Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Декабря 2011 в 17:37, научная работа
В даний час проблема забруднення водних ресурсів є найбільш актуальною. Високий рівень забрудненості поверхневих і підземних водних ресурсів пов'язаний з впливом антропогенних джерел.
Джерело, що вносить у поверхневі або підземні води різні шкідливі речовини, мікроорганізми або тепло, називається джерелом забруднення. Природні води можуть бути забруднені різними домішками, які розділяють з урахуванням їх біологічних та фізико-хімічних властивостей на групи
Вступ……………………………………………………………………………3
ГЛАВА 1. Стан вивчення питання про дослідження гідрохімічного складу річки Дон……………………………………………………………………….4
1.1 Екологічна оцінка якості поверхневих вод ……………………………..10
ГЛАВА 2. Програма, методика та об’єкти досліджень…………………….15
ГЛАВА 3. Результати досліджень …………………………………………..20
Висновки………………………………………………………………………21
Список літератури…………………………………………………………….22
Екологічна оцінка якості є основою для з’ясування тенденцій її змін в часі і просторі, визначення впливу антропогенного навантаження на екосистеми водних об’єктів, оцінки змін стану водних ресурсів, вирішення економічних і соціальних питань, пов’язаних із забезпеченням охорони довкілля, інформування громадськості, а також оцінювання обсягів впливу людської діяльності на навколишнє середовище, визначення певних водоохоронних регламентів і застережень (стосовно кожного водного об’єкта окремо), планування і здійснення водоохороних заходів та оцінки їх ефективності.
Комплекс показників для оцінки якості поверхневих вод формують загальні та специфичні показники. Загальні показники, до яких належать показники сольового складу і трофо-сапробності вод (еколого- санітарні), характеризують звичайні властиві водним екосистемам інгредієнти, концентрації яких можуть змінюватися під впливом господарської діяльності. Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії [6].
Система оцінки якості поверхневих вод суші охоплює три блоки показників:
- блок показників сольового складу;
- блок трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників;
- блок специфічних показників токсичної і радіаційної дії.
Оцінка сольового складу поверхневих вод передбачає:
Таблиця 1
Ступінь мінералізації вод, г/дм3 [6]
Прісні води | Солонуваті води | Солоні води,% | ||||||
гапогалинні | олігогалинні | мезогалинні | полігалинні | евгалинні | ультрагалинні | |||
β | α | β | α | β | α | |||
< 0,10 | 0,10-0,50 | 0,51-0,75 | 0,76-1,00 | 1,01-5,00 | 5,01-18,00 | 18,01-30,00 | 30,01-40,00 | >40,0 |
- визначення класу, групи і типу вод за йонним складом (співвідношення основних йонів) ( табл.2).
Таблиця 2
Класифікація води за іонним складом [6]
Клас | Гідрокарбонатні( С) | Сульфатні (S) | Хлоридні (Сl) | ||||||
Група | Ca | Mg | Na | Ca | Mg | Na | Ca | Mg | Na |
Тип | I II III | I II III | I II III | II III IV | II III IV | I II III | II III IV | II III IV | I II III |
Таблиця 3
Оцінка якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу [6]
Показник, мг/дм3 | | |||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | |
Сума йонів | <300 | 300-500 | 501-750 | 751-400 | 901-1250 | 1251-1750 | 1751-2000 | >2000 |
Хлориди | <25 | 25-50 | 51-75 | 76-100 | 101-150 | 151-250 | 251-500 | >500 |
Сульфати | <25 | 25-50 | 51-75 | 76-100 | 101-150 | 151-200 | 201-400 | >400 |
Екологічна класифікація якості поверхневих вод за трофо-сапробіологічними критеріями включає такі групи показників:
Для забезпечення обґрунтованих висновків загальна кількість показників цього блоку повинна бути не менша 10.
Екологічну оцінку якості поверхневих вод суші та естуаріїв Украіни за специфічними показниками токсичної дії визначають на підставі наявності й вмісту у воді низки інгредієндів ( ртуті, кадмію, міді, цинку, свинцю, хрому, нікелю, заліза, марганцю, фторидів, ціанідів, нафтопродуктів, фенолів, СПАР, хлорорганічних та фосфорорганічних пестицидів. Оцінку важливих металів дають за їх загальним вмістом у воді [6].
