Основні поняття авторського права

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Октября 2011 в 00:17, реферат

Краткое описание

Завдання авторського права - встановити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. Його основним принципом є поєднання інтересів автора та інтересів усього суспільства. Авторське право проголошує і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………
2.Об’єкти авторського права………………………………………………
3. Об’єкти,що не охороняються авторським правом……………………
4.Автори та співавтори…………………………………………………………
5.Особисті немайнові права авторів………………………………………….
6.Майнові права авторів…………………………………………………
7.Вільне використання об’єктів авторського права……………………………..
Литература………………………

Содержимое работы - 1 файл

Авторские права.docx

— 40.31 Кб (Скачать файл)

     Крім  того, Закон про авторське право (пункт 4 статті 14) надає авторові право  вимагати збереження цілісності твору  і протидіяти будь-якому іншому посяганню  на твір, що може зашкодити честі  та репутації автора. Зазначимо, що право на недоторканність твору є особистим немайновим правом, але відповідно до статті 29 Закону про авторське право спадкоємці також наділяються цим правом. Відповідно до статті 30 згадуваного Закону особи, які використовують твори, що стали суспільним надбанням, зобов'язані також додержуватися вимог недоторканності твору, викладених у пункті 4 статті 14 цього ж Закону.

     Контроль  за додержанням вимог щодо недоторканності твору здійснює Державний департамент інтелектуальної власності.

     Право автора на недоторканність полягає і в тому, що переклад твору іншою мовою з метою випуску у світ допускається лише за згодою автора або його правонаступників і на підставі договору. Переклад може здійснюватися лише за умови збереження цілісності та змісту твору. 
 
 

     6 Майнові права авторів 

     Майнові права автора чи іншої особи, яка  має авторське право. Передусім  автору чи іншій особі, яка має  авторське право, належить виключне право на використання твору в  будь-якій формі і будь-яким способом (пункт 1 статті 15 Закону про авторське  право). Це право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право  або суміжні права, не може використовувати  твір, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії), за винятком випадків, встановлених Законом про авторське право (про  винятки з цього загального правила  йтиметься нижче).

     Право на оприлюднення твору. За Законом про  авторське право обнародування  твору - це дія, що робить твір доступним  для публіки, якими б засобами це не досягалося. Його ще називають  правом випуску твору у світ. Відповідно до Закону твір вважається випущеним  у світ (опублікованим, обнародуваним), якщо він виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо  чи телебаченню або будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб.

     Твір  може бути випущений у світ різними  способами, але істотним є те, що його зміст повідомлений невизначеному  колу осіб. Спосіб випуску твору  у світ залежить від його форми, характеру. Письмові твори (наукові, художні, драматичні, музично-драматичні тощо) випускаються у світ шляхом видання; твори образотворчого мистецтва - шляхом їхнього показу на виставках, розміщення у музеях для  загального огляду. Скульптури, наприклад, виставляють на площах, вулицях, у  пам'ятних місцях тощо. Музичні твори  можна випустити у світ шляхом публічного виконання, передачі по радіо  чи телебаченню або шляхом видання  нот.

     Не  вважається випуском у світ (опублікуванням) інформація про твір з викладенням  його короткого змісту або повідомлення вузькому колу осіб (наприклад, коли поет прочитає свій вірш у колі друзів, композитор виконає сонату на сімейному вечорі).

     Право першого опублікування твору  належить самому авторові. Тільки він  має право вирішувати, чи готовий  його твір до випуску у світ. Порушення  цих прав дає авторові підставу вимагати виплати гонорару або відшкодування  завданих збитків, а також вжиття інших заходів аж до вилучення  твору і заборони випуску його у світ.

     Закон надає автору чи іншій особі, яка  має авторське право, виключне право  дозволяти або забороняти:

     1. Відтворення творів, тобто виготовлення  одного або більше примірників  твору в будь-якій матеріальній  формі, у тому числі у звуко- і відеозапису, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (включаючи цифрову), оптичній або іншій формі, яку читає машина. Примірник - це результат будь-якого відтворення твору (стаття 441 ЦК).

     2. Публічне виконання і публічне  сповіщення творів. Публічне виконання  - це подання за згодою суб'єктів  авторського права і (або) суміжних  прав творів, виконань, фонограм, передач  організацій мовлення шляхом  декламації, гри, співу, танцю  та іншим способом як безпосередньо  (у живому виконанні), так і  за допомогою будь-яких пристроїв  і процесів (за винятком передачі  в ефір чи по проводах) у  місцях, де присутні чи можуть-бути  присутні особи, які не належать  до звичайного кола сім'ї або  близьких знайомих сім'ї, незалежно  від того, чи присутні вони  в одному місці і в один  і той же час або в різних  місцях і в різний час.

     Публічне  сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів  авторського права і (або) суміжних прав за допомогою радіохвиль (а  також лазерного проміння, гамма-проміння тощо), у тому числі з використанням  супутників, чи передача на віддаль  за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

     3. Публічна демонстрація і публічний  показ - публічна демонстрація  аудіовізуального твору, відеограми, публічне одноразове чи багаторазове  представлення публіці за згодою  суб'єктів авторського права і  (або) суміжних прав у приміщенні, в якому можуть бути присутніми  особи, які не належать до  звичайного кола однієї сім'ї  або близьких знайомих цієї  сім'ї, аудіовізуального твору  чи зафіксованого на відеограмі  виконання або будь-яких рухомих  зображень.

     Публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу  або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб'єктів авторського  права і (або) суміжних прав безпосередньо  або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв  чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї  чи близьких знайомих цієї сім'ї, яка  здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці  і в один і той же час або  в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також  демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності).

