Фінансові інструменти та фінансовий інжиніринг

     У сфері корпоративних фінансів часто  виникає потреба у фінансовому  інжинірингу для створення нових інструментів або технологій захисту капіталів при здійсненні значних за обсягом комерційних операцій.

     До  фінансового інжинірингу належать питання, що виникають при злитті або поглинанні підприємств. Фінансовий інжиніринг відіграє значну роль в  управлінні короткостроковими та довгостроковими  інвестиціями. Зокрема були розроблені та впроваджені в практику такі інструменти, як взаємні фонди грошового ринку, взаємні фонди та ринок РЕПО. Взаємні фонди грошового ринку продають свої паї дрібним інвесторам, а потім об'єднують кошти для наступного інвестування – так само, як і традиційні взаємні фонди. Різниця полягає в тому, що взаємні фонди грошового ринку інвестують кошти виключно в низькоризикові короткострокові інструменти грошового ринку. Дохід від цих інструментів потім розподіляється між пайовиками за відрахуванням невеликих комісійних. У більшості випадків вартість паю постійна, дивіденди сплачуються часто, як правило, щоденно і переглядаються щомісяця. За ними взаємні фонди грошового ринку отримують можливість виписувати чеки, що ще більше підвищує їхню привабливість. RЕРО – це операції з продажу та купівлі цінних паперів з різними датами розрахунку. Зворотне RЕРО, або угода про купівлю цінних паперів із зворотним продажем, є дзеркальним відображенням РЕПО. Тобто РЕПО та зворотне РЕПО – це фактично короткострокові кредити, забезпечені базисними цінними паперами, наприклад, державними цінними паперами. Вони використовуються для одержання короткострокового фінансування, інвестування короткострокових залишків готівки або одержання цінних паперів для використання при «коротких» продажах.

     Значна  роль фінансового інжинірингу пов'язана  з обслуговуванням населення. Тут можна назвати, зокрема, «нау» – рахунки, індивідуальні пенсійні рахунки.

     Відчутну  роль відіграє фінансовий інжиніринг у фінансуванні зовнішньої торгівлі, залученні грошових ресурсів для  інвестицій; покритті бюджетного дефіциту, зниженні бази оподаткування у клієнта, включаючи самі банки; сек'юритизації активів; управлінні ризиками тощо. Застосування фінансового інжинірингу передбачає наявність у банків висококваліфікованих фахівців. Спеціалісти банків мають відповідний рівень знань у галузях економічної та фінансової теорії, бухгалтерського обліку та банківської справи, юриспруденції, математики, статистики та оподаткування, володіють мистецтвом моделювання. Крім того, знають комп'ютерну та телекомунікаційну техніку, постійно поінформовані про наявні, розроблені фінансові інструменти та схеми, розуміють, в який спосіб їх можна використати при вирішенні поставлених фінансових проблем.

     Розробка  нових інструментів або схем фінансового  інжинірингу починається, як правило, з пошуку нових концептуальних ідей. Можливі два шляхи. При першому – ідею нових інструментів та схем фінансового інжинірингу можуть висувати працівники банку. При другому – аналізується та узагальнюється ситуація в економіці, на ринку грошей, дії конкурентів, досліджуються потреби клієнтів та зміни в законодавстві тощо.

     Розвиток  фінансового інжинірингу зумовлений низкою факторів, які умовно можна поділити на дві групи: зовнішні, що діють ззовні щодо фірми, та внутрішні, що є внутрішніми щодо неї і які вона частково може контролювати.

     До  зовнішніх факторів відносять зокрема: мінливість ціни; загальну глобалізацію ринків; податкові асиметрії; досягнення науки і технології; досягнення економічної та фінансової теорії; зміни в регулюючому законодавстві; посилення конкуренції; зниження операційних витрат тощо.

     Внутрішні фактори включають в себе такі, як потреби в ліквідності, несхильність акціонерів і менеджерів до ризику, розбіжності в інтересах власників і менеджерів, розрив між високим рівнем професіоналізму керуючих інвестиціями та поверхневим рівнем підготовки старшого персоналу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК

Даючи загальну оцінку значення фінансових інструментів в економіці, можна  виділити наступні найважливіші моменти:

- Фінансові  інструменти виступають гнучким  інструментом інве-стірованія вільних грошових коштів юридичних і фізичних осіб.

- Розміщення  фінансових інструментів, зокрема  цінних паперів, - ефективний спосіб  мобілізації ресурсів для розвитку  виробництва і задоволення інших  суспільних потреб.

- Фінансові  інструменти активно беруть участь  в обслуговуванні то-варно і  грошового обігу.

- На  ринку фінансових інструментів, передусім фондових бір-жах, складаються  курси цінних паперів. Ці курси  - барометр будь-яких змін в  економічному і політичному житті тієї чи іншої країни. Курси різко падають у роки криз і несприятливої ​​кон'юнктури і, навпаки, підвищуються в періоди пожвавлення і підйому виробництва. 
Ефективно працюючий фінансовий ринок виконує важливу макроекономічну функцію, сприяючи перерозподілу інвести-ційних ресурсів, забезпечуючи їх концентрацію в найбільш прибуткових і перспективних галузях і одночасно відволікаючи фінансові ресурси з галузей, які не мають чітко визначених перспектив розвитку. Таким чином фінансовий ринок є одним з небагатьох можливих фінансових каналів, по яких заощадження перетікають у інвестиції. У той же час ринок цінних паперів надає інвесторам можливість зберігати і примножувати їх заощадження. 
На основі цих та інших, освітлених раніше проблем можна зробити наступні висновки, що сучасний ринок фінансових інструментів Україні, незважаючи ні на що активно розвивається, зростає його значення як однієї з найважливіших сфер країни. Держава спільно з іншими професійними учасниками ринку активно формує його інфраструктуру. 
 
 
 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1.Буренин О.М. «Ринки похідних фінансових інструментів», М.1996 р. 
2. Буренин О.М. «Ринок цінних паперів і похідних фінансових інструментів», М.1998 р.

3. Драчов  С.М. «Фондові ринки: основні  поняття, механізми, термінологія»  М.1992 р.

4. Іванов  В.М Фінансовий ринок. МАУП, конспект  лекцій, Київ, 2000 
5. Кілячков А. А., Чалдаева Л. А. Ринок цінних паперів і біржова справа. - М.: МАУП, 2000.

6. Колтинюк  Б. А. Ринок цінних паперів.: Підручник, Друге вид. - СПб.: Вид-во  Михайлова В. А., 2001.

7. Оскольський  В.В.. Фондовий ринок України: навчальний  посібник, - К. СПб АТ «Комплект», 2001

8. Основи  сучасної економіки: Підручник  / за ред. Козирєва В.М. - М.: Фінанси  і статистика, 1999. 368 с.: Іл.

9. Ринок  цінних паперів і біржова справа: Підручник для вузів / Під ред.  проф. О. І. Дегтярьової, проф. Н.  М. Коршунова, проф. Є. Ф. Жукова. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2002.

10. Ринок  цінних паперів: Підручник / За  ред. В. А. Галанова, А. І. Басова. - М.: Фінанси і статистика, 1996.

11. Семенкова  Є. В. Операції з цінними  паперами: російська практика: Підручник. - М.: Изд-во «Перспектива»: Видавничий дім «Инфра - М», - Курс економіки: Підручник. - 2-е вид., Дод. / Под ред. Б.А. Райзенберга. - М.: ИНФРА М. 1999р. 799с.

12. Фондовий  ринок. Під ред. Н.І. Берзон  Навчальний посібник. М. 1999р.