Валютний курс і проблеми його регулювання

Другий період - лібералізація (друга пол. 1993 р.). У березні 1993 р., були здійснені спроби лібералізації  валютного режиму. Головним документом у цьому напрямку став Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему  валютного регулювання та валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. Декрет регулював операції з валютними цінностями, визначав статус валюти України, встановлював загальні принципи валютного регулювання, порядок використання надходжень в іноземній валюті, а також відповідальність за порушення валютного законодавства резидентами. Головним органом валютного контролю, відповідно до Декрету, є Національний банк України. Основною характеристикою даного періоду було введення внутрішньої конвертованості та плаваючого обмінного курсу національної валюти. Однак відсутність відповідної ринкової структури, диспаритет у торгівельних та платіжних відносинах, асиметрія в цінах експорту та імпорту, високі темпи інфляції примусили знову змінити валютну політику у бік жорсткості.

Третій період - відновлення  державної валютної монополії (кінець 1993 р. - перша половина 1994 р.). З метою  подолання інфляції, стабілізації витрат на оплату критичного імпорту (зокрема  нафти та газу) 12 серпня 1993 р. НБУ  було прийняте рішення щодо фіксації обмінного курсу українського карбованця до долара США, німецької марки та російського рубля. Фіксація курсу супроводжувалася новими, жорсткішими умовами використання валютної виручки. А саме, рішенням від січня 1994 року 40% надходжень іноземної валюти мали передаватися уряду через валютний тендер за офіційним курсом 12610 крб. за 1 дол. США, 10% - НБУ за курсом 25000 крб. за долар. Решта 50% експортних валютних надходжень могли зберігатися на валютних рахунках або продаватися виключно НБУ. Діяльність валютної біржі було призупинено.

Четвертий період - сучасний (з кінця 1994 р. і по теперішній час). Це новий етап розвитку валютного  регулювання в Україні, суть якого  полягає в подальшій лібералізації  валютного ринку, встановленні єдиного  обмінного курсу для готівкових та безготівкових розрахунків. Досягнення фінансової стабілізації, зокрема з допомогою відповідного валютного регулювання, дозволило у вересні 1996 р. здійснити грошову реформу. Слід зазначити, що валютне регулювання наприкінці 1994 - 1996 рр. Сприяло позитивним тенденціям. Наприклад:

- зросла роль Української  міжбанківської валютної біржі  як центра проведення валютних  операцій;

- стабілізувалися попит  та пропозиція іноземної валюти;

- створено значні валютні  резерви та залучено 1,5 млрд. дол. від МВФ;

- відбулася переорієнтація  частини коштів з валютного  й кредитного ринків на ринок  державних цінних паперів. [ 15; 204]

Стан української  національної валюти сьогодні вселяє все більші побоювання. Офіційні особи продовжують стверджувати, що стабільності національної валюти нічого не загрожує: у Національного банку України (НБУ) є достатньо інструментів для приборкання курсу, а макроекономічні показники дозволяють говорити про відновлення стабільності на ринках вже найближчим часом.

Представники  НБУ пояснюють здешевлення гривні тим, що “В НБУ було прийнято рішення, що ситуація з інфляцією нормальна і тому можна збільшити кредитний ресурс. В п’ятницю ( 12.10.12) було видано 3,8 млрд. грн. Ці кошти були видані банкам в понеділок, частина цих коштів опинилася на валютному ринку у вівторок”.

Не дуже переконливо  звучить як причину ослаблення курсу  гривні вихідний в США. Взагалі вихідні  в Штатах траплялися і раніше. Страйк Lufthansa – теж досить регулярне  явище з 2009 року. Але раніше до цих  подій коливання гривні не прив’язували.

Нагадаємо, що курс на поступову девальвацію національної валюти був оголошений раніше. До цього  ж закликав Міжнародний валютний фонд (МВФ), з формулюванням, згідно з якою Україна повинна зробити  курс гривні гнучкішим. Україна, що б там не говорили, дуже розраховує на відновлення програми співпраці з фондом. Черговий транш позики є вкрай необхідним, так як треба відповідати за зовнішніми борговими зобов’язаннями.

До того ж  більш дешева валюта вигідна експортерам, партія яких зараз стоїть при владі. До слова, політичні та спекулятивні аспекти теж ніхто не відміняв. Так що здешевлення валюти – це вже не щось примарне, а цілком здійснювані заходи. Тут питання в іншому – як далеко це зайде?

Панікувати дійсно не варто. І ні в якому разі не можна реагувати на періодично виникаючі провокаційні заяви про падіння гривні до 12-15 гривень за долар. Реальніше виглядає сценарій, за яким гривня буде слабшати поступово, з короткочасними періодами повернення на попередні рівні. У цьому світлі, до речі, курс 8,2 є, так би мовити, першою метою. До кінця року ймовірне ослаблення до 8.5. [ 18]

Міжнародний валютний фонд (МВФ) як і раніше рекомендує Україні  перейти до плаваючого курсу гривні, щоб економіка країни могла протистояти  зовнішніх шоків.

Про це заявив постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр в ході 7-ої щорічної конференція Інституту Адама Сміта «Український банківський форум» в Києві у вівторок, 13 листопада.

«Ми з 2006-2007 років  в наших звітах поміщаємо ці рекомендації. Ми вважаємо, що економіка на зразок української, яка глибоко інтегрована в світову економіку і залежна від експорту біржових товарів, залежить від волатильності на цьому ринку ... Ми вважаємо, що для економіки такого роду набагато краще було б мати плаваючий курс », - сказав Альєр.

При цьому він  зазначив, що плаваючий курс дозволив згладжувати удари світового  фінансового ринку в цілому ряді країн.

Разом з тим  директор відділу економічних досліджень ринків, що розвиваються Credit Suisse Сергій Волобоєв вважає можливим девальвацію курсу гривні максимум на 10% до сьогоднішнього рівня за умови відновлення співпраці України з МВФ.

«Я вважаю, що 10% - це максимально можлива девальвація  проти нинішнього рівня при поліпшенні зовнішньої ситуації ... Якщо уряд домовиться з МВФ, гривня може втриматися на цьому рівні», - сказав Волобоєв.

Ослаблення національної валюти на 5-10% - звичайна практика для  багатьох країн. Особливо негативних наслідків  для населення вона не несе, зате може підвищити конкурентоспроможність економіки на міжнародному ринку.

«5% або 10% - я не бачу тут проблеми. 10% девальвації  ви навіть не відчуєте. Подивіться, Росія, Польща, Туреччина це зробила і  все сталося. А ми страшилку робимо через 40 копійок », - зазначив Геєць.

«Так, така передумова є (для ослаблення курсу гривні). Вона може бути реалізована. Але ми повинні дивитися, наскільки вона в контексті того, що відбувається, працює позитивно чи негативно. В рамках 5-10% - це не працює негативно на економіку і на всю фінансову систему, якщо все зробити правильно », - резюмував вчений.

Директор департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку  НБУ Олександр Дубіхвіст зазначив, що в Росії відбуваються дуже значні коливання курсу.

«Ми спілкувалися з росіянами, коли США була на межі технічного дефолту і Конгрес відмовлявся підвищувати поріг держборгу. Тоді лихоманило ринки, російський рубль за півтора місяці впав на 12%. У нас би почалася паніка. Так ось, представники Центробанку говорили, що в них населення просто не відреагувало. Це сталося тому, що вони прив'язалися (курс рубля) до кошика валют, для того щоб населення відчувало це рух », - додав представник НБУ.

За словами  ж старшого радника «Альфа-Банку» Романа Шпека, побоювання громадян України  у відношенні до ймовірної девальвації гривні обумовлено тим, що рух курсу в нас відбувається зазвичай тільки вниз, в той час як в інших економіках - в т.ч. і вгору.

«Якщо нам вдасться за рахунок стану економіки, дій  уряду і Національного банку  домогтися того, що курс української  гривні коливатиметься в різні боки, тоді проблем не буде, - вважає фінансист. - Росіяни розуміють, що є чинники внутрішні, які залежать від дій уряду і Центробанку Росії, і є залежність від світових цін на нафту. Ціна нафти падає - рубль теж падає. А в Україні ціна на газ росте, а гривня залишається стабільною. Тут є певні феномени, які важко пояснити з економічної точки зору. І тому є недолік довіри ».

Слід зауважити, що в Україні було кілька періодів ревальвації гривні, наприклад, в 2005 і в 2008 роках, однак населення ставилося до цих процесів також вкрай негативно. [ 19]

Офіційний курс гривні щодо іноземних валют встановлений НБУ на 13.11.12 зображено на Таблиці 3.1

Таблиці 3.1

Офіційний курс гривні щодо іноземних валют [ 20]

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в іноземних грошових одиницях або міжнародних валютних одиницях (СДР, євро). Поняття "обмінний курс" і "валютний курс" є синонімами.

На валютному ринку  його учасники використовують два курси: курс продавця і курс покупця.

Курс продавця — це курс, за яким банк-резидент продає іноземну валюту за національну, а курс покупця — це курс, за яким він купляє іноземну валюту за національну. Курс продавця завжди вищий за курс покупця.

Різниця між курсом продавця і покупця називається маржею.

Визначення обмінних курсів валюти називається котируванням. Розрізняють два протилежних методи котирування іноземних валют: пряме і непряме котирування. Пряме котирування визначає вартість одиниці іноземної валюти в національній валюті. Непряме, або зворотне, котирування визначає вартість одиниці національної валюти в іноземній валюті.

У сучасній світовій валютній системі в кожній країні регулювання  курсу національної валюти з боку держави ґрунтується на поєднанні  двох типів валютного регулювання, згідно з якими валютний курс може бути фіксованим або плаваючим.

Фіксований курс - це закріплене міждержавною угодою співвідношення валют, що передбачає деякі обмеження в самостійній економічній політиці окремих країн для дотримання фіксованого співвідношення.

Плаваючий (гнучкий) курс — це обмінний курс валют, який не обмежує економічний суверенітет країни і визначається лише ринковими чинниками.

Методами валютного регулювання, що використовуються традиційно, є девальвація та ревальвація - зниження та підвищення валютного курсу. Причинами їх є інфляція та неврівноваженість платіжного балансу, розрив між купівельною спроможністю національних валют (про що вже згадувалося).

Як одну з форм валютної політики періодично використовують валютні  обмеження – законодавча чи адміністративна заборона, лімітування чи регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою та іншими валютними цінностями.

Стан української  національної валюти  сьогодні вселяє все більші побоювання. Офіційні особи  продовжують стверджувати, що стабільності національної валюти нічого не загрожує: у Національного банку України (НБУ) є достатньо інструментів для приборкання курсу, а макроекономічні показники дозволяють говорити про відновлення стабільності на ринках вже найближчим часом.

Офіційний курс гривні до іноземних валют на сьогодні

100 Доларів США –  799.3000

100 Євро – 1017.9086

10 Російських рублів  – 2.5290

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Балабанова И.Т. Валютные операции. - М.: Финансы и статистика, 1993.-206 с.
2. Боринець С.Я. Міжнародні Фінанси.-К.: Знання-Перс, 2002.-311 с.
3. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини:  Підручник. – 3-є вид., стереот. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 305 с
4. Валютне регулювання. Методичний посібник. / «Баланс-Клуб», 1997р
5. Власюк И.  Валютний курс. / Щотижневик «Бізнес», 09.03.98
6. Галицький А.С. Сучасна валютна система.-К.: Вища школа, 1995.-88 с.
7. Гроші та кредит / За ред. проф. М.І. Савлука й ін. – К.: Либідь 1992. -212 с.
8. Демківський АЛ. Гроші та кредит : навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.
9. Кознк В.В., Пайкова Л.А., Давнленко Н.Б.,  Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 406 с
10. Колодізєв О. М. , Яременко О. Р. ; Гроші та кредит: Навч. посіб. / Харківський національний економічний ун-т. - Х. : ВД "Інжек", 2006. - 156 с.
11. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія реалії української економіки. — Тернопіль: Збруч, 1997.- 430 с.
12. Опарін В.М. Фінанси.-К.: КНЕЦ, 1999.-86 с.
13. Оспіщева В.І. –К.: Фінанси: курс для фінансистів: Навч.посіб./ За ред Знання, 2008.- 567 с.
14. Поважна Н.Я. Політика міжнародних фінансових організацій у країнах із перехідною економікою // Фінанси України.-2002.-№9.-с.97-101.
15. Рум'янцев А.П., Рум'янцева Н.С. : Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 377 с
16. Савлук М.І. , Мороз A.M., М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.:  Гроші та кредит: підручник / КНЕУ, 2001. – 604 с
17. Ющенко В.А., Міщенок В.І. Валютне регулювання.-К.: Знання, КОО, 1999.-182 с
18. http://money-news.te.ua – Фінансові та економічні новини України
19. http://news.zn.ua – Новини
20. http://www.bank.gov.ua  - Національний банк України
21. http://www.finobzor.com.ua – Фінансовий огляд
22. http://www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України