Отчет по навчальної практики з «Екологія міських систем»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 

                                                                                  Кафедра прикладної екології

Факультет природоохоронний 
 

ЗВІТ

про проходження  навчальної практики

з дисципліни «Екологія міських систем» 

                                                                       виконала: ст. гр. Е-32

                                                                                            Довга С. М.

                                                     керівники:

                                                                                              

                                                                   Звіт перевірений та

                                                                        допущений до захисту

   «____»______________2010р.. 
 
 

Одеса 2010

ЗМІСТ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1 ОЦІНКА  ВПЛИВУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ  НА 

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ МІСТА 
 

1. Теоретичні  основи оцінки впливу промислових підприємств  на повітряний басейн міста

 

         При оцінці впливу промислових підприємств на екологічний стан міської системи розглядають всі аспекти виробничої діяльності, пов’язані з прямою та опосередкованою дією на природні компоненти – атмосферне повітря,поверхневі і підземні води, ґрунтовий покрив, рослинний та тваринний світ, з обов’язковим розглядом можливого впливу на людину. Слід зазначити, що пріоритетним напрямом є розгляд екологічних аспектів впливу підприємств на атмосферне повітря внаслідок того, що воно є безпосереднім середовищем існування людини, з яким вона взаємодіє в процесі своєї життєдіяльності найбільшою мірою, а забруднюючі речовини (ЗР), що надходять до нього, з урахуванням специфіки повітря як середовища, безперешкодно розповсюджується на великі площі, а не локалізуються, як у випадку, наприклад, з виробничими відходами.

        Одним з напрямів оцінки впливу промислових підприємств на атмосферне повітря є визначення категорії небезпеки підприємств залежно від маси, виду і складу ЗР у викидах. Категорія небезпеки підприємства визначається виходячи із значення коефіцієнта небезпеки підприємства (КНП), яких розраховується за формулою (1.1):

                                                     КНП=                                         (1.1)

       де n – кількість шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємства;

          М_i – маса викиду і-тої речовини, т/рік;

          ГДК_сдi – середньодобова гранично допустима концентрація і-тої ЗР, мг/м³;

         α_і – константа, що дозволяє привести ступінь шкідливості і-тої речовини до шкідливості диоксиду сірки, і що приймає, в залежності від класу небезпеки речовини, відповідно значення 1,7; 1,3; 1,0; 0,9.

        В залежності від значення КНП, підприємство можна віднести до певної категорії небезпеки зі встановленою в цьому випадку нормативною санітарно-захисною зоною (СЗЗ) – табл. 1.1 [1].  

Таблиця 1.1 – Визначення категорії небезпеки  підприємств

 

        Викиди промислових підприємств є складною сумішшю взаємодіючих між собою ЗР, яка може представляти іншу екологічну небезпеку, чим кожен компонент викиду окремо, що обумовлює необхідність розробки методів оцінки інтегральної дії промислових викидів на атмосферне повітря, які дозволяють врахувати складність їх хімічного складу і взаємодію ЗР. Відсутність обліку сумарного впливу групи ЗР, що володіють ефектом адитивної дії, є одним з недоліків методу оцінки забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами на підставі визначення КНП.

        Для врахування адитивної дії  ЗР при визначенні КНП весь  спектр ЗР, присутніх в промислових  викидах підприємства, необхідно розділити на дві групи: такі, що володіють ефектом адитивної дії (у кількості j), і що незалежно діють (у кількості m). Для обліку взаємного поширення дії ЗР необхідно ввести коефіцієнт, що характеризує ефект сумації та збільшує небезпеку присутності і-тої речовини в промисловому викиді у разі його адитивної дії у поєднанні з іншими ЗР, - тобто коефіцієнт збільшення небезпеки промислового викиду і-тої ЗР у присутності j-тої (-х) ЗР (коефіцієнт збільшення небезпеки і-тої ЗР – k_i).

