Сутність цінних паперів та їх класифікація

     2. Управлінська –  не всі ЦП, що знаходяться в обігу виконують цю функцію. Така функція має відношення до акцій, пайових свідоцтв, інвестиційних сертифікатів. Мова йде про участь в управлінні компанією: участь у загальних зборах акціонерів, голосування, внесення пропозицій, отримання інформації про фінансовий стан емітента, участь у розподілі майна емітента при його ліквідації.

     3. Запозичувальна –  ця функція виконується лише борговими ЦП: облігаціями, векселями. До категорії боргових ЦП належать такі грошові документи, які свідчать про наявність між емітентом та власником ЦП дебіторсько-кредиторських відносин.

     4. Розрахункова – це коли ЦП можуть виступати засобом розрахунку (платежу), тобто виконувати одну із функцій грошей – сплачувати цінними паперами вартість робіт, послуг або товарів. Наприклад, вартість акцій може оплачуватись іншими акціями, облігаціями. Векселі.

     5. Забезпечувальна  – коли ЦП:

     - передаються під заставу, як гарантія, як ризик від невиконання зобов’язань за ЦП («про всяк випадок»);

     - забезпечують отримання власником  доходу та повернення вкладень.

     6. Перерозподільча  – ця функція є у якійсь мірі уніфікованою і починає виконуватись на вторинному (біржовому та позабіржевому). Це перерозподіл капіталу між різними галузями держави, перелив капіталу з однієї сфери діяльності в іншу.

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3. Поняття цінних паперів та їх класифікація

     в український практиці

     ЗУ «Про ЦП та ФР», який був прийнятий ВР України 23.02.06 р., 28.03.06 р. підписаний Президентом України , а з 13.05.06 р. набув чинності, визначає, що «ЦП – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам»(ст.. 3).

 

 

 

 
 
 

 
 
 

 
 
 
 

Рис.3 Визначення поняття «цінні папери» згідно з українським законодавством 
 
 

     Слід  також звернути увагу на те, що в  законі в ст. 1 дається також визначення фінансових інструментів – це ЦП, строкові контракти (ф’ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові страхові контракти (форварди), страхові контракти на обмін (на явну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони). 

 

 

 

 

 

 

 
 
 

Рис.4 Визначення поняття «фінансові інструменти» згідно з українським законодавством 

     Вперше  цим Законом передбачена класифікація ЦП та поділено всі ЦП на дві великі групи - емісійні цінні папери та неемісійні цінні папери. До цього часу законодавства України не містило чіткого переліку цінних паперів які є емісійними або неемісійними. Більш того, в законодавстві навіть не було визначення, або хоча би ознак емісійних цінних паперів, що звичайно негативно впливало не практику функціонування фондового ринку.

     Однак, з прийняттям нового закону про ЦП питання визначення емісійних ЦП вирішено статтею 3. Частина друга цієї статті передбачає, що емісійні цінні папери — це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). 
 

 

 

 
 
 
 

Рис.5. Ознаки емісійних цінних паперів  
 
 
 
 
 
 

     До  емісійних цінних паперів належать:

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.6. Склад емісійних та неемісійних цінних паперів  

     Інші  ЦП законом визначено як неемісійні. Ними є ощадні (депозитні) сертифікати, векселі та заставні. Також законом надано право ДКЦПФР відносити інші види ЦП до емісійних, якщо це не суперечитиме іншим законам України.

     Крім  того, новим законом про цінні  папери передбачено поділ цінних паперів за  формою існування та формою випуску.

     ЦП за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні. За формою випуску - на на пред'явника, іменні або ордерні. 

 

 
 
 
 
 
 
 

Рис.7. Групування цінних паперів за різними ознаками 

     Поділ цінних паперів на документарні та бездокументарні, по-перше більше відповідає дійсному стану речей, тому що, коли зміна форми випуску здійснювалась за рішенням власника (власник цінних паперів випущених у документарній формі здійснював їх знерухомлення, тобто переводив у бездокументарну форму випуску), емітент таких цінних паперів навіть не знав про це. По-друге, такий поділ цінних паперів за формою випуску та за формою існування відповідає міжнародним стандартам та установленій світовій практиці.  
 

     Права посвідчені цінним папером, належать:

     - пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);

     - особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);

     - особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити

     ці  права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу

       уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Таблиця 1.

Правовий  статус та порядок  передачі прав, що закріплені за ЦП 

 
 

     Ще  одним позитивним моментом ЗУ «Про ЦП та ФР» є чітка класифікація видів ЦП за групами цінних паперів (за функціональним призначенням), а саме: 

     1) пайові ЦП — ЦП, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться:

     а) акції;

     б) інвестиційні сертифікати;

     2) боргові ЦП - ЦП, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових ЦП відносяться:

     а) облігації підприємств;

     б) державні облігації України;

     в) облігації місцевих позик;

г) казначейські зобов'язання України; 
д) ощадні (депозитні) сертифікати;

     ж) векселі; 

     3) іпотечні ЦП — ЦП, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться:

     а) іпотечні облігації;

     б) іпотечні сертифікати;

     в) заставні;

     г) сертифікати ФОН; 

     4)приватизаційні ЦП - ЦП, які посвідчують правовласника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду; 

     5)похідні ЦП - ЦП, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

     6)товаророзпорядчі ЦП - ЦП, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. 

     Законом не віднесено жодного виду цінних паперів до приватизаційних цінних паперів, похідних цінних паперів та товаророзпорядчих цінних паперів через одну просту причину — законодавство України не містить інших видів цінних паперів, крім тих, що були віднесені до перших трьох груп цінних паперів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури: 

1. Криничанский  К.В. Рынок ценных бумаг. Санкт-Петербург, 2007

 

2. Головко О. П. Международный рынок ценных бумаг. Киев, 2009

 

3. Барановський  О.І. Фінансова безпека фондового ринку // Фінанси України.