Атестація в органах прокуратури: організаційно-правовий і психологічний аспекти

Джерела

1. Дисциплінарний  статут прокуратури України, затверджений  Постановою Верховної Ради від 06.11.1991 р. // zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

2. Закон  України «Про державну службу»  від 16.12.1993 р. зі змінами та  доповненнями // zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

3. Закон  України «Про прокуратуру» від  05.11.1991 р. зі змінами та доповненнями // zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

4. Комментарий  к Закону о прокуратуре СССР / Под ред. А. М. Рекункова  — М.: Юрид. лит., 1984 — 224 с.

5. Наказ  Генерального прокурора України  № 2гн від 20 січня 2006 року  «Про організацію роботи з  кадрами в органах прокуратури  України» // lg.lica.com.ua/component/lica/?p=0&base=1&menu=419277&u=1&type=1&view=text

6. Остапчук  В. Правовий статус прокурора:  сутність і проблеми удосконалення  // Вісник Академії прокуратури України. — 2007. — № 1. — С. 25—29.

7. Остапчук  В. Щодо змісту професіоналізму  прокурора // Вісник прокуратури. — 2007. — № 3 (69). — С. 57 — 62.

8. Положення  про класні чини працівників  органів прокуратури України,  затверджене Постановою Верховної Ради від 06.11.1991 р. // zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

9. Положення  про порядок проведення атестації  прокурорсько-слідчих працівників  органів прокуратури України,  затверджене наказом Генерального  прокурора України № 2958ц від  12.09.2005 р. // lawua.info/jurdata/dir168/dk168640.htm

10. Положення  про проведення атестації державних  службовців, затверджене Постановою  Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1922 // zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

11. Полянський  Ю., Долежан В. Посилення гарантій  незалежності органів прокуратури  та прокурорів // Реформування органів  прокуратури України: проблеми  і перспективи: Матеріали Міжнародної  науково-практичної конференції  (2 —3 жовтня 2006 р.) — К.: Академія  прокуратури України, 2006. — С. 57—62.

12. Рекомендація R (2000) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам від 6 жовтня 2000 року // www.uap.org.ua/ua/actions/point-of-view/prosecutors-part-in-the-system-of-criminal-trials/index.html

13. Середа  Г. Підготовка кадрів для органів  прокуратури: сьогодення та перспективи  розвитку // Вісник Академії прокуратури України. — 2007. — № 3. — С. 5—10.

14. Якимчук  М. Проблеми управління в органах  прокуратури України: теорія і  практика: Моногр — К.: Інститут  держави і права ім. В. М.  Корецького НАН України, 2001. —  440 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ ТА КЛАСНІ ЧИНИ ПРАЦІВНИКІВ  ПРОКУРАТУРИ

    Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України, зокрема, "Положенням про атестування прокурор­сько-слідчих  працівників органів прокуратури  України", затвердженим наказом Генерального прокурора України від 9 вересня 1998 року №2223ц.

    АТЕСТУВАННЯ має на меті сприяти забезпеченню оптимальної розстановки кадрів і є важливим засобом оцінки їх ділових і особистих якостей  та усунення недоліків у роботі і  в поведінці. Атестування проводиться один раз у 5 років. При вирішенні питання про висунення на вищу посаду чи пониження в посаді, а також при наявності серйозних недоліків у роботі або поведінці прокурорів і слідчих, атестування за пропозицією керівника відповідної прокуратури або її структурного підрозділу проводиться ДОСТРОКОВО.

    Молоді  спеціалісти підлягають атестуванню  після закінчення стажування, а повторно - через 2 роки. Особи, які мають досвід роботи в правоохоронних органах, але вперше призначені на прокурорсько-слідчі посади, підлягають атестуванню не раніше, ніж через 6 місяців роботи на цих посадах. З метою організації атестації працівників прокуратури в Україні діє Вища атестаційна комісія та атестаційні комісії.

