Комерційний кредит і перспективи його розвитку в Україні

     ПЛАН 
 

     ВСТУП……………………………………………………………………2

     РОЗДІЛ І. Комерційний кредит як альтернатива короткостроковому банківському кредиту…………………………………………………………..3

     РОЗДІЛ ІІ. Комерційний кредит у фінансовому плануванні фірми…11

     РОЗДІЛ ІІІ. Перспективи розвитку комерційного кредиту в Україні..15

     ВИСНОВКИ……………………………………………………………..18

     Список використаної літератури……………………………………….19 
ВСТУП 

У системі господарських відносин кожне підприємство є проміжною ланкою між постачальниками та підрядниками з одного боку, і покупцями та замовниками - з іншого. Перерозподіл оборотного капіталу всередині виробничої сфери, його переміщення з обігу одного підприємства в обіг іншого, минаючи банківську систему та професійних кредиторів, відбувається в процесі господарського кредитування. Господарський кредит досить різноманітний, він існує в трьох видах - це комерційний (торговий) кредит, грошові позики і товарний кредит. Саме першу його форму пропонується дослідити у даній робот.  

Адже  комерційний кредит — історично перша форма кредитних відносин. Практика відстроченого платежу в обмін на негайно одержувані товари існувала ще на ранніх стадіях розвитку товарного обміну. Комерційний кредит, тобто продаж товарів з відстрочкою платежу, виник й утвердився внаслідок сталого незбігу потреб економічних суб'єктів з наявною у даний момент їх платоспроможністю. Сукупність мікроекономічних відносин між

господарськими  суб'єктами з приводу надання (одержання) комерційного кредиту становить фундамент національної кредитної системи.

      РОЗДІЛ І. Комерційний кредит як альтернатива короткостроковому банківському кредиту 

     Комерційний кредит являє собою кредитну угоду між двома контрагентами обміну: підприємством-продавцем (кредитором) і підприємством-покупцем (позичальником). Тому комерційний кредит - це кредит, що надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари.

     При комерційному кредиті учасники кредитних відносин регулюють свої господарські зв'язки і створюють платіжні засоби у вигляді векселів - оформлених письмових зобов'язань боржника кредитору (або наказів кредитора боржнику) сплатити зазначену суму у визначений термін. У даному випадку підприємство-постачальник надає відстрочку платежу за свій товар (послуги), а підприємство-покупець передає кредитору вексель як боргове свідоцтво і зобов'язання платежу. При цьому векселі можуть бути використані повторно для платежів, минаючи банк, шляхом передачі з рук в руки замість грошей.

     Таким чином, комерційний кредит виникає в результаті того, що товаровиробники при покупці товарів надають один одному відстрочку платежу. Тим самим вони стимулюють збут свого товару. Одночасно комерційний кредит прискорює процес суспільного відтворення і зменшує час перебування капіталу в товарній формі. Комерційний кредит пов'язаний з певною товарною угодою, а гарантією оплати товарів і свідоцтвом надання кредиту є, як правило, вексель. Оскільки комерційний кредит пов'язаний з рухом товарів, то він, по-перше, залежить від фінансових можливостей постачальника товару, по-друге - від фактичної здатності покупця своєчасно погасити заборгованість. Межі комерційного кредиту обумовлені фінансовими можливостями постачальника.

     Однак надання комерційного кредиту не завжди супроводжувалося оформленням вексельного зобов'язання, оскільки існування в торговому обороті векселів за встановленою законом формі свідчить про рівень розвитку торговельних відносин та забезпечення громадянських прав кредиторів у суспільстві.

     Особливістю комерційного кредиту є те, що угода позики не є головною метою: вона лише супроводжує угоді купівлі-продажу, сприяючи якнайшвидшій реалізації товарів. Кредитна угода оформляється постачальником і покупцем під час укладання торгової угоди. Тому комерційний кредит передбачає взаємозв'язок торговельної і кредитної угод. У даному випадку закінчення торгової (комерційної) операції тут збігається з початком кредитної угоди, яка в свою чергу буде завершена при погашенні підприємством-позичальником заборгованості за позикою.

     Сфера застосування комерційного кредиту обмежена, оскільки він обслуговує тільки процес обігу товарів. Об'єктом комерційного кредиту є товарний капітал (відвантажені товари, виконані роботи, послуги). Суб'єктами комерційного кредиту виступають агенти товарної угоди: продавець-постачальник, що виробляє товари або послуги, і покупець (споживач). Тому комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка виражає відносини з приводу перерозподілу матеріальних ресурсів між підприємствами. При комерційному кредиті у кредитну угоду включаються тільки ресурси постачальника, який реалізує свою продукцію або надає послуги. Це можуть бути не тільки матеріальні ресурси, що тимчасово вивільняються в процесі їх кругообігу і обороту, а й ресурси постачальника, що знаходяться на одній стадії їхнього кругообігу у вигляді готової продукції.

