Державний борг: причини, види та наслідки

Протягом 2001—2006 років на платежі з погашення і обслуговуван­ня позик МБРР, ЄБРР та МВФ витрачено майже 3,9 млрд. дол. США. [13. с. 34-35]

Аналіз балансу надходжень позичкових коштів від цих МФО та платежів по них свідчить про формування негативного сальдо, почи­наючи з 2002 року (див. табл.З).

Таблиця №З Баланс надходжень та платежів за позиками МФО

(еквівалент млн. дол. СІЛА)

[4. с. 7-12]

* За крос-курсом станом на 09.11.2006 1 СДР — 1,485: дол. США, 1 євро — 1,2776 дол. СІЛА.

За цей період негативний баланс надходжень та платежів склався по МВФ — 1,8 млрд. дол. США та МБРР — 0,22 млрд. дол. США, а по ЄБРР він є ще позитивним і становить 0,12 млрд. дол. США.

Протягом останніх 6 років Україна здійснила платежів на ко­ристь МФО на 1,9 млрд. дол. США більше, ніж отримала від них по­зичкових ресурсів.

При цьому найбільші щорічні платежі у розмірах 800—900 млн. дол. США за прогнозними даними припадають на 2007—2008 роки. У зв'язку з цим, набуває ще більшої актуальності суттєве підвищення ефективності використання коштів позик МФО.

Впродовж 2001—2006 років розрахунки з МФО здійснювалися своєчасно і у повному обсязі, у разі неспроможності їх здійснення по­зичальниками вони забезпечувалися Мінфіном за рахунок коштів державного бюджету.

Станом на 01.11.2006 заборгованість перед державним бюджетом за позиками МБРР мають 13 позичальників на суму 56,7 млн. дол. США, за позиками ЄБРР — 2 позичальники на суму 0,4 млн. дол. США.

Аналізом встановлено, що основні проблеми з розрахунками ви­никли в рамках проектів МБРР — розвиток ринку електроенергії і розвиток насінництва, завершених ще у 1999 та 2000 роках, на них припадає понад 91 відс. всієї простроченої заборгованості.

Причинами такого стану є тривале невирішення Кабінетом Міністрів України питання запровадження ефективного механізму по­гашення позик МБРР, який вже діє в рамках погашення подібних по­зик ЄБРР, а також погашення позик МБРР бюджетними установами.

Тривале невирішення Урядом питання запровадження ефектив­них механізмів погашення заборгованості за проектами призвело до зростання простроченої заборгованості за останні 6 років більше, ніж у 2,5 раза (на 36 млн. дол. США). [13 с. 33-35]

З початку року загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу зріс на 29 млрд. 467,5 млн. грн., або 15,6 відс., до 218 млрд. 877,9 млн. грн. (діаграма 9). Зазначене зростання відбулося як за державним, так і за гарантованим державою боргом унаслідок отримання другого траншу стабілізаційного кредиту від Міжнародного валютного фонду, перевищення надходжень від випуску облігацій внутрішньої державної позики над їх погашенням та наданням державних гарантій. За експертною оцінкою Рахункової палати, у поточному році загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу зросте майже у два рази.

Діаграма 1.

Державний та гарантований державою борг

Унаслідок перевищення запозичень над погашенням, державний борг зріс на 17 млрд. 550 млн. грн., або 13,4 відс., до 148 млрд. 239,6 млн. гривень.

Зовнішній державний борг, у цілому, зріс на 9 млрд. 650,1 млн. грн., або 11,2 відс., до 95 млрд. 673,2 млн. гривень. Зростання відбулося на 11 млрд. 278,9 млн. грн., або 45,9 відс., до 35 млрд. 834,9 млн. грн. в результаті отримання частини надходжень від Міжнародного валютного фонду на фінансування дефіциту державного бюджету. Зменшення боргу відбувалося в результаті ревальвації гривні до окремих іноземних валют, в яких номіновано борг, та перевищення виплат з погашення боргу над запозиченнями за позиками, одержаними від органів управління іноземних держав, на 921,2 млн. грн., або 6,9 відс., до 12 млрд. 359,5 млн. грн., за облігаціями зовнішньої державної позики - на 707,5 млн. грн., або 1,5 відс., до 47 млрд. 478,3 млн. грн., за позиками, одержаними від іноземних комерційних банків, - на 0,1 млн. грн., або 16,7 відс., до 0,5 млн. гривень.