    При Генеральній прокуратурі утворюється  ВИЩА АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ (ВАК). ЇЇ склад  затверджується Генеральним прокурором. Вона проводить атестування всіх прокурорських працівників апарату  Генеральної прокуратури (крім членів колегії), прокурорів областей, міст Києва  і Севастополя, прирівняних до них  та їх заступників, заступників прокурора  Автономної Республіки Крим, ректора  та проректорів інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури  України.

    Прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняними до них, ректором Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури, а також, за погодженням з Генеральною  прокуратурою, прокурорами великих  міст з районним поділом утворюються  відповідні атестаційні комісії. Ці комісії проводять атестування прокурорсько-слідчих працівників та працівників навчального закладу, за винятком тих, що атестуються ВАК.

АТЕСТАЦІЙНІ КОМІСІЇ утворюються у складі:

- голови;

- його  заступника,

- відповідального  секретаря;

- членів  комісії з числа досвідчених  і авторитетних працівників. План  роботи атестаційної комісії  складається щорічно, затверджується  відповідним прокурором та надсилається  у підпорядковані прокуратури до початку наступного року.

На кожного  працівника, який планово чи позапланово  підлягає атестації, складаються атестаційні  документи:

- біографічна  довідка;

- атестаційна  картка;

- характеристика ділових і особистих якостей.

    Ці  документи готують чітко визначені  посадові особи: Заступники Генерального прокурора України - на начальників  управлінь і відділів Генеральної  прокуратури, старших помічників та помічників Генерального прокурора, ректора  Інституту підвищення кваліфікації.

    Начальники  управлінь і відділів Генеральної  прокуратури України - на заступників  начальників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорів-криміналістів, старших  слідчих з особливо важливих справ  та слідчих з особливо важливих справ. Начальник управління кадрів Генеральної  прокуратури України -на прокурорів Автономної Республіки Крим, областей та прирівняних до них. Прокурори Автономної Республіки Крим, областей та прирівняних до них - на своїх заступників. Заступники прокурорів Автономної Республіки Крим, областей та прирівняних до них - на начальників управлінь і відділів, старших помічників і помічників цих прокуратур. Начальники відділів кадрів прокуратур Автономної Республіки Крим, областей та до них прирівняних (або старші помічники прокурорів з питань роботи з кадрами) - на прокурорів міст, районів, міжрайонних та прирівняних до них. Начальники управлінь і відділів прокуратур Автономної Республіки Крим, областей та до них прирівняних - на заступників начальників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорів-криміналістів, старших слідчих з особливо важливих справ (Автономної Республіки Крим), слідчих з особливо важливих справ та старших слідчих цих прокуратур. Прокурори міст, районів, міжрайонні прокурори і прирівняні до них - на всіх підпорядкованих їм прокурорсько-слідчих працівників, тощо. У зазначених документах вказуються нагороди та заохочення, дисциплінарні стягнення протягом періоду, за який працівник підлягає атестуванню (крім тих, які зняті в установленому порядку).

    Оцінка  роботи працівника, характеристика його ділових і особистих якостей  мають бути конкретними, обґрунтованими, об'єктивними. В характеристиці вказуються і позитивні якості працівника, і  недоліки у його роботі та поведінці. Для того, щоб зробити висновок про ділові якості працівника, потрібно перевірити знання ним дорученого напряму роботи, нормативних актів, керівних документів та вказівок щодо його професійних обов'язків. Дається оцінка працелюбству, добросовісності та дисциплінованості працівника, його культурному рівню тощо.

    У висновку атестації вказується про  відповідність або невідповідність  займаній посаді чи про неповну службову відповідність. Висновки атестації стажистів мають свідчити про їх підготовленість до самостійної роботи слідчим чи помічником прокурора або про продовження терміну стажування. Атестаційні документи можуть бути обговорені у відповідному колективі і подаються в атестаційну комісію не ПІЗНІШЕ ЯК ЗА 15 ДНІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТУВАННЯ.

