Аудит использования трудовых ресурсов

Вступ 

      В умовах ринку підприємства, кредитні установи, інші об'єкти, що хазяюють, вступають у договірні відносини по використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій і інвестицій. Довірчість цих відносин повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників угод одержувати і використовувати фінансову інформацію. Вірогідність інформації підтверджується незалежним аудитором.

      Власники, і насамперед колективні власники - акціонери, пайовики, а також кредитори, позбавлені можливості самостійно переконатися в тім, що всі численні операції підприємства, найчастіше дуже складні, законні і правильно відбиті в звітності, тому що звичайно не мають доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і тому мають потребу в послугах аудиторів.

      Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідно державі для прийняття рішень в області економіки й оподатковування.

      Аудиторські перевірки необхідні державним  органом, судам, прокурорам і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлючої їхньої фінансової звітності.

      Потреба в послугах аудитора виникла в  зв'язку з наступними обставинами:

      1) можливість необ'єктивної інформації  з боку адміністрації у випадках  конфлікту між нею і користувачами  цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);

      2) залежність наслідків прийнятих  рішень (а вони можуть бути дуже значні) від якості інформації;

      3) необхідність спеціальних знань  для перевірки інформації;

      4) часта відсутність у користувачів  інформації доступу для оцінки її якості.

      Усі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в послугах незалежних експертів, що мають відповідні підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг. Аудиторські послуги - це послуги посередників, що установлюють вірогідність фінансової інформації.

      Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити  ефективність функціонування ринку  капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідки різних економічних рішень.

    В умовах ринкової економіки відбулися помітні зміни в оплаті праці, яка залежить вже не тільки від результатів праці робітників, а й від ефективності діяльності виробничих підрозділів.

     Оплата праці – це заробіток, розрахований, як правило, в грошовому виражені, який за трудовими договорами власник чи уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу чи надані послуги.

     Урахування праці та заробітної плати займає одне з центральних місць в системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джереом доходів робітників фірм, підприємств. Праця працюючих є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту.

     Заробітна плата – є важливим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

      Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

     В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування, важливими задачами стали: прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу.

      Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад , форми і системи оплати праці, преміювання.   Урахування праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

      Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

     Необхідно створювати економічно достовірну та обгрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві.

     На  основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

     На  підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати є документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України конкретизуючи права та обов’’язки робітників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку. У зв’’язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

    Для того, щоб виконувати задачі, які стоять перед обліком, на підприємстві створені:

• контроль за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;
• розподіл заробітної плати по об’єктах калькулювання;  
• правильність документального оформлення виробки робочих та службовців;
• своєчасне утримання сум податків та перерахування їх до бюджету;
• планування звітів про працю.
• своєчасне нарахування заробітної плати та допомог, а також їх видача;

         На  сьогоднішній день складність ситуації, яка склалася з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.

         Курсова робота виконується  за даними приватного підприємства «Еководтехніка» .  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Зміст аудиту розрахунків з оплати праці  

    1.1.    Мета та завдання  аудиту розрахунків  з оплати праці : 

    Винагорода  за працю є основним стимулом працівників, які здійснюють процес виробництва  та виробляють матеріальні блага. Витрати  на оплату праці як складова собівартості безпосередньо впливають на результати фінансово-господарської діяльності підприємства, однак їх збільшення при нормальній організації виробничого процесу є наслідком підвищення рівня продуктивності праці, якісних характеристик продукту, що виробляється, та доходу.

    Реформа бухгалтерського обліку вплинула на облік розрахунків з оплати праці  не лише в частині зміни рахунків, що беруть участь у відображенні операцій розрахунків з оплати праці. Суттєві  зміни методології бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці пов'язані з новим підходом до класифікації витрат підприємства. Сьогодні підприємства мають більше самостійності у виборі прийомів та напрямів власної облікової політики. Зокрема, це стосується самостійного вибору порядку ведення обліку витрат, створення резерву на оплату відпусток, вибору форм і систем оплати праці, що найбільш прийнятні для даного підприємства.

      Аудиторська діяльність (аудит) - це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, розрахунково-платіжній документації, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг:

      - постановка, відновлення і ведення  бухгалтерського обліку;

      - складання декларацій про доходи  і бухгалтерської (фінансової) звітності;

      - аналіз фінансово-господарської  діяльності;

      - оцінка активів і пасивів економічного  суб'єкта;

      - консультування в питаннях фінансового,  податкового, банківського й  іншого господарського законодавства;

      -навчання;

      -і  ін.

     Аудит - незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і чіткості відображення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку.

     Мета  аудита - рішення конкретного завдання, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов'язанням аудитора і клієнта.

     Основною  метою аудитора при перевірці  оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.

     Основне завдання аудита оплати праці - перевірка дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з її і правильності ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці.

      Завдання  аудитора:

      1. Перевіряючи правильність оплати праці, аудитор повинен перевірити:

      -наявність  і відповідність законодавству первинних документів по обліку робочого часу, обсягу виконаних робіт, послуг, випущеної продукції;

      -відповідність  показників аналітичного обліку  із записами в Головній книзі і бухгалтерському балансі на одну і ту ж саму  дату.

      2. При перевірці використання фонду оплати праці, аудитор повинен перевірити :

      -дотримання  встановлених штатним розкладом  посадових окладів працівників  підприємства;

      -своєчасність  їхньої індексації з урахуванням росту цін в умовах інфляції;

      -чи  затверджений штатний розклад на раді правління зборів акціонерів, засновників;

      -правильність  оплати по відрядним відпусткам  робітників, чи були випадки приписки невиконаних робіт;

      -правильність  виплати премій працівникам підприємства (на підставі затвердженого  положення довільно-вольовим діям керівника).

         До найважливіших завдань аудиту розрахунків з працівниками з оплати праці відносяться:

   - перевірка правильності нарахування  основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат;

    - перевірка обґрунтованості віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції або на витрати операційної діяльності, які не включаються до собівартості реалізованої продукції;

    - вивчення правильності розподілу  витрат на оплату праці між  видами готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та по звітних періодах;

    - перевірка своєчасності розрахунків  з працівниками з оплати праці;

    - перевірка правильності нарахувань  на фонд оплати праці та утримань із заробітної плати та своєчасності їх сплати відповідним органам;

    - перевірка стану обліку розрахунків  з працівниками з оплати праці.          

    Джерелами інформації при перевірці  розрахунків з  оплати праці     виступають наступні законодавчо-нормативні акти та документи:

    Кодекс  законів про працю України (КЗпП);

    Закон України "Про охорону праці" від 14. 10. 1992 р. № 2694-ХИ;

    Закон України "Про відпустки" від 15. 11. 1996 р. № 504/96-ВР;

    Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001р. №2213-Ш;