Монополістична Конкуренція

Необхідно ще раз  підкреслити значення робіт Е Чемберліна, заслугою якого є введення в науковий оборот терміна «диференціація продукту». Монопольну владу на ринку Е. Чемберлін зв'язує насамперед  із характером і особливостями продаваємих товарів. Він привернув увагу до того, що ринкові відносини продавця і покупця в чималому ступені залежать від характеру продукту.

Монополія в умовах диференціації продуктів характеризуется як якийсь ступінь влади над ціною. Тому, особливо важливий такий чинник, як еластичність попиту по ціні. Порівняємо умови конкуренції при однорідній і неоднорідній продукції. У умовах досконалої конкуренції при повній однорідності товарів попит на продукцію якоїсь однієї фірми характеризується абсолютною еластичністю: підвищивши ціну на свій продукт, продавець не продає нічого, а знизив, може продати як завгодно багато. Чому? Тому що при «заданої» ринком ціні підвищувати ціну на свій товар просто безтямно - ніхто не стане купувати більш дорогий товар, якщо навкруги повно точно таких же товари по більш низьких цінах. А знизивши ціну на свій товар (нижче сформованої ринкової ціни), продавець, звичайно, легко реалізує свій товар, але ця операція також безтямна: навіщо снижувати ціну, якщо можна продати усю свою продукцію по ринковій ціні , що існує на даний момент?

Інша ситуація складається при неоднорідності товарів. За допомогою диференціації  продукту продавцю вдасться зменшити цінову еластичність попиту на свій товар - це може свідчити про посилення його монопольної влади над ціною. Це значить, що ціна може бути підвищена, і проте обсяг збуту не скоротиться. Чому? Тому що конкуренти не зможуть більш низькими цінами залучити до себе ту категорію покупців, що звикнули і твердо віддають перевагу певному продукту.

Який же висновок можна зробити з вищезгаданого? Наступний: ціна в умовах диференціації продукту не є єдиним знаряддям конкуренції. У боротьбі за ринок збуту найважливішим чинником стає і якість товару.

Отже, в умовах монополістичної конкуренції обсяг  збуту фірми визначається, крім ціни, і такими факторами, як особливості  продукту та витрати по збуту.

Вступити в  галузі з монополістичною конкуренцією щодо легко. Те, що виробники в умовах монополістичної конкуренції є  типово невеликими за розміром фірмами  як в абсолютному, так і у відносному вираженні, припускає, що ефект масштабу і  капітал , що потребується , невеликі. З іншого боку, у порівнянні з чистою конкуренцією можуть бути деякі додаткові фінансові бар'єри, породжені потребою одержання продукту, що відрізняється від продукту конкурентів, і зобов'язанням рекламувати цей продукт.  Фірми, що існують , можуть володіти патентами на свою продукцію й авторськіими правами на свої фабричні та торгові знаки, що збільшує труднощі і витрати їхнього успішного копіювання.

Під монополістичною конкуренцією припускаються галузі, що складаються з щодо великого числа фірм, що діють у виробництві диференційованих продуктів, не вступаючи між собою в таємні спілки. Цінову конкуренцію супроводжує нецінова конкуренція. Легкість вступу сприяє появі конкуренції з боку нових фірм у довгостроковому періоді.

 

Розділ 2. РІВНОВАГА ФІРМИ ПРИ МОНОПОЛІСТИЧНІЙ КОНКУРЕНЦІЇ.

2.1. Крива попиту фірми при монополістичній конкуренції

Тепер проаналізуємо  поведінку при визначенні ціни й  обсягу виробництва фірм, що діють  в умовах монополістичної конкуренції.

Порівняємо спочатку криві попиту на товар двох фірм -- представника досконалої та недосконалої конкуренції. Продемонструємо ці криві  на графиках. (Графік А-крива попиту фірми, що діє в умовах досконалої конкуренції, графік Б- крива попиту фірми, що діє в умовах недосконалої конкуренції).

