Безробіття, його форми та види

     Англійський економіст Артур Пігу причину безробіття вбачав у недосконалій конкуренції, яка діє на ринку праці і веде до завищення ринку праці. Він стверджував, що всезагальне скорочення грошової заробітної плати стимулює зайнятість. Проте і в умовах досконалої конкуренції на ринку праці безробіття також існувало.

     Ще  одна концепція безробіття (класичний підхід) не вбачає у безробітті серйозної економічної проблеми, оскільки причиною його вважає надто високу заробітну плату, а в умовах вільного ринку такий стан довго зберігатися не може. Дійовим заходом проти безробіття вважається зниження заробітної плати до рівня економічної рівноваги.

     Марксистська  теорія трактує безробіття як закономірність розвитку капіталістичного способу виробництва, в першу чергу, законів конкурентної боротьби, що змушують капіталістів збільшувати інвестиції, вдосконалювати техніку. Це призводить до зростання витрат на засоби виробництва порівняно з витратами на робочу силу. Так збільшується органічна будова капіталу і зростає безробіття. Це явище пов’язане також з циклічним розвитком економіки, з процесом нагромадження капіталу і має назву всезагального закону капіталістичного нагромадження. Нагромадження капіталу завжди супроводжується НТП. І поступово, з розвитком технічного прогресу, відносна потреба в робочій силі зменшується, додатковий капітал, утворений в процесі нагромадження, притягує все менше робітників порівняно зі своєю величиною. З іншого боку, старий капітал, який періодично відтворюється в новій технічній будові, відштовхує все більше робітників, що раніше були ним зайняті. Це неодмінне веде до виникнення надлишку робочої сили, порівняно з капіталом, що застосовується. Цей надлишок і утворює, так звану, промислову резервну армію праці, тобто безробіття. Утворення й зростання промислової резервної армії праці є специфічним законом народонаселення ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Суть його полягає в тому, що робітники, створюючи додаткову вартість, створюють тим самим джерело нагромадження капіталу. К. Маркс вважав, що утворення і зростання резервної армії праці є характерною рисою економіки, яка ґрунтується на капіталістичній власності.

     Отже, безробіття є важливим чинником тиску щодо зниження заробітної плати працюючих.

     Безробіття зумовлене комплексом різних причин:

• структурними змінами в економіці;
• нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві загалом і в окремих його регіонах;
• постійним прогресом техніки, особливо розгортанням НТР;
• демографічними змінами в чисельності та складі робочої сили;
• недостатньою мобільністю робочої сили;
• обмеженістю попиту на товари і послуги ;
• негнучкістю системи відносних цін і ставок заробітної плати і викривлення в ній, пов'язані з грошовою експансією держави і подальшою інфляцією тощо.

Висновки 

     Отже, безробіття – це таке соціально-економічне явище, за якого частина працездатного  населення не може знайти роботу. Це такий стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит  на неї.

     Представники  різних напрямів економічної думки вважають безробіття центральною проблемою сучасного суспільства, оскільки воно є невід’ємною складовою ринкової економіки. Ринкова економіка неможлива без існування ринку праці, основним результатом функціонування якого є формування визначеного рівня і структури зайнятості населення і безробіття.

     Власне  безробіття не є небезпечним для  суспільства. Однак безробітні потребують надійного захисту, тому виникає  необхідність у забезпеченні державою ефективних механізмів регулювання  цього явища. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури: 

1. Лібанова  Е.М. Ринок праці: Навч. посібник. –  Київ: ЦНЛ, 2003.
2. Васильченко В. С. Ринок праці та зайнятість. — К., 1996.
3. Будаговська С. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 2002.