Екологія міста Херсона

4. Стан повітряного  басейну

     Незважаючи  на відносну високу якість повітряного  середовища в місті (особливо в порівнянні з такими промисловими містами України, як Кривій Ріг, Маріуполь, Запоріжжя), на квадратний кілометр території м. Херсона в рік припадає 19 т забруднюючих речовин.

     Основний  вклад у викиди забруднюючих речовин  від стаціонарних джерел вносить АТ «Херсоннафтопереробка», при діяльності якого в атмосферу надходить більше половини всіх викидів в області. При чому «лідерство» цього підприємства непохитне протягом останніх багатьох десятиріч, незважаючи на різні соціально-економічні пертурбації. Склад забруднювачів повітря, що викидає АТ «Херсоннафтопереробка» такий: вуглеводні, сірководні, сірчаний газ, оксиди азоту, фенол. Іншим важливим джерелом забруднення атмосфери міста є Херсонська ТЕЦ - 232 тони викидів. Це, головним чином, оксиди азоту, сірчаний ангідрид, вуглеводні. До забруднюючих повітря виробництв слід в Херсоні віднести АТ «Херсонські комбайни»(феноли, хромовий ангідрид, луги, формальдегід, фтористі сполуки тощо), ВО «Дніпро» (сірчана кислота, фенол, хлористоводнева кислота тощо), завод скловиробів (сірчаний ангідрид, луги тощо).

     В той же час, аналіз стану атмосферного повітря в м.Херсоні показує, що в останні роки рівень забруднення атмосфери пилом та двоокису сірки майже не змінюється. А от забруднення оксидом вуглецю безперервно збільшується і це пов'язано із зростанням чисельності автомобілів в місті. Середньомісячні концентрації пилу та двоокису сірки спостерігалися на рівні 0,62-0,72 ГПК та 0,09-0,10 ГПК. А окису вуглецю - 0,36-0,45 ГПК.

     Деякі місця в Херсоні в конкретні моменти часу з точку зору екологічного стану повітря є вкрай небезпечними. Це території деяких виробництв, особливо АТ «Херсоннафтопереробка», та окремі вулиці та площі, де спостерігається велике скупчення автотранспорту. По деяким вулицям та площам міста Херсону в час пік за одну хвилину проходить кілька сотень автомобілів. Саме ці вулиці і площі мають найбільш забруднене повітря обласного центру - пл. Ганнібала, вул. К.Маркса (в районі Центрального ринку), вул. Лавреньова і, особливо, площа Перемоги. На площі Перемоги середньомісячні концентрації двоокису азоту пересічно перевищує ГПК у 1,9 разів, пилу в 1,3 рази і постійно спостерігаються підвищені концентрації двоокису сірки, окису вуглецю та бенз(а)пірену. Це пояснюється не тільки скупченістю автомобільного транспорту, що є результатом прорахунків міських архітекторів – через площу йде по суті єдине сполучення центра міста з великими «спальними» районами – Таврійськими, Північним, Шуменським, а також початок автомобільної магістралі на Миколаїв. На стан повітря тут впливають промислові та транспортні об'єкти, що знаходяться практично поруч меблева фабрика, ВАТ «Херсоннафтопереробка», автобусний парк, залізниця.

     Дещо  іншу картину дає врахування сумарного  забруднення атмосфери міста. В  багатьох випадках такий аналіз показує  про перевищення ГДК. Наприклад, в першому кварталі 2001 року в окремі дні для сполук S О 2 + N0 2 , зафіксовані концентрації, що перевищили ГДК по вул. Залаегерсег в 1,06 – 1,08 разів, по пл. Перемоги від 1,27 до 2,06 разів. Для сполук S О 2 + N02 + СО + фенол по вул. Лавреньова в 1,65 – 1,9 рази, а по по пл.Перемоги в 2,71 - 3,53 рази. А для S О2 + фенол сумарне забруднення на пл.Перемоги перевищує ГДК в 1,01 рази.

     Цікаво, що при врахуванні не концентрації окремої речовини, а суми забруднювачів  в повітрі, в деякі дні або  години забрудненими є навіть паркові  зони Херсона, наприклад, парк ім. Ленінського Комсомолу або парк Слави. В той же час, дніпровські плавні в межах міста, Гідропарк, селище Текстильників тощо мають поки що гарантоване чисте повітря протягом всього року.

     На  жаль, в Херсоні нема прямих спостережень за фотохімічним смогом, але метеорологічні умови міста влітку, характер хімічного забруднення та візуальні спостереження авторів в деяких районах міста вказують на наявність цього вкрай небезпечного для здоров'я людей явища.

     Отже, при загальному невисокому середньому забрудненні повітря в місті, окремі райони мають небезпечний вміст в повітрі двоокису сірки, окису вуглецю та бенз(а)пірену, продуктів фотохімічного смогу. Концентрація забруднювачів зростає до небезпечної межі в окремі години та дні, коли стоїть безвітряна погода.  

5. Вплив міста  на стан річки Дніпро

     У місті спостерігається незадовільний стан річкових вод в пониззі Дніпра. Місто Херсон вносить помітну частку в його загальне забруднення. Слід виділити три складові такого забруднення. Це, по-перше, побутові та промислові стоки, які поступають по каналізаційним мережам на міські очисні споруди біологічної очищення, де після біологічних ставків скидаються в правий рукав Дніпра-Кошову через р.Вірьовчину. Другою складовою такого забруднення є води зливової каналізації, що безпосередньо поступають в Дніпро, Кошову та Вірьовчину без очищення. І третьою – скиди в ці річки з окремих виробництв з різною ступеню очистки вод та каналізаційних вод з приватних будинків без очищення.

     Через міські очисні споруди, що розташовані на правому березі річки Вірьовчиної, щорічно проходить 200 - 250тис.м 3 комунально-побутових та промислових вод міста, які після очищення і скидаються в цю річку. Певні проблеми технічного плану, що існують на очисних спорудах, зокрема, невчасне чищення біологічних ставків приводить до того, що велика кількість забруднювачів залишається в водах, які попадають в Вірьовчину. В 1999 році разом з умовно очищеними міськими комунально-побутовими та промисловими водами в цю річку попало близько 400 тон поверхнево-активних речовин (залишки миючих засобів), окисів азоту, сірки, фосфору, нафтопродуктів тощо. Але слід визначити, що в цілому якість цих вод пересічно вища, ніж якість води річки до моменту скидів з міських очисних споруд. Це пов'язано с тим, що в річку Вірьовчину скидаються ще і неочищені дощові води з Таврійських мікрорайонів, погано очищені промислові скиди з Чорнобаївської птахофабрики, АО «Херсоннафтоперєробка» (до 1998 року), дренажні скиди із зрошуваних систем та деяких частин міста Херсона тощо. Саме по цих причинах фонові концентрації забруднюючих речовин в місці впадання Вірьовчиної в Кошову перевищують ГДК для водойм комунально-побутового водокористування по амонійному азоту та біологічному споживанню кисню (БГ1К5).

     Певною  проблемою в роботі очисних споруд є накопичення-після біологічної  очистки великої кількості забрудненого мулу, який неможливо використовувати як органічне добриво через заперечення санітарно-епідеміологічного характеру. Велика кількість цього мулу безперервно сюіадається на території міських очисних споруд і може бути джерелом вторинного забруднення.

     Але найбільшою небезпекою для якості дніпровських вод є зливова (дощова) система каналізації міста Херсона, води якої поступають в річку без якогось чищення. Відведення зливових вод з міста здійснюється за допомогою 14 випусків, з яких 6 скидають воду в безпосередньо Дніпро (№1-6), 6 в протоку Кошову (№7-10, №13,14) і 2(№11,№12) в річку Вірьовчину. Крім безпосередньо території міста, в зливову каналізацію скидаються дощові води з великих підприємств – бавовняного  комбінату, заводу «Електромаш», «Дельта», біофабрики, заводу карданних валів тощо. Звичайно, опади, які випадають на місто, змивають з вулиць велику кількість нафтопродуктів, нітратів, фосфатів, органічних речовин різного походження. Сильно впливає на стан каналізаційних дощових вод загальний стан міста, зокрема, його засміченість. Велика кількість «диких» смітників є, на жаль, однією з візитних карток нашого міста.

     В момент попадання зливових вод в річку їх хімічний склад в багато разів перевищує ГДК. Лише велика водність річки, непересічна здатність її до самоочищення в якійсь мірі нейтралізує такий вплив міста на Дніпро. Але для більшості випусків зливових вод (зокрема, в районі Річкового порту, балки Молочної, Санітарного провулка тощо) потрібне їх доочищення, тому що фактичні концентрації забруднювачів води в річках в місці скидів перевищують ГДК по нітратам, фосфатам, нафтопродуктам та БСК5. Річкова вода тут набагато більше забруднена в порівнянні з загальним фоном. А тому для міста будівництво локальних очисних споруд на випусках каналізаційних зливових вод в Дніпро, Кошову та Вірьовчину є дуже нагальною проблемою.

     Більш катастрофічні ситуації виникають, коли через каналізаційну зливову  мережу скидають комунально-побутові та промислові води. Така ситуація буває  при аваріях на каналізаційних мережах, що буває дуже часто через виняткову зношеність устаткування локальних каналізаційних станцій, які підкачують і транспортують стоки, та каналізаційних трубопроводів. Хронічна відсутність коштів в водно-каналізаційному господарстві міста не дозволяє вчасно та якісно здійснити ремонт цих систем. В цьому випадку в річку викидається велика та неконтрольована кількість неочищених побутових та промислових стоків.

