Фінансові результати діяльності підприємства

Особливою формою бюджету є платіжний календар, який розробляється з окремих видів руху коштів (податковий платіжний календар, платіжний календар розрахунків із постачальниками тощо) та по підприємству в цілому (у цьому разі він деталізує поточний фінансовий план надходження і витрачання коштів).

Платіжний календар складається, як правило, на наступний місяць (із розподілом на дні, тижні та декади). Він містить  графік витрачання коштів і графік їх надходження.

Використання розглянутих систем і методів планування результативності діяльності підприємства як складової частини систем і методів планування його господарської діяльності дає, на наш погляд, змогу підвищити ефективність її регулювання.

 

3.2 Моніторинг фінансових результатів діяльності підприємства

 

В даний час у спеціальній  літературі мають місце дуже активні  спроби пізнання суті моніторингу та майже взагалі відсутні дослідження сутності моніторингу фінансових результатів діяльності підприємства.

Автори, сучасного економічного словника .вважають, що моніторинг - безперервне спостереження за економічними об'єктами, аналіз їх діяльності як складова частина управління" [35, 54с.]. В даному трактуванні моніторингу увага акцентується не тільки на спостереженні за об'єктами, а й на проведенні аналізу зібраної інформації.

Схоже  визначення моніторингу  приводиться в  енциклопедії банківської справи: моніторинг -безперервне спостереження, нагляд за тими чи іншими об'єктами, явищами, процесами; в економіці -спостереження   за   економічними   об'єктами,   послідовне,   систематичне   відстеження   поведінки   та   аналіз діяльності учасників економічних відносин

На думку В.Ґ. Золотоголова: "моніторинг - організація постійного спостереження  за будь-яким процесом метою виявлення його відповідності бажаному результату або початковим передбаченням". Вважаємо, що в наведеному визначені автор окреслює необхідність планування діяльності. Дійсно, важко уявити моніторинг без попереднього встановлення групи показників (індикаторів), порівняння з якими дало б змогу оцінити стан і перспективи процесу, що відбувається.

Таким чином, на основі аналізу  характеристик моніторингу, які були дослідженні в сучасній літературі, можна дати ловне визначення його складової частини - моніторингу фінансових результатів діяльності підприємства.

Пропонуємо розглядати моніторинг фінансових результатів діяльності як процес функціонування регулярної незалежної системи оцінювання та контролю за основними показниками фінансових результатів (доходами, витратами, прибутком) з механізмом зворотного зв'язку.

Моніторинг   фінансових  результатів   може   бути  реактивним   або   випереджаючим.   Реактивний моніторинг вимагає проведення відповідних контролюючих заходів, направлених на перевірку виконання злагоджених управляючих дій, оцінку їх ефективності і відповідності самим передовим досягненням в цій області. Він дозволяє підприємству вчитися на власному досвіді, тоді як випереджаючий моніторинг настроює його на попередження втрат і максимїзацію досягнень в майбутньому.

З врахуванням сутності моніторингу фінансових результатів діяльності підприємства формуються його цілі та завданая. На нашу думку, головною метою моніторингу є характеристика через одержувані значення показників фінансових результатів основних позитивних і негативних тенденцій у діяльності підприємства..

Потреби будь-якого підприємства в  моніторингу індивідуальні, але разом з тим існує ряд основних, загальних завдань моніторингу, характерних для більшості з них. На наш погляд, необхідно виділити наступні завдання моніторингу фінансових результатів діяльності підприємства:

• відстеження з заданою періодичністю обраної групи показників фінансових результатів діяльності підприємства;
• виявлення основних позитивних і негативних тенденцій фінансових результатів в цілому і за окремими показниками;
• підготовка інформації про виявлені „вузькі місця" в сфері управління фінансовими результатами підприємства і своєчасне ознайомлення керівників;
• оцінка повноти і ефективності реалізації рішень з питань управління фінансовими результатами діяльності підприємства;

- прогнозування ходу важливих процесів при. формуванні фінансових результатів  діяльності підприємства.

Побудову   системи   моніторингу   фінансових   результатів   доцільно здійснювати   в   наступній послідовності.[35, 55с.]

1 етап. Формування системи індикаторів моніторингу фінансових результатів діяльності підприємства. Відбір індикаторів раннього попередження виникнення проблеми і критеріїв їх оцінки є найскладнішим завданням організації моніторингу. Для ефективного використання, ресурсів підприємства, які спрямовуються на здійснення моніторингу, показники фінансових результатів слід класифікувати за ступенем їх значущості і внести до системи спостереження лише ключові показники. Коло індикаторів моніторингу конкретного підприємства визначається пріоритетами і стратегією його діяльності.

2 етап. Формування системи інформаційного забезпечення моніторингу фінансових результатів діяльності підприємства. Моніторинг здійснюється завдяки інформаційним звітам структурних підрозділів та окремих посадових осіб. Звітність, застосовувана з рамках моніторингу, забезпечує менеджерам зворотній зв'язок, а також надає докладну зведену інформацію. Така інформація допомагає аналізувати поточну діяльність як з погляду, результативності, так і щодо прийняття загальних управлінських рішень.

Кожний структурний підрозділ  підприємства має певну частину  інформації необхідної для всебічного аналізу фінансових результатів діяльності. Створення відповідної системи взаємодії зазначених власників інформації розглядається як обов'язковий елемент управлінського процесу. Однією з форм реалізації цього положення є система моніторингу фінансових результатів діяльності підприємства.

3 етап. Спостереження за показниками фінансових результатів.. Якщо в результаті порівняння фактичних показників з передбачуваними виявлено проблемні ситуації, то виникає необхідність переходу на новий рівень управління фінансовими результатами - здійснення економічної діагностики. При проведенні діагностичної роботи встановлюються причини виникнення проблеми і генеруються можливі шляхи оптимізації фінансових результатів діяльності підприємства. 

