Акціонерне товариство: суть, форми і механізм функціонування

          На початок 2009р. в Україні зареєстровано 33387 акціонерних товариств, з них11556 – ВАТ (34,65%), 21831 – ЗАТ (65,38%). Протягом 2001-2008 рр., спостерігається тенденція до поступового зменшення кількості акціонерних товариств. Так, якщо на початок 2003р. їх нараховувалося 35,58 тис. шт., наступні роки характеризуються такими даними: 01.01.2004 – 35,26 тис. шт., 01.01.2005 – 35,26 тис. шт., 01.01.2006 – 34,93 тис. шт., 01.01.2007 – 34,71 тис. шт., 01.01.2008 – 34,26 тис. шт. Така динаміка зумовлена процесами ліквідації збанкрутілих акціонерних товариств та тих, які припинили діяльність через внутрішні суперечності.

    На  даний час, практично в усіх галузях  економіки задіяна акціонерна форма капіталу. Найбільше акціонерних товариств припадає на промисловість (31,5% загальної кількості), оптову й роздрібну торгівлю (21,2%), дещо меншою є кількість акціонерних товариств у сфері операцій з нерухомістю (12,2%), у будівництві (10,5%), сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (8,8%), на транспорті і зв’язку (8,6%).[10]

    Щодо  регіонального розподілу, то найбільша  кількість акціонерних товариств  зафіксована в Київській області  та в м. київ – 8975 підприємств. У Дніпропетровській, донецькій та Харківській областях налічується 2529, 2558 та 2758 підприємств відповідно. Такий розподіл не викликає подиву, оскільки в цих регіонах сконцентрована найбільша частка виробничих потужностей  економіки України. Саме в цих областях було найбільше державних підприємств, які згодом стали акціонерними. До того ж положення адміністративних центрів та їхня роль в економіці зумовлювала появу акціонерних товариств, заснованих на класичних засадах. Крім того в АР Крим, Запорізькій, Луганській, Львівській, та Одеській областях функціонує понад 1000 акціонерних товариств, що також зумовлене вище зазначеними чинниками. В решті областей кількість акціонерних товариств нараховує від 292 підприємств у Чернівецькій обл. до 902 товариств в Миколаївській обл., залежно від ступеня розвитку галузей економіки, наявності природних ресурсів та економічної ролі в народному господарстві.

    Акціонерні  товариства займають досить важливе  місце в економіці України. У 2003р. в них працювало 21,5% зайнятих в економіці осіб, вони виробляли 65,7% загального обсягу промислової продукції. На них сконцентровано 30,1% основних засобів та 30,3% оборотних активів, формується 26,1% чистого доходу та 79,6%  чистого прибутку підприємств усіх сфер економіки.

    Протягом 2008 р. зросли активи акціонерних підприємств: ВАТ на 41,24 млрд. грн.; ЗАТ на 40,75 млрд. грн. позитивним є ефект збільшення власного капіталу акціонерних підприємств – до 238,88 млрд. грн. поряд із цим спостерігається зростання дебіторської і кредиторської заборгованості акціонерних товариств. На кінець 2008 р. вона склала 71,36 млрд. грн. та 82,54 млрд. грн. відповідно.

    Проте вести мову про ефективність функціонування акціонерного капіталу можна за умови  якісних результатів роботи акціонерного сектора.

    Так, за даними ДКЦПФР чистий прибуток ВАТ у 2005 році збільшився майже на 450 тис. грн., тоді як збиткові підприємства і надалі продовжували неефективну діяльність, збільшивши свої збитки на 550 тис грн. Серед усіх ВАТ прибутковими є 3800 емітентів, збитковими – 4775 підприємств, хоча кількість збиткових підприємств скоротилася на 1000.

    У 2008 р. з 8942 ВАТ 3957 підприємств або 44,25% отримали прибуток на загальну суму 16849 млн. грн., але 4985 товариств або 55,75% закінчила рік зі збитком, величина якого склала 7351 млн. грн.

    Щодо  ЗАТ, то у 2008р. величина чистого прибутку склала 11,2 млрд. грн., а чистого збитку  - 2,65 млрд. грн. але потрібно зауважити, що ця інформація стосується не усіх підприємств, а лише тих які подали звітність до ДКЦПФР. 

    За  видами економічної діяльності найбільш прибутковими підприємства були акціонерні товариства обробної та добувної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, фінансової діяльності, транспорту. Але поряд з цим підприємства отримують і найбільші збитки.

    Можна зробити висновок, що в Україні в останні роки намітилися позитивні тенденції у виробничій діяльності акціонерних товариств. Незважаючи на важкі попередні роки, багато підприємств спромоглися перебудувати свою діяльність відповідно до ринкових вимог. Враховуючи також той факт, що в Україні сформовані не найкращі умови для розвитку акціонерного капіталу, що багато акціонерних товариств не подають правдиву інформацію про свій економічний стан та працюють у тіні, можна стверджувати, що в майбутньому акціонерні товариства будуть працювати не менш ефективно, залишаючись головною продуктивною силою.

    Дивідендна  політика вітчизняних  акціонерних товариств. Незважаючи на певні успіхи у функціонуванні акціонерного капіталу, результати його кругообігу не позначаються на рівні дивідендних виплат. Як зазначає О.Б. Денис, «зростання кількості ВАТ, що мають чистий прибуток, та рівня прибутковості… не впливає на дивідендні виплати українських підприємств – збільшення кількості акціонерних товариств, що мають чистий прибуток та зростання останнього не супроводжується збільшенням частки ВАТ які виплачують дивіденди». Так, згідно зданими ДКЦПФР за підсумками 2005р. усіх ВАТ лише 45 емітентів прийняли рішення про виплату дивідендів: за простими акціями на суму 183,874 млн. грн., а за привілейованими – на суму 6326,182 млн. грн. у 2008р. а результатами діяльності 2007р. дивіденди виплачували 451 ЗАТ на суму 243,6 млн. грн. в попередньому році таких підприємств було 460, а сума виплат склала 253,5 млн. грн. серед ВАТ 115 товариств сплатило акціонерам дивідендів на суму 38,8 млн. грн.,  а в 2006р. таких підприємств було 120, сума виплачених дивідендів склала 23,6 млн. грн.[6]

    Ситуація  з дивідендними виплатами дещо покращилася  за підсумками діяльності акціонерних товариств у 2008р. так, 605 ВАТ сплатили дивіденди на суму 978,66 млн. грн. але порівнюючи із загальною кількістю вітчизняних акціонерних товариств, це складає лише 3%.

    До  основних причин, які не сприяють розвитку діяльності політики акціонерних товариств, можна віднести:

• незадовільний загальний економічний стан країни та акціонерних підприємств зокрема;
• можливість власників контрольних пакетів акцій отримувати доходи з інших джерел;
• зловживання керівництва акціонерних товариств, які досить часто є і акціонерами;
• відсутність ринкових методів контролю за діями менеджменту;
• нерозвиненість ринку акцій;
• низьку корпоративну культуру та недосконалість корпоративного управління;
• застаріле та малоефективне обладнання, яке вимагає негайного оновлення, внаслідок чого прибуток ре інвестується.

          Інвестиційна  діяльність акціонерних  підприємств. Ринок акцій виконує функції мобілізації та трансформації заощаджень в інвестиції, їхнього розподілу між галузями економіки, перерозподілу прав власності на капітал, інформування про стан економіки та її окремих елементів. Основними показниками впливу ринку акцій на національну економіку треба визнати обсяги розміщених емісій.

          Як показують дані кожні три роки після зменшення  обсягів випуску акцій спостерігається  певне пожвавлення на ринку. Так, у 2008р. було зареєстровано акцій на суму 28,34 млрд. грн., що більше, порівняно з 2007р., на 10,32 млрд. грн. або на 57,27%, а з 2006р. – на 15,54 млрд. грн. або на 121,4%. Взагалі у 2008р. було зареєстровано найбільші суми емісій акцій вітчизняних товариств починаючи з 1996р. у 2009р. ДКЦПФР було зареєстровано випусків акцій на суму 24,81 млрд. грн., що порівняно з 2008р., менше на 3,53 млрд. грн., але з 2000р. – це другий за розміром обсяг. Всього ж сумарна вартість випущених акцій з кінця 2000р. до початку 2009р. збільшилась у 13,5 раза – з 11,26 млрд. грн. до 152,4 млрд. грн.

          Досить цікавою  інформацією є дані про структуру  емітентів, що здійснювали емісію акцій у 2005-2008 рр., наведена в табл. 2. 
 
 

    Таблиця 2. Cтруктура емісій акцій за суб’єктами ринку України, розроблена за [5-6]

          Якщо розглядати структуру випусків акцій у розрізі емітентів, то найбільшу питому вагу мають виробничі підприємства та організації, їхня частка у 2008р. становила 83,66% від загальної суми емісії і порівняно з 2007р. зменшилася на 0,12 відсоткових пунктів. З урахуванням випусків акцій за період 2000-2008рр., то частка складає 89,03%. Банківські установи у загальній величині емісії зазначеного періоду займають 7,28%, страхові компанії – 3,62%, інвестиційні компанії та фонди – 0,07%. І хоча в останні роки їхня частка у випущених акціях підвищується, все ж акціонерні товариств переважають у сфері матеріального виробництва товарі в та послуг. Це свідчить про те, що підприємства виробничої сфери шукають шляхи фінансування на зовнішніх ринках капіталу, залучаючи додаткові кошти з ринку цінних паперів.

          Позитивною тенденцією є збільшення величини зареєстрованих ДКЦПФР у 2006-2008 рр. випусків акцій, які емітовані з метою залучення реальних коштів у діяльність ВАТ і ЗАТ. У 2004р. вона склала 15,18 млрд. грн., що становить 51,46% від загального обсягу емісій. Порівняно з 2006р., це на 2,16 млрд. грн. або на 16,6% більше, але питома вага таких випусків зменшилася на 10,1 відсоткових пункта. Але поряд з цим спостерігається також значна частка акцій, випущених у процесі реорганізації товариств та в межах приватизації і корпоратизації державних підприємств. У 2008р. величина таких емісій склала 21,29 млрд. грн. та 24,88 млрд. грн. відповідно.

          Таким чином ми можемо зробити висновок, що ринок акцій  досить обмежено виконує свою функцію  із залучення коштів у реальний сектор економіки. Основними стимулюючими чинниками цього є постприватизаційний  перерозподіл акціонерного капіталу, нерозвинена інфраструктура ринку акцій, низька захищеність інвесторів, інвестиційна непривабливість акціонерних товариств, відсутність достатніх коштів для інвестування, недосвідченість менеджменту компаній тощо.

          Висновки  та перспективи подальших  розробок. Акціонерний сектор є досить вагомим у економіці України, виробляючи значну частку ВВП, забезпечуючи робочими місцями та заробітною платою велику кількість працездатного населення. Акціонування як механізм формування акціонерного капіталу у вітчизняній економіці набуло специфічних рис, що і визначило сучасний стан акціонерних підприємств . на сьогодні більшість акціонерних підприємств перебуває в кризовому стані, працює збитково, не має можливості виплачувати дивіденди, потребує значних інвестиційних вливань, для поліпшення матеріально-технічної бази. Ринок акцій не забезпечує вітчизняні підприємства необхідним капіталом.