Організація економічного аналізу

       Довідки та висновки, на відміну від пояснювальної  записки, можуть не містити загальної  характеристики підприємства та умов його господарювання. Їх зміст більш  конкретний, акцентований на відображення недоліків та досягнень, виявлених  резервів та способів їх засвоєння.

       Найбільш  суттєві результати аналізу можуть також вноситися у спеціально передбачені для цього розділи  економічного паспорта підприємства. Це дозволяє розглядати динаміку результатів  господарювання.

       Дієвість  використання результатів аналізу  забезпечується систематичним контролем  за виконанням намічених заходів. З  цією метою результати аналізу обговорюються  на зборах колективу, акціонерів, засновників, на нарадах адміністрації. Практичну  реалізацію вони отримують після  відповідних постанов зборів та наказів  адміністрації.

       Отже, економічний аналіз – це проміжна ланка між збором інформації та безпосереднім прийняттям управлінських рішень. Саме тому ефективність аналізу багато в чому залежить від обсягу та якості інформації, що використовується при його проведенні. 
 

2. Інформаційне  забезпечення економічного аналізу.

       Термін  «інформація» (лат. “informatio”) означає роз’яснення, інформування, виклад. Інформація – це впорядковане повідомлення про процеси і явища, які відбуваються у зовнішньому середовищі, сукупність певних знань, даних.

       Будь-яке  управління, у тому числі господарською  діяльністю, передбачає прийняття рішень. Інформація слугує засобом процесів управління. Причому, у такому випадку  слід розрізняти два поняття: “дані” та “інформація”. Дані отримують в  результаті фіксації змін у процесах і явищах. Що ж стосується інформації, то вона накопичується шляхом відповідної  обробки даних. У тих випадках, коли різницю між інформацією  і даними не потрібно підкреслювати, їх вживають як синоніми. Але взагалі  дані можна сприймати лише як вихідну  інформацію. Що ж стосується інформації у повному значенні слова, то її скоріше  можна назвати “результативною  інформацією”.

       Економічна  інформація – це сукупність відомостей про економічну діяльність підприємств та інших підрозділів народного господарства. Вона охоплює всі області їхньої господарської діяльності. Значна її частина пов’язана з процесом виробництва і може бути названа виробничою інформацією.

       Економічна  інформація включає планову, нормативн-довідкову, облікову та звітно-статистичну. Але аналіз не обмежується лише економічною інформацією. Він широко використовує також технічну, технологічну, юридичну та іншу інформацію, яку можна об’єднати під назвою “позаоблікова”. Уся інформація отримується з відповідних джерел.

       До  планових джерел інформації належать усі типи планів, які розробляються  на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні і т. ін.). До нормативно-довідкових джерел – доведені підприємству вищестоящими організаціями норми витрат, розцінки, тарифні ставки, норми виробітку, законодавчо встановлені норми амортизаційних відрахувань, дані технічних паспортів, проектно-кошторисних документів.

       Облікові  джерела інформації – це всі дані, які містяться у документах бухгалтерського, оперативного, статистичного та податкового  обліку. Провідна роль в інформаційному забезпеченні аналізу належить бухгалтерському  обліку. Він найбільш повно відображає господарські явища, процеси та їхні результати.

       Дані  статистичного обліку містять кількісну  характеристику масових явищ і процесів. Вони використовуються для поглибленого вивчення та осмислення взаємозв’язків, виявлення економічних закономірностей.

       Оперативний облік сприяє швидкому забезпеченню аналізу необхідними даними (наприклад, про стан запасів, обсяги виробництва  і т. ін.). Тим самим він створює  умови для підвищення ефективності аналітичної роботи.

       До  звітних джерел інформації належать бухгалтерська, статистична та податкова  звітність. Вона забезпечує аналіз узагальненими  даними про результати господарської  діяльності підприємства за визначений період часу.

