Економічна модель Швеції

Згідно  з законом, робочий тиждень має 40 годин. Тривалість встановленої законом  оплачуваної відпустки дорівнює п'яти тижням. Приблизно 22% всіх працівників, в основному жінки, працюють неповний робочий день. 69% жіночого населення  у віці від 16 до 64 років зайняті  корисною працею. (Графік 1)

Близько 83% всіх працівників є членами  профспілки. Центральні профспілкові організації: Профспілкове об'єднання  працівників фізичної праці, Об'єднання  службовців і Об'єднання професійних  асоціацій, переважно для робітників з вищою освітою. Головна організація  підприємців, Об'єднання працедавців, яке представляє приватні компанії, згуртовані в профспілкові асоціації.

Ринок праці  регулюється численними законами, зокрема  законодавчими актами про охорону  праці, про статус цехового майстра, про умови праці і про участь працівників у прийнятті рішень. Рівень безробіття у Швеції є нижчим, ніж у розвинутих країнах і країнах зони євро.[6]

 

 

Графік 1 «  Безробіття Швеції»

Валовий внутрішній продукт (ВВП) в Швеції - 7,3 % в четвертому кварталі 2010 року порівняно  з аналогічним кварталом попереднього року. Зазвичай використовуються щоквартальні темпи зростання ВВП ,темпи зростання ВВП враховує цілий рік господарської діяльності, що дозволяє уникнути необхідності вносити будь-який тип сезонності коригування. З 1994 до 2010 рр., середньорічне зростання ВВП у Швеції 2,68% досягнення історичного максимуму в 6,90 % у вересні 2010 року і рекордно низького рівня в -6,70 % в березні 2009 року .(Графік 2)

Графік 2 «Бюджет Швеції 1998-2010рр.»

Джерело:http://macronomy.blogspot.com/2011_04_01_archive.html

 

Крім того, Швеція прогнозує профіцит бюджету і плани щодо зниження податків.

Північна економіка буде розширюватися із 4,6 % в цьому році, в порівнянні з 4,8 %, який передбачався в минулому місяці, за словами уряду, у весняний фінансовий законопроект політики опублікованому сьогодні в Стокгольмі. Уряд підвищив прогноз зростання в 2012 і 2013 і передбачив розширення профіциту протягом наступних чотирьох років, як безробіття падає.

   Шведська економіка виросла на 5,5 % в 2010 році, більшість з 1970 року, а експорт відійшов  від світової фінансової кризи.

Соціальна політика Швеції грунтується на ідеях рівності і права людини на гідний рівень життя, що на практиці означає високий, порівняно з переважною більшістю європейських країн, ступінь вирівнювання доходів – за умов високої вартості праці та забезпечення максимальної зайнятості. Поєднання цих умов, по-перше, є запорукою належного рівня добробуту суспільства, по-друге, лише за їх дотримання політика вирівнювання сприяє згладжуванню соціальних протиріч і зміцненню солідарності суспільства. Саме тому у Швеції таке велике значення надається активній політиці на ринку праці. Державна служба зайнятості Швеції налічує вже понад 100 років і поширює свою діяльність не лише на всю територію країни, але й на інші країни світу (врізка “Міжнародна діяльність Державної служби занятості Швеції”).

Послідовне запровадження принципу «рівна оплата за рівну працю»

зумовила  вирівнювання диспропорцій в оплаті праці як між секторами (державним, приватним і кооперативним), так і між галузями. Досить рівномірним є і підвищення оплати праці, динаміка вартості праці в різних сферах і галузях є досить пропорційною.[6]

Протягом  останніх років відбувалося скорочення тривалості робочого тижня з урахуванням демографічних характеристик (вікових, гендерних). Сьогодні у Швеції – один з найкоротших у Європі робочих тижнів; водночас існують широкі можливості вибору гнучкого графіку роботи, що має особливе значення для жінок, молоді та осіб старшого віку. Так, жінки працюють у середньому менше, ніж чоловіки, молодь і люди старшого віку – менше, ніж особи активного трудового віку 25-54 років.[2]

Коротший  робочий тиждень – одна з причин дещо нижчої середньої заробітної плати жінок, порівняно з чоловіками. Іншою причиною цього є збереження традицій так званих «чоловічих професій», в т.ч. високооплачуваних (наприклад, банківська діяльність і фінанси), та посад (під час призначення на посади вищого керівного рівня перевага віддається чоловікам). Проте, як відомо, у Швеції здійснюється активна політика гендерної рівності, що має на меті усунення згаданих відмінностей.[8]

На забезпечення високих соціальних гарантій спрямований державний бюджет. Хоча Швеція характеризується високим рівнем оподаткування, проте, це вважається цілком прийнятним для суспільства. Податкове навантаження (податки та надходження до бюджетів усіх рівнів) останніми роками також має досить стійку структуру і дорівнює близько 50% ВВП.

