Курс проектирования

      Хлорна  вода подається в розчинний бак, де розбавляється водою до концентрації не більш 2,5%. З розчинних баків готова хлорна вода надходить у дозувальний бачок і далі в контактний колодязь, де змішується зі стічними водами. Доза активного хлору при дезінфекції повинна становити 3 мг/л очищених вод. Вода для готування розчину хлору береться з мережі водопроводу або ручним насосом з контактного колодязя.

      До  початку роботи на спорудах усі працівники повинні бути проінструктовані за правилами  техніки безпеки. Інструктаж оформляється у відповідному журналі. Знання правил перевіряється регулярно раз  у квартал.

      Стічна  вода може бути джерелом інфекції. Тому необхідно користуватися спецодягом (комбінезон, гумові чоботи, рукавиці). На місці повинне бути забезпечене  миття рук.

2.5. Техніко-економічна ефективність проектних рішень

     Потужність  первинних відстійників, які проектуються і біопрудів розрахована на очищення стічних вод в межах 13 млн. м³/рік.

     Приблизна кошторисна вартість об’єктів проектування, визначена шляхом індексації цін 1994 – 2005 р.р., дорівнює:

             - каналізаційні первинні радіальні відстійники (4 шт.) діаметром 24 м спільно з насосною станцією, жирозбірниками, зовнішніми технологічними трубопроводами – 820 тис. грн.;

             - біологічні пруди:

• з природною аерацією площею 15,2 га – 2513 тис. грн. [3];
• з механічною аерацією площею 1,2 га – 1156 тис. грн. [3].

     Річна норма амортизаційних відрахувань  для першої групи основних фондів (будівлі, споруди та їх структурні компоненти і передаточні устрої) складає 5%.

     Максимальні витрати хлору на дезінфекцію  доочищених стічних вод при дозі 3 мг/л будуть дорівнювати 100 кг/добу (36,5 т/рік). Одна тона хлору з урахуванням оптової ціни, заготівельно-складських витрат і транспортування коштує 900 грн. Тобто, річний обсяг затрат на реагенти складатиме 32 850 грн.

     Потужність  електроприводу первинних відстійників дорівнює 53,6 кВт, а механічних аераторів у біопрудах – 3,4 кВт. При роботі трьох первинних відстійників і трьох механічних аераторів і вартості 1 кВт електроенергії 0,11грн. річні витрати будуть становити відповідно 154947 грн. та 21681 грн.

     Природоохоронний  ефект від впровадження об’єктів, які проектується полягає в підвищенні якості очищення комунально-побутових  стічних вод, які скидаються у  р. Інгулець.

     Зниження  концентрації забруднюючих речовин  в процесі очищення розраховуємо за формулою:                              С _х = Ć_х*(100 – ε/100), м

де С _х – концентрація забруднюючої речовини після очищення, г/м³;

   Ć_х – концентрація забруднюючої речовини до очищення, г/м³;

   ε – ефективність роботи очисної споруди  по даній забруднюючій речовині, %.

     Визначаємо  вміст основних забруднюючих речовин (завислих речовин, БПК і нафтопродуктів):а) після первинних радіальних відстійників:

С_З.Р = 117*(100 – 50/100) = 85 г/м³;

С_БПК = 180*(100 – 25/100) = 135 г/м³;

С_Н/ПР = 2,5*(100 – 50/100) = 1,25 г/м³.

     б) після аеротенків-освітлювачів:

С_З.Р = 85*(100 – 89/100) = 9,4 г/м³;

С_БПК = 135*(100 – 94/100) = 8,1 г/м³;

С_Н/ПР = 1,25*(100 – 80/100) = 0,25 г/м³.

     в) після біологічних прудів:

С_З.Р = 9,4*(100 – 68/100) = 3 г/м³;

С_БПК = 8,1*(100 – 26/100) = 6 г/м³;

С_Н/ПР = 0,25*(100 – 50/100) = 0,1 г/м³.

     Техніко-економічний  ефект в даних умовах визначити  дуже важко, бо на забруднення р. Інгулець причетні багато підприємств.