       Позаоблікові  джерела інформації включають:

       - обов’язкові для використання  у господарській діяльності підприємства  офіційні документи (закони, укази,  постанови, накази вищестоящих  органів, акти ревізій і перевірок  і т. ін.);

       - документи господарсько-правового  характеру (договори, угоди, рішення  судових органів, рекламації та  претензії);

       - рішення зборів акціонерів, засновників,  трудового колективу;

       - технічна і технологічна документація;

       - матеріали спеціальних досліджень  окремих операцій (хронометраж, фотографія  і т. ін.);

       - дані соціологічних опитувань  та анкетування, усна інформація, отримана від членів колективу.

       Формування  інформаційної бази аналітичних  досліджень повинно опиратися на такі основні принципи:

• оптимізація інформаційних потреб, що забезпечує мінімальні затрати на збір, передачу та опрацювання інформації та максимальну результативність аналітичних обґрунтувань, висновків і пропозицій;
• повноти й об’єктивності відображення економічних явищ і процесів. Для реалізації цього принципу доцільно проводити аудит інформаційних ресурсів;
• єдності інформаційної моделі господарюючого суб’єкта, що дає змогу забезпечити комплексність досліджень, усунути дублювання та різнопланове тлумачення господарських явищ і процесів;
• оперативності інформації, що дає змогу забезпечити своєчасність прийняття управлінських рішень відповідно до змін внутрішнього та зовнішнього економічного середовища;
• максимальної алгоритмізації параметрів економічної системи, кодування і передачі опрацювання інформаційних ресурсів на ЕОМ, що дає змогу формувати раціональну технологію аналітичного процесу.

       Уся інформація, що використовується при  аналізі, повинна відповідати потребам аналізу (тобто забезпечувати дані саме за тими напрямами, які цікавлять  аналітика на даний момент), об’єктивно відображати досліджувані явища  та об’єкти, бути оперативною, єдиною (реєструвати явище чи господарський акт лише один раз), раціональною (вимагати мінімум затрат на збір, зберігання та використання даних). 

ВИСНОВКИ

       Отже, організація економічного аналізу  повинна бути такою, яка б забезпечувала  ефективність усіх стадій аналітичної  роботи, враховувала всі можливі  зміни, що можуть відбутися, і сприяла  у виборі найефективнішого, найбільш пріоритетного рішення, яке б  відповідало цілям і стратегії  розвитку підприємства.

       Економічний аналіз — як функція внутрівиробничого управління має власну методологічну основу: принципи, функції, організаційну структуру, методи та інструменти, інформаційну базу.

       Економічний аналіз супроводжується значним  обсягом різного роду обчислень, різноманітними різної складності логічними  операціями, часто потребує графічного або табличного представлення інформації. Вся різновидність аналітичної  обробки інформації є об’єктом автоматизації  із застосуванням сучасної обчислюваної техніки та засобів зв’язку, які  дозволяють поєднувати переваги централізованої  та децентралізованої форми організації  аналізу.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

       1. Андрєєва, Г.І. Економічний аналіз [Текст] : навчально-методичний посібник / Г. І. Андрєєва. - К. : Знання, 2008. - 263 с.

       2. Мних, Є.В. Економічний аналіз [Текст] : підручник / Є. В. Мних ; Мін-во освіти і науки України. - Вид. 2-ге, перероб.та доп. - К. : ЦНЛ, 2005. - 472 с.

       3. Савицька, Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст] : навчальний посібник / Г. В. Савицька. - 3-тє вид., виправл. і доп. - К. : Знання, 2007. - 668 с.

       4. Сопко, В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу [Текст] : підручник / В. В. Сопко, В. П. Завгородний ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2004. - 412 с.

       5. Тарасенко, Н. В. Економічний аналіз [Текст] :навчальний посібник / Н. В. Тарасенко. - 4-е вид., стереотип. - Львів : Новий Світ-2000,2006. - 344 с.

       6. Шубіна, С.В. Економічний аналіз [Текст] : практикум / С. В. Шубіна, Ж. І. Торяник. - К. : Знання, 2007. - 230 с.