Екологія міста Херсона

     Ще  одним істотним недоліком в озелененні міста є мала кількість хвойних і вічнозелених листяних рослин, які мають велике екологічне значення, в час коли у листопадних форм майже на півроку настає безлистий період. Щодо вічнозелених листяних порід, то, зрозуміло, причиною їх відсутності є несприятливі зимові умови в Херсоні, коли мінімальна температура повітря може падати до —39С.

З парків чотири є парками-пам'ятниками садово-паркового мистецтва:

1. Ботанічний  сад Херсонського педагогічного університету.

2.Дендропарк  аграрного університету.

3.Дендропарк  Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів.

4.Казенний  сад (парк школи-інтернату №  2 ).

     Для покращання екологічної обстановки в Херсоні необхідно більше увага  приділити асортименту порід, які  використовуються для озеленення, та дослідити стан рослин, що вже довго ростуть в місті. Необхідно провести повну наукову інвентаризацію видового складу всіх зелених насаджень міста. Причому, важливий окремий підхід до кожного куточка Херсона, щоб підібрати такі види, які сприяли б покращанню екологічної обстановки саме в цьому куточку, а в цілому і в усьому місті, щоб кожна людина почувалася комфортно.  

2. Урбанофауна та її проблеми

     В Херсоні відбулися корінні зміни  ландшафту. Звичайно, жива природа відповідно зреагувала на такі зміни. Одні види тварин пристосовувались до існування в урбанізованих умовах, інші зовсім зникли. Місто стало новою специфічною екологічною нішею для різноманітних представників царства тварин. У місті склався специфічний тваринний світ.

     Під прямим чи опосередкованим впливом людини в місті виникло багато різноманітних місць поселення чи перебування тварин — різноманітних біотопів. Тварини вибирають біотоп урбанізованого середовища, який подібний за своїми характеристиками до звичних для них природних біотопів з дуже схожими екологічними умовами. На відкритих місцях та навколо різного роду об'єктів з тварин зустрічаються переважно птахи – голуби сизі, граки та ворони, мартини сріблясті, горобці – хатній та польовий, жайворонок чубатий, ластівки міська та сільська та багато інших видів. Тут же масово зустрічаються представники комах — лускокрилих, двокрилих, твердокрилих, перетинчастокрилих та ін., що як і птахи, використовують цю територію для харчування. Території з дерев'янисто-чагарниковою рослинністю мають найбагатший видовий склад фауни, оскільки вони зберігають багато рис, характерних для природних ценозів. Тут водяться їжак, хатня та польова миша, ящірка прудка, вуж звичайний, слимаки, мокриці, павуки, короїди, мурашки та інші членистоногі, але найбільш помітними туї є птахи. Дуже часто зустрічається зяблик, синиці велика і блакитна, шпак звичайний, горобці хатній та польовий, горлиця кільчаста, одуд, дятел великий строкатий. Є також сорокопуд-жулан, чорна горихвістка, мухоловка сіра, славка, коноплянка, костогриз, зеленяк, зрідка трапляється соловейко, корольок, трясогузка та ін. Під час морозних зим з'являється омелюх, повзик, снігур та ін.

     З водоймами, яких багато в Херсоні, пов'язано перебування практично тих же видів тварин, що й в природних ландшафтах. Хоча фауністичний комплекс є дещо збідненим.

     У тварин, що поселяються в урбаносередовищі, змінюється добовий і сезонний ритми  життя відповідно до ритму життя  міста, змінюється інтенсивність розмноження, відношення до людини. Вони стають менш лякливими, так голуби відлітають з-під ніг пішохода в останню секунду. Взимку велика синиця дуже близько наближається до людини для того, щоб взяти їжу з годівниці або з руки, навіть залітає за їжею через кватирку у вікно. Мартини, які в порту Херсона супроводжують різні плавзасоби, особливо пасажирські катери, підлітають на відстань кількох десятків сантиметрів до витягнутих рук пасажирів, щоб схопити шматочок хліба.

     Як  помітили зоологи, серед тварин в  містах виникають популяції, які  за своїми повадками дуже відрізняються  від популяцій природних ландшафтів. Їх можна назвати урбанізованими популяціями.

     Серед видів тварин, які стали синантропами, тобто живуть поруч з людиною, можна назвати сірого пацюка, домову мишу, прусака, хатню муху, платтяну міль, сіру ворону, горобця домашнього, голуба сизого, ящірку прудку та багатьох інших тварин.