 

З цих графіків очевидно, що цілком конкурентна фірма (мал.А) може продати, скільки вона хоче, не роблячи при цьому впливи на ринкову ціну. Отже, лінія попиту DD на її продукцію горизонтальна. Неможливість впливати на ринкову ціну пов'язана з щодо невеликим обсягом виробництва у фірм, що входять у галузь. Тому скільки б фірма-досконалий конкурент ні поставив товару на ринок, все рівно його кількість занадто мала, щоб впливати на  сформовану на ринку ціну.

У випадку фірми- недосконалого конкурента (мал. Б) крива попиту DD має негативний нахил, оскільки чим більше її Q, тим меншу ціну може вона встановити. Отже, коли фірма-монополіст викидає на ринок велику  кількість товара, його ціна падає.

Якщо ж фірма  не має повну монополію, скорочення ціни Р її конкурента зрушить лінію попиту DD вліво, у становище D₁D₁, як це показано на мал.Б. Отже, через  фірму , що суперничає , навіть при зниженні ціни тепер можна буде продати меншу кількість товарів, тобто  Q₁<Qo.

Найважливіший висновок, що можна зробити з розгляду выщенаведених графіків такий: горизонтальність лінії попиту на товар, вироблений фірмою, характеризує фірму як досконалого  конкурента. Якщо лінія попиту знижується, тобто має негативний нахил, то ми маємо справу з фірмою -недосконалим конкурентом.

Отже, при монополістичній  конкуренції крива попиту на товар  фірм прямує донизу, а отже, ці фірми  користуються владою монополістів. Проте це не означає, що монополістично конкурентні фірми завжди отримуватимуть високі прибутки. Монополістична конкуренція також подібна до абсолютної конкуренції. Існує вільний вхід, отже, можливість одержати прибутки приваблюватиме нові фірми з їх конкуруючими марками, а це призведе до падіння прибутків до нуля.

Крива попиту, із якою зіштовхується продавець в  умовах монополістичної конкуренції, є еластичною, але лише до певних меж. Вона набагато більш еластична, ніж  крива попиту виробника при чистій монополії, тому що продавець в умовах монополістичної конкуренції стикається з щодо великим  числом конкурентів, що які приізводять взімозаміняючи товари, (виробник в умовах чистої монополії зовсім не має конкурентов). Що стосується кривої продажу продавця, то вона при монополістичній конкуренції також не є цілком еластичною (як, наприклад, крива виробника в умовах чистої конкуренції):

по-перше, фірма  в умовах монополістичної конкуренції  має меньше конкурентів,

по-друге, продукти цих конкурентів являють собою близькі, але недосконалі замінники.

Взагалі, ступінь  еластичності кривой попиту фірми в  умовах монополістичної конкуренції  буде залежати від числа конкурентів  і ступеня диференціації продукту. Чим більше число конкурентів  і слабше диференціація продукту, тим більше буде еластичність кривой попиту кожного продавця, тобто  тим більше ситуація буде наближатися до чистої конкуренції.

2.2. Короткострокова  та довготривала рівновага фірми при монополістичній конкуренції.

Розглянемо ціну та рівновагу для ринку з монополістичною конкуренцією за короткостроковий та довгостроковий періоди.

На мал. А зображено прибутки фірми  в короткостроковому періоді.

Дамо поясненняна  малюнка А. Головна риса цієї діаграми складається в еластичності кривої, що характеризує попит, або продажі, окремого фірми.

Фірма буде максимизувати  свої прибутки або мінімізувати свої збитки в короткостроковому періоді, виробляя такий обсяг продукції, що позначений перетинанням кривих граничних  витрат і граничного прибутку.  Фірма (мал. А) виробляє обсяг продукції, призначає ціну і може одержати сукупний прибуток у розмірі, що характеризується сірим прямокутником.

 Але може скластися і меньш сприятлива ситуація з витратами і попитом, що ставить фірму в умовах монополістичної  конкуренції в становище, при  якому вона зазнає збитків у короткостроковому  періоді. Це проілюстровано заштрихованою  областю на малюнку Б. (На малюнку  Б зображені збитки фірми в  короткостроковому періоді.) У короткостроковому  періоді фірма, що діє в умовах монополістичної конкуренції, може або одержати економічний прибуток, або зіткнутися зі збитками.