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ 

      Аналіз існуючої технології очищення комунально-побутових стічних вод на очисних спорудах Інгулецької станції аерації показав, що комплекс споруд у складі пісколовок, аеротенків-освітлювачів та хлораторної не в змозі забезпечити проектних показників очищення. Так, в біологічно очищених стічних водах БПК вище проектного значення в 1,4 рази, концентрація завислих речовин – у 3,2 рази, нафтопродуктів – у 5 разів. Причинами того є:

• розподілення двоступеневої схеми біологічного очищення на два паралельних потоки, пов’язане з труднощами обробки дріжджових стоків;
• виключення з експлуатації деяких очисних споруд, в т.ч. первинних вертикальних відстійників (як морально та фізично застарілих) і біопрудів (через їх замулення дріжджовими стоками);
• аритмічне надходження стічних вод з коефіцієнтом годинної нерівномірності 1,6;
• пригнічення біологічних процесів очищення в аеротенках-освітлювачах в наслідок їх перевантаження сирим осадом і наявності у стічних водах нафтопродуктів.

     Для вирішення цих технічних завдань в даному проекті запропоновано:

• ввести в технологічну схему первинні радіальні відстійники (3 робочих, 1 резервний) з водорозподільним пристроєм, що обертається;
• використати вільний аеротенк-витиснювач №1 під усереднювач стічних вод;
• запровадити доочищення стічних вод на біопрудах.

      В результаті схема системи очищення комунально-побутових стоків набуде такого вигляду: проціджувачі - пісковловлювач - усереднювач - первинні радіальні відстійники - аеротенки-освітлювачі - біоставки - хлорування.

      Завдяки впровадженню в експлуатацію усереднювача та усуненню пікових надходжень стічних вод підвищиться ефект послідуючого механічного та біологічного очищення, буде забезпечена стабільність функціонування очисних споруд та подовжиться строк їх служби.

      Введення в комплекс очисних споруд первинних радіальних відстійників з водорозподільним пристроєм, що обертається дозволить знизити БПК стічних вод не менш ніж на 25%, вміст завислих речовин і нафтопродуктів – на 50%, тим самим створивши сприятливі умови для ефективної роботи аеротенків-освітлювачів.

      Проведені розрахунки свідчать про те, що удосконалення технологічної схеми очищення комунально-побутових стічних вод на очисних спорудах Інгулецької станції аерації за рахунок введення первинних радіальних відстійників та біопрудів дозволяє досягти мети даного проекту.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ 

1. Запольський А.К. Водопостачання., водовідведення та якість води: Підручник. – К.: Вища шк., 2005. – 671 с.
2. Проблемы развития безотходных производств Б.Н. Ласкорин, Б.В. Громов, А.П. Цыганков, В.Н. Сенин. – М.: Стройиздат, 1985.
3. ОАО «Інгулецкий ГОК». Создание автоматизированной системы экологического мониторинга предприятия. Отчет. – г. Днепропетровск, 1998.
4. Текущие индивидуальные нормы водопотребления и водоотведения на единицу производимой продукции. – Кривой Рог, 2000.
5. Проект нормативов ПДС веществ, поступающих в водный объект с возвратными водами ОАО «ИнГОК», – Кривой Рог, 1998 г.
6. Очистка производственных сточных вод: Учебное пособие для вузов спец. «Водоснабжение и канализация» и «Рациональное использование водных ресурсов и обеззараживание промышленных стоков»/ Яковлев С.В., Карелин Я.А. и др. – 2-е изд. – М.: Стройиздат, 1985 г.
7. Очистка промышленных сточных вод/ Когановский А.М. и др. – К.: Техніка, 1974 г.
8. Очистка сточных вод (пример расчетов)/ М.П. Лапицкая и др. – Минск: Высшая школа, 1983 г.
9. Эксплуатация систем канализации/ Рудник В.П., Петишко П.И. и др. Под общ. Ред. Семенюка В.Д. – К.: Будівельник, 1984 г.