Організаційна структура і сили цивільної оборони

      Згідно  з Законом "Про цивільну оборону  України" на війська ЦО покладено  завдання щодо організації та проведення РІНР в районах лиха та осередках  ураження. Маючи на оснащенні сучасну  техніку і володіючи високою  маневреністю, вони здатні швидко проводити  рятувальні роботи у будь-який час  року і доби та будь-якій погоді. Свої завдання військові частини ЦО виконують, як правило, при взаємодії з формуваннями ЦО, а також з відомчими спеціальними формуваннями, що залучаються до проведення заходів по ліквідації наслідків  НС чи Самостійно.

      Основними завданнями військ ЦО є.

      — здійснення заходів щодо підтримання органів управління, сил і засобів військ ЦО в стані постійної готовності до виконання поставлених завдань;

      — накопичення/розміщення, зберігання та своєчасне відновлення військової та спеціальної техніки, інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт у мирний і воєнний часи;

• проведення РІНР у зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження та районах стихійного лиха;
• проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;
• участь в обороні України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності в межах її компетенції.

      Діяльність  військ ЦО базується на принципах:

• гуманізму і милосердя, пріоритетності завдань врятування життя та збереження здоров'я людей і природного середовища в разі виникнення надзвичайних ситуацій;
• поваги до людини, її прав і свободи;
• забезпечення безпеки людей у разі проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
• дотримання екологічної безпеки;
• поєднання засад добровільності комплектування та загального військового обов'язку.

      Війська ЦО базуються на засадах централізованого керівництва, колегіального розроблення  рішень і єдиноначальності під час  їх виконання, додержання військової дисципліни, законності гласності та збереження державної таємниці. У військах ЦО не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій.

      Створення сил ЦО здійснюється за принципом  достатньої необхідності для ліквідації наслідків однієї передбачуваної аварії, катастрофи, великої пожежі, стихійного лиха певної категорії.

      Війська ЦО під часчрикоаання поставлених  завдань зобов'язані:

      — брати участь у заходах, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій;

• готувати сили і засоби для попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
• виконувати аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи щодо оперативної локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі на територіях держав, з якими укладено відповідні угоди;
• брати участь у локалізації та ліквідації великих лісових та торф'яних пожеж;
• проводити роботи із санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки та іншого майна, знезаражування будівель, споруд і територій;
• забезпечувати збереження вантажів, які перевозять у зону надзвичайних ситуацій як гуманітарну допомогу;
• забезпечувати населення, яке потерпіло від наслідків надзвичайних ситуацій, продуктами, водою, предметами першої необхідності, тимчасовим житлом, послугами та матеріальними засобами, а також наданням медичної допомоги;Забезпечення формувань ЦО технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевих ресурсів за рахунок тих об'єктів, на базі яких вони створюються. Спеціальна техніка і майно утримуються в постійній готовності до використання за призначенням.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Принципи  організації і структури цивільної  оборони України.

    Загальне  керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на: Кабінет Міністрів  України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів  АР Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і  організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

    Начальником Цивільної оборони України є  прем'єр-міністр України, а його заступником  — керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення  від наслідків Чорнобильської катастрофи; начальником Цивільної оборони  Автономної Республіки Крим є Голова Ради Міністрів АР Крим; начальниками Цивільної оборони згідно з адміністративно-територіальним устроєм України є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками цивільної оборони в міністерствах, інших центральних органах виконавча  влади, на підприємствах, в установах  та організаціях є їх керівники.

    Безпосереднє  виконання завдань Цивільної  оборони здійснюється постійно діючими  органами управління у справах цивільної  оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і  організацій та службами ЦО.

    Завдання, функції та повноваження органів  управління у справах цивільної  оборони визначаються Законом України "Про Цивільну оборону України" і Положенням про органи управління у справах Цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

    Органи  управління у справах цивільної  оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

    Закон та Положення про цивільну оборону  визначають повноваження органів державної  виконавчої влади та управління, керівництва  підприємств установ та організацій  незалежно від форм власності  і підпорядкування та обов'язки посадових  осіб з питань Цивільної оборони.

    Кабінет Міністрів України:

    — забезпечує здійснення заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

    — розподіляє міста та території за групами, а юридичних осіб — за категоріями, щодо реалізації заходів  з цивільної оборони;

    — створює резерви засобів індивідуального  захисту і майна цивільної  оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і  порядок використання;

    — вживає заходів щодо забезпечення готовності органів управління у справах цивільної оборони, сил і засобів цивільної оборони до дій в умовах НС;

    — створює єдину систему підготовки органів управління у справах  Цивільної оборони, сил Цивільної  оборони та населення до дій в  умовах надзвичайних ситуацій;

    — визначає порядок створення спеціалізованих, професійних та невоєнізованих пошуково-рятувальних  формувань;

    — задовільняє мобілізаційні потреби  військ, органів управління у справах  Цивільної оборони та установ  цивільної оборони.

    Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів АР Крим, місцеві  державні адміністрації, виконавчі  органи сільських, селищних, міських  рад у межах своїх повноважень  забезпечують вирішення питань цивільної  оборони, здійснення заходів щодо захисту  населення і місцевостей під  час надзвичайних ситуацій, сприяють органам управління у справах  цивільної оборони у виконанні  покладених на них завдань.

    Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

    — забезпечує здійснення державної політики у сфері ІДО, захисту населення  і місцевостей від наслідків  надзвичайних ситуацій, попередження цих ситуацій;

    — організовує розроблення і здійснення відповідних заходів Цивільної  оборони;

    — керує діяльністю підпорядкованих  йому органів управління у справах  цивільної оборони та спеціалізованих  формувань, військами цивільної  оборони;

    — здійснює контроль за виконанням вимог  цивільної оборони, станом готовності сил і засобів цивільної оборони, проведенням рятувальних та інших  невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

    — координує діяльність центральних  органів виконавчої влади, Ради Міністрів  АР Крим, місцевих держадміністрацій, виконавчих органів місцевого самоврядування та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків НС, проведення пошуку і  рятування людей;

    — здійснює оповіщення населення про  загрозу виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відомчих, територіальних і локальних  систем оповіщення;

    — здійснює навчання населення, представників  органів управління і сил Цивільної  оборони з питань захисту і  дій у надзвичайних ситуаціях;

    — організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ ЦО, пошуково-рятувальних  та інших підпорядкованих йому спеціалізованих  формувань;

    — створює згідно із законодавством підприємства з виробництва спеціальної та аварійно-рятувальної техніки, засобів  захисту населення і контролю тощо.

    Керівництво підприємств, установ і організацій  незалежно від форм власності  і підпорядкування забезпечує своїх  працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи Цивільної оборони і несе, пов'язані з цим, матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, які передбачені законодавством України.

    Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи  виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу і  населення, що проживає в зонах можливого  ураження, а також запроваджують  інженерно-технічні заходи, що зменшують  ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати  щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими  актами.

    Забезпечення  захисту населення і територій  у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших  завдань держави.

    Актуальність  проблеми забезпечення природно-техногенної  безпеки населення і територій  зумовлена тенденціями зростання  втрат людей і шкоди територіям, що спричиняються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами. Ризик надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно зростає.

    Забезпечення  безпеки та захисту населення, об'єктів  економіки і національного надбання держави від негативних наслідків надзвичайних ситуації повинно розглядатися як невід'ємна частина державної політики національної безпеки і державного будівництва, як одна з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

    Захист  населення і територій є системою загальнодержавних заходів, які  реалізуються центральними і місцевими  органами виконавчої влади, виконавчими  органами рад, органами управління з  питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій  незалежно від форм власності, добровільними  формуваннями, що забезпечують виконання  організаційних, інженерно-технічних, протиепідемічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    Загрози життєво важливих інтересів громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та воєнних конфліктів.

    Зовнішні  загрози безпосередньо пов'язані  з безпекою життєдіяльності населення і держави у разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межами України (на землі, в навколоземному просторі), які можуть спричинити негативний вплив на населення та територію держави.

    Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними  ситуаціями техногенного і природного характеру або можуть бути спровоковані терористичними діями.

    Принципи  захисту випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту  жертв війни та додаткових протоколів до неї, можливого характеру воєнних  дій, реальних можливостей держави  щодо створення матеріальної бази захисту. До них належать: