Економічна ефективність переробки молока та шляхи її підвищення на прикладі ЗАТ “Бахмачмолококонсерв”

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

Чернігівський державний інститут економіки й  управління

 

 

 

 

Кафедра економіки

сільського  господарства

та  аграрного менеджменту

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Економіка АПК”

на тему: “Економічна  ефективність переробки молока та шляхи її підвищення на прикладі ЗАТ “Бахмачмолококонсерв”

м. Бахмач

 

 

Виконала:

студентка гр. АМ-031   М.М. Панкратьєва

Керівник:

к.е.н., доцент  А.М. Москаленко

 

 

 

 

 

Чернігів – 2007

 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1 Народногосподарське значення та розміщення переробки продукції

1.1 Народногосподарське  значення та розміщення переробки  молока

1.2 Сучасний рівень  виробництва молочної продукції

1.3 Основні показники  економічної ефективності переробки  молока

Розділ 2. Сучасний рівень економічної ефективності переробки молока на сир та масло

2.1 Організаційно-виробнича  характеристика переробного підприємства

2.2 Забезпеченість  підприємства основними виробничими  ресурсами і рівень їх використання

2.3 Економічна  ефективність переробки молока

2.4 Фінансовий  аналіз підприємства

2.5 Схема продовольчого  руху продукції

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва масла й сиру

3.1 Удосконалення технології  переробки молока

3.2 Економічний  механізм стосунків між виробниками  і переробниками

3.3 Державне  регулювання галузі

Висновки

Використана література

 

Вступ

 

Глобалізація  розвитку світової економіки зумовлює прагнення України стати рівноправним учасником загальноєвропейського  процесу інтеграції й регіоналізації. Для цього необхідно вирішення  однієї з основних науково-технічних програм — налагодження випуску конкурентоспроможної продукції та пошук власного місця на світову ринку товарів. Реалізація даної програми для соціально орієнтованої економіки країни вимагає створення потужної харчової індустрії з метою забезпечення нормальної життєдіяльності населення, спрямованої на збереження його здоров'я, розширення експорту вітчизняної продукції. Майже 90% виробленої продукції харчової промисловості відвантажується споживачам, переважна її частина (в 2006 році — 50%) реалізується в грошовій формі. Отже, харчова промисловість серед усіх галузей має найбільш стабільне і гарантоване джерело готівкових надходжень. Серед провідних галузей виробництва продуктів харчування особливе місце займає молоко продуктовий підкомплекс, який становить значну частку сфери матеріального виробництва АПК і від розвитку якого безпосередньо залежить ступінь постачання населення України надзвичайно важливими продуктами харчування.

За даними Держкомстату, в Україні працює близько 600 молокопереробних підприємств, або 3,1% від загальної кількості підприємств харчової промисловості. Причому на молочну промисловість припадає 15% випуску всієї продукції харчової промисловості України та 11,6% отриманого в галузі прибутку. В 2000 році в ній зайнято 66 тис. чол. промислово-виробничого персоналу, або 13% від загальні чисельності персоналу харчової промисловості.(3)

Метою даної  курсової роботи є розкриття народно-господарського значення переробки молока, рівня  економічної ефективності переробки  та пошук шляхів оптимізації технології переробки молока.

В даній курсовій роботі об’єктом дослідження виступає ЗАТ „Бахмачмолококонсерв”.

Можна виділити такі основні завдання:

• Характеристика рівня забезпеченості основними виробничими фондами, сировиною;
• Характеристика технології переробки молока;
• Характеристика організаційно-виробничої структури;
• Характеристика основних економічних показників переробки;
• Характеристика фінансових показників;

Теоретично  – методологічну основу написання  курсової роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються переробки молока, статистичні дані, фінансові та бухгалтерські звіти по підприємству та інші джерела інформації.

 

Розділ 1 Народногосподарське  значення та розміщення переробки продукції

 

1.1 Народногосподарське  значення та розміщення переробки молока

 

Молоко —  унікальний продовольчий продукт, який досі не синтезований у світі. Цінність молока полягає в тому, що до його складу входить понад 100 компонентів: жири, вуглеводи, вітаміни, ферменти, гормони, мінеральні речовини тощо. За складом з ним не може конкурувати жоден з харчових продуктів. У коров'ячому молоці міститься 12,5-13% сухих речовин, з них жиру — 3,8, білку — 3,3, молочного цукру,— 4,8, макро- і мікроелементів — 1%.(див. табл.. 1.1) Основні компоненти молока майже повністю засвоюються організмом людини та не повторюються в жодному іншому продукті харчування.