Внутрішній державний борг з початку року зріс на 7 млрд. 899,9 млн. грн., або 17,7 відс., до 52 млрд. 56 млн. грн., у тому числі за облігаціями внутрішньої державної позики в результаті перевищення запозичень над погашенням зріс на 7 млрд. 969,7 млн. грн., до 41 млрд. 491,5 млн. грн., а за позиками, одержаними від Національного банку, внаслідок ревальвації гривні до долара США скоротився на 69,8 млн. грн., або 0,6 відс., до 11 млрд. 74,9 млн. гривень.

Гарантований державою борг зріс на 11 млрд. 917,5 млн. грн., або 20,3 відс., до 70 млрд. 638,3 млн. грн., за рахунок перевищення надходжень над погашенням як зовнішнього, так і внутрішнього боргу.

Зовнішній гарантований державою борг зріс на 3 млрд. 908,6 млн. грн., або 6,9 відс., до 60 млрд. 628,4 млн. гривень. Зокрема, відбулося зростання щодо позик, одержаних від міжнародних організацій економічного розвитку, у зв'язку з отриманням кредитних ресурсів від Міжнародного валютного фонду - на 10 млрд. 16 млн. грн., або 25,9 відс., до 48 млрд. 672,4 млн. грн., за іншою заборгованістю внаслідок залучення зовнішніх кредитних ресурсів Державною службою автомобільних доріг - на 1 млрд. 509,5 млн. грн., або 29,8 відс., до 6 млрд. 572,3 млн. гривень. За окремими напрямами відбулося зменшення боргу у зв'язку з його погашенням та ревальвацією гривні за позиками, одержаними від іноземних комерційних банків, - на 7 млрд. 601,6 млн. грн., або 58,5 відс., до 5 млрд. 383,7 млн. грн., від органів управління іноземних держав - на 15,3 млн. грн., або 100 відсотків.

Внутрішній гарантований державою борг збільшився на 8 млрд. 8,9 млн. грн., або в 5 разів, до 10 млрд. 9,9 млн. грн., що спричинено наданням державних гарантій, зокрема, за кредитами, залученими Державною службою автомобільних доріг у ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та "Державний ощадний банк України". [4. с. 7-9]

Висновки

В курсовій роботі науково обґрунтовано економічну природу державного боргу, виявлено основні тенденції і специфічні особливості формування державного боргу в Україні, обґрунтовані концептуальні засади щодо вдосконалення механізму його управління та обслуговування в умовах перехідної економіки України. В результаті проведеного дослідження сформульовані такі висновки:

1.     Дефіцит державного бюджету, залучення значного обсягу державних запозичень як з внутрішніх так і з зовнішніх джерел обумовили формування державного боргу в умовах перехідної економіки України. Державний борг – це сума фінансових зобов'язань держави по відношенню до зовнішніх кредиторів та сума заборгованості держави по випущених і не погашених державних внутрішніх позиках.

2.     Обґрунтовано зміст поняття “управління державним боргом”. Управління державним боргом визначається як сукупність заходів держави, пов'язаних з випуском та погашенням державних боргових зобов'язань, визначенням ставок процентів та виплатою доходу по державних цінних паперах, встановлення ліміту боргу, підтриманням курсу державних зобов'язань, визначенням умов випуску нових державних цінних паперів.

3.     Розмір державних позик не повинен перевищувати обсяги державних інвестицій, аби не покладати на наступні покоління тягар сплати державних боргів. Вирішення проблеми заборгованості потребує в законодавчому порядку відображення таких заходів: обґрунтування нової державної заборгованості, розробка прозорих та переконливих критеріїв надання державних гарантій, встановлення оптимальних розмірів внутрішнього та зовнішнього державного боргу, вдосконалення системи управління та обслуговування державного боргу.

