Архітектура Стародавнього Риму

    До  імператорського періоду відноситься спорудження двох найвідоміших римських пам'ятників: Колізею (найбільшого амфітеатру античного світу) – одного з багатьох грандіозних споруд, споруджених римлянами по всій імперії, а також Пантеону , храму в ім'я всіх богів. Колізей (від лат. Colosseus – величезний), амфітеатр Флавіїв у Римі, був споруджений в 75-80 рр. н. е. і вміщав до 50 тис. глядачів. За формою Колізей являє собою еліпс окружністю 524 м і висотою 57 м, над яким на 240 щоглах натягували тент. Амфітеатр був розділений на чотири величезних яруси. Під ареною знаходилися клітки для звірів і комори для реквізиту. На висоті 3,5 м над рівнем арени (78x46 м) розміщувалася імператорська ложа.

    Пантеон уособлював ідею єднання численних народів імперії. Головною його частиною є грецький круглий храм, завершений куполом діаметром 43,4 м, через отвори якого світло проникає у внутрішню частину храму, що вражає величчю і простотою обробки. Храм почали будувати на місці старого храму за часів імператора Траяна, а закінчили десь на початку 20-х рр. ІІ ст. н. е. – уже за імператора Адріана. Знаменитою пам’яткою імператора Траяна в Римі вважається його форум зведений у 109 – 113 р. н.е. Серед всіх імператорських форумів (Цезаря, Августа, Веспасіана, Нерви, Траяна), що обростали навколо старого Форуму Романум, цей є найбільш красивий і величним. Він складався з прямокутної площі, оточеної наскрізною колонадою з входом – Тріумфальною аркою, а також із двома могутніми півкругами по бічних сторонах. У центрі площі піднімалася кінна статуя Траяна з бронзи, покритою позолотою. Не було ні шматочка голої землі, покритої травою, – весь Форум Траяна був вимощений красивими мозаїками з дорогоцінних порід мармуру.

    Римська архітектура пожвавилася за царювання Адріана (117-138 рр.). Найвизначніші пам’ятки, збудовані ним – храм Венери і Роми , що стояв навпроти Колізею, і мавзолей Адріана, чудовий міст, перекинутий через Тибр навпроти мавзолею. Були також збудовані споруди в Афінах: довершено храм Олімпійського Зевса, споруджені храми Зевса і Гери, кілька інших храмів, гімназій, портики, базиліка, театр біля підніжжя акрополя, проведені канали, дороги. Після Адріана римське зодчество швидко хилиться до занепаду, спостерігається химерність мотивів, надмірність прикрас, ірраціональність форм. Значний вплив починає здійснювати поширення християнства. Подальші імператори будують різні тріумфальні арки (Септимій Север, Костянтин Великий), колони (Марк Аврелій), терми (Діоклетіан), храми (храм Антоніна і Фаустіни, збудований Антоніном Благочестивим), базиліки.

    Чим далі, тим сильніше проникають до Риму східні впливи, прагнення до пихатості та вишуканості. Особливо красномовно свідчать про це споруди, що з'явилися при останніх імператорах в таких віддалених краях їх володінь, як Сирія і Аравія. Деякі витворів і до цього часу дивують своїми розмірами, масою спожитого на них дорогого матеріалу, технічною майстерністю своєї конструкції, але також і химерним порушенням стилю. Такими, наприклад, є залишки храму Ваала в Геліополі ( Баальбек ), руїни храмів і колонад в Пальмірі , вцілілі фасади похоронних печер в місцевості Петри, колись квітучого міста кам'янистої Аравії та деякі інші.

Висновок

      Стародавній Рим вписав в історію світової архітектури важливі сторінки. Давньоримська  архітектура завершує тисячолітню  історію античної архітектури рабовласницького суспільства, і цілком природно, що стародавній Рим використав і  розвинув усі її досягнення. Проте  Риму довелося творити і самому. Перед архітектурою римської держави  стояли нові завдання: для велетенських міст потрібні були нові принципи забудови і нові типи споруд. Для будівництва  доріг, акведуків, мостів, величезних терм, палаців з гігантськими залами, ансамблів  міських центрів – форумів  тощо потрібні були і нові типологічні  рішення, а головне – нова будівельна техніка. Римські інженери винайшли новий будівельний матеріал –  бетон, який дав можливість вирішувати найскладніші технічні проблеми, а  також використовувати малокваліфікованих рабів.

      Найвищий  розквіт римської архітектури припадає на другу половину І ст. і першу  половину ІІ ст. н. е., коли Римська імперія  досягла своєї могутності. Саме в  цей час були збудовані найвизначніші  шедеври давньоримської архітектури. Серед них можна відзначити особливо Пантеон та Колізей.

      Розширюючи  кордони покорених земель, завойовуючи  Галлію, Іспанію, Британію, Грецію, Північну Африку і країни Близького Сходу, римські легіони несли із собою  досягнення римської цивілізації, у  тому числі характерні для Рима архітектурні форми. Акведуки і храми, терми і  театри поширилися по всьому Середземномор’ю. Досягнення римської архітектури лягли в основу архітектури подальшого Західного світу. 

    Джерела інформації:

1. Архитектура Древнего Рима (VII в. до н. э. – V в. н. э.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sapr.mgsu.ru/biblio/arxitekt/archstyle/drevn_rim.htm
2. История архитектуры Древнего Рима [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://build.rin.ru/articles/287.html
3. История и культура Древнего Рима [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.countries.ru/library/ant/rimarch.htm
4. Вільна енциклопедія Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org