Курс проектирования

      Сумарна кількість надлишкової біомаси складає 1,38 т/добу.

      Обезводнення надлишкового мулу виконується на мулових майданчиках. Для стічних вод міста Інгулець необхідно два мулових майданчика ≈ 350 м² кожний при завантаженні 2 м³/м²/рік.

      Після біологічної очистки стічні води знезаражуються хлором та відводяться  в р. Інулець. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.5. Очищення стоків дріжджового заводу ЗАТ «Надежда» 

     Відповідно  до рекомендацій НІКТІ ТХ передбачене  передочищення стоків дріжджового  заводу вапнуванням з доведенням рН 4 – 5 до 9 – 11, що повинне було забезпечити  ефективність подальшого біологічного очищення цих стоків спільно з іншими на аеротенках. Споруди передочищення стоків дріжджового заводу були передбачені до будівництва як першочергові і введені в експлуатацію в 1993 році.

     Проте практичне застосування методу вапнування для передочищення стоків дріжджового заводу не дозволило досягти проектних показників.

     На  очисних спорудах на даний момент ведеться розподільче очищення стоків дріжджового заводу і основної частини  стоків, що надходять на очисні споруди.

     Дріжджові стоки після передочищення проходять очищення на аеротенках-змішувачах з подальшим їх скиданням в схостосховище.

     Спільно із спеціалізованими організаціями  ведуться роботи по підвищенню ефективності очищення цих стоків і по спрощенню  схеми їх очищення, ускладненого застосуванням  великої кількості вапняку.

     Розрахункова  доза вапняку по 100% продукту – 500 мг/л. Для цього виконано будівництво  вузла споруд по переробці вапняку  з лінією подачі його для обробки  стоків, відстійників для осадження  шламу і трубопроводів подачі вапнованого стоку у відстійники і видалення шламу.

     Хімічний  аналіз стоків дріжджового заводу за 2006 рік (виписка з журналу) приведенні в додатку 3. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.6.  Характеристика випуску  зворотних стічних  вод 

      Випуск  біологічно очищених стічних вод  очисних споруд Інгулецької станції аерації у р. Інгулець розташовано нижче с. Могилівка. Скид біологічно очищених стічних вод виконується по трубопроводу Ø 700 мм береговим випуском.

      Характеристика  випуску зворотних січних вод  в водний об’єкт (річку Інулець) наведена в таблиці 3.

Таблиця 3.

Характеристика  випуску зворотних стічних вод

у водний об’єкт (р. Інгулець)

1.7. Ефективність роботи очисних споруд 

      Згідно  проекту на очисних спорудах передбачена  двоступінчаста схема біологічного очищення з біореагентною доочисткою стічних вод.

      Вдосконалена  схема двоступінчатої доочистки призначена для підвищення ефективності очищення в умовах, коли на станцію надходять стічні води дріжджового заводу, які важко окислюються.

      Фактично  з пуском нових об'єктів, у зв'язку з проблемами пов’язаними зі складністю очищення дріжджових стоків й незадовільним технічним станом споруд старого комплексу з аеротенками-змішувачами, була прийнята одноступінчата розподільча схема очищення по двох паралельно розподільчих потокам: на старих спорудах з аеротенками-змішувачами очищуються дріжджові стічні води з домішками господарчо-побутових, на нових об’єктах (аеротенках-освітлювачах) основний об’єм господарчо-побутових стоків міста та комбінату.

      Забезпечити сумісне очищення господарчо-побутових  та дріжджових стічних вод згідно проектним показникам очистки сьогодні практично неможливо.

      Порівняльні дані результатів очищення за проектними і фактичними показниками приведений в таблиці 4.

      Аналіз  даних, наведених в таблиці 4, свідчить про те, що існуючі очисні споруди  працюють з перевищенням проектних показників. Концентрації забруднюючих речовин в біологічно очищених стічних водах, які скидаються у р. Інгулець, не відповідають ГДК для водоймищ рибогосподарчого призначення.

