Стан готівкового грошового обігу в Україні та шляхи його вдостконалення

• Інструкція" Про порядок здійснення установами комерційних банків касових операцій", "З організації емісійно-касової роботи в установах Національного банку України",
• Інструкція "З визначення платіжності національної валюти та валюти іноземних держав",
• Інструкція "Про порядок експертизи банкнот національної та іноземної валюти у банківській системі України",
• Інструкція "Щодо організації обробки банкнот на автоматизованих системах";
• Інструкція "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України",
• Інструкція "Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України",
• Інструкція "Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносини з цього питання між установами Національного банку України та комерційними банками", ряд інших документів;
• Інструкцією "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України" .

     Потребує  зміни законодавча база щодо організації  роботи з фальшивими грошима.

     Вкрай негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з  готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва  і випуску в обіг до обробки  в Національному банку України  і комерційних банках та у позабанківській сфері.

     Порядок організації готівкових розрахунків  поширюється на всіх юридичних осіб (крім банків і підприємств поштового  зв’язку) і фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без  оформлення юридичної особи. Він  обмежує розміри таких розрахунків (на сьогодні це не більше 10 тисяч гривень  протягом одного дня за одним, або  кількома платіжними дорученнями), а  також визначає перелік винятків із цього положення (розрахунки за електроенергію, добровільні пожертви, розрахунки з  бюджетом тощо). В одному з розділів Положення визначаються й ті документи, що супроводжують розрахунки (прибуткові та витратні ордери, касові й товарні  чеки і т. ін.), а також порядок  обліку всіх первинних документів, які супроводжують видачу або  надходження грошей, що здійснюється способом ведення касової книги  підприємства.

     Визначальним  напрямком діяльності Національного  банку України в організації  готівкового грошового обігу  є, з одного боку, посилення контролю за дотриманням господарюючими суб’єктами касової дисципліни, що забезпечується, наприклад, вимогою обов’язкового  подання юридичними особами обліково-розрахункових  документів, які підтверджують проведення готівкових платежів. З іншого боку, Національний банк України прагне забезпечити  необхідний рівень лібералізації розрахунків  готівкою між господарюючими суб’єктами, а також між ними і населенням. Реалізація цього завдання здійснюється шляхом створення умов для вільного отримання готівки кожним господарюючим  суб’єктом зі свого банківського рахунка, зняття обмежень за розрахунками готівкою з населенням, удосконалення  порядку встановлення комерційними банками лімітів готівки в  касі підприємства тощо. [10, с.76]

     Основними шляхами надходження готівки  в обіг є виплата заробітної плати  і здійснення інших платежів, наприклад, виплата пенсій, стипендій, премій і  т. ін. Ці гроші надходять населенню через банки або через каси підприємств.

     Витрата грошей населенням на оплату товарів  і послуг забезпечує зворотне надходження  готівково-грошової маси в каси підприємств, а від них — у каси банків. Частина отриманої населенням готівки відразу повертається безпосередньо в комерційні банки у вигляді вкладів, внесків на оплату придбаних ощадних сертифікатів та ін.

     Гроші, які отримує підприємство, воно повинно здати того самого дня в банк. У касі підприємства може залишитись тільки частка грошей. Цей касовий залишок лімітується. Касовий ліміт установлюється комерційним банком на підставі відповідної заяви господарюючого суб’єкта та його потреб у готівці. Остання залежить від потреби в організації роботи підприємства (наприклад, для видачі здачі покупцям, здійснення передбачених нормативними актами розрахунків готівкою, умов здавання готівки в банк тощо). Якщо в господарюючого суб’єкта у зв’язку зі зміною обсягів касового обороту, змінами в організації діяльності і т. ін. виникає потреба в збільшенні касового ліміту, тоді суб’єкт підприємницької діяльності звертається до банку з відповідним обґрунтуванням необхідності зміни розміру касового ліміту.