 

Таблиця 1.1 Хімічний склад молока

Вид молока	Вода	Білки			Жири	Лактоза	Мінеральні речовини
		всього	у тому числі
			казеїн	Альбумін і  глобулін
Коров'яче Козяче Овече Кобиляче	85-89 85-88 80-84 87—91	2,9-4,1 2,7-3,9 5,2-6,7 1,8-2,6	2,4-3,2 2,2-3,0 4,2-5,0 1,0—1,4	0,5-0,9 0,5-0,9 1,0-1,7 0,8-1,2	3,0-5,1 4,0-5,3 5,0—8,5 1,4—2,3	4,5-5,0 4,1-5,3 4,1-4,7 6,2-7,0	0,6-0,8 0,7-0,9 0,7-1,1 0,2—0,5

 

Молокопродукти є прекрасним лікувальним засобом від шлунково-кишкових захворювань, отруєнь. Дорослій людині необхідно споживати на добу таку кількість молокопродуктів: молока-500, масла-15, твердого сиру-18, сиру – 20 , сметани та вершків – 18, згущеного і сухого молока – 11г, всього ж за добу в перерахунку на незбиране молоко – 1,5 кг,а за рік приблизно – 500 кг. За науково обґрунтованими нормами молоко і молокопродукти повинні становити 1/3 харчового раціону людини.

Як відомо, Україна  має одні з найкращих умов у світі для виробництва молока та молокопродуктів, але проблему насиченості ринку ними нашій країні не вдалось повною мірою вирішити навіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. За виробництвом та споживанням молокопродуктів на душу населення Україна відстає від високорозвинутих країн світу в 2-3,5 рази, а за асортиментом та якістю — ще більше. Виробництво молока на душу населення за останні роки значно скоротилося.

Зниження споживання молока і молокопродуктів пояснюється  зменшенням валового виробництва молока, скороченням його надходжень до державних і регіональних фондів, а також зниженням товарних запасів на кінець року, збільшенням витрат і під час зберігання, зменшенням обсягів промислової переробки молока, катастрофічним зниженням платоспроможності населення.

Для більшості  країн Заходу, навпаки, нагальною  є проблема перевищення виробницгва  молока. У жодній з розвинутих країн світу на виробничі потреби, як в Україні, не використовується тільки 20-30% виробленого молока. Так, у США, Нідерландах на промислову переробку йде 97-98% молока. Передбачається, що з розвитком ринкових відносин відбудуться суттєві зміни у сфері формування ресурсів молока і молокопродуктів та регіональних ринків, що зумовить певні зміни у спеціалізації і кооперації виробництва та переробки в окремих зонах держави і дозволить вирівняти споживання молока та молокопродуктів до рекомендованих норм.(14)

З молока виробляють різноманітні молокопродукти: сири, масло, кисломолочні вироби, вершки, сметану, молочні консерви і сухі молочні продукти, морозиво та інші.

Вершкове масло — високожирний харчовий продукт, який виготовляється із вершків молока. Крім жиру, в масло переходять всі складові частини вершків — фосфатиди, білки, лактоза, вітаміни, вода.

За структурою вершкове масло являє собою жирове середовище з вкрапленнями плазми і бульбашками повітря. Масова частка жиру в маслі складає від 50 до 82,5%. У десертних видах масла міститься більше білків, цукрів та інших речовин, оскільки для їх виготовлення використовуються різні наповнювачі. Дуже багато жиру є в складі топленого масла (99%). Залежно від виду масла масова частка білків складає від 0,5 до 3,5%. У маслі без добавок цукру практично немає. Вміст його в маслі з наповнювачами коливається від 1 до 8% (масло дитяче). Жир та інші речовини вершкового масла мають дуже високу засвоюваність (96—97%). Енергетична цінність масла складає, ккал/100 г: бутербродного 590—600, солодковершкового 740—750, топленого 850—870. Отже, масло належить до продуктів харчування з високою енергетичною цінністю. Біологічну цінність його визначають жиророзчинні вітаміни (A, D, Е). З водорозчинних вітамінів у незначній кількості містяться вітаміни групи В і вітамін С. Масло з літнього молока багатше на вітаміни.

