Депозитарные записки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 21:54, реферат

Краткое описание

Іноземний емітент, що має намір продати свої цінні папери у Сполучених Штатах Америки, повинен обрати спосіб здійснення нікого проекту. Право США дозволяє:
- випустити свої цінні папери у Сполучених Штатах Америки у формі американських акцій (American shares);
- брати участь у проекті випуску американських депозитарних розписок. Цінні папери іноземного емітента, випущені в іншій формі, не допускаються в обіг на фондовому рийку США.
Випуск американських акцій - найбільш складний і дорогий для іноземних компаній спосіб виходу на ринок США. Такий емітент повинен повністю відповідати вимогам американського права до реєстрації емісії, розкриття інформації про компанію, в також статутному капіталу і фінансовій звітності. Бум інтересу учасників американського фондового ринку до ADR прийшовся на початок 90-х років, коли падіння процентних ставок в Америці змусило американських інвесторів почати пошуки більш ефективних способів вкладання своїх коштів, зокрема, у компанії країн, що розвиваються. Загальна кількість ADR, зареєстрованих американською Комісією з цінних паперів і фондових бірж, за період з 1990 по 1994 рік зросла приблизно на 30%, що дозволяє зробити висновок про значні перспективи розвитку цього виду цінних паперів і про високий інтерес, що виявляють інвестори до акцій іноземних компаній.

Содержание работы

Вступ………………………………………………………………………………2
1. Основні поняття і переваги програм депозитарних розписок…………….3
2. Здійснення проекту випуску депозитарних розписок українським емітентом…………………………………………………………………………6
3. Схема випуску депозитарних розписок……………………………………..8
4. Державне регулювання і контроль за забезпеченням обліку акцій українських емітентів, на які випущені депозитарні розписки………………14
Висновок………………………………………………………………………….17
Література………………………………………………………………………..19

Содержимое работы - 1 файл

Депозитарные записки.docx

— 58.75 Кб (Скачать файл)

     • депозитарні розписки розширюють інвестиційну базу іноземних випусків акцій, лозаяк дають змогу інституцій!іим інвесторам, які підлягають обмеженням на вкладення  в іноземні цінні папери, здійснювати  інвестування в акції емітентів  інших країн;

     • випуск іноземних акцій через  депозитарні розписки створює можливість уникнути проблеми зворотного припливу капіталу, яка постає за безпосереднього  випуску іноземних акцій;

     • депозитарні розписки мають подвійне застосування — вони можуть використовуватися  як для залучення фінансування, так  і для ефективного крос-лістингу акцій на більшій кількості іноземних  ринків;

     • депозитарні розписки підвищують ліквідність  акцій емітента на внутрішньому і  міжнародних ринках за рахунок поліпшення іміджу компанії і визнання її серед  інвесторів.

     Інвестори застосовують цей інструмент тому, що депозитарні розписки полегшують їм диверсифікацію портфеля, а інвестування в них має низькі трансакційні витрати. Вони дають змогу уникнути ризиків перереєстрації прав власності  на цінні папери емітентів, зареєстрованих у країнах з недостатньо розвинутими  ринками, і, певною мірою, валютних ризиків, позаяк забезпечують отримання дивідендів у національній валюті інвестора. Крім того, постійний попит на такі фінансові інструменти підтримується існуванням у багатьох країнах регулятивних обмежень на зовнішні портфельні інвестиції для інституцій них інвесторів. Як уже згадувалося, ліміти інвестицій в іноземні активи встановлюються для пенсійних фондів, страхових компаній і взаємних фондів. Купуючи депозитарні розписки, інституційні інвестори дістають можливість обійти обмеження на купівлю і володіння іноземними цінними паперами. Тепер близько 70 % портфельних інвесторів віддають перевагу саме депозитарним розпискам, а не акціям.

     Таким чином, депозитарні розписки є гнучким  і привабливим інструментом виходу акціонерних компаній на фінансові  ринки інших країн. Утім, ринок  депозитарних розписок має і свої специфічні проблеми. Вони стосуються, зокрема, внутрішньої ліквідності  депозитарних розписок, особливо в  разі, коли первинний ринок не здійснює свої операції. Крім того, для невеликих  компаній залучення фінансування через  випуск такого інструменту, як депозитарні  розписки, виключається. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Література

  1. Гитман Л. Дж., Джонк М. Д. Основы инвестирования: Пер. с англ.      М.: Дело, 2005.       1008 с.
  2. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник.      К: держ. торг.-екон. уні-т, 2003.      76с.
  3. Жуковська  Н. Методичні підходи до розробки стратегії розвитку спільних підприємств (СП) // Регіональна економіка. —2008. - №4. - С. 112-117.
  4. Конченко К.О. Основні напрями стимулювання ефективної структури   експорту   //   Фінансова   консультація.    —   2000. №39-40.      С. 38-45.
  5. Международный менеджмент: Учебник для вузов / Под ред.                     С.Э. Пивоварова,  Д.И. Баркана,  Л.С. Тарасовича,  А.И. Мейзеля. — С.-Пб.: Питер, 2000. — 87с.
  6. Новак І. Проблеми становлення і розвитку вільних економічних зон в Україні // Україна-Business. — 2000. -•- №6.     С. 11;№8.      С. 10.
  7. Сорока О. Вихід України на ринки міжнародних облігацій: проблеми і перспективи // Банківська справа.    - 2005.   - №6. - С. 23-27.

Информация о работе Депозитарные записки