     Комерційний кредит має ряд позитивних сторін. Для підприємства-постачальника кредитна угода переплітається з моментом продажу продукції (надання послуг) і не тільки прискорює реалізацію, але і приносить дохід у формі відсотка, що включається у вартість проданих товарів чи наданих послуг. Позичальнику часто вигідніше вдаватися до товарної форми кредиту, ніж отримати грошовий кредит (наприклад, банківський) для негайної оплати матеріальних цінностей. У момент отримання комерційного кредиту у позичальника відпадає необхідність авансування грошей в черговий кругообіг капіталу. Це веде до тимчасової економії грошових коштів для розрахунків з постачальником. Відповідно, завершення у позичальника кругообігу капіталу і поява вільних грошових коштів дозволить йому погасити комерційний кредит у грошовій формі.

     Підприємство може одночасно отримувати і видавати комерційний кредит. У зв'язку з цим розмір комерційного кредиту для окремого підприємства можна визначити як різницю між ціною товарів, поставлених покупцям на умовах відстрочення платежу, і ціною товарів, отриманих від постачальників на аналогічних умовах.

     Комерційний кредит має суворо обмежену сферу використання. Це обумовлено тим, що він може надаватися тільки галузями, що роблять ті чи інші товари, в ті сфери господарства, які їх споживають, а не навпаки. При комерційному кредиті кредитор і позичальник є виробниками продукції або посередниками в його реалізації (торгові, постачальницько-збутові організації).

     Комерційний кредит має межі, які залежать від здатності кредитора надавати позику в товарній формі та наявності у нього маси товарних ресурсів, достатності у кредитора грошових коштів для авансування капіталу в черговий кругообіг, можливості отримання в банку позики під векселі, рівня кредитоспроможності позичальника.

     Комерційний кредит завжди має короткостроковий характер. Термін надання комерційного кредиту залежить від ряду факторів, до яких можна віднести вид товарів, ціну угоди, фінансовий стан покупця і постачальника, ціну кредиту, наявність довгострокових зв'язків між постачальниками і покупцями, рівень конкурентної боротьби між товаровиробниками, якість товару, пропонованого різними постачальниками.

     На розмір комерційного кредиту і його динаміку впливають економічний розвиток держави, наявність вільних кредитних ресурсів у банках, розвиток інших форм кредиту. Комерційний кредит взаємопов'язаний з прямим і непрямим банківським кредитуванням. Так, пряме банківське кредитування розширює здатність постачальника до надання комерційного кредиту, скорочує потребу покупця в комерційному кредиті. Непряме банківське кредитування при комерційному кредиті може здійснюватися у формі обліку (купівлі) векселів і надання позичок під заставу векселів.  
При обліку векселів банк сплачує власникові векселю суму, проставлену на векселі за мінусом відсотків за діючою обліковою ставкою (відсоток нараховується з дня покупки векселя до строку платежу по ньому). Трансформація комерційного кредиту в банківський не тягне за собою різкого збільшення позичкової заборгованості і не забезпеченої товарами грошової маси, оскільки один вексель може обслужити кілька торгових угод, перш ніж буде врахований в банку. До того ж облік і застава векселів у банку не є позикою нового капіталу, оскільки позика має місце там, де передача капіталу відбувається не взаємно, а однобічно та на певний термін. Фактично при обліку векселя зникає навіть форма позики. Це, швидше за все, посередницька операція, простий акт купівлі-продажу, оскільки клієнт банку (продавець-постачальник) отримує гроші за проданий товар банку (вексель). У даному випадку за допомогою передатного напису вексель переходить у власність банку, а гроші - у власність клієнта і, відповідно, поняття "банк купив вексель" і "банк врахував вексель" є синонімами.  
Оскільки одним векселем може погашатися цілий ряд зобов'язань, то введення вексельного обігу не збільшує масу платіжних засобів. Відбувається лише заміна одного їх виду (наприклад, платіжних доручень) на інший вид - вексель. Відповідно, не зміниться і загальний обсяг кредитування, модифікується лише структура кредиту.

     У разі надання кредиту під заставу векселів позика надається під товарно-матеріальні цінності, забезпечені векселем. При цьому застава є товарний капітал більшої ціни, ніж позика. У даному випадку клієнту не потрібен новий капітал, оскільки йому потрібні ліквідні засоби обігу - гроші.

     Що ширше банк проводить облікові заставні операції, то більшою мірою банківський кредит сприяє розвитку комерційного кредиту, оскільки постачальники охоче надають відстрочку платежу своїм клієнтам внаслідок того, що вони можуть без проблем врахувати в банку вексель і отримати позику під його заставу. У свою чергу, розвиток комерційного кредиту впливає на розвиток банківського кредиту шляхом скорочення потреби в ресурсах (не всі векселі враховуються в банках і не в повній сумі), зменшення банківського ризику у зв'язку зі скороченням клієнтури, вдосконалення техніки банківського кредитування у зв'язку з необхідністю видачі нетрадиційних позичок з обліку векселів та їх застави. Регулювання комерційного кредиту банківським кредитом здійснюється в процесі акцепту (визнання боргового зобов'язання на певну суму і його підписання на певних умовах), обліку і переобліку векселів, прийняття векселів в заставу при видачі банківської позики.

     Використання комерційного кредиту призводить до того, що він:  
• сприяє перерозподілу капіталів між підприємствами і галузями, оскільки, виконуючи перерозподільчу функцію, він може певною мірою замінювати банківський кредит. У даному випадку постачальники-кредитори мають більш легкий доступ до банківських ресурсів (через операцію обліку векселів у банку), ніж позичальник, що знаходиться в скрутному фінансовому становищі у зв'язку з необхідністю виплатити заробітну плату;  
• розширює і полегшує реалізацію товару, сприяючи врешті-решт прискоренню кругообігу капіталу. Тому закономірно, що в періоди економічних криз природним є абсолютне скорочення обсягів комерційного кредиту або зниження темпів його зростання;

     • служить додатковим чинником, який сприяє відновленню збалансованості грошової і товарної маси, оскільки в результаті отримання комерційного кредиту відбувається визнання споживної вартості і вартості товару і, відповідно, підтвердження товарної забезпеченості грошей;  
• може сприяти прискоренню оборотності обігових засобів, оскільки створюються додаткові можливості для скорочення запасів і реалізації товарно-матеріальних цінностей, що перевищують об'єктивні потреби підприємства-кредитора;  
• сприяє поліпшенню якості кредитно-розрахункового обслуговування на основі розширення видів послуг та можливості більшого вибору клієнтом найбільш зручних форм кредитних відносин.

     Перевагами комерційного кредиту є також оперативність у наданні коштів у товарній формі, технічна простота оформлення, активізація механізму мобілізації вільних товарних ресурсів та їх перерозподілу, розширення можливостей підприємств у маневруванні обіговими коштами, можливість надати фінансову підтримку підприємств одне одному, сприяння розвитку позичкового ринку, оскільки вексельне звернення зменшує кількість необхідних для обігу грошових коштів і потреба у прямих банківських кредитах (в даному випадку один і той же вексель, як уже зазначалось, може обслуговувати кілька торгових угод, перш ніж буде пред'явлений до обліку, а в багатьох випадках може не пред'являтися взагалі).

     До недоліків комерційного кредиту належать обмеженість його спрямування, а також часу користування і розміру, іноді вимушений з боку постачальника характер відстрочки платежу у зв'язку з фінансовим становищем покупців, наявність ризику для постачальника, сильний вплив з боку банківської сфери при обліку векселів, уповільнення швидкості обігу грошей в результаті відстрочки платежу, облік векселів у банках при комерційному кредиті може призвести до зростання грошової маси.

     У сучасних умовах механізм комерційного кредиту істотно видозмінився через ряд причин:

     • значно розширилися межі комерційного кредиту, і тепер він використовується в тому чи іншому вигляді практично всіма промисловими компаніями й торговельними фірмами (спочатку комерційний кредит функціонував у сфері торгівлі);

     • через механізм комерційного кредиту все частіше фінансується збут не тільки дрібних, але й великих партій товарів;

     • з метою прискорення реалізації товарів і перетворення товарного капіталу у грошовий багато фірм застосовують такий спосіб надання комерційного кредиту покупцям, як торгові знижки з ціни товарів (сконто). Дані знижки зазвичай надаються за умови оплати ціни товарів готівкою, переказом або чеком протягом певного терміну після виписки рахунків, який заздалегідь обумовлюється в контракті. При цьому величина сконто, що обчислюється у відсотках, диференціюється залежно від вказаного терміну і орієнтується на існуючий рівень процентних ставок;

     • комерційний кредит все ширше застосовується для фінансового забезпечення угод, пов'язаних з переміщенням споживчих товарів з оптової торгівлі в роздрібну. Так, у промислово розвинених країнах широко поширена така форма комісійної торгівлі, як консигнація, при якій власник товарів (консигнант) передає їх за відповідним договором комісіонеру (консигнатору) для подальшої реалізації зі складу (консигнатора). Характерно, що кредитні відносини, що виникають між консигнантом і консигнатором, не оформляються в якості боргового зобов'язання, а платежі в рахунок погашення комерційного кредиту здійснюються по мірі реалізації товарів;  
• відбувається все більш жорстке переплетення традиційних форм комерційного кредиту (кредиту продавця та покупця кредиту), а також посилення взаємозв'язку комерційного кредиту з банківським. Зокрема, у внутрішній і особливо у зовнішній торгівлі вексельний кредит комбінується з готівкою платежами, у тому числі у формі авансу в деяких видах акредитива;  
• комерційний кредит набуває все більш стабільний характер, що характеризується тим, що, наприклад, в Західній Європі і США звертаються, як правило, акцептовані тратти, що мають акцепт (згоду) платника (трасата) на їх оплату. Акцептовані векселі є своєрідною гарантією від пред'явлення неправомірних вимог, хоча іноді можуть звертатися неакцептованного тратти (наприклад, при нестачі часу у платника для акцептування векселя і при виставленні тратт на фінансово стійкі фірми).