     За  певних обставин касовий ліміт може бути перевищено на законних підставах. До таких можна зарахувати, наприклад, ті випадки, коли видається заробітна плата. Під час установленого терміну (три дні) касовий ліміт перевищується. В окремих випадках його може і не бути взагалі. Це найчастіше має місце стосовно організацій, які займаються закупівлею певних товарів у населення, наприклад, грибів, м’яса та ін.

     Акумульовані  підприємством готівкові гроші, як уже зазначалося, крім лімітованого касового залишку, мають бути в той самий день здані в касу комерційного банку. Для цього кожний банк має денну касу, в якій гроші приймаються і в той самий день зараховуються на відповідний рахунок підприємства. Якщо гроші не надійшли до банку протягом операційного дня, то вони можуть бути прийняті вечірньою касою. У цьому разі гроші клієнта зараховуються на його розрахунковий рахунок, як правило, вже наступного дня.

     Такі  правила є загальними, але в  окремих випадках до них передбачено  винятки, наприклад, за термінами здачі  готівки, або за самої форми. Так, підприємства, що знаходяться в сільській місцевості і на значних відстанях від місцезнаходження банку або його філії, можуть здавати виторг раз у декілька днів, а якщо необхідно, не прямо в банк, а на пошту. Усі ці винятки регламентуються Національним банком України. Він же розробляє принципи й методику інкасації готівки, її транспортування і збереження.

     Готівкова маса обслуговує значну частину товарообігу, а остання постійно змінюється. У  зв’язку з цим виникає питання  про поповнення готівки в обігу. У цілому цей механізм діє таким чином. Касове обслуговування клієнтів (а це як господарюючі суб’єкти, так і населення) у нашій державі, згідно з відповідним законом, покладено на комерційні банки. Вони мають свою оборотну касу і при зростанні потреб у готівці вирішують це питання за рахунок своїх касових резервів. Якщо ж цього резерву не вистачає, то комерційний банк звертається до відповідного правління НБУ і в разі обґрунтованості такого звернення Національний банк дає дозвіл на підкріплення оборотної каси комерційного банку. Це підкріплення здійснюється за рахунок резервних фондів (запасів) грошових знаків, які НБУ тримає у своїх регіональних відділеннях для забезпечення своєї емісійної функції. [3] 

2. Сучасний стан  готівкового грошового  обігу.

     Процедура емісії грошей в Україні суворо регламентована. Вона відбувається виключно в безготівковій формі шляхом зарахування відповідної суми коштів на кореспондентські рахунки українських банків в Національному банку. Коли ж гроші вилучаються з обігу, то відповідна сума, навпаки, списується з цих рахунків. Готівкові гроші випускаються в обіг або вилучаються з обігу виключно в обмін на безготівкові. На загальний обсяг грошей в обігу операції перетворення безготівкових коштів в готівкові (і навпаки) не впливають.

     За 2010 року обсяг чистої безготівкової  емісії (випуск коштів в обіг за мінусом їх вилучення з обігу) становив 35,5 млрд. грн. Майже всі ці кошти (99,4%) були випущені в обіг через операції з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародни резервів України.

     Грошовий  агрегат М3(розглядаємо саме його, оскільки він включає і агрегат  М0 – «готівка») на кінець серпня 2011 року збільшився до 664.4 млрд. грн., а  темп його приросту становив 19.5% у річному  обчисленні порівняно з 657.0 млрд. грн. та 19.3% на кінець липня 2011 року відповідно.(див. додатки В,Г)

Відбулися такі зміни основних компонентів  грошового агрегату М3:

• готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (М0) та темп їх приросту в річному обчисленні майже не змінилися і становили відповідно 194.0 млрд. грн. та 10.8% порівняно з даними на кінець липня 2011 року;
• переказні депозити в національній валюті (М1 – М0) зменшилися до 117.1 млрд. грн., а темп їх приросту становив 21.8% у річному обчисленні порівняно з 24.9% на кінець липня 2011 року;
• переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити (М2 – М1) збільшилися до 349.9 млрд. грн., а темп їх приросту становив 23.2% у річному обчисленні порівняно з 21.6% на кінець липня 2011 року(див. додаток Д).

   Випуск  коштів в обіг здійснюється через  валютний, фондовий та кредитний канали і забезпечується отриманням Національним банком України еквівалентного обсягу іноземної валюти або ліквідних фінансових інструментів, завдяки чому за потреби через ці ж канали відбувається вилучення коштів з обігу.

     Необхідно розуміти, що не увесь обсяг емітованих коштів в той або інший момент часу реально знаходиться в обігу. Частина емітованих коштів вилучається Національним банком України через проведення мобілізаційних операцій в процесі регулювання грошово-кредитного ринку. Частина коштів акумулюється на рахунках Уряду в Національному банку України. Той обсяг коштів, який є реально доступним для обслуговування економічного обороту, знаходить відображення в показнику монетарної бази (базових грошей). Цей показник включає кошти в гривні, які знаходяться на кореспондентських рахунках банків в Національному банку України, а також готівкові кошти як в касах банків, так і в позабанківському обігу.

     Показник  приросту монетарної бази підлягає жорсткому контролю. Зокрема, він контролюється в рамках зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом в рамках зобов’язань, які Україна взяла на себе при реалізації програми «Стенд-бай».

     В рамках програми «Стенд-бай» встановлені  кількісні критерії ефективності по показниках чистих внутрішніх активів та чистих міжнародних резервах, які є складовими показника монетарної бази.

     Показник  чистих внутрішніх активів демонструє наскільки монетарна база формується за рахунок випуску коштів в обіг через канали, відмінні від валютного, в свою чергу показник чистих міжнародних резервів характеризує зовнішню стійкість грошової одиниці.

     За  станом на 01.01.2011 ці критерії ефективності Національним банком України були дотримані.

     Щодо обсягу емісії грошей в Україні в 2011 році, то за 6 місяців 2011 року обсяг чистої безготівкової емісії (випуск коштів в обіг, крім їх вилучення з обігу) становив 11.4 млрд. грн., збільшившись з початку року на 5,1%. (див.додаток А,Б).Більшість коштів були випущені в обіг через операції з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів України. Випуск коштів в обіг здійснювався через валютний, фондовий та кредитний канали і забезпечувалось отриманням Національним банком України еквівалентного обсягу іноземної валюти або ліквідних фінансових інструментів, завдяки чому за потреби через ці самі канали відбулося вилучення коштів з обігу. Випущені Національним банком України в обіг гроші спрямовувалися на обслуговування процесів реального зростання економіки, заощаджень населення тощо. Зростання грошової бази з початку року становило 2,4 млрд. грн. (або 1,1%). Цей показник включає кошти в гривнях, які зберігаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку України, а також готівкові кошти як у касах банків, так і в позабанківському обігу, тобто ті кошти, які є реально доступними для обслуговування економічного обороту. Обсяг випуску в обіг коштів, здійснений у поточному році Національним банком України, відповідає зобов’язанням України в рамках програми “Стенд-бай”, яка підтримується МВФ. Свідченням обґрунтованого обсягу емісії грошей в 2011 році є продовження економічного зростання на рівні 5,3% (за перший квартал) та низький рівень базової інфляції (3,6% з початку року), на яку передусім має вплив Національний банк України через проведення грошово-кредитної політики. 

     3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТАНУ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ

     В умовах переходу на ринкові засади існуюча система управління готівковим обігом в цілому є централізованою  та адміністративною. Зокрема, складання  прогнозів касових оборотів (починаючи  від суб`єктів господарювання і  закінчуючи Національним банком України) є трудомістким і тривалим процесом, кількість показників та відповідних  розрахунків досить значна, недостатньо  аналізується стан і динаміка готівкового  обігу в регіонах у зв`язку з  економічною ситуацією, яка там  склалася. Більш чіткою має бути взаємодія з Банкнотно-монетним двором при видачі йому замовлень  на виробництво грошових білетів  на основі відповідних прогнозних розрахунків.