Технічні аспекти метрологічного забезпечення контролю за забрудненням атмосферного повітря

      Газоаналізатори 645-ХЛ можуть працювати в складі автоматичних станцій контролю забруднення атмосферного повітря, в автономному режимі у лабораторіях типу «ПОСТ» та інших лабораторних приміщеннях. При виконанні вимірювань температура навколишнього середовища повинна бути 10—35°С. Різкі зміни температури, що зумовлюють конденсацію вологи, недопустимі. Для уникнення коливань напруги в мережі живлення необхідно встановити стабілізатор СИ-500М АЕЗ. 232.002 ТУ.

      Установлення  й експлуатація газоаналізатора 645-ХЛ повинні відбуватися згідно з  вимогами «Технічного опису й  інструкції по експлуатації Ра 2.840.138 ТО»  і методичних вказівок «Експлуатація  автоматичних газоаналізаторів оксидів азоту на мережі Держкомгідромету РД 52.04-141 87».

      Обробляють  стрічку газоаналізатора відповідно до загальних вимог.

      Газоаналізатор 623НН. Автоматичний газоаналізатор 623НН призначений для забезпечення інструментального контролювання суми вуглеводнів. Його робота ґрунтується на полуменево-йонізаційному методі. Концентрацію вуглецю в повітрі визначають за зміною струму полуменево-йонізаційного детектора (ПІД), який збільшується при введенні в полум’я водню органічних речовин. Високоомний вимірювальний перетворювач перетворює струм іонізації на вихідну напругу.

      Газоаналізатор  зроблений за двоканальною схемою: потік атмосферного повітря, що аналізується, ділиться на дві однакові частини. На один ПІД, де реєструється загальна сума вуглеводнів, повітря надходить  без змін. Інша частина потоку проходить через пристрій розділення вуглеводнів, де відбувається відокремлення метану від інших вуглеводнів. Другий ПІД реєструє тільки метан. Значення концентрації суми вуглеводнів за вирахуванням метану є різницею електричних сигналів з обох датчиків [8].

      Вимоги  до експлуатації газоаналізатора й  обробки результатів вимірювань викладені в методичних вказівках «Експлуатація автоматичних газоаналізаторів вуглеводнів на мережі Держкомгідромету. РД 52.04-139-87».

      Отже, методи відбору проб повітря, їх аналізу в хімічній лабораторії, без сумніву, важливі і необхідні для ефективного функціонування системи спостережень за забрудненням атмосферного повітря. Однак при отриманні інформації про стан забруднення атмосферного повітря цілодобово ефективніше застосовувати газоаналізатори, які вимірюють в автоматичному режимі концентрації певних забруднюючих речовин, фіксують їх максимальні й мінімальні значення, формують базу даних про місячне, квартальне, річне забруднення атмосферного повітря, що є основою для оцінювання і прогнозування стану приземного шару повітря.

     У Харкові є спеціалізоване підприємство ООО "Екотест", яке займається розробкою, виробництвом і реалізацією. Номенклатура продукції, що випускається, складається з двох серіїв приладів:

     - серія ОКСІ 5М – переносні (мобільні) газоаналізатори п’яти модифікацій для наладки котельного устаткування;

     - серія ОКСІ 5С – стаціонарні газоаналізатори (системи контролю горіння палива), що встановлюються безпосередньо біля котлів і які безперервно контролюють процес горіння палива.

     Прилади розроблялися на підставі технічного завдання, відповідного:

     - ДСТУ 2603-94. Аналізатори газів для  контролю викидів промислових  підприємств

     - ДСТУ 2607-94. Системи вимірювальні  газоаналітичні. Загальні технічні  вимоги

     - ДСТУ 2608-94. Аналізатори газів для контролю атмосфери

     - ГОСТ 26773-88. Аналізатори газів. Загальні  технічні вимоги [11].

     Газоаналізатори серії ОКСІ 5М, що відносяться до газоаналітичних приладів, призначені для еколого-теплотехнічних вимірювань об’ємної концентрації кисню (О₂), СО, NО, NО₂ і SО₂ в димових газах і в повітрі, температури димових газів (Т) а також отримання розрахунковим шляхом концентрації діоксиду вуглецю (СО₂), коефіцієнта надлишку повітря і к.п.д. з попередньою установкою СО_{2 max} для вибраного виду палива. Прилад з буквеною і цифровою індикацією величини вимірюваних параметрів на рідкокристалічному індикаторі, з можливістю запам’ятовування до 250 результатів вимірювань. Має можливість підключення до комп’ютера [11]. 
 

      ВИСНОВКИ 

      Шляхом  аналізу літературних та інших джерел встановлено, що якість атмосфери регламентується за стандартами в яких розглядаються показники якості атмосферного повітря за станом  забруднення, правила контролю якості повітря населених пунктів та ін.

      Система стандартів з якості повітря визначає терміни, характеристики та настанови щодо вимірювання якості повітря, розроблює правила і вимоги щодо якості повітря, розглядає якість повітря взагалі, атмосферу довкілля, повітря всередині приміщення, атмосферу робочої зони, викиди стаціонарних джерел і викиди двигунів транспортних засобів.

      Встановлено, що правові та організаційні основи в галузі охорони атмосферного повітря  визначає Закон України «Про охорону  атмосферного повітря».

      Стандартизація  і нормування в галузі охорони  атмосферного повітря проводяться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки.

      За  порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря у  Кодексі України про адміністративні правопорушення та у Кримінальному кодексі передбачена відповідальність.

      Отже, система стандартів з якості повітря забезпечує чітку і виважену систему регулювання антропогенного навантаження на атмосферне повітря. Що, безперечно, потрібно для сталого розвитку суспільства в гармонії з природою.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. ГОСТ 17.0.0.02-79 Охрана природы. Метрологическое обеспечение контроля загрязненности атмосферы, поверхностных вод и почвы. Основные положения [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecoindustry.ru/6512bd43d9caa6e02c990b0a82652dca/46cb07c54d8c6cec4c4a493e892d06d2/normative.doc
2. ГОСТ 17.2.3.01-86 Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gosthelp.ru/gost/gost5400.html
3. ГОСТ 17.2.1.01-76 Атмосфера. Классификация выбросов по составу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gosthelp.ru/text/ GOST17210176Oxranaprirody.html
4. ДСТУ 2501-94 Аналізатори газів для контролю викидів транспортних засобів. Загальні технічні вимоги і методи випробування: Видання офіційне. К.: Держстандарт України, 1994. – 21 с.
5. Екологічна стандартизація та сертифікація. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів екологічних спеціальностей / Укладач: Ричак Н.Л. – Харків, 2010. – 43с.
6. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, №50, ст. 678).
7. Збірник: Законодавство України про довкілля. Т. 1. – X.: ТОВ «Одіссей», 2006. – 672 с.
8. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля: підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 360 с.
9. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2010. – 248 с.
10. Некос В. Ю., Максименко Н. В., Владимирова О. Г., Шевченко А. Ю. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище: підручник для студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – 2-ге вид., доп. і перероб. – X.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. – 288 с.
11. ООО «Экотест» Харьков [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecotest.kharkov.ua
12. Тарасова В.В., Малиновський А.С., Рибак М.Ф. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на природне середовище: навч. посібник / заг. ред. професора В.В.Тарасової. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 276 с.