4.     4.Останнім часом запозичення уряду диктувались, насамперед, необхідністю погашення та обслуговування накопиченого боргу. Можливості залучення коштів з внутрішнього грошового ринку були майже вичерпані. Незважаючи на відносно низьку ефективність внутрішньої державної позики в Україні, державні облігації є необхідним фінансовим інструментом, який при належному використанні може бути важливим джерелом фінансування державних витрат. Для вдосконалення механізму функціонування державної позики необхідно гарантувати довіру інвесторів; визначати обсяги залучень державою коштів, виходячи із реальних можливостей їх повернення; запозичені кошти необхідно використовувати в інвестиційних цілях; дотримуватися тенденції збільшення строків обігу облігацій та забезпечення їх дохідності.

5.     Для недопущення в майбутньому заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат потрібно насамперед вдосконалювати нормативно-правову базу, яка повинна передбачати майнову і адміністративну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати та використання нетрадиційних джерел погашення заборгованості.

6.     Зовнішні фінансові джерела потрібно розглядати з точки зору їх обсягу і з позицій ефективності використання. При неефективному використанні ресурсів потреба у їх кількості стає необмеженою. Це обумовлює необхідність встановлення межі залучення кредитів.

7.     Зростання державного боргу призводить до збільшення витрат на його обслуговування. Управління державним боргом повинно бути спрямовано на збільшення терміну погашення заборгованості та скорочення витрат на обслуговування боргу, для цього в загальному обсязі державних зобов'язань довгострокові зобов'язання повинні займати центральне місце.

8.     Нинішній рівень економічної безпеки в Україні, з огляду на триваючу тенденцію до швидкого зростання обсягу зовнішньої і внутрішньої заборгованості, недостатній. Розміри державного боргу в своїх абсолютних значеннях можуть досягати досить великих розмірів, проте борг завжди мусить знаходитися в певній залежності відносно величини ВВП. Перевищення показника державного боргу відповідно розмірів ВВП, а отже й інших макроекономічних показників, починає становити загрозу економічній безпеці країни.

Комплексне вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього державного боргу із врахуванням запропонованих заходів сприятиме розбудові державних фінансів та покращанню фінансового стану України.

Список використаних джерел

1.      Агапова Т.А., Серёгина С.Ф. Макроэкономика: Ученик / Под общей ред.. д. э. н., проф.. А.В. Сидоровича; 2004 р. - C.420

2.      Фещенко Л.В., Кузьминчук Н.В. Бюджетна політика України: Навчальний посібник. - Х.: В.Д. «ІНЖЕК» 2007 р. - С. 196

3.      Україна / Київ: Рахункова палата України, - Випуск 6. Відповідальний за випуск Іванченко Ю.В. 2007 р. С.56

4.      Осауленко О.Г., Власенко Н.С. «Державний комітет статистики України» Україна 2008 р. С 28

5.      Экономическая теорія / Под ред. Добрынина А.И., Тарасевича Л.С. Санкт-Петербург уч. Экономики и финансов 1997 р. С. 544

6.      Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича – Київ:Знання 2004р. С.682

7.      Кривонцов О.С. та ін.. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: навчальний посібник / Кривцов О.С., Бережний В.Н. – Харків: Фалт, 2003 р. - С.212

8.      Стельмах та ін.. макро. та мікроекономічні складові розвитку: Монографія / Стельмах В.С., Єпіфанов А.О. - Суми: ВТД «Університетська книга» 2006 р. – С. 505

9.      Шевчук В.Я. Макроекономічні проблеми сталого розвитку - К: Геоприт, 2006 р. С. 200

10. Макроекономічна політика в Україні :проблеми науки та практики: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції 20-21 листопада 2007 року – Х: ВД «ІНЖЕК», 2007 р. С.268

11. Серёгина А.И. Роль государства в экономике. Синергетический поход - М: Издательство « Дело и Сервис», 2002 р. С. 288

12. Душейко Д.М. Збірник вибраних термінів з макроекономіки – Миколаїв: 2008 р. С.38