Аудит использования трудовых ресурсов

    В тісному взаємному зв'язку з оплатою  праці знаходяться нарахування на фактичні витрати на оплату праці, які включають витрати на виплату основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі. Аудитор встановлює правильність обов'язкових нарахувань за встановленими законодавством нормами:

• на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування — 32°/ 4% — організації інвалідів, 1 % — операції з купівлі-продажу валюти, 5% — реалізація ювелірних виробів із золота, платини і дорогоцінного каміння, 3% — при відчуженні автомобілів;
• на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.— 2,9%
• на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття—1,9%;                                  
• на соціальне страхування від нещасного випадку та профзахворювання ставка залежить від класу професійного ризику.      

    Аудитор перевіряє своєчасність перерахувань відповідним фондам.                                               

    До  типових, окрім вищеназваних, зловживань можливо віднести:

• завищення обсягів робіт в документах на оплату праці по відношенню до фактично виконаних;
• використання підставних осіб при виконанні тимчасових, сезонних робіт;
• неправильне віднесення нарахованих сум заробітної плати на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;
• застосування пільг при оподаткуванні прибутковим податком без наявності документів, що підтверджують пільги;
• несвоєчасність сплати нарахувань на фактичні витрати на оплату праці відповідним органам;
• заниження фактичних витрат на оплату праці з метою зменшення відповідних нарахувань та утримань із заробітної плати;
• несвоєчасність розрахунків з працівниками з оплати праці. 

 
 

    1.2.Організація   і методика  аудиту розрахунків  з оплати праці:

 

    1.2.1. Організація і  методика аудиту  нарахування оплати праці на підприємстві:

 

    Аудиторська перевірка нарахування оплати праці здійснюється за такими напрямками:

    1) формування та використання фонду  оплати праці;

    2) розрахунки з оплати праці.                     

    Аудит обґрунтованості визначення, формування та використання фонду оплати праці  включає:

    •   дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці;

    •   вибір раціональних форм оплати праці;        

    •   своєчасне впровадження прогресивних розцінок;

    • обґрунтованість розміру фонду  оплати праці в допоміжних виробництвах;

    •   доцільність впровадження контрактної форми оплати праці;

    •   структуру джерел формування фонду  оплати праці;

    •   ефективність використання фонду оплати праці та правильність відображення його у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

    • наявність та правильність оформлення документів та регістрів обліку, на підставі яких нараховувалась заробітна плата;

    •  правильність нарахування оплати праці  готівкою та в натуральній формі.

    На  початковому етапі аудиторської перевірки з'ясовується правильність записів в особистих справах працівників, наявності трудових книжок, штатного розкладу, правильності використання тарифних сіток, ставок, розцінок та надбавок при обчисленні заробітної плати; оформлення документів, на підставі яких нараховувалася заробітна плата (табелів обліку використання робочого часу, нарядів, контрактів, розрахункове - платіжних відомостей (Додаток–2) , відповідних записів у обліку).

    При перевірці обґрунтованості, визначення фонду оплати праці, перш за все, аудитором  з'ясовується дотримання підприємством законодавчих та нормативних актів з нарахування заробітної плати, а також використання внутрішньогосподарських документів з оплати праці.

    Аудитором аналізується доцільність і прогресивність форм і систем оплати праці. Під час аудиторської перевірки встановлюється правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Дотримання відповідності посадових окладів і ставок встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом, нормативами за групами підприємств та розмірами реалізації продукції.

    Метою аудиторської перевірки обґрунтованості  визначення фонду оплати праці є  виявлення резервів скорочення витрат на оплату праці та раціональність використання коштів.

    Аудит розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах повинен здійснюватися на основі прогнозних обсягів робіт, нормативів затрат часу, затверджених підприємством, а також посадових окладів, тарифних ставок, положень з оплати праці. Аудитору слід пам'ятати, що правильність застосування тарифних ставок потрібно перевіряти при погодинній оплаті праці, виконання кількісних і якісних показників роботи, норм і розцінок - при відрядній. Аудитору ретельно слід перевірити табель обліку використання робочого часу.

    При його перевірці особливу увагу слід звернути на наявність вигаданих (підставних) осіб, яким нараховують заробітну плату.

      При перевірці контрактної форми  оплати праці, аудитору слід  враховувати, що контракт є  особливою формою трудового договору  з строком його дії від 1 до 5 років, в якому права, обов'язки і відповідальність сторін, умови організації праці та припинення дії визначається за згодою сторін. При цьому аудитор повинен перевірити доцільність застосування контрактної системи оплати праці та умови контракту з матеріального стимулювання, визначені Декретом і Законом "Про оплату праці" і Положенням про оплату праці підприємства.

    З метою правильності визначення фонду  оплати праці аудитору слід перевірити включення до нього різних доплат: за стаж роботи, звання мастера, клас кваліфікації, суміщення професій, персональних надбавок, якість виконаних робіт тощо.

    Важливим  етапом аудиту є перевірка дотримання підприємством інструкції про кошти, що відносяться до фонду оплати праці  та джерел формування фонду, а також правильності та своєчасності відображення їх у обліку та фінансовій звітності.

    При аудиторській перевірці необхідно  порівняти відображення у бухгалтерському  обліку і фінансовій звітності коштів, спрямованих на оплату праці і  отриманих працівниками підприємств, як власниками цінних паперів та вкладів у майно підприємства за такими напрямками: витрати на оплату праці, що відносяться на собівартість продукції, а також експлуатаційні витрати інших виробництв, які знаходяться на балансі основної діяльності; виплати у грошовій та натуральній формах за рахунок нерозподіленого прибутку, з фондів спеціального призначення; доходи виплачені працівникам за цінними паперами і вкладеними у майно підприємства.

    Аудит правильності відображення в бухгалтерському обліку витрат на оплату праці потрібно здійснювати за такими напрямками:

    1) виплат із фонду оплати праці;

    2) виплат за рахунок нерозподіленого  прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

    При цьому аудитору потрібно особливу увагу  звернути на виплати із фонду оплати праці, які відносяться на собівартість продукції (в дебет рахунку 23 "Виробництво"), виплати за відрядними розцінками, окладами, тарифними ставками; доплати за роботу згідно із законодавством в особливо важких умовах праці, доплати за роботу в святкові дні, понад нормовані години; виплати щорічних відпусток; компенсації за невідпрацьований час, процентні надбавки за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), передбачені чинним законодавством; оплата праці робітників, що не перебувають у штаті підприємств, за виконання робіт згідно з договорами громадське — правового характеру; заробітна плата за кінцевим підсумком роботи за рік; виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств із збереженням, протягом деякого часу, розміру посадового окладу на колишньому місці роботи, а також при тимчасовому заміщенні; оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, що працюють без звільнення від основної роботи, з підготовки і підвищення кваліфікації працівників; пільгові години підлітків; вартість продукції, що видається як натуральна оплата праці, доплата за шкідливі умови праці тощо.

    При подальшій перевірці необхідно  аудитору з'ясувати правомірність відображення в обліку та звітності наданих працівникам пільгових виплат; додаткових відпусток понад ті, що передбачені законодавством; надбавок до пенсій; виплат за путівки за рахунок підприємства, надання матеріальної допомоги; дивідендів, процентів на акції.

    Аудиторська перевірка обґрунтованості визначення фонду оплати праці обумовила  необхідність з'ясування його використання згідно з обсягом виконаних робіт.

    З метою, перевірки порівнюють розрахунковий (прогнозний) фонд оплати праці з  фактичним, в результаті чого визначають абсолютну економію або його перевитрату; розраховують вплив факторів на відхилення (зміна чисельності працівників і середньорічного заробітку). Методику такого аудиту слід проводити з урахуванням темпів інфляції за офіційно встановленими коефіцієнтами.

    При з'ясуванні перевитрат фонду оплати праці встановлюють їх причини.

    Аудиторську перевірку використання фонду оплати праці потрібно здійснювати не лише в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників та виробничим підрозділам.

    Аудитору  слід пам'ятати, що при перевірці  фонду оплати праці позаштатного складу працівників він може витрачатися  лише у межах затверджених сум  і на цілі, передбачені кошторисом.

 
 

    1.2.2. Організація і  методика розрахунків  з працівниками  по оплаті праці

    Одним із основних завдань аудиторської перевірки є аудит розрахунків з працівниками по оплаті праці.

    Аудиторська перевірка обліку розрахунків з  оплати праці здійснюється аудитором  згідно типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі" № 144 від 22.05.1996 р. на виконання заходів щодо реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики (див. ч. І, розділ 4, п. 4.1).

    Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор  керується "Кодексом Законів України", Законом України "Про оплату праці", затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144 / 95 - ВР (зі змінами і доповненнями до нього відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. № 50 / 97 - ВР), а також Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 № 323 та Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату № 171 від 07.07.1995 р.

    Основними показниками праці  та заробітної плати, що підлягають перевірці, є:

    •   чисельність працівників, їхні професії та кваліфікація;

    •   витрати робочого часу у людино —  годинах, людино - днях;

    •   кількість виготовленої продукції;

    •  розмір фонду оплати праці за категоріями  працюючих, видами нарахувань;             

    •   нарахування премій, відпускних;

    •   розмір відрахувань за їх видами та інші.

    Виходячи  з цих показників праці та заробітної плати, аудитор повинен перевірити: