Організаційна структура і сили цивільної оборони

    — принцип безумовного примату  безпеки, відповідно до якого концепція  прогресу поступається місцем концепції  безпеки;

    — принцип ненульового (прийнятного) ризику, який полягає в намаганні  досягти такого рівня ризику на підприємствах, який можна було б розглядати як прийнятний. Його параметри мають  бути обґрунтовані;

    — принцип плати за ризик. Розмір плати  залежить від потенційної небезпеки  техногенних об'єктів і є пропорційним величині можливого збитку. Ця плата  може бути розумним самообмеженням споживання суспільства. Ці кошти спрямовуються  на створення системи попередньої  безпеки та підвищення оплати на виробництвах, де не забезпечується безпека (наприклад, вугільні шахти) та на певні виплати  за ризик, що мають стимулювати проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки;

    — принцип добровільності, згідно з  яким ніхто не має права наражати людину на ризик без її згоди;

    — принцип невід'ємного права кожного  на здорове довкілля. Це право має  бути гарантоване і захищене законом. Даний принцип передбачає обов'язки фізичних і юридичних осіб забезпечувати таке право і проводити свою діяльність так, щоб не завдавати шкоди довкіллю;

    — принцип правової забезпеченості передбачає, що всі аспекти функціонування системи захисту населення і територій регламентуються відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами;

    — принцип свободи інформації щодо безпеки людини полягає в урахуванні громадської думки під час  вирішення питань щодо будівництва  небезпечних підприємств;

    — принцип раціональної безпеки передбачає максимально можливе економічно обґрунтоване зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і пом'якшення їх наслідків;

    — принцип превентивної безпеки —  максимально можливе значення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій;

    — принцип необхідної достатності  і максимально можливого використання наявних сил і засобів визначає обсяг заходів щодо захисту населення  і територій у разі загрози  надзвичайних ситуацій.

    Головною  метою захисту населення і  територій під час надзвичайних ситуацій є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання  і ліквідації  їх наслідків, зменшення  руйнівних наслідків терористичних  актів та воєнних дій.

    Основним  та найнадійнішим способом захисту  сільськогосподарських тварин є  укриття їх у герметичних приміщеннях. Для герметизації приміщень необхідно:

    — усі наявні щілини заліпити (замазати) глиняним або цементним розчином;

    — ²/₃ вікон закрити щитами чи заложити цеглою;

    — віконні пройоми без рам заложити цеглою або мішками з піском (землею) і ззовні закрити плівкою;

    — вхідні двері щільно підігнати і  загерметизувати за допомогою гумових, поролонових прокладок або ганчірного валика, оббити толем;

    — у вентиляційні труби вставити найпростіші  фільтри із мішковини, сіна або моху;

    — на вихідні отвори (вентиляції) поставити  щільні дерев'яні засуви;

    — водонапійні корита та усі ємності  для годівлі тварин закрити щільними кришками або плівкою;

    — розрахувати і створити 5—7 добовий  запас кормів та води у тваринницьких приміщеннях;

    — обладнати місце відпочинку для  перебування обслуговуючого персоналу. Необхідно потурбуватися про  захист запасів кормів, що знаходяться  поблизу тваринницьких приміщень. Соковиті корми слід закопати у спеціально приготовлені ями; над скиртами роблять  навіси або накривають плівкою, брезентом  чи іншими вологостійкими матеріалами. Вода зберігається в цистернах, бочках та в інших щільно закритих ємностях.

    Здійснюються  профілактичні протипожежні заходи: приводяться в готовність протипожежні щити, вогнегасники; створюються запаси води, піску та інше; приводяться  у готовність безпечні у протипожежному відношенні чергові засоби освітлення; територія очищається від легкозаймистих матеріалів; навколо ферми виорюється пожежозахисна смуга шириною 6—10 м, щоби вогонь з поля не перекинувся  на територію ферми і інші заходи.

    Одночасно із герметизацією та протипожежними заходами на фермах для захисту елітних (племінних) тварин виготовляють торби-протигази, попони та панчохи. Тварини переганяються  поближче до ферм (тваринницьких приміщень), літніх таборів (навісів), ярів або лісів.

    Приводяться у готовність зоотехнічні та ветеринарні  установи, формування захисту тварин, а також засоби профілактики захворювань  тварин, організовується (при необхідності) ветеринарна розвідка у місцях випасу і розміщення тварин, готуються матеріали  для розгортання площадки ветеринарної обробки і ведеться постійне спостереження  за станом тварин. 

Список  використаної літератури:

1. Адабашев  И. И. Трагедия или гармония? Природа — машина — человек.  —М.: Мысль, 1973. —365 с. 

2. Алтунін  А. Т. Формирования гражданской  обороны в борьбе со стихийными  бедствиями. –М., 1978.

3. Гражданская  оборона: Учебник для вузов  / Под ред. Д. И. Михайлика.  — М.: Высш. шк., 1986. — 207 с. 

4. Губський  А.І. Цивільна оборона. Для пед.  Ін-тів. – Львів., „Ластівка”, 1995. – 216 с 

5. Демиденко  Г. П. Защита объектов народного  хозяйства от оружия массового  поражения. – К., 1987.

6. Державний  класифікатор НС / УДК НС –  019-2001.