Економічна природа лізингового кредиту

На першому  етапі лізингової операції майбутній  лізин-гоодержувач готує офіційну заявку — запит лізингодавцю (лізинговій компанії). У цій заявці мають  міститися дані про предмет лізингу, передбачуваний строк лізингу, пропозиції щодо орендної плати та інша інформація. До заявки до даються бізнес-план, розрахунки окупності, баланс підприємства, доручення  на проведення переговорів з постачальником, банківська гарантія.

Лізингодавець проводить експертизу отриманих  документів, оцінює спроможність підприємства-лізингоодержувача  своєчасно здійснювати лізингові  платежі. У разі позитивного рішення  щодо лізингової угоди, лізингодавець  починає готувати договір з клієнтом-лізингоодержувачем. Лізингодавець направляє потенційному лізингоодержувачу умови договору, лізингові ставки, графік платежів, а також потверджує постачальникові-продавцю готовність оплатити обладнання, замовлене  лізингоодержувачем.

Лізингоодержувач  знайомиться з умовами договору і підписує його. Після цього лізингодавець  направляє постачальникові замовлення-наряд  на поставку продукції, який містить  такі основні положення: доручення  лізингодавця, що видає замовлення, підприємству-виконавцю виготовити певне обладнання для передачі його в лізинг; узгодження загальної кількості  обладнання, що виготовлятиметься; встановлення строку виготовлення і загальної  вартості обладнання. До замовлення-наряду, як правило, додаються технічні завдання (вимоги) та інші документи, що визначають умови виконання робіт.

На другому  етапі лізингової операції замовник-лізингодавець  укладає з постачальником-продавцем  договір, який регламентує умови  оплати і поставки предмета лізингу. Договір купівлі-продажу майна, що передається в лізинг, включає  такі розділи: найменування і кількість  продукції, що поставляється (зобов'язання постачальника виготовити і поставити  обладнання та зобов'язання замовника  прийняти та оплатити його в кількості  і строки згідно з узгодженим графіком); якість і комплектність продукції (відповідність продукції визначеним технічним умовам); ціна і сума договору (оплата продукції за договірною ціною); порядок відвантаження (вид транспорту, вантажна швидкість, мінімальна норма  відвантаження); тара і пакування; порядок розрахунків; строк дії договору; додаткові умови. Зазначене у специфікації договору обладнання лізингодавець має купляти з виключною метою передачі його лізингоодержувачу в рамках угоди про лізинг.

На третьому етапі лізингової операції лізингоодержувач приймає обладнання і після його монтажу і введення в експлуатацію підписує разом із постачальником і  лізингодав-цем акт (протокол) прийняття  обладнання в експлуатацію. Цей акт  засвідчує готовність до експлуатації прийнятого лізингоодержувачем обладнання. В акті прийняття обладнання в  експлуатацію документально засвідчується  відповідність якості й комплектності  прийнятого в лізинг майна умовам, передбаченим у договорі купівлі-продажу  з постачальником і відсутність у лізингоодержувача будь-яких претензій з питань, які є приводом для повної або часткової відмови від акцепту платіжних документів.

Одночасно з підписанням акта прийняття  вступає в дію основний юридичний  документ щодо лізингового кредиту  — лізингова угода, або договір  про лізинг. Залежно від умов лізингової операції використовуються різні типові форми цього договору: договір  фінансового лізингу, договір разового (оперативного) лізингу, договір лізингу  з правом викупу, лізингова угода (договір) банку з підприємством, договір міжнародного лізингу тощо. Як правило, договір про лізинг включає  такі основні положення: найменування сторін, об'єкт лізингу (склад і  вартість майна), умови та строки його поставки; строк на який укладається  договір лізингу; розмір і графік сплати лізингових платежів, умови  їх перегляду; умови переоцінки вартості об'єкта лізингу; умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача; умови страхування об'єкта лізингу; умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану; умови реєстрації об'єкта лізингу; умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу по закінченні дії договору; умови довгострокового розірвання договору лізингу; умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача; відповідальність сторін; дата і місце укладання договору. За згодою сторін у договорі лізингу можуть бути передбачені й інші умови.

Протягом  строку дії лізингової угоди лізингоодержувач за свій рахунок і на свій ризик  здійснює експлуатацію об'єкта лізингу  відповідно до вимог підприємства-виробника  щодо його установки та експлуатації; забезпечує охорону об'єкта лізингу, проводить його регулярний профілактичний ремонт, здійснює відповідне технічне обслуговування.

Лізингоодержувач  за користування об'єктом лізингу  вносить періодичні лізингові платежі. В Україні лізингові платежі  включають: суму, яка відшкодовує  при кожному платежі частину  вартості об'єкта лізингу, що амортизується  за строк, за який вноситься лізинговий платіж; суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залучений кредит для  придбання майна за договором  лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; відшкодування  страхових платежів за договором  страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт  застрахований лізингодавцем; інші витрати лізинго-давця, передбачені договором лізингу. Лізингові платежі відповідно до законодавства України відносяться на валові витрати виробництва та обігу лізингоодержувача.

