Механізм розгортання кризи на підприємстві

II. Залежно від періоду  оцінки доцільно вивчати фактичну та перспективну платоспроможність підприємства. Фактична характеризує платіжні можливості підприємства на дату або протягом періоду оцінки, перспективна визначає потенційні можливості виконання платіжних зобов'язань та витрат, враховує потенційні надходження та необхідні грошові витрати протягом майбутнього періоду.

Ш. Залежно від підходу до визначення обсягу платіжних засобів підприємства можна виділити такі характеристики платоспроможності:

1) грошова - тільки за  рахунок наявних грошових коштів;

2) розрахункова - за рахунок  наявних грошових коштів та  можливих (реальних) джерел їх зростання  (коштів у розрахунках);

3) майнова (потенційна) - за  рахунок усіх видів оборотних  активів підприємства (у разі їх умовного продажу)

 IV. Залежно від підходу до визначення необхідного обсягу витрачення грошових коштів (платоспроможних потреб) платоспроможність може використовуватися для:

1) оцінки можливості виконання  зовнішніх (термінових) зобов'язань  - боргова (бухгалтерська) платоспроможність;

2) оцінки можливості продовження  фінансування поточної діяльності - поточна платоспроможність;

3) оцінки ступеня покриття  зовнішніх термінових зобов'язань  та планових витрат - загальна  платоспроможність.

Поглиблення кризових явищ у  фазі „Криза платоспроможності" характеризується поступовим переходом від статичної  платоспроможності (що виникає періодично, „технічна неплатоспроможність") до динамічної та всетривалішої, від  грошової неплатоспроможності - до майнової, від боргової - до загальної. Тобто відбувається накопичення та поглиблення суперечностей між попитом та пропозицією грошових коштів, між потребою їх витрачання та можливістю генерування або іммобілізації.

З фаза - криза розрахунків по боргах (загроза банкрутства, фінансова неспроможність). Поглиблення кризи платоспроможності обумовлює виникнення ситуації, за якої підприємство не може задовольнити вимоги своїх кредиторів протягом певного часу (відповідно до діючого законодавства критичний термін виконання зобов'язань становить три місяці). Це спонукає кредиторів до судового захисту своїх прав шляхом порушення справи про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності. Процедура порушення справи про банкрутство та економічні наслідки початку ліквідаційної процедури будуть детально розглянуті нами в параграфі 1.4 підручника.

Теза про нерівномірність  розгортання кризових явищ, охоплення  ними функціональних підсистем підприємства підтримується багатьма дослідниками, спонукає їх до виокремлення певних стадій у процесі її перебігу. Найбільш поширені дефініції, що використовуються для виокремлення стадій (фаз) кризи, представлені на рис. 1.5.

Викладені концептуальні  положення механізму розгортання  кризи на рівні окремого підприємства є підґрунтям науково обгрунтованого підходу до організації протидії появі та поширенню кризових явищ, а розглянута типологія фаз розгортання  кризи використовується в перебігу діагностики їх наявності.