Організація економічного аналізу

       ЗМІСТ

1. Вступ……………………………………………………………………3
2. Організація економічного аналізу………………………………...4-10
3. Інформаційне забезпечення економічного аналізу……………..10-12
4. Висновки……………………………………………………………...13
5. Список використаних джерел……………………………………….14

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       ВСТУП

       Основний  напрям сучасної науки – комплексне дослідження економіки як системи. Тому системний підхід у дослідженні  економічних явищ і процесів господарюючих  систем є стержнем методології економічного аналізу. Системний підхід використовує такі елементи діалектичної логіки:

• об’єктивність і повноту розгляду проблем і явищ;
• аналіз соціально-економічних процесів у їх динаміці розвитку;
• вивчення явищ у їх взаємозв’язку і взаємозалежності;
• історичний підхід до вивчення явищ.

       Під системним економічним аналізом треба розуміти сукупність наукових методів і практичних прийомів розв’язання  складних економічних проблем. Він  ґрунтується на використанні категорії  системи як єдності взаємопов’язаних елементів, які спільно діють  для досягнення загальної мети.

       Виробничо-економічна система має такі властивості:

• ієрархічність;
• багатокритеріальність;
• автономність;
• динамічність (інерційність);
• невизначеність;
• самоорганізованість;
• адаптація.

 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сучасні підходи до організації  економічного аналізу

       Методологія системного економічного аналізу передбачає таку послідовність реалізації окремих  етапів аналітичного процесу, яка визначена  принципами системних досліджень.

       На  першому етапі визначають мету, завдання та умови функціонування економічної  системи. Її діяльність розглядають у виробничому та фінансовому аспектах. У виробничому аспекті виділяють три елементи: основні засоби, матеріальні ресурси і робочу силу; у фінансовому аспекті – авансування капіталу, оборот виробничого і комерційного капіталу, віддачу (дивіденди) авансового капіталу.

       На  другому етапі виділяють технічні, економічні, соціальні, екологічні та інші параметри діяльності, тобто  системи показників (синтетичних, аналітичних, абсолютних і відносних, кількісних та якісних). Система показників визначається методикою аналізу.

       На  третьому етапі складають загальну модель аналітичних досліджень, визначають її головні компоненти, функції, взаємозв’язки, виділяють окремі підсистеми, які  характеризують підпорядкованість  її елементів. Можна виділити 3 аналітичні комплекси:

       а) аналіз потенційних можливостей  і варіантів прогресивного розвитку;

       б) аналіз економічних результатів (очікуваних чи досягнутих) господарювання;

       в) аналіз ефективності заходів, спрямованих  на досягнення економічного зростання.

       На  четвертому етапі проводять факторний  аналіз причинно-наслідкових зв’язків, класифікацію факторів, розподіл пайової  участі та ін..

       На  п’ятому етапі проводять синтез результатів аналітичного дослідження, формують аналітичне забезпечення прийняття  управлінських рішень.

       Системний підхід до господарських проблем  і прийняття відповідних управлінських  рішень передбачає розгляд господарської  діяльності як багаторівневої структурної  моделі. У цьому випадку предметом  аналізу стають: усі види продукції; усі стадії виробничого процесу; усі фактори виробництва; усі  види господарської діяльності; усі  підрозділи підприємства; усі процеси  управління.

       На  сучасному етапі розвитку світової економіки виникає потреба постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки і  удосконалення відповідного рівня  організації економічного аналізу  як важливої функції управління. Проведення аналізу вимагає правильної організації  аналітичної роботи, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних  органів.

       Результат аналітичної роботи залежить перш за все від правильної її організації. Організація – це система взаємодії  органів управління та виробничих колективів, заснована на принципах аналізу  економічних процесів і явищ для  виявлення та використання резервів підвищення ефективності виробництва. Організація економічного аналізу є найважливішою умовою виконання його функцій.

       Етапи проведення аналізу можна угрупувати:

       - планування аналітичної роботи;

       - підготовка джерел інформації для аналізу;

       - аналітична обробка;

       - узагальнення та оформлення результатів;

       - контроль за виконанням прийнятих рішень.

       На  практиці можуть застосовуватися комплексний  та тематичний плани аналітичної  роботи. Комплексний план складається  на один рік спеціалістом чи групою спеціалістів, яким доручено на підприємстві координацію аналітичної роботи в цілому. У цьому плані наводиться календарний розклад окремих  аналітичних досліджень. У ньому  також зазначаються цілі та завдання аналізу, основні питання, що повинні досліджуватись, визначається час для вивчення кожного питання, суб’єкти аналізу, наводиться схема аналітичного документообігу, термін та адреса надходження кожного документа, його зміст.

       У комплексному плані повинні передбачатися  джерела інформації, що будуть використовуватися  при аналізі, технічні засоби його проведення та організація контролю за виконанням заходів, розроблених за результатами аналізу.

       Тематичні плани – це плани проведення аналізу  окремих питань господарської діяльності, які потребують поглибленого вивчення. У них наводяться об’єкти, суб’єкти, терміни проведення аналізу та ін.

       Підготовка  джерел інформації – також один з етапів аналітичної роботи. Для  дослідження економічних процесів і явищ потрібні такі джерела інформації:

       - планові та нормативні;

       - дані оперативного та бухгалтерського обліку;

       - дані бухгалтерської, статистичної та податкової звітності;

       - матеріали ревізій та перевірок;

       - особисті спостереження, матеріали хронометражу, фотографій робочого дня і т. ін.

       З названих джерел відбираються ті, які  відповідно до поставленої мети забезпечують інформаційну базу. Комплексне використання відібраних джерел інформації, їх правильне  сполучення в аналізі дозволяє всебічно вивчити той чи інший аспект виробничо-господарської  діяльності.

       Результати  аналізу суттєво залежать від  якості залученої інформації. Тому відібрані матеріали піддаються технічній, рахунковій та сутнісній  перевірці.

       Шляхом  технічної перевірки з’ясовують повноту звітних матеріалів, справжність поданих документів та правильність їх оформлення, узгодженість показників різних форм звітності, своєчасність і правильність відображення в обліку та звітності господарських операцій і т. ін.

       За  допомогою рахункової перевірки  визначається правильність арифметичних підрахунків у документах та співставляються  взаємопов’язані показники.

       Перевірка інформації за сутністю дає можливість оцінити якість матеріалів. З цією метою застосовуються логічний та балансовий методи контролю. Логічний контроль дозволяє виявити неточності в показниках, які не пов’язані з арифметичними  діями, а встановлюються шляхом логічного  мислення та співставлення. Балансовий контроль полягає у складанні  балансу показників для тих з  них, які мають арифметичну залежність.

       Аналітична  обробка даних – це вже безпосередньо аналіз. Саме тому вона є найбільш відповідальним етапом роботи аналітика. Організація обробки вимагає відповідного методичного забезпечення, певного рівня підготовки осіб, які проводять аналіз, їх забезпеченості технічними засобами. Відповідальність за все це покладається на спеціаліста, який здійснює керівництво аналітичною роботою на підприємстві.

       Аналітична  робота на підприємстві розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи та план (програму) конкретних аналітичних робіт.

       Загальний план такої роботи складається на рік. Його структура включає розділи  господарської діяльності; об'єкти, що мають вивчатися; періодичність  і терміни проведення аналізу; коло виконавців та осіб, відповідальних за певні розділи аналізу; джерела  інформації і способи її поповнення. Обсяг аналітичної роботи, терміни  її проведення, склад виконавців визначають, виходячи із завдань аналізу.

       Плани окремих робіт складаються відповідно до загального плану аналітичної  роботи і передбачають визначення об'єктів  та етапів аналізу, термінів виконання  робіт, визначення конкретизованих  завдань та відповідальних технічних  виконавців.

       Програма  включає розгорнутий та деталізований  перелік питань, які передбачено  вивчити, послідовність проведення аналізу, методику аналізу окремих факторів, комплект форм, схем, аналітичних таблиць та графіків, які треба обов'язково опрацювати під час аналізу. Якісне складання програми забезпечує цілісність і повноту проведення аналітичного дослідження.

       Визначаючи  зміст аналітичної роботи та терміни  її проведення, необхідно врахувати  наявність готового матеріалу для  аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання  додаткової інформації, а також час, потрібний для виконання окремих  робіт за етапами.

       Виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях виробничо-господарської  діяльності підприємства потребує повного  охоплення аналітичною роботою  всіх служб і дільниць.

       Тому  необхідно розподілити обов'язки й відповідальність між структурними підрозділами та окремими спеціалістами (виконавцями), ураховуючи кількість, територіальну  цілісність структурних підрозділів  і систем управління, структуру виробництва, структуру й технічну оснащеність управлінського апарату, організацію планування та обліку.

       Провідними  в організації та здійсненні аналізу  виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства і його підрозділів  є планово-економічний, бухгалтерський і фінансовий відділи. Ці функціональні  служби під керівництвом головного  економіста (заступника директора з  економічних питань) розробляють  методи аналізу окремих об'єктів  і показників; проводять попередній, оперативний і наступний (завершальний) аналіз діяльності підприємства в цілому і окремих його підрозділів; здійснюють контроль за проведенням аналізу  іншими відділами підприємства та економічними службами окремих цехів; готують  висновки і розробляють заходи для  прийняття управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.

       Результати  аналітичного дослідження оформляються пояснювальною запискою, довідкою, висновками. Пояснювальна записка, як правило, складається при поданні результатів аналізу до вищестоячої організації. Для внутрішнього користування оформляють довідку. Висновок пишуть тоді, коли аналіз проводився вищестоячими органами управління.

       Пояснювальна  записка містить висновки про  результати господарської діяльності та пропозиції щодо їх покращання. Крім того, вона повинна відображати загальні питання: рівень економічного розвитку господарства, умови господарювання, результати виконання планів за напрямами  діяльності. Аналітична частина пояснювальної  записки повинна бути обгрунтованою  розрахунками і таблицями, при необхідності проілюстрована графіками. Особлива увага  при оформленні пояснювальної записки  приділяється пропозиціям, які вносяться  за результатами аналізу. Їх необхідно  всебічно обгрунтовувати та спрямовувати на покращання результатів господарювання і засвоєння внутрішніх резервів. Кожна пропозиція повинна бути чіткою, реальною. У них повинні визначатися  конкретні терміни виконання  та особи, відповідальні за усунення виявлених недоліків і реалізацію можливостей підвищення ефективності виробництва.