Вексель і вексельне обертання в Україні

Доміціляція векселів.

Якщо платнику представляється зручним, щоб вексель  при настанні строку платежу був оплачений не їм самим, а третьою особою, тоді складається доміцільований вексель. Місце платежу по ньому відрізняється від місця проживання платника – векселедателя в простих та акцептанта в переказних векселях. Особа, яка буде платити по векселю і замінює акцептанта або векселедержателя, називається доміціліатом, а особа, яка уповноважує доміціліата зробити платіж, – доміціліантом.

    Для трассата доміціліювання має ту перевагу, що звільнює його від турбот, які пов'язані  з оплатою векселя. Для векселедателя доміціліювання корисно в тих випадках, коли він проживає в будь-якому населенному пункті, де немає установи банків. Шляхом доміціліювання векселя в одному з банківських пунктів вексель стає «прийнятним» як для банків, так і для інших осіб, які бажають його приобрести; він легше може бути облікован, а при інкасуванні по такому векселю не потрібно нести накладних витрат (дамно, порто та інш.)

    По звичаям, що склалися, для доміціліювання векселя  трассант у переказних і першепридбавач в простих векселях доручають доміціліювати вексель: перший – трассату, а другий – векселедателю. Потім трассат (векселедатель) звертається до особи, яка мешкає по місцю передбачуваній або бажаємої доміціляції, з проханням про дозвіл доміціліювати вексель, сповістити умови покриття і додаткові умови відносно самої операції: розміру комісіонної винагороди, відсотків по рахунку на залишкм сум та інше. Комісіонер дозволяє призначити себе доміціліатом, як правило, на умові попереднього покриття (при наявності кредиту з боку доміціліата по відношенню до доміціліанта питання про покриття не виникає, сторонами нормуються лише умови доміціляції). Трассат в переказному та векселедатель в простому векселях доміцілюють потім вексель у доміціліата та письмову повідомляють їх про це, а також трассанта в переказному та першепридбавача в простому векселі, надсилая тому або іншому сам доміцілійований вексель (прийнято, що доміцілійований вексель по-перше акцептується трассатом, щоб не визивати підозри у першепридбавача щодо платежа).

    Доміціліант надсилає свому доміціліату відповідне покриття, а тот потім оплачує  у строк доміцілійований у  нього вексель; він же перекреслює  підпис особи, яка забов'язана платежом по векселю – акцептанта в перказному та векселедателя в простому векселях, - і повертає йому або іншому сплачений та касирований (знищений) таким чином доміцілійований вексель.

    Право доміціліювати  весель належить виключно векселедателю (трассанту), так як тільки він має  право обумовлювати вексель в  його істотних частинах, до яких належить місце платежу. Після того, як векселедатель вказав місце платежу, ні одна особа, навіть він сам, не можуть змінити його.

    У випадку  відмови доміціліата оплатити доміцілійований  у нього вексель повинен бути зроблено протест з позначенням  причини відмови від платежу. Отже, доміціліат не забов'язан нічим, навіть в тому випадку, коли він пообіцяв трассату оплату векселя.

Облікова  операція.

    Облікова (дисконтна) операція, яка здійснюється з векселями, складається з того, що підприємство або фінансова установа – банк, предоставляє векселедержателю кредит, коли придбає у нього вексель в оплату товарів, робіт, послуг (або просто як фінансовий документ, цінний папір) до настання строку платежа за ціною, котра менше, вказаної на векселі, на величину обліку (дисконта).

    Облік векселів полягає у передачі їх векселедержателем  – дисконтантом у повну власність  векселепридбавачу – дисконтера по передаточним на його ім'я надписам (шляхом індосування) в обмін видачі коштів або заліку їх по розрахункам  у розмірі валюти векселя з утриманням на користь дисконтера відсотків, так званого дисконта. По векселям з іншого міста може утримуватися особливий вид комісії дамно, і поштово-телеграфні витрати або порто. Операція обліку по відношенню як до дисконтанту, так і до дисконтера зветься обліковой, бо і дисконтант і дисконтер обліковують, а у випадку іноземного векселя – негоціюють, тобто продають і покупають вексель.