Оцінку якості поверхневих вод за специфічними показниками радіаційної дії виконують за такими показниками: β-активність, концентрація стронцію- 90 та цезію-137.
Конкретні гідрофізичні, гідрохімічні, гідробіологічні та специфічні кількісні показники є елементарними ознаками якості води. Комплексні кількісні ознаки, що побудовані на інтегруванні елементарних ознак, використовуються як узагальнюючі ознаки якості води. На основі елементарних і узагальнюючих ознак визначають класи, категорії та індекси якості води, зони і підзони сапробності, категорії і підкатегорії трофності.
Таблиця 4
Класи та категорії якості поверхневих вод суші [6]
Клас якості води | I | II | III | IV | V | |||
Категорія якості води | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
Назва класів і категорій якості вод за ступенем чистоти (антропогенної забрудненості) | дуже чисті | чисті | забруднені | брудні | дуже брудні | |||
дуже чисті | чисті | достатньо чисті | слабо забруднені | помірно забруднені | брудні | дуже брудні | ||
За системою екологічної
оцінки якості поверхневих вод суші виокремлюють вісім категорій якості води, які базуються на узагальнюючих ознаках: I- відмінна; II-добра; III- досить добра; IV- задовільна; V- посередня; VI- погана ; VII – дуже погана; VIII- занадто погана.
Категорії якості води відображають природний стан, а також ступінь антропогенного забруднення поверхневих вод суші. За ступенем забруднення якість води поділяють на такі категорії: I- дуже чиста; II- чиста; III- досить чиста; IV- слабо забруднена; V- помірно забруднена ; VI- сильно забруднена; VII– брудна; VIII- дуже брудна [6].
ГЛАВА 2.
Програма, методика та об’єкти досліджень
Метою даної роботи є вивчення гідрохімічного складу вод річки Дон.
Для досягнення поставленої мети були виконані наступні завдання:
Для виконання поставлених завдань мною використані наступні методики:
Кольоровість води визначалася шляхом візуального порівняння зі стандартним розчином ( шкалою), що містить біхромат калію і сульфат кобальту.
Прозорість визначалась візуально - за ступенем каламутності стовпа висотою 10-20 см в мутно мірної пробірці.
Характер запаху визначався наступним чином:
- аналізовану воду наливали у конічну колбу з широким горлом на 2/3 іі об’єму, накривали часовим склом і втягували запах носом. Характер запаху виражається описово.
Інтенсивність
запаху визначалася за бальною системою
(табл. 5).
Таблиця 5
Визначення інтенсивності запаху [7]
Інтенсивність
Запахів (бали) |
Характеристика | Описові визначення |
0 | ніякий | відсутність запаху |
1 | дуже слабкий | запах непомічений споживачем, але виявляється в лабораторії дегустатором |
2 | слабкий | запах не привертає уваги споживача, але виявляється ним, якщо вказати на нього |
3 | помітний | запах легко виявляється і дає привід відноситься до води з несхваленням |
4 | виразний | запах звертає на себе увагу і робить воду неприємною до пиття |
5 | дуже сильний | запах настільки сильний, що робить воду не придатною для пиття |
Таблиця 6
Градації води за величиною рН [7]
1 | Сильнокислі води | Менше
3 – 4 |
Викликано вільною сірчаною кислотою, рідше соляною кислотою |
2 | кислі і слабокислі води | 4 – 6,5 | викликано, в основному,
органічними кислотами СО |
3 | нейтральні і слаболужні води | 6,5 – 8,5 | формуються, коли
є нейтралізуюча речовина
біокарбонати
кальцію - Са (НСО) |
4 | Сильнолужні води (содові) | Більше 8,5 | пов’язані з наявністю
соди (Nа якщо у
воді є сода, то не мігрують Са та Mg (осідають
у вигляді СаСо |
Крім зазначеної класифікації можна виділити такі градації вод за величиною рН ( по Алекіну, Перельману) [7].
Таблиця 6
1 | Сильнокислі | До 3,5 |
2 | Кислі | 3,5 – 5,5 |
3 | Слабокислі | 5,5 – 6,5 |
4 | Нейтральні | 6,8(6,5) – 7,2 |
5 | Слаболужні | 7,2 – 8,5 |
6 | Сильнолужні | Більше 8,5 |