Проте премія виплачується в розмірі не більше 50% погодинної ставки заробітної плати. Тому й заробітна плата зростає повільніше, ніж зростає перевиконання встановленої норми виробітку

 На практиці всі системи заробітної плати спрямовуються капіталістами для підвищення інтенсивності праці.

3. Номінальна і  реальна заробітна плата

 Виходячи із своєї суті, заробітна плата в кожному суспільстві повинна виконувати три основні функції: виступати засобом відтворення робочої сили, формувати платоспроможний попит населення, стимулювати працівників за більш продуктивну працю.

 Відтворювальну функцію заробітна плата виконує тому, що вона є грошовим виразом вартості і ціни робочої сили, а речовим змістом її виступає кількість життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили найманого робітника і членів його сім'ї. Зрозуміло, що цю функцію заробітна плата виконує в повному обсягу тільки тоді, коли її рівень відповідає вартості і ціні товару робоча сила. Якщо заробітна плата нижче вартості робочої сили, то остання перебуватиме у стані занепаду Робітник буде втрачати працездатність і не зможе утримувати Й виховувати дітей, які повинні у майбутньому його замінити.

 Заробітна плата є основним засобом формування платоспроможного попиту населення. Переважна частина людей одержує свої доходи у формі заробітної плати. Якщо врахувати той факт, що виробництво в кінцевому плані повинне орієнтуватися на потреби споживачів, то є всі підстави говорити, що заробітна плата через механізм попиту на товари і послуги робить вплив на їх виробництво.

 Функцію засобу стимулювання  праці заробітна плата виконує  в результаті залежності її  рівня від продуктивності та інтенсивності праці. При цьому необхідно мати на увазі, що зростання заробітної плати відбувається не в тій пропорції, в якій зростає продуктивність праці. Закон зростання продуктивності праці вимагає, щоб продуктивність праці зростала вищими темпами, ніж зарплата. Випереджаюче зростання продуктивності праці економічно обумовлене тим, що:

 для зростання продуктивності  праці суспільство робить великі витрати на технічне озброєння праці кожного робітника;

 за рахунок зростання  продуктивності праці збільшується  не тільки заробітна плата,  а й виплати і пільги із суспільних фондів споживання, які складають значну частину реальних доходів робітників та членів їх сімей,

 більш швидке зростання  продуктивності праці забезпечує  зниження собівартості продукції  і збільшення прибутку підприємства.

 Всі названі функції заробітна плата може виконувати лише тоді, коли її рівень в умовах капіталізму відповідає вартості і ціні робочої сили, а в умовах соціалізму - кількості та якості затраченої праці. Про існуючий рівень заробітної плати, а отже, і про соціально-економічні можливості відтворення робочої сили певну уяву дають такі її різновиди, як номінальна та реальна заробітна плата.

 Номінальна заробітна  плата при капіталізмі - це сума грошей, яку одержує робітник за, продану робочу силу. В умовах соціалізму - це сума грошей, яку одержує робітник в залежності від кількості і якості затраченої праці.

 Реальна заробітна  плата - це кількість матеріальних благ і послуг, яку робітник може фактично купити за свою грошову заробітну плату.

 Виходить, що рівень реальної заробітної плати залежить:

 від величини номінальної,  тобто грошової заробітної плати.  Чим більша номінальна заробітна  плата при сталих цінах на  засоби споживання, тим більша  реальна заробітна плата;

 від рівня цін на необхідні засоби існування робітника. Якщо Ціни зростатимуть, а номінальна заробітна плата залишиться незмінною, ю реальна заробітна плата зменшиться. Якщо ціни зростатимуть більш Швидко ніж зростатиме номінальна заробітна плата, то реальна заробітна Плата знову ж таки впаде.

 На рівень реальної заробітної плати впливають також і такі фактори, як рівень безробіття, рівень податків, рівень плати за житло, медичне обслуговування та навчання, склад робочого класу за кваліфікацією, статтю, національними ознаками, зміни вартості робочої сили тощо. Всі ці фактори не завжди діють в одному напрямі, а тому й реальна заробітна плата в окремі періоди змінюється по-різному.

 В Україні з початком ринкової трансформації економіки реальна] заробітна плата постійно знижується.

 Об'єктивною характеристикою  життєвого рівня населення служить не тільки рівень реальної зарплати, а й питома вага зарплати у структурі ВВП. За даними Міністерства статистики України, в нашій державі частка зарплати у ВВП становила в 1991 році 58%, в 1994 році-31%. В кінці 90-х років цей показник був ще менший.

 При вирішенні проблем  заробітної плати важливо правильно  встановити вихідний пункт - розмір мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата - це офіційно затверджений рівень зарплати, який є не нижче фізіологічного прожиткового мінімуму і не перевищує вартісну величину мінімального споживчого бюджету. В Україні мінімальна зарплата і мінімальна пенсія до початку ринкових перетворень становили 70 радянських карбованців, що дорівнювало 116 дол. У 1996 році мінімальна заробітна плата була встановлена на рівні 15 грн., в той час як офіційно визнаний фізіологічний прожитковий мінімум становив понад 70 грн. А за підрахунками профспілок, він дорівнював 94 грн. Закон України «Про оплату праці» встановив, що мінімальна заробітна плата повинна дорівнювати межі малозабезпеченості, тобто фізіологічному прожитковому мінімуму, проте ця вимога закону не діє. Уряд України вважає, що такий крок призведе до значного збільшення дефіциту державного бюджету.

 Низький рівень заробітної плати негативно позначається на процесі відтворення робочої сили.