     4. Будь-яке повторне публічне сповіщення  в ефірі чи по проводах уже  переданих в ефір творів, якщо  воно здійснюється іншою організацією. Тут діє загальне правило. Будь-яка  організація мовлення вирішила  передати в ефір чи по проводах той чи інший твір, якщо він навіть уже був переданий в ефір чи по проводах, то ця організація може здійснити таку передачу тільки з дозволу автора твору чи його правонаступників.

     5. Переклади творів. Автор оригіналу  може сам перекласти свій твір  іншою мовою (авторський переклад). За наявності авторського перекладу  ніхто інший не може перекладати  цей твір тією ж мовою. Від  авторського перекладу слід відрізняти  авторизовані переклади, тобто  переклади, схвалені автором.

     Якщо  оригінальний твір уже перекладено  на одну будь-яку мову, а потім  з мови перекладу хтось забажав  перекласти цей же твір на третю  мову, то такий переклад може бути здійснено  лише за згодою автора оригінального  твору, а також автора перекладу  на другу мову. Наприклад, твір В. Гюго перекладено російською мовою. З  російської хтось забажав перекласти цей же твір українською. У такому разі потрібно одержати згоду правонаступників В. Гюго (його спадкоємців), якщо твір ще перебуває під правовою охороною, а також автора перекладу цього  твору російською мовою.

     6. Переробки, адаптації, аранжування  та інші подібні зміни творів. Будь-яка переробка твору, наприклад  розповідного в драматичний чи  навпаки, розповідного в сценарій  чи навпаки, пристосування музичного  твору до інших інструментів (аранжування)  та будь-яка інша переробка  твору може мати місце лише  за згодою автора чи його  правонаступників.

     7. Розповсюдження творів шляхом  першого продажу, відчуження іншим  способом або шляхом здавання  в майновий найм чи у прокат  та шляхом іншої передачі до  першого продажу примірників  твору. Розповсюдженням об'єктів  авторського права і (або) суміжних  прав визнається будь-яка дія,  за допомогою якої об'єкти авторського  права і (або) суміжних прав  безпосередньо чи опосередковано  пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором. Розповсюджувати будь-яким способом до першого продажу свій твір може лише автор чи його правонаступник або інші особи, але тільки з дозволу автора чи його правонаступників. Проте це право зберігається за автором чи його правонаступниками лише до першого продажу примірників твору. Після першого продажу примірників твору право автора чи його правонаступників на розповсюдження твору вичерпується.

     8. Здавання в майновий найм і  (або) комерційний прокат першого  продажу, відчуження іншим способом  оригіналу або примірників аудіовізуальних  творів, комп'ютерних програм, баз  даних, музичних творів у нотній  формі, а також творів, зафіксованих  у фонограмі чи відеограмі  або у формі, яку зчитує комп'ютер. Інше правило встановлено щодо  аудіовізуальних творів, музичних  творів у нотній формі, а  також творів, зафіксованих на  фонограмі чи відеограмі або  у формі, яку зчитує машина. Якщо щодо інших творів право  розповсюдження зберігається за  автором чи його правонаступниками  лише до першого продажу примірників  творів, то щодо зазначених творів  це право зберігається за авторами  чи їх правонаступниками також  і після першого продажу чи  відчуження іншим способом. Іншими  словами, аудіовізуальний твір  після його першого продажу  може бути зданий у майновий  найм власником твору.

     9. Імпорт примірників творів. Ввезення  з-за кордону примірників творів  для їх розповсюдження в Україні  може мати місце лише за  дозволом автора чи його правонаступників. Це правило має силу і тоді, коли твір за кордоном був  виданий чи розтиражований з  дозволу автора чи його правонаступників.

     10. Включення творів як складових  частин до збірників, антологій,  енциклопедій тощо може мати  місце лише за дозволом автора  чи його правонаступників.

     Зазначений  перелік не є вичерпним. Автор  має право дозволяти або забороняти використовувати свій твір і іншими способами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

7 Вільне  використання об’єктів авторського права 

     Разом з тим Закон певною мірою обмежує  виключне право автора на використання твору. Використання твору без згоди  автора Закон називає вільним  використанням. Дозволяється у деяких зазначених у Законі випадках вільне використання творів без згоди автора і без виплати йому авторської винагороди та вільне використання твору  без згоди автора, але з виплатою йому авторської винагороди.

     Без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право, але  з обов'язковим зазначенням імені  автора та джерела запозичення допускається:

     1) використання цитат (коротких  уривків) з опублікованих творів;

     2) використання літературних і  художніх творів як ілюстрацій  у виданнях, передачах мовлення, записах звуку або зображення  навчального характеру;

     3) відтворення у пресі, передача  в ефір або інше публічне  повідомлення опублікованих у  газетах або журналах статей  з поточних економічних, політичних, релігійних питань або передача  в ефір творів такого самого  характеру, якщо це спеціально  не заборонено автором;

     4) відтворення з метою висвітлення  поточних подій засобами фотографії  або кінематографії, передача в  ефір або інше публічне повідомлення  творів, побачених або почутих  під час перебігу таких подій;

     5) видання випущених у світ творів  рельєфно-крапковим шрифтом для  сліпих;

     6) відтворення творів для судового  та адміністративного провадження;

     7) публічне виконання музичних  творів під час офіційних і  релігійних церемоній, а також  похоронів;

     8) відтворення з інформаційною  метою у газетах та інших  періодичних виданнях, передача  в ефір або інше публічне  оповіщення публічно виголошених  промов, звернень, доповідей та інших  подібних творів. 

Информация о работе Основні поняття авторського права