Склад злочину

Інша  функція складу – використовуватися для кваліфікації злочину, тобто встановлення відповідності ідентифікації, тотожності скоєного особою ознаками складу злочину, передбаченого в диспозиції кримінально-правової норми.

Без встановлення фактичних обставин діяння, відповідних  обов'язковим елементам складу, припиняється подальший процес кваліфікації злочинів. Обставини, пов'язані з факультативними  елементами складу, по-перше, виконують  роль доказів обов'язкових елементів, по-друге, використовуються надалі судом при винесенні покарання як пом'якшувальні або обтяжуючі обставини.

Власне  кваліфікація злочину починається  з етапу встановлення тієї кримінально-правової норми, яка описує відповідний склад  злочину. Такого роду вибір кримінально-правової норми не виражається лише в механічному  виборі норми, а включає в себе перевірку її справжності, дії у  просторі та часі. Не впевнившись в  дійсності тексту норми, яка обирається для кваліфікації діяння, не можна  правильно кваліфікувати злочин.

Значення  складу злочину полягає також  і в тому, що він конкретизує, наповнює правовим змістом саме поняття злочину. За допомогою складу злочину відмежовується злочинна поведінка від незлочинної, один склад злочину від іншого. Точне встановлення складу злочину  є гарантією забезпечення законності та дотримання прав людини.

Питання про поділ складів на види відносяться  до числа дискусійних. Звідси випливають ще більші вимоги до кримінального права та закону. І саме тому більш детальне вивчення поняття складу злочину допоможе ефективніше боротися зі злочинністю. Не можна шукати те, назнаючи що, не можна викрити злочинця, якщо не знати вчинила дана особа злочин чи ні.

Перед Україною стоїть завдання забезпечити  суворе додержання законності, викоренити правопорушення, припинити ріст злочинності, та усунути причини, які її породжують. Посилити боротьбу із злочинами, зробити  її ефективнішою, усунути велику кількість  помилок.  
 
 
 

Список  літератури

Нормативна література:

1. Конституція  України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. – 44 с.

2. Кримінальний кодекс України. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2010. – 224 с.

Основна література:

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова , В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2 вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 480 с.

2. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М., 1957. – 364 с.

3. Советское уголовное право. Общая часть / Гельфер М.А., Герцензон А.А., Пионтковский А.А., Утевский Б.С.; Под общ. ред.: Чхиквадзе В.М. - М.: Госюриздат, 1959. – 464 c.

4. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений, М., «Юридическая литература», 1972. – 352 с.

5. Селецький С. І. Кримінальне право України. Загальна частина. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури. 2008. – 248 с.

6. Кримінальне право України: теоретичний курс та практикум: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Я. Горбачевського – К.: Атіка, 2005. – с. 378

8. Кузнецова Н.Ф. Проблемы квалификации преступлений: Лекции по спецкурсу «Основы квалификации преступлений» / Науч. ред. и предисл. академика В.Н. Кудрявцева. - М.: Издательский Дом «Городец», 2007. — 336 с.

9. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Кривоченко та ін.; За ред. проф. В.В Сташиса, В.Я. Тація. – 3-є вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.

10. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / За ред. М. Й. Коржанського - К.: Атіка, 2001. – 432 с.