У довготривалому періоді існує тенденція до одержання  нормального прибутку, або, іншими словами, до беззбитковості, для фірм, що діють при монополістичній конкуренції.

У випадку одержання  прибутків у короткостроковому  періоді (мал.А) очікується, що економічні вигоди залучать нових конкурентів, оскільки вступ у конкуренцію в галузі є щодо простим. Коли нові фірми ввійдуть у галузь, крива попиту, з якою зіштовхується типова фірма, зрушиться вліво і стане більш еластичною. Чому? Тому, що кожна фірма володіє меншою долею сукупного попиту і стикається відтепер із великою кількістю близьких замінників продуктів. Це, у свою чергу, має тенденцію викликати зникнення економічних прибутків.

Тобто у міру появи марок-конкурентів ця фірма втрачатиме свою частку ринку, її обсяг збуту зменшуватиметься; крива попиту зміститься донизу, як показано на малюнку В. (За довгостроковий період криві середніх та граничних витрат можуть також зміститися. Для спрощення ми припускаємо, що витрати незмінні). Крива тривалого попиту  буде дотичною до кривої середніх витрат фірми. Коли крива попиту є дотичною до кривої средних витрат при  обсязі виробництва , що максимизирует прибуток, як показано на малюнку В, фірма просто покриває свої витрати, тобто беззбиткова.

Фірма все ще користується владою монополіста: крива  тривалого попиту похило спрямована донизу, оскільки фірма продовжує  володіти унікальною маркою товару. Проте вхід на ринок інших компаній та конкуренція з їхнього боку зменшили прибуток даної фірми. 

Обсяг продукції  Q є обсягом виробництва, при якому фірма досягає стана рівноваги, як ясно показує малюнок В, і будь-яке відхилення від цього обсягу виробництва спричинить за собою средні витрати, які перевищать ціну виробництва і, отже, призведуть фірму до збитків. Більш того, у ході конкуренції економічні прибутки ліквідуються і зникає стимул для вступу в галузь ще більшого числа фірм.

У випадку одержання  збитків у короткостроковому  періоді (мал.Б) можливо очікувати, що відбудеться масовий вихід фірм із галузі в довгостроковому періоді. Зіткнувшись із меншою кількістю  конкуруючих видів продуктів і зростанням долей сукупного попиту, фірми, що лишилися, виявлять, що їхні збитки поступово поступаються місцем майже нормальним прибуткам.

Ми були дуже обережні, коли говорили про те, що фірма  на ринку з монополістичною конкуренцією схильна до беззбитковості, тобто  до одержання нормального прибутка, у довгостроковому періоді. Є певні ускладнюючі чинники.

По-перше, деякі  фірми можуть випускати також  продукти, які конкурентам надзвичайно  складно відтворити Наприклад, бензозаправна  станція може займати єдине доступне місце на самому пожвавленому перехресті в місті. Або фірма має патент, що дає їй більш-менш  довгострокову перевагу над суперником. Такі фірми можуть одержувати невеликі економічні прибутки навіть у довготривалому періоді.

По-друге, вступ може обмежуватися декількома причинами, наприклад існують фінансові бар'єри для вступу. Це знову говорить про те, що деякі економічні прибутки можуть продовжувати існувати в довгостроковому періоді.

У результаті дії  третьої обставини (диференціації  на основі розміщення і доступності) збитки і прибутки нижче нормальної можуть зберегтися в довгостроковому періоді.  Власники невдало розташованої закусочної примирились з невисоким прибутком і не бажають зайнятися іншим, більш прибутковим бізнесом, тому що їхня діяльність є для них способом життя. Перукар у пригороді може ледь сводити кінці з кінцями, тому що стрижка волосся - це "усе, що він хоче робити". Проте з урахуванням усього сказаного ймовірно, що рівновага, яка забезпечує одержання нормального прибутку в довгостроковому періоді, на малюнку В є прийнятним зображенням дійсності.