Таблиця 4.

Ефективність  роботи очисних споруд біологічної  очистки

      До  основних причин невідповідання фактичній  ефективності роботи проектним показникам слід віднести:

1.8. Мета та завдання проектування обьекту

           Мета пректу – підвищення ефективності  очищення стічних вод в радіальних  відстійниках.

            Завдання пректу :

1. Вдосконалити  діючу схему системи очищення  стічних вод, включенням до  неї радіальних відстійників.

2. Рохрахувати  основні параметри радіального  відстійника з водорозподільним  пристроєм, який обертається. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Розрахункова частина проекту 

2.1. Вибір та обґрунтування  проектування первинного  відстійнику з  обертаючимся водорозподільним  пристроєм і біологічних  прудів. Опис та  принцип дії 

      Для підвищення ефективності очищення стічних  вод на очисних спорудах Інгулецької  станції аерації в технологічну схему після проціджувачів і пісколовок доцільно включити первинні відстійники, а після аеротенків-освітлювачів – біопруди. Це дозволить скоротити вміст завислих речовин, знизити БПК, зменшити кількість нафтопродуктів і тим самим полегшити роботу аеротенків-освітлювачів та покращити загальні показники очищення.

      При роботі відстійника необхідно враховувати  пропускну здатність очисної  станції, характеристику осаду, місцеві  умови тощо. Так як продуктивність очисних споруд Інгулецької станції аерації складає біля 30 тис. м³/добу, а вміст завислих речовин у стоках не перевищує 500 г/м³, віддаємо перевагу радіальному відстійнику з водорозподільним пристроєм, який обертається. Його допрацьована конструкція має певний ряд переваг.

      Так, у звичайних радіальних відстійниках через недосконалість розподілу стічної води використання зони відстоювання не перевищує 50 %. При цьому спостерігається підвищення швидкості руху води, що значно погіршує ефективність очищення. Використання водорозподільних пристроїв у значній мірі усуває ці недоліки – проточні швидкості знижуються до мінімальних, а зона відстоювання використовується практично повністю. Завдяки досконалому гідравлічному режиму відстійники можуть прийняти в 1,5 рази більше навантаження, ніж звичайні радіальні відстійники при однаковій ефективності відстоювання. Крім того, вони мають меншу глибину

(2 – 2,5 м), що забезпечує скорочення їх  будівельного об’єму.

      Радіальний  відстійник з водорозподільним пристроєм, який обертається складаються з  плоского циліндричного резервуару. Подача та відвід води здійснюються за допомогою розподільного лотка, що вільно обертається, розподільного вертикальною перегородкою на дві частини. В першу частину лотка подається стічна вода, яка через щільне дно та вертикальні прорізи у стінці лотка потрапляє у відстійник. В другу частину лотка через затоплений водозлив збирається освітлена вода та за допомогою сифону відводиться у периферійний лоток. Сифон обладнаний регулятором (дросельним краном), який пов’язаний системою важелів з поплавком і забезпечує рівномірність відводу освітленої води з відстійника. Перша частина лотка має струменеспрямовуючі лотки обтікаємої форми, кут встановлення яких може змінюватися. Їх розміщують таким чином, щоб тривалість перебування окремих струменів у відстійнику була приблизно однаковою.

      Тривалість  перебування стічних вод у  відстійнику з водорозподільним пристроєм, що обертається визначається часом одного оберту водорозподільного  лотка. За цей час завислі частки осідають на глибину відстояної частини. З тією ж швидкістю, що і водорозподільний лоток, обертається мулоскріб, який згрібає осад у шламовий приямок, розташований у центрі відстійника. Зазвичай ця швидкість не перевищує 2 – 3 об/год (щоб не викликати каламучення осаду). Для видалення плаваючих масел і нафтопродуктів відстійник обладнаний поплавком жирозбірником.