Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Декабря 2010 в 12:38, реферат
Характерною особливістю інституції омбудсмана стало те, що її утвердження в більшості країн світу відбувалося в уже існуючій системі органів державної влади, і тому необхідно було враховувати національні, правові, культурні та інші особливості. Тому, попри єдині принципи концептуальної побудови цього інституту, у світі важко знайти дві такі інституції, які були б цілком тотожні. Але можна виділити окремі загальні риси, які об'єднують всі ці інституції під однією родовою назвою - омбудсман, хоча в Україні це Уповноважений Верховної Ради з прав людини, в Іспанії, у ПАР - захисник народу, у Польщі - речник громадянських прав, у Франції - посередник Французької Республіки, в Литві - контролер сейму, в Греції - захисник громадян, у Молдові - парламентський адвокат, у Швеції, Фінляндії, Данії – омбудсмана.
Вступ
1.Правовий статус Уповноваженого із прав людини
2.Основні права й обов'язки
3.Форми реагування Уповноваженого із прав людини на порушення прав людини в сфері карної юстиції.
Висновок
Список використанної літератури
8) високим конституційним статусом Уповноваженого з прав людини, який закріплено в ст.55, 85, 101 Конституції України;
9) незалежністю Уповноваженого від будь-якого органу державної влади або місцевого самоврядування, їх посадових осіб;
10) запровадженням єдиної моделі омбудсмена на національному рівні;
11) широкою юрисдикцією Уповноваженого, яка поширюється як на органи державної влади, включаючи суди, так і на органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
12) значними повноваженнями щодо проведення проваджень та перевірок, у тому числі з власної ініціативи для виявлення випадків порушень прав людини та здійснення постійного моніторингу за станом дотримання прав і свобод людини;
13) правом ініціювати обов'язкові для розгляду подання з викладенням рекомендацій щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини органами державної влади, місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємств, установ організацій незалежно від форми власності, їх посадовими та службовими особами;
14) можливістю безпосереднього звернення до Уповноваженого широких верств населення;
15) гнучкістю та неформальністю процедури, свободою дій щодо відкриття провадження у тій чи іншій справі та ін.
Тепер
ні в кого не викликає сумнівів про
те, що захист прав і свобод людини і громадянина
в Україні покращився із створенням інституту
Омбудсмена.
Список використанної літератури
1.Конституція України від 28.06.1996р.
2. Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" від 23.12.1997р. № 776\97-ВР\\ Відомості Верховної Ради, 1998р. -№ 20. -Ст.99
3.
Електронний вісник
4.
Ткаченко Ю. "Підстави та категорії
визнання конституційності
5.Хальота
А. "Щодо захисту конституційних
прав шляхом звернення до