Вершкове масло  характеризується високими органолептичними властивостями: смаком, ароматом, консистенцією, кольором. Його широко застосовують у кулінарії, хлібопекарській і кондитерській галузях промисловості, для приготування бутербродів тощо. Деякі види масла мають дієтичне і лікувальне значення.

Асортимент  і хімічний склад деяких видів  вершкового масла подано в табл.1.2

 

Таблиця 1.2 Хімічний склад вершкового масла

Вид масла (несоленого)	Хімічний  склад, %
	жир	вода	сухий знежирений залишок молока
Солодко- і кисловершкове Любительське солодко- і кисловершкове Селянське солодко- і кисловершкове Бутербродне солодко- і кисловершкове Шоколадне Медове Фруктово- ягідне	82,5   78,0   72,5   61,5 62 52 52	16   20   25   35 16 18 25	1,5   2,0   2,5   3,5 - - -

 

Сири – один з найбільш живильних і калорійних харчових продуктів. Живильна цінність його обумовлена високою концентрацією білка і жиру, наявністю незамінних амінокислот, вітамінів, солей кальцію і фосфору, необхідних для нормального розвитку організму людини. Сир корисний для людей будь-якого віку і особливо для дітей.

У сирі міститься від 18 до 25% білка, причому значна його частина  знаходиться в розчинній формі, тому добре засвоюється організмом. У сухій речовині багатьох видів  сирів міститься 45-55% жиру, від 1,5 до 3,5% мінеральних солей. Калорійність сиру коливається від 2500 до 4500 калорій. Вміст вітамінів в зрілих сирах (мкг в 100г сира) складає: вітаміну А – 600-1300, В1 – 40-80, В2 – 300-900, РР – 20-40, пантотенової кислоти – 200-850. Сири є: сирі великі, сири дрібні пресовані,тверді сири, плавлені сири, екзотичні сири.

 

1.2 Сучасний  рівень виробництва молочної  продукції

 

Молочна промисловість  належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, що продукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні. Частка витрат на молочні продукти становить 15% від загальних витрат на харчування (це четверте місце після витрат на хлібобулочні, м'ясні, борошняні та макаронні вироби).

Криза української  економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не обминула і молочну промисловість. Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв’язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями, які випускають молочну продукцію під відомими товарними марками «Президент», «Ласуня», «Баланс», «Кремез» «Фанні», «Danone», «Веселый молочник» та ін. На сировинному ринку підприємствам районного масштабу велику конкуренцію складають провідні підприємства великих міст, які можуть запропонувати вищі закупівельні ціни сільськогосподарським товаровиробникам. У результаті районні молокозаводи втрачають місцеву сировинну базу і змушені закуповувати сировину за межами району, що призводить до додаткових витрат на транспортування, а отже, підвищує витрати виробництва та відпускні ціни на готову продукцію.(8)

Маючи одні з найкращих  природних умов для виробництва  молока, Україна все не вирішила проблему насичення ринку конкурентоспроможними  молокопродуктами. Незважаючи на те, що асортимент вітчизняної молокопродукції включає близько 300 найменувань, обсяги переробки молока за останні роки зменшилися в декілька разів. За науково обґрунтованими нормами НДІ харчування Міністерства охорони здоров'я України, молоко й молокопродукти мають становити до 30% харчового раціону. Проте рівень їх живання на душу населення в Україні становив 275кг на рік, або 52,5% від норми. (див. табл.. 1.3)

 

Таблиця 1.3 Споживання молока по областям

Область	Споживання  молока та молокопродуктів	Коефіцієнт  споживання молока і молокопродуктів
Автономна Республіка Крим	214	0,78
Вінницька	249	0,9
Волинська	322	1,17
Дніпропетровська	258,3	0,94
Донецька	222,2	0,81
Житомирська	405,2	1,47
Закарпатська	259	0,94
Запорізька	255,5	0,93
Івано-Франківська	320,8	1,16
Київська	308,7	1,11
Кіровоградська	254	0,92
Луганська	245,5	0,89
Львівська	299,9	1,09
Миколаївська	293,7	1,06
Одеська	234,9	0,85
Полтавська	304,8	1,1
Рівненська	341,8	1,24
Сумська	301,7	1,09
Тернопільська	343,3	1,24
Харківська	264,4	0,96
Херсонська	266,1	0,96
Хмельницька	313,7	1,14
Черкаська	275,8	0,99
Чернівецька	300,2	1,08
Чернігівська	348	1,26
Україна	275,9	1