        Для і-тої ЗР, що входить до групи сумації, значення коефіцієнта k_i визначається як:

                                                    k_i=К_кд*                                             (1.2) 

        де К_кд – коефіцієнт комбінованої дії, що володіють ефектом сумації [2]. Групи ЗР, що володіють адитивною дією, і значення коефіцієнтів К_кд представлені в «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених міст» [3].

        Таким чином, коефіцієнт k_i відображає частку загального для даної групи ЗР К_кд, яка припадає на одну ЗР.

    Якщо  деяка ЗР входить одночасно в  декілька груп сумацій, то в цьому випадку значення коефіцієнта k_i визначається як:

    K_i=k_i1*k_i2*…*k_il,                                                             (1.3)

    де  l – число груп ЗР, що володіють ефектом сумації, в які входить і-та ЗР.

    Для групи речовин, що не володіють комбінованою дією, К_кд визначається наступним чином [3]:

                                            К_кд= ,                                                             (1.4)

    де  m – кількість ЗР, що не володіють адитивною дією.

    Тоді  для і-ої ЗР, яка відноситься до групи речовин, що не володіють ефектом  сумарної дії, коефіцієнт k_i визначається як:

                                                 k_i= = .                                                      (1.5)

    Визначення  КНП з урахуванням багатокомпонентного  складу викидів прийме наступний  вигляд:

    КНП'= = + .x                         (1.6)

    Відносну  небезпеку промислових викидів  k-го підприємства (A_k), обумовлену комбінованою дією ЗР, можна представити таким чином:

                             A_k=                                                              (1.7)

    Якщо  в спектрі ЗР, що містяться у  викиді промислового підприємства, відсутні такі, що володіють ефектом сумації, то A_k= .

    Такий методичний підхід до оцінки дії викидів  промислових підприємств  на атмосферне повітря міст дозволяє враховувати як складність складу викидів, так і взаємодію ЗР: ступінь адитивної дії групи речовин, внесок окремого компоненту в загальний вплив групи і участь однієї ЗР в декількох групах речовин комбінованої дії. Запропонований показник A_k представляє оцінку складності хімічного складу викидів з позицій негативної дії на середовище існування людини [2].

    Для характеристики забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами в цілому по місту можна представити показник КНП' як сумарний по місту (КНП'_заг)

                                              КНП'_заг= ,                                          (1.8)

    де  k – кількість підприємств міста,для яких розраховувався КНП';

    КНП'_I - значення КНП' і-го промислового підприємства.

    Або як КНП', що доводиться на одне підприємство в середньому (КНП'):

                                                    КНП'= .                                           (1.9)

       Значення інтегрального показник КНП' можна оцінити з використанням табл. 1.1, в цьому випадку даний показник характеризує середнє техногенне навантаження на атмосферне повітря, що створюється одним «усередненим» підприємством. Категорії небезпеки підприємства, представлені в табл. 1.1, можна замінити характеристиками техногенного навантаження на атмосферне повітря: I – високе; II – підвищене; III – помірне; IV – низьке.  
 
 

2.  Розрахунок впливу промислових підприємств на повітряний басейн міста

 

        На першому етапі виконання  роботи ознайомились з теоретичними  основами оцінки впливу промислових  підприємств на повітряний басейн  міста та нормативним документом  ДСП 201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)».

        На другому етапі виписали  вихідні дані щодо складу промислових викидів для кожного з запропонованих підприємств. Результати оформили у вигляді таблиць (табл. 1.2 – 1.11). Потім для кожного підприємства розрахували коефіцієнт k_i, використовуючи формули (1.2), (1.3) та (1.5), результати представили у табл. 1.2 – 1.11. Проаналізували отримані таблиці з характеристиками викидів промислових підприємств. 

Таблиця 1.2 Склад  викидів промислового підприємства ТОВ «Істок»       (СЗЗ = 100 м )

 

        Проаналізувавши таблицю, виявили, що у викидах промислового підприємства ТОВ «Істок» переважають такі ЗР як: CO, SO₂ та тверді частинки. У викидах присутня одна група сумації: сірчистий ангідрид і диоксид азоту.  У викидах підприємства не має ЗР першого класу небезпеки.