Динаміка показників економічного розвитку України в 2010 році, зокрема і грошово-кредитного ринку, свідчить про закріплення позитивних тенденцій на етапі посткризового відновлення.

     Серед головних позитивних змін, які були характерні для грошово-кредитного ринку в цей період та сформували надійну основу для подальшого зміцнення банківської системи, а також сприяли відновленню її інвестиційної функції, можна виділити такі:

     1. Подальше уповільнення споживчої інфляції – приріст якої за підсумками 2010 року становив 9,1% порівняно з 12,3% у 2009 року, а її показник у грудні (0,8%) був найнижчим за всю історію статистичних спостережень з 1991 року.

     2. Стабілізація функціонування валютного ринку, у результаті чого

     обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку зміцнився на 0,38% – до 7,9617 грн./дол. США. Крім того, у 2010 році загальне сальдо валютних інтервенцій сформувалося додатним та перевищило 1,3 млрд. дол. США.

     3. Відновлення довіри вкладників до банківської системи та національної валюти, що сприяло закріпленню тенденції до збільшення депозитів як населення, так і юридичних осіб. Загальний обсяг депозитів за 2010 рік зріс на 26,3%, а темпи збільшення депозитів у національній валюті (на 38,2%) суттєво перевищували зростання депозитів в іноземній валюті (на 12,8%). Якщо на початку 2010 року відбувалося збільшення лише депозитів населення, то починаючи з березня сформувалася тенденція до збільшення депозитів і юридичних осіб.

     4. Зниження вартості коштів – процентна ставка за депозитами в

     національній валюті зменшилася з 14,0% у грудні 2009 року до 8,1% у грудні 2010 року, за кредитами за цей період знизилася з 19,6% до 15,0%.

     5. Створено умови для відновлення інвестиційної функції банківської

     системи. За результатами 2010 року обсяг кредитів, наданих юридичним особам, збільшився на 7,8%, у т.ч. у національній валюті – на 13,4%.

     6. Покращення роботи банківської системи – регулятивний капітал банків зріс на 18,5%, рівень збитків знижено до 13,0 млрд. грн. (порівняно з

38,4 млрд. грн. у 2009 році).

     Валютний ринок та обмінний курс.

     Динамічні зміни, які були характерні для валютного  ринку упродовж 2010 року, вимагали від Національного банку України проведення оперативних та виважених дій з метою нівелювання різких курсових коливань гривні для упередження розбалансування ситуації на валютному сегменті грошово-кредитного ринку.

     Найбільш суттєвими чинниками, які впливали на стан валютного ринку в 2010 році виявилися:

     · збільшення обсягів надходжень іноземної валюти від нерезидентів на 20,1% порівняно з попереднім роком та формування чистого припливу іноземної валюти на рахунки резидентів іззовні (10,6 млрд. дол. США) порівняно з її чистим відпливом у 2009 році (4,2 млрд. дол. США);

     · розширення міжбанківського валютного ринку – обсяг операцій збільшився порівняно з 2009 роком на 13,1 %;

     · менш активне використання резидентами власної іноземної валюти. У 2010 році на міжбанківському валютному ринку було продано 50,7% іноземної валюти, отриманої від нерезидентів, тоді як у 2009 році – 56,7%. Водночас 58,3% зовнішніх валютних платежів резидентів у 2010 році було здійснено за рахунок їх власної валюти, тоді як у 2009 році це співвідношення становило 61,5%;

     · зацікавленість нерезидентів у ОВДП: обсяг цінних паперів, що перебувають у їх власності, збільшився за рік у 23,5 раза;

     · підвищення міжнародних рейтингів України в іноземній валюті: за шкалою Fitch Ratings – від В- до В, а за шкалою Standard&Poors – від ССС+ до В+ та зменшення відповідних ризиків кредитування України:

індекс ЕМВІ+ Україна знизився з 1002 на 31.12.2009 до 436 за станом на 31.12.2010.

   В Україні вже зроблено перші кроки  на шляху стратегічного аналізу  та прогнозування розвитку окремих видів фінансових установ та ринків, зокрема здійснено аналіз банківської системи, ринку цінних паперів, страхового ринку.