     Які причини того, що частина видів  дикої природи поселяється поблизу  людини, інтенсивно пристосовується  до створених людиною екотопів? Людина знищує частину природних коштів, тому кількість їх безперервно зменшується. Зрозуміло, що тварини повинні компенсувати втрату природних екотопів за рахунок антропогенних. В такому випадку, як вказують спеціалісти, тварини навіть не помічають, що вони знаходяться в змінених людиною екотопах, і ніяких істотних змін в їх способі життя не відбувається. В Херсоні в місцях, які розташовані недалеко від водойм, живуть вужі звичайний і водяний, в роки з більшою кількістю опадів вони проникають навіть в райони, що межують з центром міста – на територію ботанічного саду, в Таврійський мікрорайон. В їх поведінці, взагалі в способі життя нічого не змінюється. Але в інших випадках тварини змінюють свою поведінку, свій спосіб життя, наприклад, деякі з птахів не відлітають в тепліші краї на зиму, гніздяться в місті, щільність їх збільшується. Це свідчить про те, що тварини вибирають місця перебування там, де для них створились кращі умови життя, а саме є достатня кількість їжі і безпечне проживання.

     В Херсоні в цілому склались сприятливі умови для перебування значної  кількості тварин, особливо птахів. Вище наводились дані щодо озеленення території міста, а це є місцем для перебування тварин, для гніздування птахів.

     Що  ж до негативного значення тварин в місті, то в першу чергу треба  звернути увагу на негативну роль сірого пацюка, домової миші, прусака. Голуби псують естетичний вигляд пам'ятників та є носіями тяжкої хвороби людини — орнітозу; граки та ворони неприємно кричать, особливо в тихі вранішні години, але вони є санітарами, які підбирають різні харчові рештки, що гниють і створюють антисанітарні умови у дворах та на смітниках.

     ВИСНОВОК 

     Протягом  тривалого часу свого існування  місто Херсон потерпає від згубних  екологічних чинників, таких як трансформація геологічного середовища та рельєфу, неякісної питної води, незадовільного стану ґрунтів та повітряного басейну, а також негативного впливу техносфери на стан річки Дніпро.

     Змінився  й стан навколишнього природного середовища. Зелена  зона міста постійно оновлюється під впливом зовнішніх чинників. І часом в не найкращу сторону. Антропологічний вплив на флору має такий вагомий влив, що навіть на околицях міста вона видозмінюється.

     Тваринний світ також змінюється. З’являються  нові ареали «мешканців міст». Спостерігається  нашестя паразитичних видів тварин. Під впливом людини фауна перетворилась на урбанофауну. І внаслідок цього постав ряд нових екологічних проблем.

     З огляду на це можна прийти до наступного: екологічна ситуація міста Херсона  знаходиться в не найкращому стані. Причиною цього є байдужість кожного  жителя обласного центру до того, що відбувається поряд з ним. Проте небайдужі, екологічно гуманні особи пропонують системи вирішення насущних проблем навколишнього середовища. Ці плани вже почали реалізовуватись. 
 
 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА 

1. Адрианов, С.Н. Зеленый наряд Херсона. - Херсон, 1988. - 64с.
2. Благосклонов, К.Н. Птицы в городе // Природа. - 1981. - №3. - С. 43 - 52.
3. Вронский, В.А. Прикладная зкология: учебное пособие. - Ростов н/Д: Изд-во «Феникс», 1996. - 512с.
4. Економіка та екологія водних ресурсів Дніпра / за ред. В.Я. Шевчука. - К.: Вища школа, 1998.-207с.
5. Клауснитцер, Б. Экология городской фауны. — М.: Мир, 1990. - 246с.
6. Литвиненко, Л.И. Зеленые насаждения и охрана окружаю щей среды / Литвиненко, Л.И., Левон Ф.М. - К.: Здоров'я, 1986.- 64с.
7. Пачоский, Й.К. К орнитофауне Херсонской губернии // Орнитологический вестник. - 1911.- С.212-223.
8. Стан природно-техногенної безпеки України та основні напрями підвищення її рівня. Херсонська область // Надзвичайна ситуація. - 2001. - №2. - С. 78-79.
9. Экологические аспекты городских экосистем. - Минск, 1984. - 220 с.

    10) Экология города. - К.: Либра, 2000. - 464с.

    11) Экология урбанизированных территорий.- Казань,1987. - 102 с.