На четвертому етапі реалізації лізингової операції лізингоодержувач і лізингодавець  виконують обов'язки, пов'язані з  поверненням обладнання. По закінченні строку дії договору лізингу лізингоодержувач позбавляється права використовувати  обладнання. Він повертає обладнання лізингодавцю, або поновлює лізинговий договір, або придбає орендоване обладнання у власність. Пропозиції лізингоодержувача про набуття майна, його повернення або продовження договору мають бути представлені лізингодавцю не пізніше як за 1,5 місяця до завершення строку лізингу. Якщо лізингоодержувач не заявляє про бажання придбати майно або продовжити договір, він повинен повернути майно лізингодавцю за вказаною ним адресою не пізніше як за 15 днів після закінчення терміну лізингу.

Лізингодавець контролює повернення об'єкта лізингу  в належному робочому стані. Витрати, пов'язані з поверненням обладнання, несе лізингоодержувач. До тих пір, поки лізингодавець не буде фактично відновлений у володінні майном, лізингоодержувач продовжує вносити  плату і нести відповідальність за об'єкт лізингу. Якщо лізингоодержувач вніс якісь зміни (модифікації) в  обладнання, він зобов'язаний на вимогу лізингодавця і за свій рахунок відновити  первинний стан цього обладнання. Якщо лізингоодержувач не повертає обладнання по закінченні терміну оренди або  із закриттям угоди, з нього відшкодовується  пеня у відсотках від залишкової вартості обладнання за кожний день прострочення до повного повернення обладнання лізингодавцю.

Лізингодавець має право:  
1) здійснювати контроль за умовами експлуатації та належним використанням лізингоодержувачем об'єкта лізингу;  
2) вимагати повернення переданого в лізинг майна у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків;  
3) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих унаслідок його дій або бездіяльності. Лізингодавець зобов'язаний:  
а) передати належне йому на правах власності майно в користування лізингоодержувачеві;  
б) не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця майна та у визначення специфікації об'єкта лізингу;  
в) своєчасно і в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання щодо утримання об'єкта лізингу відповідно до умов договору;  
г) прийняти об'єкт лізингу після закінчення строку договору, якщо його не буде викуплено лізингоодержувачем. 
Лізингоодержувачу надано право:  
1) відмовитися від прийняття об'єкта лізингу у разі порушення умов договору та затримати лізингові платежі до усунення порушення;  
2) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, заподіяних унаслідок його дій або бездіяльності під час виконання договірних зобов'язань. Лізинго-одержувач зобов'язаний: а) прийняти і належно користуватися об'єктом лізингу, утримувати його в потрібному технічному стані; б) своєчасно виплачувати лізингові платежі; в) у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому об'єкт лізингу; г) повідомляти лізинго-давцю докладні відомості про технічний стан об'єкта лізингу й свій фінансовий стан; д) повернути об'єкт лізингу у разі, коли лізингоодержувач не реалізує своє право викупу об'єкта лізингу та не продовжує строку чинності договору. 

В Україні  перспективним є проведення лізингових операцій у сільському господарстві. Постановою Кабінету Міністрів України  № 1031 від 18 вересня 1997 р. створено державний  лізинговий фонд для технічного переоснащення  вітчизняного сільського господарства. Мета його — поліпшення матеріально-технічного та сервісного забезпечення сільськогосподарського виробництва.

Лізинговий  кредит вигідний для українських  товаровиробників як зручне джерело  фінансування, засіб економії коштів, метод зменшення ступеня інвестиційного ризику та інструмент технічного оновлення  виробництва. Лізинг можна розглядати як одну із найперспективніших форм виробничого  інвестування, здатну суттєво пожвавити  процес технологічного оновлення виробництва  в Україні.

У лізингових операціях беруть участь, як правило, п'ять суб'єктів:  
1) виробник (постачальник, продавець);  
2) лізингодавець;  
3) лізингоодержувач;  
4) банк;  
5) страхова установа.  

Якщо оцінювати перспективи  розвитку лізингу в нашій країні, то слід сказати про необхідність створення спеціальних лізингових фірм по аналогії по існуючих у розвинутих капіталістичних країнах. Комерційним  банкам не під силу надавати весь комплекс послуг по лізингу (вивчення ринку тих  чи інших засобів, що здаються в оренду, здійснення технічного обслуговування і консультацій, безпосереднього  контакту з виробником обладнання і  т.п.). Спеціалізовані лізингові фірми  можуть формуватися і як дочерні  товариства великих комерційних  банків, і як незалежні акціонерні товариства. У будь-якому випадку  одним із засновників буде комерційний  банк.

Фактично фінансовий лізинг являє  сбою форму дострокового кредитування купівлі і має такі різновиди:

• лізинг з обслуговуванням;
• ліверидж у лізинг;
• лізинг у “пакеті”;

 Лізинг з обслуговуванням поєднує фінансовий лізинг з договором підряду і передбачає надання певних податкових послуг, які пов’язані з утриманням і технічним обслуговуванням зданого у найм майна.

Ліверидж лізинг - особливий вид фінансового лізингу. За цією угодою велика частка ( за вартістю) зданого в оренду обладання береться у найм у третьої сторони (інвестора) і в першій половині терміну оренди здійснюються амортизаційні відрахування за орендоване обладнання.

Лізинг у “пакеті” - лізингова система фінансування магазину, заводу, лікарні та ін. у цілому. Як правило,  будинок, інтер’єр, інвентар даються у кредит, обладнання ж дається по договору лізингу.

¹  Королев В. Лизинговые операции // Экономика и жзнь. - 1990. - № 49. - с. 18.