   Подальший розвиток економіки є не можливим без розвинутого, стабільного, надійного та ефективного фінансового ринку нашої держави. Таким чином, однією з найважливіших цілей нинішнього етапу розвитку економіки країни є втілення обгрунтованих та системних реформ у фінансовому секторі для забезпечення додаткових джерел фінансування економічного зростання. Це в свою чергу потребує розробки та послідовного впровадження довготермінової комплексної стратегії розвитку фінансового сектора України, враховуючи існуючі економічні реалії та стратегічні пріоритети України в умовах глобалізації світових фінансових ринків.

   В Україні слід впровадити цілісну  довгострокову стратегію розвитку фіансового сектору України, а також для координації дій різних органів влади в сфері впровадження заходів щодо розвитку фінансового сектору.

   Основною  метою діяльності цієї стратегії  повинно бути:

   - створення ефективної системи  регулювання та нагляду за  діяльністю небанківських фінансових  установ, зокрема тих їх видів,  щодо яких не існує чіткого  та повноцінного законодавчого поля та відсутній орган регулювання та нагляду.

   - створення узгодженого законодавства  та стабільного політичного і  економічного середовища.

   -   розроблення та узгодження концепції  створення та діяльності незалежного органу регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ. Цей документ має визначати засади створення та діяльності органу регулювання та нагляду, його функції та механізми їх реалізації.

   - розроблення та узгодження концепції  розвитку законодавчого поля  фінансового сектора. Ця концепція має передбачати стратегію розробки та прийняття ряду законопроектів, що регламентують діяльність окремих видів небанківських фінансових установ та доповнюють вже існуючу законодавчу базу по фондовому ринку та банківському сектору.

   - розроблення та прийняття єдиної  стратегії розвитку фінансового  сектору України та визначення  в її рамках довготермінової  програми, спрямованої на створення  сприятливих умов для розвитку  небанківського фінансового сектору  в цілому та окремих видів  небаиківських фінансових установ зокрема. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

     Таким чином, грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар.

     Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі. Механізм грошового ринку має істотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку: продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів; купівля грошей – у формі одержання позичок чи продажу таких фінансових інструментів; попит на гроші – у формі бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певну масу грошей на визначену дату; пропозиція грошей – у формі запасу грошей, який економічні суб'єкти готові передати у тимчасове користування; ціна грошей – у формі процента. Складний механізм грошового ринку дає можливість класифікувати його за різними критеріями. Основними з них є: види інструментів, з допомогою яких гроші переміщуються від продавців до покупців; інституційні ознаки грошових потоків; економічне призначення купівлі грошей. За першим критерієм грошовий ринок поділяється на: ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів, валютний ринок; за другим критерієм – на фондовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ; за третім критерієм – на ринок грошей і ринок капіталів. Центральне місце в структурі грошового ринку займає ринок грошей. Визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на гроші, під яким слід розуміти бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей на певний момент. Це явище залишку і має об'єктивний характер, оскільки визначається під впливом факторів, що діють у реальній економіці – зміни обсягу ВНП, рівня цін, швидкості обігу грошей, рівня процента тощо.

   Розвиток  та становлення фінансового ринку  України є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки держави. Добре функціонуючий страховий ринок, розвинені небанківські кредитні установи, пенсійні фонди та інші фінансові установи сприяють стабільному та прогнозованому розвитку усіх економічних процесів у суспільстві. Акумулюючи значні обсяги грошових коштів, фінансові установи є потужним джерелом інвестицій в економіку країни, що розвивається досить динамічно. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Щетинін А. І. Гроші та кредит: Підручник/ А. І. Щетинін М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 429 с.
2. Гроші та кредит: Підручник / / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, 2001. - 602 c., ISBN 966–574–199–3
3. Монетарний огляд – НБУ, 2008 р. – http://bank.gov.ua/
4. Гроші та кредит: Навч. посібник / В.І. Пахомов, Л.В. Стрільчук. - К.: МАУП, 2004 р. - 56 с.
5. Стратегія розвитку фінансового сектору України (матеріали Координаційної ради з питань політики фінансового сектору при Кабінеті Міністрів України). - К.: Видавничий дім"Козаки". - 2005. - 256 с;

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ

ВСТУП 3

Суть  і структура грошового ринку 4

Графічна  модель грошового  ринку. Рівновага  на грошовому ринку 9

Перспективи розвитку грошового  ринку в  Україні 11

ВИСНОВКИ 15

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 17