Основні поняття авторського права

Міністерство  освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Український  державний хіміко-технологічний  університет» 
 

Кафедра хімічної технології палива 
 

Доповідь

на тему: «Основні поняття авторського права» 
 

Виконав

Студент гр.5-ХТП-28                                                                            Баранник С.В.

Перевірив

Доцент кафедри ХТП                                                                             Тертишна О.В. 
 
 

Дніпропетровськ

2011р. 

     Зміст 

Вступ…………………………………………………………………………

2.Об’єкти авторського права………………………………………………

3. Об’єкти,що не охороняються авторським правом……………………

4.Автори  та співавтори…………………………………………………………

5.Особисті  немайнові права авторів………………………………………….

6.Майнові  права авторів…………………………………………………

7.Вільне  використання об’єктів авторського права……………………………..

Литература…………………………………………………………………….. 

 

     Вступ 

     Україна вже має достатнє законодавче  регулювання ініціативи в галузі науки, техніки, літератури, мистецтва  та в інших видах творчої діяльності, оскільки Конституція України гарантує громадянам право на результати своє інтелектуальної, творчої діяльності. Крім того, ці ж засади реалізовані  і в Цивільному кодексі України (книга четверта), яка складається  з 12 глав (ст. 418-508), і в Законі України  «Про авторське право і суміжні  права» в редакції від 11 липня 2001 року, і в ряді інших нормативно-правових актів. До того ж, слід додати, що дана тема висвітлена у підручниках та навчальних посібниках різних українських авторів, наприклад, таких як М.І. Панченко, В.І. Борисової, Л.М. Баранова, І.В. Жилінкова, О.А. Підопригори, І.А. Безклубого та багатьох інших.

     Під поняттям  авторського права розуміють  особисті немайнові та майнові права  авторів і їх правонаступників, пов'язані  зі створенням і використанням здобутків  науки, літератури і мистецтва.

     Завдання  авторського права - встановити найсприятливіші  правові умови для творчої  діяльності, забезпечити доступність  результатів цієї діяльності всьому суспільству. Його основним принципом є поєднання інтересів автора та інтересів усього суспільства. Авторське право проголошує і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів. 
 
 
 
 
 

     2 Об’єкти авторського права 

     Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

        1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

        2) виступи, лекцiї, промови, проповіді та інші усні твори;

        3) комп'ютерні програми;

        4) бази даних;

        5) музичні твори з текстом і без тексту;

        6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

        7) аудіовізуальні твори;

        8) твори образотворчого мистецтва;

        9) твори архітектури, містобудування і садово- паркового мистецтва;

        10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

        11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єктів промислової власності;

        12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

        13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

        14) похідні твори;

        15) збірники творів, збiрники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

        16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

        17) інші твори;

        Охороні підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

        Передбачена правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

     Об'єктом авторського права може бути лише твір, який є результатом творчої праці автора. Не вважається об'єктом авторського права суто технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці чужого твору або навіть його літературна обробка - редагування, коректура тощо). 
 
 

     3 Об’єкти,що не охороняються авторським правом 

         Не є об'єктом авторського права:

        а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

        б) твори народної творчості (фольклор);

        в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

        г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

        д) грошові знаки;

        е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

        Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах “г” і “д” частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.  
 
 

     4 Автори та співавтори 

     Здебільшого автором твору науки, літератури, мистецтва є одна особа, але іноді у творчому процесі беруть участь кілька осіб - співавторів. Якщо два або кілька авторів спільною працею створюють твір, відносини між ними називаються співавторством (стаття 13 Закону про авторське право). Цивільно-правова теорія встановлює два види співавторства:

     а) коли неможливо виділити працю кожного співавтора - нероздільне співавторство;

     б) коли складові частини чітко визначені і відомо, хто зі співавторів написав ту чи іншу частину, - роздільне співавторство.

     Співавторство можливе при створенні будь-яких творів. Для його визначення необхідні певні умови:

     1) твір, створений спільною творчою працею співавторів, повинен бути єдиним цілим, таким, що не може існувати без складових частин як ціле. Наприклад, якщо з підручника, написаного співавторами, виключити одну чи кілька глав, підручник як цілісний твір втрачає своє значення. У балеті, опері, опереті музика поєднується з текстом. Музика без тексту не опера, танець без музики - не балет. Проте можливо й таке поєднання двох форм творчості, коли жодна з них не втрачає самостійного значення, але у такому разі не буде співавторства;

     2) спільна праця співавторів твору має бути творчою. Якщо один розповідає сюжет, висловлює свої погляди, а інший записує - це не співавторство;

     3) має бути угода про спільну працю над твором;

     4) при роздільному співавторстві кожен із співавторів зберігає авторське право на свою частину, водночас він є співавтором твору в цілому. Співавторство має бути добровільним;

     5) при нероздільному співавторстві твір може використовуватися лише за спільною згодою усіх співавторів. Проте право опублікування та іншого використання твору належить однаковою мірою усім співавторам. Один співавтор не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. В разі порушення спільного авторського права кожний співавтор може доводити своє право в судовому порядку;

     6) винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді не передбачається інше.

     Від співавторства слід відрізняти співробітництво, за яким кілька авторів беруть участь у створенні колективної праці за завданням певної організації. Ця колективна праця не є єдиним цілим. Авторське право на колективний твір належить юридичній особі.

     Не  визнається співавтором, а отже, і суб'єктом авторського права і той, хто надавав авторові технічну допомогу (друкарки, креслярі, стенографісти тощо). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     5 Особисті немайнові права авторів 

     Особисті (немайнові) права автора - це право авторства, право на авторське ім'я, право на недоторканність твору.

     Право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець має право називати себе автором твору, а всі інші особи, що використовують твір, зобов'язані зазначати ім'я його автора. Право авторства закріплює факт створення даного твору конкретною особою, а це має значення для суспільної оцінки як твору, так і особи автора.

     Зазначення імені автора при використанні твору обов'язкове в усіх випадках, за одним винятком: якщо твір образотворчого мистецтва або фотографічний твір використовується у промисловості. У цьому разі ім'я автора не згадується з чисто технічних причин.

     Право на авторське ім'я дає авторові змогу випустити свій твір за власним  ім'ям, умовним (псевдонімом) або взагалі  без зазначення імені (анонімно).

     Здебільшого автор публікує свої твори під  власним ім'ям, тобто зазначає своє прізвище та ініціали. Поряд з цим стаття 14 Закону про авторське право надає авторові право випускати у світ твір під псевдонімом або анонімно.

     Право на вибір способу зазначення імені, а також на розкриття псевдоніма або аноніма є особистим правом автора. Лише у разі коли автор у своєму творі порушив чиїсь права (наприклад, образив когось), на вимогу слідчих органів або суду видавництво, редакція газети чи театр, яким відоме справжнє ім'я автора, можуть розкрити його псевдонім чи анонім.

     Право на недоторканність твору визначається як право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора. Це означає, що при виданні, публічному виконанні або будь-якому іншому використанні твору забороняється без дозволу автора та його правонаступників вносити будь-які зміни як до самого твору, так і до його назви та позначення імені автора. Не допускається також без дозволу автора супроводжувати видаваний твір ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями, будь-якими іншими поясненнями, доповнювати або скорочувати твір. За чинними раніше в Україні типовими видавничими договорами малюнок і навіть колір обкладинки можна було зробити лише за згодою автора (статті 423, 438 ЦК України).