    Рекомендується  приймати до обліку тільки ьакі векселя, які мають не менше двох підписей, а саме:

1. прості векселя – з підписом векселедателя і бланком векселедержателя;
2. переказні векселя на іншого платника  наказу третій особі – з підписом трассанта, трассата і бланком ремітенту;
3. переказні векселя на іншого платника власному наказу – з підписом трассанта, трассата і бланком трассанта;
4. переказні векселя, трассовані на векселедателя (трассантом на сомого себе) – з підписом трассанта і бланком ремітенту;
5. секунда, якщо прима призначена тільки для акцепта, - з підписом трассанта і бланком ремітенту;

    Також слід стежити за тим, щоб – як правило – купувати:

• векселя, які виникли на грунті реальних торгових угод;
• векселя, які видані на солідні промислові, торгові та банківські фірми. Сюди перш за все відносяться акцепти першокласних банків.
• векселя з платежом у банківському пункті;

    Але крім першокласних векселів на грошовому  ринку обертаються і векселя  меншого гатунку, хоча вони і не зустрічають  великого попиту. До таких векселів відносяться:

• векселя з безоборотними надписами;
• внутрішні векселя, які підлягають оплаті в іностранній валюті;
• векселя, які підлягають оплаті в пункті, де немає установи банку;
• переказні векселя, які не підлягають акцепту, - мандати.

Передача  векселей в уплату боргу.

    Однорідною  з обліковою операцією є операція по передачі векселів в уплату боргу: розрахунок робиться на тих самих підставах, а різниця складається в тому, що належна з дисконтера сума не може бути отримана грошима, а зараховується в уплату боргу за його особистоим рахунком.

Ломбардна операція.

    Ломбардна операція, яка здійснюється з векселями, складається з передачі векселів до банку для забеспечення отриманих кредитів, а саме:

• за позиками строковими за позичковими рахунками;
• за позиками до запитання за спеціальним позичковим рахунком.

    Всі ці векселя  забеспечуються індосаментом (бланковим, рідше іменним).

    По лобардним  векселям комісію, дамно, порто і  витрати по проесту банки у  відповідних випадках нараховують  на свою користь, з відношенням їх на дебет  рахунку боржника, тільки тоді, коли ці векселя ними інкасовані або опротестовані.

КОМІСІЙНА ОПЕРАЦІЯ.

    Комісійні операції, які здійснюються з векселями  за участю банків, які забеспечують їх проведення. Банки приймають:

• прості і переказні векселя і супроводжуючи їх документи для інкасо до настання по ним строку платежу, а у випадку неплатежу – в їх протесту;
• переказні і прості візо-векселя для пред'явлення до акцепту, а у випадку неакцепту – в їх протесті;
• протестовані векселя для інкасо, але не судовим порядком, а шляхом пред'влення їх до платежу тим особам, які вказані довірителем.

    За здійснення всіх цих операцій банки утримують на свою користь комісію, а по векселям з іншого міста, крім того, дамно і порто.

    Без комісії  банки виконують доручення постійних  клієнтів по розрахунковим і кореспонденським рахункам як на інкасо, так і на пред'явлення  до акцепту місцевих векселів.

Депозитна операція.

    Депозитні операції або операції депо, які  здійснюються з векселями, виконуюються за участю банків, які забеспечують їх проведення. Банки приймають векселя:

• на збереження (чисте депо);
• на збереження і керування (кваліфіковане депо);
• на збереження, в керування і розпорядження (забеспечуюче депо).

    При чистому  депо банк приймає на себе забов'язання зберігати векселя, відповідати  за всі наслідки їх загибелі або  порчи і повертати їх за першою вимогою клієнта; при кваліфікованому депо банк, крім того слідкує за строками векселей, інкасує строкові векселя і в певних випадках протестує їх, а також здійснює всі інші дії, необхідні для охорони прав доверителя. Витрати банка по інкасуванню і опротестуванню погашаються за рахунок сум, які поступають в оплату векселів.

    Забеспечуюче  депо на умовах застави служить для  цілей забеспечення видаваємих клієнту  позик і складає основу ломбардних операцій.

АКЦЕПТНА  операція.

    Акцептна  операція, яка здійснюється з векселями, виконується за участю банків, які забеспечують їх проведення. Вона полягає в тому, що банк акцептує виставлений на нього переказний вексель за умовою, що клієнт предоставить банку покриття до настання строку платежу по векселю. В цій операції, на відміну від облікової, банк сам виступає платником. Сума для оплати векселя банком предоставляється клієнтом не пізніше, чим за день до настання строку. Тому банки предоставляють акцептний кредит тільки першокласним позичальникам при безумовній впевненості в їх кредитоспроможності, а в якості забеспечення утримують у себе соло-векселя позичальника; від менш надійних позичальників банки потребують також надання гарантії та додаткового високоліквідного забеспечення.

    Ремітент  може використати акцепт в різних целях: передати в уплату боргу своєму кредитору або облікувати в банку для миттєвого отримання коштів. В останньому випадку дисконтером може виступати сам банк-акцептант, який не бажає пускати свій акцепт в обіг, – тим самим він переводить акцептний кредит в облікову позику, але він може і не обліковувати власний акцепт, а за згодую з ремітентом депонувати його у себе до настання строку платежу.

    У зовнішньоторгових  операціях акцептний кредит часто  приймає форму акцептно-рамбурсного  кредиту, при якому експортер (або  його комісіонер) виставляє тратти на будь-який іноземний банк, а покриття по кредиту предоставляє банк імпортера, або інший третій банк, але все це – за дорученням та за рахунок імпортера. Ця форма кредиту використовується тоді, коли валюта платежу по контракту не є валютою країни ні експортера, ні імпортера.

    Як акцептний, так і акцептно-рамбурсний кредит відкривається по товарним угодам, і векселя акцептуються проти  пред'явлення товарних документів і  часто супроводжуються акредитивами.

    По акцептним  кредитам банк утримує комісію в залежності від строку і суми забов'язань і ризику непогашення кредиту, а по акцептно-рамбурсним кредитам банк, окрім комісії, утримує ще і відсотки. 

ГАРАНТІЙНА  операція.

    Гарантійна  операція, яка здійснюється з векселями, полягає в тому, що третя особа  – підприємство або банк приймає на себе відповідальність по забов'язанням доверителя чи у формі письмової гарантії, чи у формі авалювання векселя і тим самим предоставляє авальний кредит. Якщо доверитель не зможе виконати свої забов'язання по відношенню до свого контрагента, а саме – у строк погасити векселя, гарантор бере на себе оплату даних забов'язань, тобто гарантор страхує ризик непогашення кредиту у формі гарантії платежу, причому гарантія є безвідзивною і не залежить від виконання сторонами по угоді своїх забов'язань.

    Гарантії, в забеспечення оплати векселів, як правило, надаються банками, так  як очами ділового світу тільки вони можуть забеспечити солідність та добротність  фірми.

    Гарантійна  операція вигідна банкам, тому що в  момент видачі гарантії не виникає імобілізація грошових коштів; в той же час це одна з найбільш ризикоаваних операцій, бо не можливо наперед (до моменту платежу по забов'язанням) передбачити, чи зможе доверитель погасити свої забов'язання. Винагорода банка виражається у вигляді комісії, яка виплачується доверителем до видачі гарантії; її розмір складає 1-8% в залежності від суми, строків забов'язань і ризику операції. 

4. Висновок.

Якщо загальновизнана  істина така, що кредит – душа промисловості, то вексель без сумніву – кращій представник кредита. Подібно тому, як торгівля не обумовлена розмірами того чи іншого государства, так і вексель, перший і головний слуга торговлі, не має ніяких обмежень. Виконнуючи роль инструмента великих торгівельних підприемств, встановлюючи звязок між усіма народами всесвіту, вексель і в інших відношеннях надав важливого впливу на розвиток торгівлі, як інші відкриття. Поява векселя навіть в їого найпростішій конструкції, стало плодом таемної і могутьної сили, яка може бути названа автономієй торгівельного сослов’я, в звязку з подальшим розвитком  його реквізітів, як результат того ж  самого мистецтва, - все це належить до найбільш важливих відкриттів торгівельного світу. Якщо компас розширив географічний кругозір людства и якщо гроші звільнили торгівлю від вузьких уз мени, то вексіль – шматочок бумаги, незабеспечений скарбом держави, розвив кредит – цю могутню силу и основу усієї промисловості. Переносячи капітали з одних рук до інших і служачи способом передачі капітала, вексель тим самим викликає до діяльності без нього не використані богатства, збільшує розміри виробництва, уособлює в собі сам капітал і отримує сам купувальну силу.