Закон про прокуратуру України. Основні положення

1. Принцип єдності означає, що всі прокуратури, які діють в Україні, складають єдину систему. Кожний прокурор наділений у межах своєї компетенції єдиними повноваженнями та правовими засобами їх реалізації. Вищий прокурор може доручити нижчому виконання своїх обов'язків, прийняти на себе виконання обов'язків нижчого прокурора, змінити або скасувати будь-яке його рішення, крім випадків, спеціально передбачених законом.

Централізація системи  органів прокуратури проявляється в тому, що нижчі прокурори підпорядковуються  вищим прокурорам і Генеральному прокурору України. Накази, розпорядження й інструкції, що видає Генеральний прокурор України, є обов'язковими для всіх органів прокуратури.

2. Принцип законності - це головна загально-правова основа діяльності всіх суб'єктів правозастосування, у тому числі й прокуратури. Це означає, що органи прокуратури здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних законів.

3. Принцип незалежності органів прокуратури полягає в тому, що свої повноваження вона здійснює, дотримуючись Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів.

4. Принцип захисту прав і свобод громадян реалізується на засадах їх рівності перед законом незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.

5. Принцип обов'язкового реагування на будь-які порушення закону. Це означає, що прокуратура України

завжди і неухильно повинна вживати всіх передбачених законом заходів для виявлення, своєчасного усунення порушень закону, поновлення порушених прав і притягнення винних до відповідальності.

6. Принцип гласності полягає в тому, що прокуратура інформує державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

7. Принцип деполітизації. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Перспектива розвитку інституту України

3.1. Прокуратура у державно-правовій системі України

Конституція України  проголосила розподіл державної  влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову. В той же час у системі державної влади  прокуратура України займає особливе положення, оскільки її не віднесено  до жодної з  її гілок.

Прокурорський нагляд є самостійним, специфічним видом державної  діяльності, який повинен забезпечити  виконання закону та його верховенство у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Він здійснюється від імені держави  – України, репрезентує і захищає суспільні інтереси та інтереси фізичних та юридичних осіб.¹ На думку деяких вчених, прокуратура відноситься до  контрольно-наглядової гілки влади.[5]

Відповідно до ст. 121 Конституції  України, прокуратура становить  єдину систему, на яку покладається виконання таких функцій: 1. Підтримання державного обвинувачення в суді;  2. Представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом; 3. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання , досудове слідство; 4. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів  примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої волі громадян.

Пункт 9 Перехідних положень Конституції України закріплює, що прокуратура також продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства – до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів по контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Діяльність органів прокуратури  спрямована на всемірне утвердження  верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань;

закріплених Конституцією України  незалежності республіки, суспільного  та державного ладу, політичної та економічної  системи, прав національних груп і територіальних утворень;

1. гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;
2. основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів  самоорганізації населення.

Зазначені завдання загального характеру  конкретизуються у  відповідних  статтях Закону про прокуратуру  та наказах Генерального прокурора  України з окремих напрямків  прокурорської діяльності.

Компетенція прокуратури розповсюджується на різних суб’єктів додержання і застосування законів у сфері державного управління – Кабінет

Міністрів України, міністерства  та інші центральні органи виконавчої влади, органи державного та господарського управління та контролю, Раду Міністрів  Автономної Республіки Крим, місцеві ради, їх виконавчі органи, військові частини, політичні партії, громадські організації, масові рухи, підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадових осіб та громадян.

Покладеними на прокуратуру функціями визначається характер її відношень з іншими органами державної влади:

а) з органами виконавчої влади , зокрема, з іншими правоохоронними, а також контролюючими органами, які є спеціалізованими органами контролю за виконанням законів у відповідних сферах правових відносин. За необхідності вжиття заходів щодо поновлення порушеної законності, які виходять за межі повноважень органів позавідомчого контролю, або для вирішення питання про порушення кримінальної справи, контролюючі органи зобов’язані передати  відповідні матеріали перевірок, які потребують прокурорського втручання, до органів прокуратури. В свою чергу, прокуратура зобов’язана інформувати контролюючі органи про заходи, вжиті за наслідками розгляду таких матеріалів.

Прокурори здійснюють нагляд за виконанням законів правоохоронними та контролюючими органами щодо своєчасного виявлення ними порушень законів та притягнення винних осіб до відповідальності.

При провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та  досудового слідства  правоохоронні органи, відповідно до положень КПК України, інших законів зобов’язані виконувати вказівки прокурора, який здійснює нагляд,  щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування. 

б) прокуратура та суди загальної компетенції, господарські суди.

У випадках порушення закону органами або посадовими особами, на які розповсюджується наглядова компетенція прокуратури, прокурор звертається із заявою до суду загальної компетенції, або  господарського суду із заявою про  визнання недійсним правового акту, який суперечить вимогам закону.

У випадках, передбачених законом, прокурор представляє в суді інтереси громадянина  або держави шляхом звернення  до суду з позовами або заявами  про захист прав і свобод особи, невизначеного  кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Прокурор також бере участь у  розгляді справ судами у випадках, визначених законом, вносить апеляційне, касаційне подання на судові рішення  або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Генеральний прокурор України має право вносити на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання щодо роз’яснень судам з питань застосування законів при розгляді кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення.

в) прокуратура та Конституційний Суд України. Відповідно до Закону “Про Конституційний Суд України” Генеральний прокурор України

звертається із конституційним зверненням про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів  України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. Його також може бути залучено до участі у конституційному провадженні.

  Рішення та висновки  Конституційного Суду України  є обов’язковими для  виконання всіма суб’єктами  державного управління.

г) прокуратура та Президент України. Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України.

Відповідно до ст. 106 Конституції  України Президент для здійснення своїх повноважень створює консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи та служби. До складу таких органів, діяльність яких спрямована на забезпечення  державної незалежності та національної безпеки, може входити за згодою і Генеральний прокурор України.

д) прокуратура та законодавча влада. Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної Ради України, яка може висловити   йому недовіру.

Не  менш як один раз на рік Генеральний  прокурор України  інформує Верховну Раду України про стан законності. Він, а також його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів.

Відповідно до ст. 15 Закону України  “Про статус народного депутата України”[6], народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до керівників органів державної влади, в тому числі і до Генерального прокурора України, із вимогою дати офіційну відповідь з питань, віднесених до його компетенції. Так само народний депутат України вправі звернутися до Генерального прокурора України з питань, пов’язаних з депутатською діяльністю (ст. 16 Закону). Зазначені документи підлягають обов’язковому розгляду в порядку і у строки, визначені законом.

 

 

 

 

 

 

3.2. Участь прокуратури в роботі щодо вдосконалення законодавства

Прокурори України всіх рівнів завжди брали участь у роботі щодо вдосконалення  законодавства. Законодавство України  визначає участь прокурорів у засіданнях органів державної влади й  управління. Так, згідно з ст. 9 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Крім цього, Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, їх заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та її органів, Ради міністрів АРК, колегій міністерств, комітетів і відомств Автономної Республіки Крим, а також місцевих рад, їх виконавчих комітетів, комісій, інших органів управління.

Прокурори областей, міст Києва і  Севастополя, районні, міжрайонні, міські, транспортні й інші прирівняні до них прокурори, заступники і помічники  прокурорів мають право брати  участь у засіданнях рад відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших органів місцевого самоврядування. Беручи участь у засіданні, прокурори реалізують визначену законодавством функцію захисту та забезпечують верховенство закону. Діяльність представницьких і виконавчих органів завжди пов'язана з прийняттям нормативно-правових актів, які повинні відповідати Конституції та іншим законам України. Мета участі прокурора в цих заходах і полягає в тому, щоб попереджувати порушення законодавства, не допускати порушень прав і свобод громадян, законних інтересів юридичних осіб. Прийняття органами представницької та виконавчої влади законних рішень сприяє підвищенню їх авторитету, що позитивно впливає на зміцнення законності та правопорядку.

Здійснюючи нагляд за додержанням і застосуванням законів, за додержанням законів при розслідуванні кримінальних справ, підтримуючи державне обвинувачення в судах і беручи участь у розгляді судами цивільних і господарських справ, а також перевіряючи звернення громадян, прокурори в ряді випадків стикаються з фактами недосконалості окремих законодавчих актів, невідповідності їх нормативним актам більш високої юридичної сили та з іншими проблемами правового регулювання. Особливо часто подібні факти прокурори виявляють при здійсненні нагляду за додержанням законів при прийнятті правових актів органами представницької та виконавчої влади.

Такі обставини зобов'язують прокурорів завжди приділяти увагу цій ланці  діяльності, систематично перевіряти законність актів, що приймаються.

Генеральний прокурор України, ураховуючи важливість завдань, які покладено на органи прокуратури, а також активний законотворчий процес у державі, Наказом № 7гн від 22 квітня 2004 р. "Про організацію роботи з питань правового забезпечення в органах прокуратури" зобов'язав усіх працівників брати активну участь у правотворчій діяльності, заохочувати працівників, які виявляють ініціативу в цій роботі (п. 6 наказу). Поряд із цим, наказом регламентовано порядок підготування проектів законодавчих актів, які розробляються з ініціативи Генеральної прокуратури України. Передбачається участь працівників у робочих групах із розроблення проектів актів законодавства, а також порядок правового аналізу проектів законів та інших нормативно-правових актів.

Так, наказом передбачено, що відповідальність за якість і своєчасність здійснення правового аналізу проектів законів та інших нормативно-правових актів персонально покладається на керівників структурних підрозділів Генеральної прокуратури України (п. 7.1 наказу). Відповідно до п. 7.2 наказу підготування проектів законодавчих актів, які розробляються з ініціативи Генеральної прокуратури України, здійснює відділ правового забезпечення Генеральної прокуратури з урахуванням пропозицій відповідних структурних підрозділів і підпорядкованих прокуратур.

Для участі в робочих групах із розроблення проектів актів законодавства  в комітетах Верховної Ради України, Кабінеті Міністрів України, Міністерстві юстиції України, інших органах  виділяються працівники відділу  правового забезпечення Генеральної прокуратури України або працівники інших підрозділів апарату за вказівками Генерального прокурора України або його заступників (п. 7.5 наказу). Таким чином, Генеральний прокурор України чітко визначив порядок участі працівників прокуратури в підготуванні проектів законів та інших нормативних актів. Поряд із цим, працівники Генеральної прокуратури, а також прокуратур обласного і районного рівнів разом з іншими правоохоронними органами беруть участь у розробленні найбільш важливих нормативних актів, республіканських, регіональних і місцевих програм, спрямованих на зміцнення законності та правопорядку, боротьби зі злочинністю.