Як відомо, одним із базових принципів ЄС є вільний рух робочої сили. ДСЗ Швеції сприяє мобільності на ринку праці ЄС, співпрацюючи із службами зайнятості інших країн-членів ЄС. Крім того, ДСЗ Швеції доручено ЄС та Урядом Швеції виконання багатосторонніх проектів за участі країн-членів ЄС, країн-кандидатів, а також країн-сусідів ЄС. Мета цих проектів полягає у сприянні мобільності на європейському ринку праці.[3]

Знання  політики ринку праці є важливим елементом діяльності Швеції у виконанні завдань сприяння міжнародному розвитку. Як відомо, до головних питань міжнародної співпраці в завданнях розвитку належить насамперед зниження рівня бідності. А важливим інструментом боротьби з бідністю є добре функціонуючий ринок праці, тому один із шляхів подолання бідності – допомогти людям знайти роботу.

Належне інституційне (нормативно-правове та організаційне) забезпечення:

• допомагає  належному функціонуванню ринку  праці;

• сприяє економічному зростанню та добробуту;

• покращує цільову спрямованість коштів для  малозабезпе-

чених;

• протидіє дискримінації в суспільстві.[7]

Міжнародний внесок ДСЗ Швеції реалізується у формі участі у проектах технічної допомоги, спрямованих на збільшення зайнятості та зменшення безробіття – це завдання стає дедалі більш актуальним в умовах світової кризи.[7]

ДСЗ Швеції співпрацює з урядами та установами ринку праці країн, які визнають потребу міжнародного втручання для покращення роботи своїх ринків праці, зміцнення державних служб зайнятості і розробки активних заходів на ринку праці.[7]

У рамках міжнародної співпраці ДСЗ Швеції надає послуги з:

• розробки активної політики ринку праці;

• розвитку інститутів та соціального діалогу  стосовно ринку праці;

• розробки систем управління та реалізації завдань  на ринку

праці;

• розробки інформаційних систем, методик аналізу  і прогно-

зування для  кращого розуміння ринку праці;

• розвитку організацій, методик, інструментів і  засобів,

а також знань, потрібних для забезпечення ефективності

державної служби зайнятості;

• розвитку знань і методів заохочення зайнятості маргіналі-

зованих і  вразливих груп.

На цей  час ДСЗ Швеції здійснює проекти технічної допомоги в

Албанії, Алжирі, Білорусі, Вірменії, Ботсвані, Китаї, Македонії, Молдові,

Марокко, Мозамбіку, Намібії, Південній Африці, Тунісі та В’єтнамі. [7]

Висновок

Шведська  модель виходить з положення, що децентралізована ринкова система виробництва  ефективна, держава не втручається  у виробничу діяльність підприємства, а активна політика на ринку праці  повинна звести до мінімуму соціальні  витрати ринкової економіки. Сенс полягає  в максимальному зростанні виробництва  приватного сектора і як можна  більшому перерозподілі державою частини  прибули через податкову систему  і державний сектор для підвищення життєвого рівня населення, але  без дії на основи виробництва. При  цьому упор робиться на інфраструктурні  елементи і колективні грошові фонди[5].

Успішне функціонування економічної системи  залежить від динаміки цін, конкурентоздатності  шведської промисловості й економічного росту. Зокрема, інфляція - погроза як рівності, так і конкурентоздатності  шведської економіки. Отже, повинні  використовуватися такі методи підтримки  повної зайнятості, що не приведуть  до інфляції і негативного впливу на економіку. Як показала практика, дилема між безробіттям і інфляцією стала ахіллесовою п’ятою шведської моделі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Чужиков В.І., Поручник А.М., Федірко О.А., Ільницький Д.О. Європейська інтеграційна політика. Навчальний посібник.  - К.: КНЕУ, 2010.
2. Європейська інтеграція та Україна / За ред. В.Є. Новицького, Т.М. Пахомової, В.І. Чужиков. Навчально-методичний посібник. - К.- Кельн, 2002.
3. Електронний ресурс : http://www.ereport.ru/results.php
4. Електронний ресурс :  http://svspb.net/sverige/
5. Електронний ресурс: http://www.rbc.ua/ukr/top/show/potrebitelskaya-inflyatsiya-v-evrozone-v-yanvare-s-g-sostavila-01022012124200
6. Електронний ресурс: http://svit.ukrinform.ua/Sweden/sweden.php?menu=population
7. Електронний ресурс: http://www.razumkov.org.ua/ukr/files/category_journal/NSD105_ukr_4.pdf
8. Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.