     Деякі підприємства Херсона мають власні очисні споруди та випуски різної ступені очищення промислових вод в річки. Це консервний комбінат (р.Дніпро), суднобудівні заводи (р.Дніпро, р.Кошова), бавовняний комбінат (р.Дніпро) тощо. Проте для вирішення водної  проблеми цього недостатньо. Необхідно реорганізувати виробництво підприємств таким чином, щоб вони зменшили об’єм викидів відпрацьованого матеріалу. 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ДРУГИЙ

Природний світ міста Херсона 

1. Стан зеленої  зони міста 

     Трохи більше двох століть тому нинішня територія міста Херсона була вкрита майже не зміненою природною рослинністю. З розвитком міста природна, корінна рослинність знищувалась, особливо степова, яка сьогодні представлена лише окремими трансформованими фрагментами на околицях міста. Менше постраждала рослинність заплави Дніпра, хоча теж зазнала певної трансформації. Рослинність долини річки Вірьовчиної значно змінилась, особливо в останні десятиріччя, коли річка практично перетворилась в стічну канаву для забруднених побутових та промислових стічних вод.

     Такі  ж негативні зміни відбулися  і в околицях Херсона, хоча характер їх дещо інший. Плакорні ділянки тут  повністю розорювались, природні ценози замінювались агропенозами.

     У Херсоні, як і в будь-якому сучасному місті, склались специфічні екологічні умови, а саме: підвищилось забруднення атмосферного повітря, різко змінюються коливання температури, радіаційних режимів, підвищився рівень шуму, вібрацій тощо.

     Звичайно, жива природа відповідно зреагувала на такі зміни. Деякі види рослин, тварин, грибів пристосовувались до існування в змінених, урбанізованих умовах, інші ж зовсім зникли. Це стосується аборигенних видів. Проте людина сприяла появі в місті інших рослин, як правило чужих, інтродукованих з інших місцевостей. В першу чергу це стосується дендрофлори. Декоративними деревами та чагарниками обсаджені вулиці, створені парки, сквери. Біля будинків, в дворах, на промислових та інших об'єктах висаджені культурні плодово-ягідні форми. В багатьох місцях створені зелені газони, квітники, висаджені виткі рослини вертикального озеленення.

     Оскільки  рослинний покрив відіграє значну роль у покращанні екологічного стану  урбанізованого середовища, то його оптимізації  приділяється багато уваги, адже він є основним джерелом кисню, рослини осаджують та поглинають пил і о труйні гази, збагачують атмосферу фітонцидами, пом'якшують клімат.

     Роль  біологічного фільтру рослин демонструють такі дані: в середньому за вегетаційний період зелені насадження Херсона можуть осадити до 40-60 тонн шкідливих речовин на один гектар. Зелені насадження виконують регуляційну функцію, найкращими в ньому відношенні з хвойних порід є види ялини, сосни, туя західна, з листяних - липа серцелиста, граб звичайний, бирючина, жимолость, шовковиця чорна і біла, в'яз, таволга та ін. Ці рослини поглинають 25% звукової енергії, а 75% - відбивають і розсіюють. Смуги дерев завширшки 2-5м знижують рівень шуму на 3-5 дБ, а завширшки 10 м - на 20 дБ при середньому рівні шуму на проїзній частині магістралі 75 дБ. Проте смуг такої ширини в Херсоні ще недостатньо. Для захисту від шуму найкраще проявили себе швидкоростучі, газостійкі, з великою кроною дерева. Враховуючи, що листяні породи ефективно виконують функцію шумозахисту лише півроку, необхідно ширше використовувати хвойні породи. На жаль, в Херсоні їх ще дуже мало.

     Зелені  насадження безперервно транспірують і випаровують воду, це сприяє підвищенню відносної вологості повітря. Влітку на вулицях, площах, в житлових районах  Херсона повітря дуже прогрівається, відносна вологість його знижується до 20%, а в місцях з зеленими насадженнями, в залежності від їх характеру, вона вища на 15-40%. В результаті проходження фізіологічних процесів дерева охолоджуються і прохолодне повітря, опускаючись донизу, витісняє нагріте і забруднене. Така циркуляція очищає і охолоджує повітря в літні спекотні безвітряні дні, кількість яких в Херсоні значна.

     Якщо  подивитись на карту міста, то ми побачимо, що в ньому є кілька зелених  оазисів. Це ботанічний сад, парки, сквери, бульвари, старі цвинтарі, стадіони з зеленими газонами. Зелені насадження є в дворах житлових будинків, палісадниках, на прибудинкових ділянках, на підприємствах, біля установ, деревами та чагарниками обсаджені практично всі вулиці.

     Як же виглядає Херсон відповідно до світових екологічних стандартів? Територія міста без приміських населених пунктів складає близько 6900га, населення - 35.3,4 тис. чоловік. Загальна площа зелених насаджень близько 2950га. На сьогодні на кожного мешканця Херсона припадає 83,5м озелененої території. Це більше встановлених світових норм.

     Проте озеленене місто нерівномірно, в  ньому мало масивних паркових насаджень, які найбільш ефективно змінюють мікроклімат окремих мікрорайонів в сприятливий для здоров'я  людини бік і добре виконують захисну функцію, очищаючи повітря від полютантів. Це стосується району Центрального ринку, районів, що прилягають до нафтозаводу та інших, особливо Таврійського мікрорайону.