    Працівника, який підлягає атестуванню, ПОВИННІ  ознайомити з підготовленими на нього  атестаційними документами ПІД  РОЗПИСКУ до передачі їх в атестаційну  комісію. У разі його відмови від  підпису особа, яка ознайомлює, робить відповідний запис на цих документах.

Так та атестаційні комісії проводять засідання в присутності НЕ МЕНШЕ ДВОХ ТРЕТИН, а рішення приймаються БІЛЬШІСТЮ ГОЛОСІВ ЇХ СКЛАДУ. Атестації розглядаються, як правило, в присутності атестованої особи. Можуть запрошуватись прокурори, у підпорядкуванні яких останні працюють. Атестування розпочинається з доповіді одного з членів комісії чи відповідального секретаря або безпосередньо керівника атестованого, який викладає основний зміст атестаційних документів, після чого члени комісії можуть ставити питання доповідачеві та атестованому. Після відповідей на запитання та обговорення, ВІДКРИТИМ ГОЛОСУВАННЯМ приймається рішення комісії. Комісія може не погодитись з висновком атестації або прийняти інше рішення про відповідність чи невідповідність працівника займаній посаді чи про неповну службову відповідність з умовою повторного атестування ЧЕРЕЗ 6 МІСЯЦІВ або ЧЕРЕЗ РІК.

Комісія може також внести рекомендації про:

1) заохочення;

2) присвоєння  позачергового класного чину;

3) зарахування  в резерв;

4) призначення  на вищу посаду; -

5) вивчення та розповсюдження досвіду;

6) скерування  на стажування чи навчання  з метою підвищення кваліфікації;

7) пониження  в класному чині.

    Для усунення недоліків, зазначених в атестації, може встановлюватись термін, після  закінчення якого на засіданні заслуховується працівник - атестований.

Відповідальний  секретар комісії складає ПРОТОКОЛ засідання, у якому зазначають:

- дату та місце проведення атестації;

- присутніх  членів комісії;

- дані  про атестованого;

- дані про запрошених керівників;

- порядок  денний;

- доповідача  з кожного питання;

- короткий  зміст виступів;

- рішення  щодо кожного працівника;

- окремі  думки членів комісії.

Протокол  підписують голова і відповідальний секретар.

    Рішення комісії в десятитиденний строк  затверджується відповідним прокурором, який вживає заходів щодо його виконання. Якщо ПРОКУРОР НЕ ЗГОДНИЙ З ВИСНОВКОМ  АТЕСТАЦІЇ, він може змінити його, письмово мотивуючи своє рішення. Після затвердження рішення комісії прокурором, з ним ПРОТЯГОМ 5 ДНІВ має бути ознайомлений атестований. Рішення комісії може бути ОСКАРЖЕНО ПРОКУРОРУ ВИЩОГО РІВНЯ ПРОТЯГОМ 10 ДНІВ після ознайомлення з ним атестованого.

   Працівник, який визнаний комісією таким, що не відповідає займаній посаді, протягом МІСЯЦЯ ПІСЛЯ  ОЗНАЙОМЛЕННЯ з рішенням МОЖЕ бути переведений за його ЗГОДОЮ НА ІНШУ РОБОТУ. За відсутності такої згоди  з ним може бути розірвано трудовий договір. Прокурорам і слідчим прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури ПРИСВОЮЮТЬСЯ КЛАСНІ ЧИНИ відповідно до займаних посад і стажу роботи. Порядок присвоєння і позбавлення класного чину визначається "Положенням про класні чини працівників прокуратури України", яке затверджено Постановою Верховної Ради України 6 листопада 1991 року - 1795 \\ XII. У відповідності з цим положенням встановлюється 10 класних чинів органів прокуратури:

1. Державний  радник юстиції - може мати  Генеральний прокурор-відповідає  військовому званню Генерал армії  України.