4 етап. Контроль повноти і ефективності реалізації управлінських рішень. На даному етапі моніторингу оцінюється результативність управлінських рішень, обґрунтовуються можливі зміни в системі показників моніторингу.

Варто відзначити, що ефективне функціонування системи моніторингу фінансових результатів можливе лише за умови повної автоматизації фінансових процесів підприємства. Застосування автоматизованих програм при формуванні та використанні інформації дозволяє суттєво прискорити процес прийняття рішень по оперативному корегуванню господарської ситуації. Крім того, використання сучасних інформаційних технологій при .проведенні моніторингу дозволяє звільнити робітників економічних служб від рутинних операцій, зосередити їхні Зусилля на виробітку стратегії та тактики діяльності підприємства на ринку. [35, 56с.]

Таким чином, система моніторингу  фінансових результатів діяльності допомагає коригувати поточну діяльність згідно із сигналами попередження, що їх вона генерує з використанням механізму зворотного зв’язку. Результативність системи управління фінансовими результатами діяльності підприємства в цілому істотно залежить від ефективності впровадженої системи моніторингу.

Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є: формування системи  показників (індикаторів) моніторингу фінансових результатів діяльності підприємства, пошук і розробка аналітичних 
основ обгрунтування управлінських рішень щодо оптимізації фінансових результатів діяльності підприємства; визначення методів вирішення практичних завдань. 

 

 

3.3 Резерви  збільшення  прибутку  і  рентабельності

 

Резерви зростання прибутку - це кількісно  вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

На першому етапі виділяють  і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.

При підрахунку резервів зростання  прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізації використовуються  результати аналізу випуску  і реалізації  продукції.

Сума резерву зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції розраховується за формулою:[36, . 274c.]

,                                                   (3.1)

де  ─ резерв зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму продукції, грн.;

 ─ сума прибутку на одиницю  i-й продукції, грн.;

 ─ кількість додатково  реалізованої продукції в натуральних  одиницях виміру.

Якщо прибуток розрахований на гривню товарної продукції, сума резерву її зростання за рахунок збільшення об'єму реалізації визначається за формулою: [36, . 274c.]

,                                                      (3.2)

де  ─ потенційно можливе збільшення об'єму реалізованої продукції, грн.;

 ─ фактичний прибуток від  реалізації продукції, грн.;

 ─ фактичний об'єм реалізованої  продукції, грн..

Важливий напрям пошуку резервів зростання  прибутку - зниження витрат на виробництво  і реалізацію продукції, наприклад, сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації  основних  фондів та інших витрат.

Для виявлення і підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості може бути використаний метод порівняння. В цьому випадку  для кількісної оцінки резервів дуже важливо правильно вибрати базу порівняння. Як така база можуть виступати рівні використовування окремих видів виробничих ресурсів: плановий і нормативний; досягнутий на передових підприємствах; базовий фактично досягнутий середній рівень в цілому по галузі; фактично досягнутий  на  передових підприємствах  зарубіжних країн та ін.

Методичною базою економічної  оцінки резервів зниження витрат упредметненої  праці є система прогресивних техніко-економічних норм і нормативів по видах витрат сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, нормативів використовування виробничих потужностей, питомих капітальних вкладень, норм і нормативів  в  устаткуванні і ін.

При порівняльному методі кількісного  вимірювання резервів їх величина визначається шляхом порівняння досягнутого рівня  витрат з їх потенційною величиною: [36, 275c.]

,                                          (3.3)

де  ─ резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів;

 ─ фактичний рівень використовування i-го виду виробничих ресурсів;

 ─ потенційний рівень використання i-го виду виробничих ресурсів;

Узагальнююча кількісна оцінка загальної суми резерву зниження собівартості продукції проводиться  шляхом підсумовування:[36, 275c.]

,                                                 (3.4)

де  ─ загальна величина резерву зниження  собівартості продукції, грн.;

 ─ резерв зниження собівартості  по i-му виду виробничих ресурсів, грн..

Якщо аналізу прибутку передує аналіз собівартості продукції і визначена загальна сума резерву її зниження, то розрахунок резерву  зростання  прибутку проводиться за  формулою:[36, . 276c.]

,                                          (3.5)

де  ─ резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, грн.;

 ─ потенційно можливе зниження  витрат на гривню реалізованої  продукції;

 ─ фактичний об'єм реалізованої  продукції за період, що вивчається, грн.;

 ─ можливе збільшення об'єму  реалізації продукції, грн..

Істотним резервом зростання прибутку є поліпшення якісного складу товарної продукції.

Дотримання технологічної дисципліни, контроль за роботою устаткування і своєчасна його наладка, умови зберігання і транспортування сировини і готової продукції є найважливішими чинниками підвищення  якості  товарної  продукції.

Резерв збільшення прибутку за рахунок  підвищення якості звичайно визначається таким чином: зміна питомої ваги кожного виду продукції помножується на відпускну ціну відповідного виду продукції, результати підсумовуються, і одержана зміна середньої ціни помножується на можливий об'єм реалізації продукції:.[36, 276c.]

,                                 (3.7)

де  ─ резерв збільшення прибутку за рахунок підвищення якості продукції, грн.;

 ─ питома вага i-го виду  продукції в загальному об'ємі  реалізації, %;

 ─ відпускна ціна  i-го  виду продукції, грн.;

 ─ фактичний об'єм реалізованої  продукції за період, що вивчається, грн.;

 ─ можливе збільшення об'єму  реалізації продукції, грн..

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення суми прибутку від реалізації продукції, зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів збільшення рентабельності продажів може  бути використана наступна формула:.[36, 277c.]

,                                  (3.8)